Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Діхтярук І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Діхтярук І. В. Використання роз’єднувачів нового покоління для секціонування розподільних електричних мереж з джерелами розподіленої генерації [Електронний ресурс] / І. В. Діхтярук // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2014. - № 1. - С. 58–61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2014_1_11 | ||
| 2. | 
Буйний Р. О. Автоматичне секціонування розподільних електричних мереж напругою 6–10 кВ із застосуванням роз'єднувачів нового покоління [Електронний ресурс] / Р. О. Буйний, І. В. Діхтярук, В. В. Зорін // Технічна електродинаміка. - 2014. - № 3. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TED_2014_3_13 Запропоновано підхід до секціонування розподільних електричних мереж напругою 6 - 10 кВ з використанням комутаційних апаратів нового покоління. Показано можливість використання роз'єднувачів РЛК-10, оснащених автоматичним приводом, та реклоузерів РВА/TEL для виділення ділянки розподільної мережі, на якій виникло пошкодження. Встановлено ефективність використання такого комутаційного апарату як роз'єднувач РЛК-10 з приводом для автоматичного виділення пошкодженої ділянки. Запропонований підхід щодо автоматизації розподільних електричних мереж напругою 6 - 10 кВ дозволяє значно знизити витрати на пошук та локалізацію пошкоджень в розподільних мережах та зменшити час, необхідний для відновлення електропостачання споживачів, до мінімуму. | ||
| 3. |
Діхтярук І. В. Визначення раціональних місць встановлення автоматичних секціонуючих роз'єднувачів в розподільних мережах напругою 10 кВ [Електронний ресурс] / І. В. Діхтярук // Технічна електродинаміка. - 2014. - № 4. - С. 53-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TED_2014_4_19 Запропоновано методику вибору раціонального місця встановлення секціонуючих комутаційних апаратів, а саме роз'єднувачів нового покоління типу РЛК, РЛН-10 з autolink ABB. Показано, що для визначення раціональних місць встановлення таких секціонуючих КА в електричних мережах напругою 10 кВ довільної конфігурації, можна використовувати цільову функцію і зменшення недовідпуску електричної енергії споживачам. Шляхом приведення функції розподілу потужності споживачів вздовж ЛЕП до лінійного, логарифмічного або показникового виду одержано раціональні місця встановлення секціонуючих роз'єднувачів. Для випадку рівномірного розподілу потужності по довжині лінії одержано раціональне місце встановлення роз'єднувача, що складає 64 % від сумарної довжини лінії. | ||
| 4. | 
Діхтярук І. В. Вплив секціонування розподільних мереж напругою 6-10 кВ автоматичними роз’єднувачами на інтегральні показники надійності [Електронний ресурс] / І. В. Діхтярук // Технологический аудит и резервы производства. - 2016. - № 2(1). - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tatrv_2016_2(1)__8 | ||
| 5. | 
Буйний Р. О. Дослідження впливу ВЕУ на величину струму міжфазного короткого замикання через екрани кабелів мережі ВЕС напругою 10-35 кВ [Електронний ресурс] / Р. О. Буйний, І. В. Діхтярук, А. В. Красножон, А. О. Квицинський // Праці Інституту електродинаміки Національної академії наук України. - 2020. - Вип. 56. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PIED_2020_56_9 Розглянуто принцип розрахунку струмів подвійного короткого замикання на землю на ділянці кабельної лінії електропередавання, що з'єднує два джерела електричної енергії, одним з яких може бути генератор або група генераторів вітрової електричної станції, а другим - енергосистема. Показано, що в екранах кабелів під час подвійного короткого замикання на землю, яке є розрахунковим видом замикання, за яким мають вибиратися перерізи екранів, буде спостерігатися накладання струмів від обох джерел. Це свідчить про необхідність обов'язкового врахування усіх джерел живлення під час розрахунку струму подвійного короткого замикання на землю з метою подальшого вибору перерізів екранів. Досліджено вплив параметрів електричної мережі на величину струму подвійного короткого замикання на землю та встановлено, що він вплив є незначним, окрім співвідношення надперехідних струмів трифазного короткого замикання з обох боків кабельної лінії. У випадку заземлення екранів кабелів з одного боку кабельної лінії весь струм подвійного короткого замикання на землю буде протікати через екран однієї жили, що викличе необхідність суттєвого збільшення перерізу екранів. | ||
| 6. | 
Красножон А. В. Дослідження розподілу магнітного поля діючої двоколової ЛЕП 110 кВ "ЧТЕЦ – Чернігівська-330" у зоні житлової забудови та методів його зменшення до безпечного рівня [Електронний ресурс] / А. В. Красножон, Р. О. Буйний, І. В. Діхтярук, А. О. Квицинський // Електротехніка і електромеханіка. - 2020. - № 6. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/elem_2020_6_10 За існуючих та перспективних електричних навантажень досліджено рівень магнітного поля двоколової повітряної ЛЕП напругою 110 kV "ЧТЕЦ - Чернігівська-330", яка проходить по території одноповерхової та багатоповерхової забудови у м. Чернігів. Показано, що індукція магнітного поля в зоні забудови та на межі охоронної зони може перевищувати безпечний для людини рівень, особливо у випадку роботи ЛЕП у одноколовому режимі. Визначено безпечні умови для проживання населення поблизу даної ЛЕП, зокрема, безпечну відстань від осі траси ЛЕП до місць розташування одноповерхових та багатоповерхових будинків. Показано, що застосування векторної компенсації дозволяє досягти значного зменшення рівня магнітного поля. | ||
| 7. | 
Бодунов В. Моделювання неповнофазних режимів роботи електричних мереж напругою 110 кВ з нелінійними елементами [Електронний ресурс] / В. Бодунов, І. Діхтярук, А. Приступа // Технічні науки та технології. - 2021. - № 2. - С. 171-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2021_2_23 Досліджено умови виникнення ферорезонансних процесів в електричних мережах напругою 110 кВ шляхом моделювання у схемотехнічному пакеті Matlab Simulink. Запропонована в роботі модель дозволяє досліджувати умови виникнення ферорезонансних перенапруг в електричних мережах напругою 110 кВ та, на основі отриманих даних розробляти заходи, направлені на усунення причин та мінімізацію наслідків ферорезонансних перенапруг. | ||
| 8. |
Бодунов В. Математичне моделювання пікових струмів при включенні світлодіодних джерел світла [Електронний ресурс] / В. Бодунов, І. Діхтярук, А. Красножон // Технічні науки та технології. - 2021. - № 3. - С. 256-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2021_3_31 Включення блоків живлення, які зазвичай використовуються воднофазних електроприймачів з нелінійним навантаженням,супроводжується імпульсом струму, який може в декілька разів перевищувати струм спрацювання апаратів захисту і призводити до їх відключення. Збільшенням кількості офісних приміщень з комп'ютерним обладнанням, а також однофазних електроприймачів з нелінійним навантаженням або імпульсними блоками живлення, виникає проблема зниження ефективності електропостачання, яка полягає в некоректному спрацюванні захисних апаратів. | ||
| 9. |
Красножон А. В. Дослідження впливу параметрів сучасних грозозахисних тросів на величину втрат потужності в них для повітряних ліній електропередавання 330-750 кВ [Електронний ресурс] / А. В. Красножон, А. О. Квицинський, Р. О. Буйний, І. В. Діхтярук, О. В. Красножон // Електротехніка і електромеханіка. - 2023. - № 6. - С. 77-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/elem_2023_6_16 Досліджено втрати електроенергії в грозозахисних системах повітряних ліній електропередавання напругою 330 - 750 kV з грозозахисними тросами, що містять вбудований оптоволоконний кабель. Показано, що ці втрати є значними, залежать від взаємного розташування фаз та тросу, навантаження лінії за струмом та параметрів самого тросу (співвідношення його активного та реактивного опорів) і можуть становити від 1,6 kW/km для ліній 750 kV до сотень W/km для ліній 330 kV. Визначено, що грозозахисні троси з погонним активним опором в діапазоні від 0,32 до 1,5 <$E OMEGA "/" km> будуть мати втрати, близькі до максимальних. Вперше рекомендовано використовувати грозозахисні троси, які містять вбудований оптоволоконний кабель, з погонним активним опором не більше 0,25 <$E OMEGA "/" km>, що дозволить зменшити втрати потужності та підвищити енергоефективність повітряних ліній електропередавання 330 - 750 kV. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |