Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Демчишина І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Задорожна В. І. Сучасний стан захворюваності на актуальні інфекції, керовані засобами імунопрофілактики (кір, краснуха, поліомієліт) [Електронний ресурс] / В. І. Задорожна, Л. М. Чудна, І. Л. Маричев, Л. С. Красюк, С. І. Брижата, В. М. Світа, І. В. Демчишина // Профілактична медицина. - 2014. - № 1-2. - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2014_1-2_11 | ||
| 2. |
Некрасова Л. С. Стан лабораторного моніторингу циркуляції поліовірусів серед хворих на гострі в'ялі паралічі в Україні у 2013 р [Електронний ресурс] / Л. С. Некрасова, І. В. Демчишина, В. І. Задорожна, Є. Ф. Приходько // Профілактична медицина. - 2014. - № 3-4. - С. 69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2014_3-4_44 | ||
| 3. |
Чудна Л. М. Вакцинопрофілактика та її вплив на рівень захворюваності інфекціями,що керуються засобами специфічної імунопрофілактики [Електронний ресурс] / Л. М. Чудна, В. І. Задорожна, І. Л. Маричев, І. В. Демчишина // Профілактична медицина. - 2013. - № 1-2. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2013_1-2_3 | ||
| 4. | 
Волоха А. П. Поствакцинальний імунітет проти кору та епідемічного паротиту у ВІЛ-інфікованих дітей [Електронний ресурс] / А. П. Волоха, Л. І. Чернишова, І. В. Раус, І. В. Демчишина // Современная педиатрия. - 2014. - № 8. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_8_27 ВІЛ-інфіковані діти залишаються вразливою групою щодо розвитку керованих інфекцій, їх частоти і тяжкості. Дослідження показало низький рівень охоплення щепленнями ВІЛ-інфікованих дітей проти кору й епідемічного паротиту. Серед щеплених дітей з ВІЛ-інфекцією виявлено велику частку дітей, не захищених проти кору (42,4 %) та епідемічного паротиту (60,6 %). Встановлено предиктори наявності імунного захисту проти кору й епідемічного паротиту: ранній початок антиретровірусної терапії (APT), початок і проведення імунізації у дітей на тлі лікування ВІЛ-інфекції, вищий рівень CD4<^>+ | ||
| 5. |
Волоха А. П. Поствакцинальний захист ВІЛ-інфікованих дітей проти гепатиту В [Електронний ресурс] / А. П. Волоха, І. В. Раус, І. В. Демчишина, Л. І. Чернишова // Современная педиатрия. - 2016. - № 6. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_6_16 Ко-інфекція ВІЛ/вірусний гепатит В досить поширена у світі, понад 10 % ВІЛ-інфікованих осіб мають хронічний гепатит В. Найефективнішим методом профілактики гепатиту В у осіб з ВІЛ-інфекцією є вакцинація. Відповідь на щеплення проти гепатиту В і тривалість поствакцинального імунітету у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією можуть бути недостатніми. Мета дослідження - вивчення імунного захисту проти гепатиту В у дітей з ВІЛ-інфекцією. Дослідження напруженості поствакцинального імунітету проти гепатиту В шляхом визначення рівня анти-Hbs антитіл проведено у 59 ВІЛ-інфікованих дітей, що знаходяться під спостереженням в Київському міському центрі ВІЛ/СНІД і 10 дітей групи контролю, не інфікованих ВІЛ. Усі діти одержали щеплення проти гепатиту В. Дослідження показало низький рівень охоплення вакцинацією проти гепатиту В дітей із ВІЛ-інфекцією - 45,7 %. Лише 22,0 % ВІЛ-інфікованих дітей, щеплених проти гепатиту В, мали захисний рівень анти-Hbs антитіл через 6,3 року після завершення вакцинації. Майже всі діти з ВІЛ-інфекцією одержували антиретровірусну терапію (АРТ). Встановлено, що ранній початок АРТ і відсутність імунодефіциту на час проведення щеплення є предикторами тривалості імунної відповіді після імунізації проти гепатиту В. Зроблено висновок, що ранній початок АРТ і проведення щеплення проти гепатиту В після початку лікування надає можливість зберегти імунний захист проти гепатиту В у дітей з ВІЛ-інфекцією. У дітей, що одержали імунізацію проти гепатиту В до початку АРТ, існує необхідність контролю поствакцинального імунітету та введення бустерних доз вакцини. | ||
| 6. | 
Чернишова Л. І. Лонгітудинальне спостереження за ротавірусною інфекцією у дітей віком до 5 років, яких госпіталізували в два центри України в 2006–2015 роках [Електронний ресурс] / Л. І. Чернишова, М. Ю. Тесленко, Н. М. Радіонова, І. В. Демчишина, Л. В. Котлік, О. Б. Садкова, О. О. Самойлович, О. І. Касьян, С. Я. Лаврюкова // Здоровье ребенка. - 2016. - № 7. - С. 117-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_7_20 В Україні щорічно реєструється більше 50 тисяч захворювань на гостру кишкову інфекцію (ГКІ) у дітей. Статистичні дані щодо ротавірусної інфекції не відповідають дійсності через низьку можливість лабораторної діагностики в лікувальних закладах. Мета роботи - визначити рівень навантаження ротавірусної інфекції, провести аналіз і дати характеристику ротавірусної інфекції дітей віком до 5 років, яких госпіталізували в два інфекційні стаціонари (Київ, Одеса), за період спостереження 2006 - 2015 рр. Дослідження проводилося за стандартним протоколом, затвердженим Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Визначення тяжкості перебігу захворювання проводилося за допомогою бальної шкали оцінки тяжкості клінічних проявів ротавірусного гастроентериту Vesikari. За період з грудня 2006 по грудень 2015 року було взято під спостереження 20 932 дитини віком до 5 років, яких госпіталізували в інфекційні відділення м. Київ і м. Одеса з діагнозом "гострий гастроентерит/гостра кишкова інфекція" і які відповідали критеріям включення в дослідження. Обстежено на ротавірус 18 384 (87,33 %) дитини віком до 5 років, тобто переважна більшість дітей, які надходили в стаціонар з ГКІ. Протягом усіх років спостереження причиною майже половини госпіталізацій дітей до 5-річного віку була ротавірусна інфекція. Звернуто увагу, що в окремі роки в Києві частота госпіталізацій через ротавірусну інфекцію збільшувалася, навіть до 70 %. В Україні серед 6 країн Європейського регіону, що входять до глобальної мережі епіднагляду за ротавірусною інфекцією (Global Rotavirus Surveillance Network), спостерігалася найвища частота ротавірусної діареї серед госпіталізованих дітей до 5 років. При середній частоті в регіоні 24 % в Україні вона досягала 41 %. У всі роки спостереження половина випадків ротавірусної інфекції, що була причиною госпіталізації, припадала на перші 2 роки життя. У всі роки в обох центрах визначалися переважно 4 генотипи ротавірусів: G1P[8], G2P[4], G3P[8], G4P[8]. Генотип G9P[8] займав досить значні позиції в Києві, але були роки, коли він зовсім не визначався як в Києві, так і в Одесі. Цей генотип ротавірусу описано в складі типових комбінацій G та Р ротавірусів, що уражають людину у близько 90 % усіх випадків ротавірусної інфекції на багатьох територіях земної кулі. Відмічено зміну лідерства окремих генотипів описаних вище ротавірусів за роками. При ротавірусній інфекції вірогідно більшою є частота епізодів діареї та блювання, тривалість блювання у днях також є довшою, ніж при ротанегативних ГКІ. Явища дегідратації також були тяжчими у групі ротавіруспозитивних дітей. Висновки. Ротавірусна інфекція впродовж 10 років спостереження в Україні незмінно залишалася основною причиною госпіталізації дітей віком до 5 років з ГКІ. ГКІ ротавірусної етіології характеризуються значно більш тяжкими проявами, ніж ГКІ, при яких ротавірус було виключено. Суттєвих змін у генотипах за цей період не було, лише періодично спостерігалася зміна домінуючого штаму. Одержані дані обгрунтовують введення універсальної вакцинації проти ротавірусної інфекції в Україні. | ||
| 7. | Мойсеєва Г. В. Серологічний моніторинг захворюваності на кір та краснуху в Україні [Електронний ресурс] / Г. В. Мойсеєва, В. І. Задорожна, І. В. Демчишина // Сучасні аспекти військової медицини. - 2010. - Вип. 16. - С. 279-284. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2010_16_52 | ||
| 8. | 
Некрасова Л. С. Стан лабораторної діагностики кору та краснухи в Україні у 2013 р. [Електронний ресурс] / Л. С. Некрасова, І. В. Демчишина, В. В. Куцева, Є. Ф. Приходько // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2014. - Вип. 42(2). - С. 275-281. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2014_42(2)__43 | ||
| 9. | 
Артемчук О. О. Смертність від грипу серед населення України в епідемічному сезоні 2015 – 2016 рр. [Електронний ресурс] / О. О. Артемчук, Т. Т. Дихановська, Р. А. Родина, І. В. Демчишина // Актуальная инфектология. - 2017. - Т. 5, № 5. - С. 209-212. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2017_5_5_6 Грип і гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є однією з найбільш актуальних медичних та соціально-економічних проблем країни. Це зумовлено значною поширеністю захворювань, їх складним перебігом, високим ризиком смертності та виникненням тяжких ускладнень. Проведено статистичний аналіз захворюваності та смертності від грипу і ГРВІ в епідемічному сезоні 2015 - 2016 рр., надано етіологічне розшифрування летальних випадків, визначено уразливі групи населення (за віком, статтю або наявністю факторів ризику), оцінено вакцинальний статус померлих. Обгрунтовано питання щодо вакцинопрофілактики як найбільш ефективного засобу запобігання тяжкому перебігу хвороби, ускладнень і смерті від грипу. | ||
| 10. | 
Дараган Г. М. Актуальні питання вакцинації та епідеміологічного нагляду за кором і краснухою в Україні [Електронний ресурс] / Г. М. Дараган, Т. Ю. Крушинська, Д. О. Степанський, І. В. Демчишина, І. П. Колеснікова // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 1(1). - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_1(1)__9 | ||
| 11. |
Артемчук О. О. Смертність від грипу серед населення України в 2015-2016 епідемічному сезоні [Електронний ресурс] / О. О. Артемчук, Т. Т. Дихановська, Р. А. Родина, І. В. Демчишина // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 49(1). - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_49(1)__4 Грип і гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є однією з найбільш актуальних медичних та соціально-економічних проблем країни. Це зумовлено значною поширеністю захворювань, їх складним перебігом, високим ризиком смертності та виникненням тяжких ускладнень. Проведено статистичний аналіз захворюваності та смертності від грипу і ГРВІ в епідемічному сезоні 2015 - 2016 рр., надано етіологічне розшифрування летальних випадків, визначено уразливі групи населення (за віком, статтю або наявністю факторів ризику), оцінено вакцинальний статус померлих. Обгрунтовано питання щодо вакцинопрофілактики як найбільш ефективного засобу запобігання тяжкому перебігу хвороби, ускладнень і смерті від грипу. | ||
| 12. |
Небогаткін І. В. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом в Україні [Електронний ресурс] / І. В. Небогаткін, Ю. О. Новохатній, І. В. Демчишина, Н. С. Андрущенко, О. А. Глузд, В. В. Куцева, Р. А. Родина, Н. В. Сенюк, І. М. Лозинський // Актуальна інфектологія. - 2020. - Т. 8, № 3-4. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2020_8_3-4_3 За 10 років епіднагляду з 2010 р. виявлено 28 випадків захворювань на геморагічну гарячку з нирковим синдромом. Клінічні прояви захворювання переважно були середньотяжкими, усі захворювання закінчилися одужанням хворих. Епідемічний процес геморагічної гарячки з нирковим синдромом зумовлений переважно циркуляцією в природних осередках гантавірусів серогруп Puumala і Dobrava. Відзначався переважно побутовий механізм передачі збудника, інфікування реалізовувалося в основному аерогенно-пиловим шляхом, джерелами збудника були мишоподібні гризуни. Спонтанно заражені вірусом геморагічної гарячки з нирковим синдромом 8 видів гризунів, 2 види нориць, сірий заєць і лисиця руда. | ||
| 13. |
Чернишова Л. І. Динаміка частоти госпіталізацій дітей віком до 5 років із ротавірусною інфекцією в умовах відсутності універсальної вакцинації проти ротавірусу (15-річне спостереження) [Електронний ресурс] / Л. І. Чернишова, Н. М. Радіонова, І. В. Демчишина, О. І. Касьян, М. Ю. Тесленко, А. В. Чернишов // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 6. - С. 8-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_6_4 Мета роботи - простежити в динаміці за 15 років частоту госпіталізації дітей до 5-річного віку з ротавірусною інфекцією (РВІ) в умовах відсутності універсальної вакцинації; визначити тягар РВІ та доцільність введення ротавірусної вакцини до Національного календаря щеплень. Активне дозорне спостереження за РВІ серед госпіталізованих дітей віком до 5 років здійснено за стандартним протоколом, який підготовлено Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) для глобальної мережі нагляду за РВІ. Проведено порівняння частоти госпіталізації дітей до 5-річного віку з ротавірусним гострим гастроентеритом (ГГЕ) за дозорними роками. Забезпечено збір зразків випорожнень протягом 2 діб після госпіталізації; потім ці зразки відправлено для дослідження до вірусологічної лабораторії. Виявлення ротавірусу проведено за допомогою імуноферментного аналізу. Генотипування ротавірусів виконано в лабораторіях ВООЗ методом мультиплексної RT-PCR. За 15 (2007 - 2021) років спостереження під наглядом перебувала 7821 дитина до 5-річного віку, госпіталізовану у зв'язку з гострою кишковою інфекцією до Київського дозорного центру. З них РВІ визначалась у 3387 (43,3 %) дітей. Спостерігалася стабільно висока частота госпіталізацій із ротавірусним ГГЕ з незначною тенденцією до зниження з роками (з 50 - 75 % у перші роки до 33 - 39 % у 2018 - 2019 рр.). У 2021 р. (на 15-й рік спостереження) середньорічна частота ротавірусних ГГЕ знизилася ще істотніше та становила 21 % (зниження на 61 % у порівнянні з першими роками спостереження). Несподіване зниження частоти ротавірусних діарей серед госпіталізованих дітей на 15-му році спостереження в умовах відсутності універсальної вакцинації проти ротавірусу складно пояснити. Вищезазначеному зниженню могла сприяти низка факторів, з яких найбільш вірогідним міг бути збіг у часі з епідемією COVID-19, за якої протиепідемічні заходи схожі з такими за кишкових інфекцій. У разі зниження середньорічної частоти госпіталізацій із РВІ залишалася високою частота госпіталізацій в окремі місяці, починаючи з січня до червня, що збільшувало навантаження на стаціонари в окремі, переважно холодні, місяці року. Для остаточного вирішення питання, чи є зниження частоти РВІ на 15-й рік тимчасовим або природним перебігом епідемічного процесу, який відбуватиметься і надалі, слід провести подальше активне спостереження за РВІ. Встановлено, що в Україні, в умовах відсутності універсальної вакцинації проти ротавірусу, протягом 15-річного (2007 - 2021) періоду спостереження відмічалася стабільно висока частота РВІ серед госпіталізованих дітей до 5-річного віку з ГГЕ із незначною тенденцією до зниження за роками. На 15-й рік спостереження (2021 р.) відбувалося незвичайне зниження частки РВІ серед госпіталізованих дітей, якому могла сприяти низка факторів, з яких найбільш вірогідним міг бути збіг у часі з епідемією COVID-19, за якого протиепідемічні заходи схожі з такими у разі кишкових інфекцій. Навіть у разі зниження середньорічної частоти ротавірусних ГГЕ на 15-му році спостереження зберігається стабільно високим показник госпіталізації з ротавірусним ГГЕ в окремі місяці, що підвищує навантаження на стаціонари. Значний тягар РВІ серед дітей віком до 5 років обумовлює доцільність внесення ротавірусної вакцини до Національного календаря щеплень України. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 14. |
Задорожна В. І. Аналіз захворюваності на кір в Україні та стану популяційного імунітету [Електронний ресурс] / В. І. Задорожна, Н. П. Винник, Т. А. Сергеєва, І. Л. Маричев, С. І. Брижата, І. В. Демчишина // Сучасна педіатрія. Україна. - 2024. - № 2. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2024_2_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |