Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дінова О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Тащук В. К. Особливості змін інструментально-лабораторних показників у хворих на ішемічну хворобу серця з підвищеною масою тіла [Електронний ресурс] / В. К. Тащук, Н. А. Турубарова-Леунова, О. П. Дінова, Т. М. Амеліна // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 137-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_2_37 З метою визначення особливостей та змін інструментально-лабораторних показників під час виконання фізичного навантаження у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця, залежно від маси тіла, обстежено 120 пацієнтів зі стабільною стенокардією напруження II та III функціонального класу. Пацієнтів було розподілено на групи залежно від індексу маси тіла. Виявлено, що надмірна маса тіла у порівнянні з нормальною вірогідно асоціюється з вищим артеріальним тиском у стані спокою, більш вираженою діастолічною серцевою недостатністю у вигляді збільшення об'ємів та маси міокарда лівого шлуночка з розвитком ексцентричної гіпертрофії за даними ехокардіографії. | ||
| 2. | 
Тащук В. К. Вплив змін рівня сечової кислоти на функціональний стан міокарда, коронарний резерв і біомаркери та гомеостазіологічні показники хворих на стабільну стенокардію [Електронний ресурс] / В. К. Тащук, Васек Обейд Аль Салама Мухамед, О. П. Дінова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 4. - С. 112-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_4_25 | ||
| 3. |
Тащук В. К. Електрокардіографічні маркери в диференціації ішемії і некоронарних ушкоджень серця у пацієнтів молодого віку (Випадок із практики) [Електронний ресурс] / В. К. Тащук, – Білійчук О. В. Маліневська, І. О. Маковійчук, – Леунова Н. А. Турубарова, К. М. Злонікова, О. П. Дінова, В. В. Анфілофієва, Г. В. Михайлова, Н. Д. Герасим, О. Я. Ковалишена // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 156-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_1_26 Мета роботи - дослідити диференційні відмінності гострого коронарного синдрому (ГКС), міокардиту, кардіоміопатії Такоцубо, синдрому Бругада та вазоспазму відповідно до клініки, інструментальних і лабораторних обстежень для зменшення частоти лікарських помилок у встановленні діагнозу та призначення адекватного лікування захворювання. Проведено аналіз клінічних випадків групи пацієнтів молодого віку, які надійшли до медичної установи з проявами "J-waves syndromes" та мали подібні "ішемічні" зміни ЕКГ. Під час обстеження хворих було об'єктивізовано, що до станів із порушенням фази реполяризації з групи "J-waves syndromes" у молодому віці належать ГКС з елевацією сегмента ST, вазоспастичні прояви, "псевдокоронарний" варіант міокардиту, кардіоміопатія Такоцубо, синдром Бругада та ін. Для їх диференційної діагностики доцільно призначати ряд досліджень: електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіографію (ЕхоКГ), магнітно-резонансну томографію (МРТ) з гадолінієм, комп'ютерну томографію коронарних артерій (КТКА), коронаровентрикулографію (КВГ) та радіоізотопну сцинтиграфію міокарда. Висновки: схожість електрокардіографічних ознак та відсутність чітких критеріїв для розрізнення даних захворювань передбачають призначення додаткових методів обстеження, проте лише комп'ютерна томографія коронарних артерій надає змогу неінвазивно визначити ступінь ураження коронарних артерій та допомогти під час диференціації коронарних та некоронарних патологій за скринінгового підходу, натомість коронаровентрикулографія залишається "золотим критерієм" діагностики. | ||
| 4. | 
Тащук В. К. Клініко-функціональні особливості перебігу стабільної стенокардії різних функціональних класів, враховуючи наявність інфаркту міокарда в анамнезі [Електронний ресурс] / В. К. Тащук, Васек Аль Салама Мухамед, Т. М. Амеліна, І. О. Маковійчук, О. П. Дінова // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 6. - С. 749-754. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_6_4 Цель работы - изучить клинико-функциональные особенности течения стабильной стенокардии (СтСт) различных функциональных классов (ФК) с постинфарктным и диффузным кардиосклерозом. В исследование после получения информированного согласия включили 120 пациентов со СтСт, которых поделили на группы по тяжести стенокардии и наличию в анамнезе перенесенного Q-инфаркта миокарда (ИМ), неQ-ИМ, диффузного кардиосклероза. Установлено, что наличие в анамнезе Q-ИМ чаще предполагает развитие более тяжелой СтСт (p << 0,01) в отличие от неQ-ИМ. Данные коронарной ангиографии свидетельствуют о развитии гемодинамически значимых поражений коронарных артерий (КА) у пациентов со СтСт III ФК. Повышение ФК СтСт сопровождается значительным увеличением общего холестерина (p << 0,05), но не обусловлено ростом триглицеридов (p >> 0,05) независимо от наличия ИМ в анамнезе. Уровни амино-терминального пропептида натрийуретического пептида (NT-проНУП) и С-реактивного белка значительно выше при СтСт III ФК (p << 0,01 и p << 0,001 соответственно) и не зависели от ИМ в анамнезе. Повышение уровня мочевой кислоты обусловливает более тяжелую СтСт (p << 0,001) у пациентов, перенесших Q-ИМ (p << 0,01). По данным эхокардиографии у пациентов со СтСт III ФК установили значительно больший размер левого желудочка (p << 0,05) независимо от наличия ИМ в анамнезе. Результаты велоэргометрии свидетельствуют: наличие СтСт III ФК обусловливает более низкие показатели пороговой нагрузки и толерантности к физической нагрузке (в обоих случаях p << 0,001) и значительно более выраженную тест-индуцированную ишемию (p << 0,001). Выводы: прирост ФК СтСт обусловлен гемодинамически более значимыми поражениями коронарной артерии и предполагает увеличение уровней NT-проНУП и С-реактивного белка независимо от наличия в анамнезе Q- и неQ-ИМ. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |