![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Дрозденко Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
|
1. |
Кондратюк Ю. Ю. Порівняльний аналіз методів екстрагування та розділення білків для протеомного дослідження білкових профілів коренів і бульбочок сої [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Кондратюк, П. М. Маменко, А. С. Левішко, Г. М. Дрозденко, С. Я. Коць // Физиология и биохимия культурных растений. - 2013. - Т. 45, № 3. - С. 222-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_3_6 Зазначено, що найважливішим етапом у будь-якому протеомному дослідженні є екстрагування та приготування білкових зразків. Краща розчинність білків забезпечує більш якісне їх розділення в гелі та, відповідно, ідентифікацію більшої кількості поліпептидів, а відтак - точніше виявлення відмінностей в експресії генів, що їх кодують. Проте низка методичних труднощів, пов'язаних зі складністю організації рослинної клітини, змушує добирати методи одержання препаратів білків у кожному конкретному випадку. У зв'язку з цим було проведено моніторинг методів одержання та електрофоретичного розділення білкових екстрактів із коренів і бульбочок сої, вирощеної за інокуляції Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum на фоні різного азотного забезпечення. Відібрано найефективніші методи для подальшого виявлення кількісних та якісних змін білкових профілів сої.
| 2. |
Маменко П. М. Ліпополісахаридний склад і метаболізм вуглеводів у контрастних за симбіотичними властивостями штамів і Тn5-мутантів Bradyrhizobium japonicum [Електронний ресурс] / П. М. Маменко, Г. М. Дрозденко, Л. Ю. Соболенко, Н. А. Воробей, Ю. Ю. Кондратюк // Физиология растений и генетика. - 2013. - Т. 45, № 6. - С. 537-543. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_6_9 За лабораторних умов досліджено особливості метаболізму вуглеводів, склад ліпополісахаридів у штамів і транспозонових мутантів Bradyrhizobium japonicum із контрастними симбіотичними властивостями. Встановлено, що неактивний штам і мутанти активного штаму ризобій сої, які після транспозонового мутагенезу втратили здатність ефективно фіксувати азот, метаболізують ширший спектр вуглеводовмісних сполук у порівнянні з активними. При цьому їх ліпополісахаридний склад різнився. Зроблено припущення про можливість використання досліджених критеріїв для розробки експрес-методу добору перспективних штамів бульбочкових бактерій за умов ex planta.
| 3. |
Дрозденко Г. М. Активність гваякол- і аскорбатпероксидази та білковий склад коренів сої у період формування і на початку функціонування симбіотичних систем Glycine max – Bradyrhizobium japonicum [Електронний ресурс] / Г. М. Дрозденко, П. М. Маменко, С. Я. Коць // Вісник Харківського національного аграрного університету. Сер. : Біологія. - 2013. - Вип. 1. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2013_1_4 Вивчено активність окисно-відновних ферментів і склад загального пулу білків у коренях сої, інокульованої штамами й Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum різної активності, у період формування та на початку функціонування симбіозу. Встановлено, що активність гваяколпероксидази залежить від нодуляційної активності мікросимбіонта, а аскорбатпероксидази - пов'язана з інтенсивністю азотфіксації. Показано, що інокуляція рослин викликає не залежну від ефективності штаму експресію генів і активний синтез білків, відповідальних за формування симбіозу. Активізація функціонування азотфіксуючого апарату сприяла збільшенню загального вмісту білків у коренях рослин, інфікованих активними ризобіями. Особливостей у активності окисно-відновних ферментів та білкового складу коренів сої за інокуляції бульбочковими бактеріями із контрастними симбіотичними властивостями виявлено не було, що вказує на ідентичність низки фізіологічних процесів під час формування симбіозу різної ефективності у сої.
|
|
|