Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Долуда Я$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Корж Н. А. Альфакальцидол в регенерации кости. [Електронний ресурс] / Н. А. Корж, Н. В. Дедух, Л. Д. Горидова, Е. А. Побел, К. К. Романенко, Я. А. Долуда // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 1. - С. 73-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_1_16 | ||
| 2. | 
Барыш А. Е. Корреляция данных клинического и допплерографического обследования в зависимости от особенностей травматических деформаций шейного отдела позвоночника [Електронний ресурс] / А. Е. Барыш, Я. А. Долуда, А. Е. Вишняков // Міжнародний медичний журнал. - 2014. - Т. 20, № 2. - С. 69-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2014_20_2_15 | ||
| 3. |
Барыш А. Е. Оптимизация хирургического лечения посттравматических деформаций шейного отдела позвоночника [Електронний ресурс] / А. Е. Барыш, Я. А. Долуда // Міжнародний медичний журнал. - 2014. - Т. 20, № 3. - С. 81-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2014_20_3_19 | ||
| 4. | 
Барыш А. Е. Анализ ошибок диагностики и лечения травматических деформаций шейного отдела позвоночника [Електронний ресурс] / А. Е. Барыш, Я. А. Долуда // Харківська хірургічна школа. - 2014. - № 3. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2014_3_22 | ||
| 5. |
Барыш А. Е. Анализ изменений биоэлектрической активности мышц верхних конечностей у пациентов с травматической деформацией шейного отдела позвоночника [Електронний ресурс] / А. Е. Барыш, Я. А. Долуда, Н. П. Исаева // Харківська хірургічна школа. - 2014. - № 4. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2014_4_13 | ||
| 6. | 
Вырва О. Е. Периневральное КТ контролируемое введение стероидов при грыже межпозвонкового диска шейного отдела позвоночника [Електронний ресурс] / О. Е. Вырва, Я. А. Долуда // Український журнал болю. - 2016. - № 1. - С. 32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujb_2016_1_12 | ||
| 7. |
Вирва О. Є. Ультразвукова доплерографія і КТ-ангіографія в діагностиці структурно-функціональних порушень у вертебробазилярному басейні [Електронний ресурс] / О. Є. Вирва, А. Є. Вишняков, Я. А. Долуда, Л. П. Міщенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_3_10 Инструментальная диагностика структурно-функционального состояния сосудов вертебробазилярного бассейна при развитии симптомокомплекса вертебробазилярной недостаточности (ВБН) с установлением точной ее причины остается актуальным вопросом, так как от этого зависит выбор тактики лечения и его результат. Цель работы - определить диагностические возможности ультразвуковой допплерографии с КТ-ангиографией для выявления структурно-функциональных нарушений в позвоночных артериях при ВБН. Обследовано 164 больных с клинической симптоматикой синдрома ВБН. При анализе сосудов вертебробазилярного бассейна обращали внимание на направление их хода, размеры сосуда, проходимость, состояние просвета. Результаты: асимметрия максимальной систолической скорости кровотока в позвоночных артериях более 30 % была постоянным признаком у 155-ти (94,5 %) больных. Объективные критерии поражения позвоночного двигательного сегмента отмечены у 124-х (75,6 %) пациентов, а у 31-го (18,9 %) не выявлены, но обнаружены анатомические особенности позвоночных артерий - гипоплазия и извитость, что обусловило клиническую симптоматику ВБН. У 9-ти (5,5 %) больных объективных данных структурно-функциональных нарушений позвоночных артерий не обнаружено. Из них у 4-х (2,4 %) при КТ-обследовании с контрастным усилением сосудов головного мозга выявлены аномалии строения виллизиевого круга, что сопровождалось клинической симптоматикой ВБН. У других 5-ти (3,1 %) больных под симптоматикой ВБН маскировались неврологические заболевания головного мозга. Выводы: определены особенности измерения количественных и качественных характеристик кровотока позвоночных артерий при визуализации анатомических особенностей их строения. Это позволило выявить патологические изменения гемодинамики в вертебробазилярном бассейне, которые приводят к развитию синдрома ВБН при заболеваниях и повреждениях шейного отдела позвоночника. | ||
| 8. |
Вырва О. Е. Периневральное КТ контролируемое введение стероидов при грыже межпозвонкового диска шейного отдела позвоночника [Електронний ресурс] / О. Е. Вырва, Я. А. Долуда // Український журнал болю. - 2016. - № 3. - С. 32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujb_2016_3_12 | ||
| 9. |
Романенко К. К. Особливості опороспроможності хворих із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегнової кістки та кісток гомілки (статографічні дослідження) [Електронний ресурс] / К. К. Романенко, Я. А. Долуда, М. Ю. Карпинський, Д. В. Прозоровський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 2. - С. 35-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_2_8 Важной составляющей результата лечения пациентов с посттравматическими деформациями является восстановление опороспособности поврежденной конечности. Цель работы - изучить особенности опороспособности больных с посттравматическими внесуставными деформациями бедренной кости (БК) и костей голени по данным статографии. Проанализированы результаты стандартных статографических обследований во время двухопорного стояния и с преимущественной опорой на каждую из конечностей 38 больных, среди которых у 20 выявлены нарушения костного сращения и деформация большеберцовой кости (ББК), у 18 - БК. Срок существования деформации - от 3 до 15 мес. У пациентов с деформациями ББК во фронтальной плоскости общий центр масс (ОЦМ) смещен в сторону неповрежденной конечности, а БК - травмированной. В сагиттальной плоскости у пациентов с деформациями ББК отмечено заметное качание тела во фронтальной плоскости, БК - в сагиттальной. При одноопорном стоянии пациенты с деформацией ББК больше опирались на неповрежденную конечность и смещение ОЦМ составило для обеих конечностей около 30 мм. В случаях деформации БК разница между смещением составила почти 2 раза. Выявлено значимое различие между величинами разброса ОЦМ и коэффициентами асимметрии разброса при одноопорном стоянии у больных с деформациями ББК и БК. Уменьшение нагрузки на пораженную конечность вдвое наблюдали у всех обследованных. С помощью анализа статографических исследований создана система оценки начального состояния больного и мониторинга процесса его реабилитации после хирургического вмешательства. Анализ результатов статографического исследования пациентов с внесуставными деформациями БК или ББК, выполненного до реконструктивного вмешательства и в динамике после него, позволяет объективизировать изменения опороспособности поврежденной конечности и достигнуть положительного результата лечения. | ||
| 10. |
Долуда Я. А. Современное лечение вертеброгенной цервикобрахиалгии путем локальной инъекционной терапии под КТ-контролем [Електронний ресурс] / Я. А. Долуда, Н. А. Корж, О. Е. Вырва, Л. П. Мищенко // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Т. 23, № 2. - С. 52-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2017_23_2_13 | ||
| 11. |
Романенко К. К. Дослідження вторинних змін у тканинах хворих із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегнової кістки та кісток гомілки [Електронний ресурс] / К. К. Романенко, Я. А. Долуда, Р. В. Златнік, С. М. Яковенко, О. Д. Карпінська, Д. В. Прозоровський, К. С. Поплавська // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - № 2. - С. 68-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2018_2_12 Одним из осложнений лечения пациентов с диафизарными переломами костей нижней конечности является формирование выраженной угловой деформации. Клиническая значимость таких нарушений осевых взаимоотношений обусловлена степенью влияния их на функцию конечности в целом. Цель работы - изучить изменения в тканях поврежденных сегментов и конечности в целом, которые влияют на выбор лечебной тактики у пациентов с посттравматическими внесуставными деформациями бедренной кости и костей голени. Проанализированы результаты лечения 38 пострадавших с посттравматическими внесуставными деформациями бедренной кости и костей голени. Всем больным проведено комплексное клинико-инструментально-лучевое обследование согласно предложенной схеме. Оно включало: анализ общего статуса пациента и состояния поврежденной конечности; рентгенографию со сравнительной оценкой суставов, выраженности и локализации деформации, состояния репаративного процесса и костной ткани; ультрасонографию мягкотканных структур (сухожилия и мышцы); биомеханические (статографические) исследования. Описаны методики проведения всех видов обследования. Указаны наиболее значимые вторичные изменения в поврежденной конечности: величина, вид и локализация деформации; состояние репаративного процесса и костной ткани; артрозные изменения в суставах; нарушение структуры и эхогенности мышечной ткани; изменение параметров статограммы. Выводы: использование предложенной схемы обследования больных с посттравматическими внесуставными деформациями бедра и голени позволяет выделить параметры анамнеза заболевания и общего/локального статуса, вторичных изменений в тканях поврежденной конечности, влияющие на выбор лечебной тактики. | ||
| 12. | 
Леонтьєва Ф. С. Біохімічні маркери сполучної тканини в лабораторній діагностиці ортопедичних захворювань людини [Електронний ресурс] / Ф. С. Леонтьєва, Д. В. Морозенко, М. П. Воронцова, К. В. Глєбова, Я. А. Долуда, Л. В. Леонтьєва // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 4. - С. 167-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2020_5_4_24 | ||
| 13. |
Романенко К. К. Клінічне значення післятравматичних деформацій довгих кісток нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / К. К. Романенко, Я. А. Долуда, Д. В. Прозоровський, В. Б. Парій // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - № 4. - С. 72-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2020_4_12 Лікування хворих із переломами довгих кісток кінцівок, не зважаючи на розвиток і вдосконалення методик лікування та фіксувальних пристроїв, у деяких випадках має небажані наслідки у вигляді формування післятравматичних деформацій (ПД). Мета роботи - надати сучасний погляд на клінічне значення та необхідність корекції вторинних змін у руховому сегменті, які виникли внаслідок формування ПД кісток нижніх кінцівок (КНК). Проаналізовано результати лікування 196 пацієнтів (89 чоловіків, 107 жінок, вік від 19 до 76 років) із ПД довгих КНК, які отримали медичну допомогу в період 2004 - 2019 рр. Для з'ясування ефектів переломів, що зрослися з деформаціями, проведено аналіз спеціальної літератури та власного клінічного досвіду. Показано, що сформовані ПД спричинюють відчутне вкорочення ушкодженого сегмента, перевантаження суглобів, порушення роботи м'язів. ПД компенсується шляхом зміни дуги рухів у суглобах і патерну ходьби, при цьому суглоби підпадають під нефізіологічне навантаження, що є передумовою розвитку дегенеративних змін, а втома м'язів і біль є наслідком спроб підтримувати незвичне положення суглобів. Клінічно значущими ПД на рівні стегна та гомілки стають за умов значного обмеження функції кінцівки, відновлення якої й є метою лікування. Розглянуто випадки формування ПД видів varus, valgus, antecurvatio, recurvatio, зміщення по ширині та довжині; ротаційних. Наведено приклади з практики. Встановлено, що клінічне значення ПД залежить від її локалізації, наявності та значущості вторинних змін, стану ушкодженої кінцівки та пацієнта, його індивідуальних потреб. Вторинні зміни можуть мати компенсаторний характер і поширюватися на ушкоджену кінцівку, поперековий відділ хребта, крижово-клубові з'єднання та контралатеральну кінцівку. Під час планування лікувальних заходів у пацієнтів із ПД необхідним є оцінювання вторинних змін в опорно-руховій системі. Показання до виконання хірургічного втручання мають формулюватися з урахуванням розвитку можливих наслідків деформацій у майбутньому. | ||
| 14. |
Романенко К. К. 3D-друк під час планування хірургічних втручань із приводу позасуглобових деформацій нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / К. К. Романенко, Д. В. Прозоровський, Я. А. Долуда // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 2. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2021_2_9 Під час лікування наслідків ушкоджень довгих кісток, зокрема, деформації, украй важливою запорукою отримання хороших функціональних результатів є адекватне планування лікувальних заходів. Використання 3D-моделювання в процесі передопераційного планування дає змогу повніше оцінити як деформацію, так і стан суглобів. Додаткові можливості для планування надає візуалізація ушкодженого сегмента за допомогою об'ємної моделі в реальному розмірі, виготовленої методом 3D-друку в масштабі 1:1. Мета роботи - проаналізувати можливості використання об'ємних моделей деформованого сегмента в масштабі 1:1 під час планування коригувальних операцій. Вивчено доцільність використання 3D-моделей, розроблених за результатами КТ-обстеження, у лікуванні 52 хворих із різними післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегна і гомілки, де під час первинної травми лінія перелому була поширена на ділянку суглоба. Клінічні результати оцінювали за класифікаціями SF-36 і AOFAS. Висновки: передопераційне використання 3D-друку на етапах планування хірургічного втручання дозволяє хірургу моделювати його етапи на фізичній моделі, усвідомити можливі технічні проблеми, адекватно вибрати конструкцію та інструментарій для її встановлення. Це сприяє скороченню часу операції, уникненню потенційних ускладнень і досягненню позитивних результатів функціонального лікування таких пацієнтів. | ||
| 15. |
Романенко К. К. Концепція формування постурального патерну у хворих із діафізарними післятравматичними деформаціями довгих кісток нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / К. К. Романенко, О. Д. Карпінська, Я. А. Долуда, Д. В. Прозоровський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 3. - С. 10-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2021_3_4 Мета роботи - створення концепції формування нового постурального патерну внаслідок перенесеної важкої травми нижніх кінцівок із розвитком синдрому діафізарних післятравматичних деформацій довгих кісток нижніх кінцівок. Для побудови концепції повернення хворого від травми до відносного здоров'я розглянуто модель класичного розвитку "здоров'я - хвороба", розроблену в 1960-х р. Ідея підходу полягала в проведенні аналогій між процесом регулювання за умов хвороби й аварійним регулюванням у складних технічних системах автоматичного управління. Використано результати інструментальних обстежень пацієнтів і математичного моделювання. У разі розвитку синдрому діафізарних післятравматичних деформацій довгих кісток нижніх кінцівок, крім зменшення сили м'язів, розвитку контрактур і вкорочення кінцівки, формується низка ускладнень: одночасно з деформацією кістки виникає порушення анатомічних співвідношень у суглобах і стійкий м'язовий дисбаланс. Якщо за наявності деформації зберігається опороспроможність кінцівки, через деякий час у процесі відновлення можливості ходити компенсаторні механізми створюють нову "схему тіла", стереотип стояння та ходьби. Уроджена програма руху змінюється на набуту. За деформації однієї кінцівки порушуються анатомічні співвідношення у всьому скелеті: формується нахил таза і хребта, у кульшових суглобах виникають привідно відвідні зміни, а з часом контрактури, у колінних - варус/вальгусні деформації, змінюється опороспроможність стоп із формуванням також варус/вальгусних деформацій у надп'ятково гомілкових і піднадп'яткових суглобах. Важкість змін залежить від величини деформації, загального та психологічного стану пацієнта, його настрою. Висновки: створена концепція формування нового постурального патерну внаслідок перенесеної важкої травми нижніх кінцівок із розвитком синдрому діафізарних післятравматичних деформацій довгих кісток нижніх кінцівок дає змогу зрозуміти рухову поведінку пацієнта й враховувати її під час визначення тактики лікування. | ||
| 16. |
Романенко К. К. Сучасна тактика лікування післятравматичної позасуглобової деформації стегнової кістки [Електронний ресурс] / К. К. Романенко, Я. А. Долуда // Ортопедія, травматологія та протезування. - 2023. - № 1. - С. 67-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2023_1_12 Питання адекватного лікування післятравматичних деформацій довгих кісток набуло більшої актуальності через велику кількість поранених в результаті бойової травми і наявність залишкового зміщення відламків після надання первинної допомоги. Мета роботи - на підставі аналізу літератури показати сучасні методики лікування післятравматичної позасуглобової деформації дистального відділу стегнової кістки (СК). Проаналізовано доступну фахову літературу, публікації в електронних системах Google Scholar, PubMed, ScienceDirect. Вивчено результати лікування 38 пацієнтів із післятравматичними позасуглобовими деформаціями СК, в яких на час первинної травми лінія перелому була поширена на ділянку суглоба. Для планування хірургічного лікування авторську технологію 3D-принту використано у 12 пацієнтів із найскладнішими випадками. Наведено клінічний приклад. Визначено ключові моменти обстеження пацієнтів, принципи корекції та підходи до її планування в разі деформацій СК в різних площинах. Оцінено результати застосування під час обстеження та планування корекції деформації 3D-візуалізації та 3D-друку ушкодженого сегмента. Усіх пацієнтів, яким застосовано методику 3D-моделювання, прооперовано з урахуванням індивідуальних особливостей деформації. Після кожного етапу хірургічного лікування проведений курс індивідуального реабілітаційного лікування. Отримано позитивну динаміку функціональних результатів протягом 12 міс. згідно з результатами обстеження за шкалами SF-36 та AOFAS. Висновки: використання 3D-моделювання під час планування коригувального хірургічного втручання надає можливість хірургу підвищити точність корекції та значно скоротити час виконання операції. Відомі й удосконалені нами методики з індивідуально підібраною реабілітацією, застосовувані для лікування післятравматичної позасуглобової деформації стегнової кістки сприяють швидшому відновленню, уникненню потенційних ускладнень і досягненню гарних функціонального результатів таких хворих. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |