Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Джагіашвілі О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Стоєва Т. В. Колаген-асоційована синтропія при функціональних розладах травної системи в дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Стоєва, О. В. Джагіашвілі, С. В. Прохорова, В. А. Гудзь, О. Ю. Ємельянова // Запорожский медицинский журнал. - 2018. - Т. 20, № 3. - С. 379-383. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2018_20_3_19 Цель работы - определить особенности течения коллаген-ассоциированной синтропной патологии при функциональных расстройствах органов пищеварения у детей. Обследовали 63 ребенка с функциональными расстройствами органов пищеварения в возрасте от 2,5 до 16,0 лет. В зависимости от ведущих клинических проявлений выделили две клинические группы больных: дети с синдромом раздраженного кишечника (СРК) - 39 (61,9 %) пациентов; дети с функциональными расстройствами билиарного тракта (ФРБТ) - 24 (38,1 %) больных. Всем детям кроме общеклинического обследования проводили оценку отдельных фенотипических признаков дисплазии соединительной ткани (ДСТ) с помощью диагностических критериев Л. Н. Аббакумовой, а также определение полиморфизма гена коллагена III типа альфа 1 (COL3A1) rs1800255 2092G >> A методом ПЦР - ПДРФ (полимериазная цепная реакция - полиморфизм длин рестрикционных фрагментов). У 84,13 % (95 % доверительный интервал (ДИ) 74,93 - 93,33) обследованных установлена синтропная патология органов пищеварения. Отмечена статистически достоверная связь между частотой аномалий развития желчного пузыря (<$E chi sup 2~=~8,75>; p = 0,003), нарушением экзокринной функции поджелудочной железы (<$E chi sup 2~=~8,97>); р = 0,003), наличием метаболических нарушений в виде вторичного ацетонемического синдрома (<$E chi sup 2~=~8,5>; p = 0,001) и ФРБТ. По степени тяжести ДСТ у детей дошкольного возраста преобладали легкие и умеренные проявления (ОШ = 4,27 (95 % ДИ 1,32 - 13,82; p = 0,025)), у детей старшей возрастной группы - выраженные проявления дисплазии (ОШ = 0,23 (95 % ДИ 0,07 - 0,76; p = 0,025)). По результатам молекулярно-генетического обследования гетерозиготный вариант (G/A) полиморфизма COL3A1 rs1800255 установлен у большинства детей (47,62 % (95 % ДИ 35,04 - 60,20)) с достоверным преобладанием пациентов группы ФРБТ (p = 0,008), который ассоциировался с широким диапазоном сопутствующей патологии (p = 0,002) и выраженными диспластическими проявлениями (p = 0,034). Выводы: в результате исследования установлена широкая распространенность синтропной патологии при функциональных расстройствах органов пищеварения у детей, которую достоверно чаще регистрировали у пациентов старшего возраста с ФРБТ, а также она ассоциировалась с выраженными фенотипическими проявлениями дисплазии и генетическим полиморфизмом COL3A1 rs1800255 c наличием генотипа GA у обследованных. | ||
| 2. | 
Стоєва Т. В. Роль кишкового мікробіома у розвитку синтропної патології травної системи у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Стоєва, О. В. Джагіашвілі, Т. І. Рижикова, Л. Б. Браткова, Т. О. Бондаренко // Современная педиатрия. - 2018. - № 3. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_3_9 Мета роботи - визначення значущості кишкового ентеротипу з переважанням флори Prevotella у випадку синтропних функціональних розладів (ФР) травної системи у дітей. Обстежено 76 дітей віком від 2,5 до 16 років. Основну групу (n = 57) склали пацієнти з діагностованими ФР органів травлення, контрольну (n = 19) - діти, які не мали в анамнезі захворювань травної системи. Проведено загальноклінічне обстеження та молекулярне дослідження супернатанту зразків фекалій пацієнтів за допомогою методу секвенування з визначенням маркерних генів 16S РНК Prevotella copri. Визначено достовірну різницю між групами (<$E chi sup 2>; p = 0,02) - основною та контрольною - за наявністю представників P. copri у супернатанті фекалій, що ідентифіковано у (61,4 +- 6,4) і (89,5 +- 7,0) % пацієнтів відповідно. Загальний рівень P. copri в основній групі виявився достовірно нижчим (106,9 +- 70,5), ніж у контрольній (260,9 +- 22,9), p << 0,05. Порівняння кількісних показників P. copri показало достеменну різницю між синтропними та ізольованими ФЗ: для дітей із синдромом подразненого кишечника - за високим вмістом P. copri (ВШ = 0,06 (95 % ДІ 0,01 - 0,61; p = 0,018)) і мінімальною кількістю (ВШ = 0,06 (95 % ДІ 0,01 - 0,56; p = 0,009)); для пацієнтів із ФР біліарного тракту - за кількістю хворих з мінімальним середнім значенням P. copri (ВШ = 0,16 (95 % ДІ 0,04 - 0,68; p = 0,021)). Зроблено висновки, що у у випадку ФР травної системи у 40,4 % дітей (95 % ДІ 33,9 +- 16,9; p << 0,05) виявляється зниження чисельності представників Prevotella. При цьому мінімальна кількість або відсутність P. copri (p = 0,009; p = 0,021) асоціюється з розвитком синтропних ФР органів травлення. | ||
| 3. | 
Стоєва Т. В. Використання математичного моделювання у диференціальній діагностиці гострого абдомінального синдрому у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Стоєва, О. В. Джагіашвілі, М. Г. Мельниченко, В. А. Гудзь // Хірургія дитячого віку. - 2019. - № 1. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2019_1_10 Вибір оптимального методу диференціальної діагностики абдомінального синдрому у дітей дотепер дискутується. Відомо, що первинний огляд та фізикальне обстеження є найбільш швидким, доступним та інформативним дослідженням стану дитини. Мета роботи - удосконалення диференціальної діагностики гострого апендициту та функціональних розладів травного тракту у дітей з гострим абдомінальним синдромом шляхом визначення інформативності клінічних ознак та їх поєднання методом мультиваріантної логістичної регресії. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 649 дітей, які зверталися по медичну допомогу з приводу абдомінального синдрому в КУ "ООДКЛ" за період з 2014 по 2016 рр. У 1/3 дітей (248 осіб, 38,2 % (95 % ДІ 34,4 - 42,0)) після обстеження діагностовано хірургічну патологію та проведено хірургічне лікування з приводу гострого апендициту. У результаті математичного моделювання вдалося диференціювати групову приналежність дітей з абдомінальним синдромом за визначеними ознаками, що дозволило швидко та доступно провести діагностику функціональної та хірургічної патології органів травлення на етапі первинного обстеження із загальною точністю 93,4 % та прийняти рішення про обсяг термінового лікування (при гострому апендициті) або додаткового обстеження (при синдромі подразненого кишечника). Висновки: запропонована диференціальна діагностика за методом мультиваріантної логістичної регресії з урахуванням інтегральної оцінки поєднання клінічних ознак значно прискорює діагностику функціональної патології кишечника, дозволяє припустити наявність синтропії та допомагає лікарю первинного контакту швидше прийняти рішення щодо обсягу додаткового обстеження та вибору лікувальної тактики. | ||
| 4. | 
Стоєва Т. В. Сучасні моделі харчової поведінки у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Стоєва, О. В. Джагіашвілі, С. В. Прохорова, Т. Л. Годлевська, О. П. Ларіонов, С. Г. Стуканова // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 6. - С. 269-275. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2022_17_6_4 Проблемі харчування як ключовому фактору у впливі на стан здоров'я та розвиток дитини останніми роками приділяється все більше уваги. Порушення формування харчової поведінки можуть виявлятися вже у ранньому дитячому віці, починаючи із періоду новонародженості. Мета роботи - вивчення сучасних моделей харчової поведінки у дітей з урахуванням вікового аспекту. Методом анкетування обстежено 138 дітей віком від 6 місяців до 12 років. Обстеження було анонімним та передбачало використання оригінальної анкети для батьків, у яку увійшло 70 питань. Висновки: виділення сучасних моделей харчування з урахуванням вікового аспекту та сукупності факторів, що впливають на становлення, розвиток та виникнення відхилень харчової поведінки, дозволяє своєчасно запобігти розвитку патологічних станів та визначати подальшу тактику лікаря у формуванні здорових харчових звичок. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |