Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дрешпак Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Дрешпак Н. С. Результати аналізу режимів індукційного нагріву рознімних деталей машин [Електронний ресурс] / Н. С. Дрешпак // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2012. - № 4. - С. 108-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2012_4_21 Мета роботи - аналіз раціональних режимів індукційного нагріву рознімних з'єднань деталей машин, що забезпечують ефективний демонтаж з'єднань і покращують техніко-економічні показники існуючих установок індукційного нагріву. Використано методи: аналітичний метод розрахунку - для дослідження електромагнітних процесів в одновимірному полі; метод фізичного моделювання - для вирівнювання напруженості магнітного поля на поверхні втулки та ідентифікації контактної теплової провідності; оцінки достовірності математичного моделювання; числовий метод розрахунку з формуванням кінцево-різницевих рівнянь і застосуванням методу прогонки - для дослідження теплового процесу індукційного нагріву; метод інтерполяції - для встановлення залежності контактної теплової провідності від різниці температур контактуючих поверхонь; метод оптимізації - при обгрунтуванні вимог до процесу демонтажу з'єднань і визначенні раціональних режимів. Електрична питома поверхнева потужність індукційного нагріву, що забезпечує демонтаж з'єднання деталей, прямо пропорційна ідентифікованому значенню контактної теплової провідності та необхідної для виконання технологічної операції різниці температур між контактними поверхнями втулки та вала. | ||
| 2. | 
Випанасенко С. І. Визначення ефективності заходів з енергозбереження в системі енергопостачання технологічного об’єкта [Електронний ресурс] / С. І. Випанасенко, Н. С. Дрешпак // Гірнича електромеханіка та автоматика. - 2014. - Вип. 92. - С. 112-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geta_2014_92_27 | ||
| 3. | 
Дрешпак Н. С. Обґрунтування доцільності частотно-імпульсного регулювання потужності в електротехнології індукційного нагріву з’єднань деталей [Електронний ресурс] / Н. С. Дрешпак, С. І. Випанасенко // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2010. - № 35(2). - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2010_35(2)__9 | ||
| 4. |
Дрешпак Н. С. Особливості теплового процесу індукційного нагріву з’єднань деталей машин [Електронний ресурс] / Н. С. Дрешпак // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2011. - № 36(1). - С. 69-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2011_36(1)__12 | ||
| 5. |
Випанасенко С. І. Аналіз способів регулювання потужності в електротехнологіях індукційного нагріву [Електронний ресурс] / С. І. Випанасенко, Н. С. Дрешпак // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2018. - № 53. - С. 193-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2018_53_22 | ||
| 6. |
Мещеряков Л. І. Формування структури підсистеми діагностування гірничих електромеханічних комплексів [Електронний ресурс] / Л. І. Мещеряков, С. І. Випанасенко, Н. С. Дрешпак, А. Л. Ширін // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2018. - № 53. - С. 213-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2018_53_24 | ||
| 7. | 
Дрешпак Н. С. Системи контролю енергоефективності виробничих процесів та шляхи їх удосконалення [Електронний ресурс] / Н. С. Дрешпак // Електротехніка та електроенергетика. - 2020. - № 1. - С. 40-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/etee_2020_1_7 Мета роботи - визначити недоліки існуючих систем контролю енергоефективності виробничих процесів та причини їх виникнення, виконати аналіз вимог до сучасних систем контролю. Проаналізовано недоліки існуючих систем контролю, співставлено і визначено їх можливості в умовах ринкової економіки, узагальнено результати. Одержані функціональні можливості існуючих систем контролю ефективності використання енергії не відповідають сучасним умовам протікання виробничих процесів, що створює проблеми для визначення змісту та упровадження управлінських дій в сфері енергозбереження. Низька оперативність систем контролю зумовлена обмеженими можливостями існуючих методів розрахунку нормованих значень енергоспоживання, відсутністю оперативної оцінки факторів впливу на кінцевий результат енергоефективності, суттєвою вартістю сучасних засобів обліку енергії. Обмеженість інформаційної складової контролю полягає в тому, що існує складність виділення із сукупності факторів впливу на досягнутий рівень енергоефективності складової, що пов'язана з активністю обслуговуючого персоналу в сфері впровадження заходів з енергозбереження. Існує необхідність підвищення точності розрахунку нормованих значень енергоспоживання. Шляхи усунення існуючих проблем полягають у визначенні закономірностей формування нормованих значень енергоспоживання в умовах оперативного контролю, застосуванні нових підходів до оцінки результативності дії факторів впливу, обгрунтуванні похибки розрахунку нормованих значень енергоефективності, створенні та визначенні критеріїв оцінки ефективності споживання енергії в періодах, пов'язаних зі звітністю підприємства. Реалізація цих дій передбачає суттєву зміну поглядів на організацію процедури контролю, технічне та інформаційне забезпечення його виконання. Вперше запропоновано комплексне удосконалення існуючих систем контролю енергоефективності на основі підвищення їх оперативності, інформативності та достовірності даних. Вперше проаналізовані причини виникнення та прояву недоліків існуючих систем контролю в умовах сучасного виробництва. Визначено напрямки наукових досліджень, реалізація яких розширить функціональні можливості контролю енергоефективності в сучасних умовах, дозволить підвищити ефективність управління виробничим процесом. | ||
| 8. |
Дрешпак Н. С. Питомі норми витрат енергії в задачі контролю ефективності її використання [Електронний ресурс] / Н. С. Дрешпак, О. С. Дрешпак, С. І. Випанасенко // Електротехніка та електроенергетика. - 2021. - № 3. - С. 31-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/etee_2021_3_5 Мета роботи - аналіз існуючих методів нормування питомих витрат енергії та визначення методу, прийнятного для нормування показника енергоефективності за наявності швидкоплинних структурних і режимних змін в енергоспоживанні сучасного промислового підприємства. Проведено аналіз існуючих методів нормування питомих витрат енергії, визначення їх недоліків і переваг. Співставлення можливостей цих методів із вимогами до нормування показників питомого енергоспоживання в умовах сучасного виробництва. Визначено необхідність підвищення точності розрахунку питомих норм витрат енергії в задачах контролю ефективності її використання. Це забезпечує чітке розмежування режимів "раціонального" та "нераціонального" використання енергоносіїв, сприяє об'єктивній оцінці вкладу в цей процес дій обслуговуючого персоналу підприємства. Проаналізовано існуючі методи розрахунку питомих норм. Визначено ступінь їх прийнятності для вирішення завдань нормування показників енергоспоживання в сучасних умовах виробництва. Показано, що точність розрахунку експериментальним методом є високою за стабільних параметрів, що впливають на процес енергоспоживання. Розрахунково-аналітичний метод, як правило, не забезпечує низької похибки розрахунку, має значну трудомісткість, що обмежує його використання в умовах підвищеної оперативності контролю. В умовах контролю енергоспоживання, що характеризуються суттєвими структурними та режимними змінами, найбільш прийнятним є статистичний метод нормування, який характеризується порівняно низькими трудомісткістю та статистичною похибкою розрахунку, зумовленою застосуванням експериментальних даних. Розкрито переваги та недоліки методу. Можливість підвищення інформативності контролю слід пов'язувати з удосконаленням статистичної моделі. Розширення оперативної інформації, визначення інтегральних характеристик енергоспоживання сприяє формуванню раціональних управлінських рішень, забезпеченню високої енергоефективністі процесу виробництва промислової продукції. Вперше запропоновано використання статистичного методу нормування питомого споживання енергії в системі контролю енергоефективності виробничих процесів за швидкоплинних структурних і режимних змін енергоспоживання об'єкта. Акцентовано увагу на суттєвій залежності показника достовірності результатів контролю енергоефективності виробничого процесу (наявності економії або перевитрат енергії) від точності розрахунку питомих норм витрат енергії. Визначено залежність оцінки діяльності колективу підприємства в сфері енергозбереження від досягнутої точності нормування енергоспоживання. Розкрито перспективи вдосконалення методу в системі контролю енергоефективності. Практична цінність полягає у визначенні прийнятного для умов сучасного промислового виробництва методу нормування питомих витрат енергії, а також шляхів його вдосконалення. | ||
| 9. | 
Дрешпак Н. С. Адаптація моделі управління енергетичною сталістю промислових підприємств [Електронний ресурс] / Н. С. Дрешпак // Економічний вісник Дніпровської політехніки. - 2021. - № 3. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2021_3_9 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |