Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (25) | Авторитетний файл імен осіб (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Заблоцький Ф$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Заблоцький Ф. Д. До виходу в світ англійсько-українського геодезичного словника [Електронний ресурс] / Ф. Д. Заблоцький, О. Ф. Заблоцька // Вісник геодезії та картографії. - 2009. - № 6. - С. 7-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgtk_2009_6_8 Подготовлен к изданию англо-украинский геодезический словарь, содержащий более 20 000 терминов и словосочетаний. Приведена структура словаря, освещено содержание отдельных его частей, отмечены сложности, которые возникли при составлении словаря. Словарь будет полезен специалистам, научным работникам и преподавателям геодезического и картографического профиля, а также студентам и аспирантам этих специальностей. | ||
| 2. |
Заблоцький Ф. Д. Аналіз тропосферної затримки сигналу в екваторіальній зоні за матеріалами радіозондування [Електронний ресурс] / Ф. Д. Заблоцький, О. Ф. Заблоцька // Вісник геодезії та картографії. - 2009. - № 6. - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgtk_2009_6_9 По данным радиозондирования на шести станциях экваториальной зоны определены величины сухой и влажной составляющих зенитной тропосферной задержки сигналов численным интегрированием, а также по аналитическим моделям Саастамойнена и Холфилд. Проанализированы полученные результаты, даны рекомендации по дальнейшему усовершенствованию методики исследований. | ||
| 3. | 
Заблоцький Ф. Точність вологої складової зенітної тропосферної затримки, виведеної із GPS-спостережень [Електронний ресурс] / Ф. Заблоцький, М. Савчук // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - 2014. - Вип. 1. - С. 52-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdgn_2014_1_13 Проаналізовано точність вологих складових зенітної тропосферної затримки, одержаних у результаті спостережень трьох GPS-станцій і за даними радіозондування атмосфери на трьох аерологічних станціях. | ||
| 4. |
Савчук М. В. Оцінювання гідростатичної складової зенітної тропосферної затримки за даними радіозондування [Електронний ресурс] / М. В. Савчук, Ф. Д. Заблоцький // Вісник геодезії та картографії. - 2014. - № 6. - С. 3-5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgtk_2014_6_3 На основании данных радиозондирования на шести аэрологических станциях определены показания гидростатической составляющей зенитной тропосферной задержки. Эти данные сравниваются с соответствующими результатами, полученными с использованием аналитической модели Saastamoinen. Даны рекомендации по дальнейшим исследованиям в этом направлении. | ||
| 5. |
Заблоцький Ф. Д. Аналіз зенітної тропосферної затримки, визначеної в ході ГНСС-вимірювань та радіозондувань у тропічних і середніх широтах [Електронний ресурс] / Ф. Д. Заблоцький, М. В. Пазяк // Вісник геодезії та картографії. - 2015. - № 3. - С. 7-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgtk_2015_3_5 Используя данные аэрологических и ГНСС-станций, проанализированы пространственно-временные изменения значений зенитной тропосферной задержки в тропических и средних широтах. На основании полученных в процессе исследований результатов выявлено, что наиболее значительные изменения в значениях зенитной тропосферной задержки вызваны преимущественно ее влажной составляющей. | ||
| 6. | 
Пазяк М. В. Порівняння вологої складової зенітної тропосферної затримки, виведеної із GNSS-вимірювань, з відповідною величиною із радіозондування [Електронний ресурс] / М. В. Пазяк, Ф. Д. Заблоцький // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - 2015. - Вип. 81. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2015_81_4 Мета роботи - оцінити точність вологої складової зенітної тропосферної затримки, одержаної за даними шести GNSS-станцій у порівнянні з даними радіозондування. Визначення гідростатичної та вологої складових зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ) охопило кілька етапів. На першому етапі, з відповідного сайту, за даними центру опрацювання GNNS-вимірювань, вибирали усереднені значення ЗТЗ. На другому етапі, застосовуючи аналітичну модель Saastamoinen, обчислено гідростатичну компоненту, за точно виміряним (на висоті антени) значенням атмосферного тиску. На третьому етапі визначено вологу складову як різницю між значенням ЗТЗ, виведеної із GNNS-вимірювань та її гідростатичною компонентою. Перевагами такого підходу у визначенні тропосферної затримки у порівнянні з іншими методами є безперервність GNNS-спостережень і незалежність їх від погодних умов. Одержані значення порівняно з відповідними величинами, визначеними за даними радіозондування, які в цьому дослідженні приймали як контрольні. В результаті опрацювання 120-ти вертикальних профілів радіозондувань, на шести аерологічних станціях і за даними шести GNSS-станцій - обчислено значення гідростатичної та вологої компонент ЗТЗ для середніх декад січня та липня 2011 і 2013 рр. Дані радіозондувань опрацьовано за 2 роки, оскільки такий досить об'ємний і масивний матеріал надав змогу надійніше уточнити та оцінити, насамперед, характер одержаних значень гідростатичної складової тропосферної затримки, оскільки точність її визначення безпосередньо впливатиме на точність встановлення вологого складника. За результатами обчислень одержано різниці гідростатичної і вологої складових ЗТЗ та оцінено їх точність. Одержані результати слугують підгрунтям для подальшого підвищення точності визначення вологої складової із GNSS-вимірювань, зокрема для визначення просторово-часових змін і вмісту осаджуваної водяної пари в атмосфері в даному регіоні, що є важливим для прогнозування погоди. | ||
| 7. |
Савчук С. Г. Моніторинг тропосферної водяної пари в західній транскордонній зоні України [Електронний ресурс] / С. Г. Савчук, Ф. Д. Заблоцький // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - 2016. - Вип. 83. - С. 21-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2016_83_5 Мета роботи - виявлення достовірних оцінок зенітних тропосферних затримок (ZTD) за даними GNSS-спостережень (дистанційний моніторинг тропосфери) на активних референцних станціях західної транскордонної зони України. Важливим продуктом, який одержують у GNSS-метеорології, є зенітні тропосферні затримки, а їх безпосередній зв'язок із інтегрованою/осаджуваною водяною парою надає змогу одержати оперативну інформацію для числового прогнозування погоди. Однією з основних проблем у процесі використання таких результатів є достовірність одерданих оцінок величин інтегрованої/осаджуваної водяної пари з аналізу GNSS-даних. Відповідно стратегія аналізу GNSS-даних повинна забезпечувати такі оцінки ZTD, які відповідають вимогам GNSS-метеорології. Визначення величин ZTD традиційно базувалося на аналізі даних у режимі пакетного мережевого розв'язку з використанням методу найменших квадратів і способу спостереження, що спирається на утворення подвійних різниць (DD), та у режимі, близькому до реального часу (NRT). Абсолютний метод точного позиціонування (PPP), для реалізації якого був необхідний доступ до точних поправок супутникових годинників разом з прогнозованими орбітами, фактично не використовувався. З точки зору стратегії аналізу GNSS-даних метод PPP є популярним завдяки створенню у режимі реального часу (RT) Міжнародною службою GNSS та іншими організаціями таких продуктів, як точні орбіти супутників і поправки годинників. З метою порівняння вибрані дані ZTD, одержані програмними пакетами NRT-DD Bernese GNSS software та RT-PPP ALBERDING GNSS STATUS Software за період лютий - березень 2016 р. Критерієм вибору була максимальна кількість даних на кожній станції спостережень (2880 значень) за вказаний період. Усього для порівняння були вибрані 17 GNSS-станцій. Для кожної станції побудовано графіки зміни ZTD за вказаний період спостережень, та обчислено часову зміну різниць ZTD, одержану двома програмними пакетами. За результатами порівнянь виявлено, що використання різних стратегій опрацювання GNSS-даних не вносить істотного впливу на точність визначення зенітних тропосферних затримок. Одержані оцінки в 1 - 2 см цілком задовольняють вимоги до одержання зазначеного продукту у метеорології та кліматології. | ||
| 8. | 
Савчук С. Г. Про кореляцію між значеннями параметра іоносфери VTEC на GNSS-станціях України [Електронний ресурс] / С. Г. Савчук, Ф. Д. Заблоцький, Л. М. Янків-Вітковська, Б. Б. Джуман // Український журнал дистанційного зондування Землі. - 2019. - № 20. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukjdzz_2019_20_4 | ||
| 9. |
Заблоцький Ф. Про визначення зенітних тропосферних затримок із GNSS-спостережень РРР-методом [Електронний ресурс] / Ф. Заблоцький, С. Савчук // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - 2020. - Вип. 2. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdgn_2020_2_9 Під час проходження сигналів глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS) через тропосферу Землі виникає їх тропосферна затримка через зміну показника заломлення середовища. Метод точного позиціонування пункту (РРР) надає змогу досягти сантиметрової/міліметрової точності лише за допомогою одного GNSS-приймача. У цьому методі зенітна тропосферна затримка (ZTD) оцінюється поряд із невідомим положенням пункту спостереження. Розрахована ZTD може бути корисною для метеорологічних застосувань, наприклад, для оцінки вмісту водяної пари в атмосфері. Метод РРР реалізується за допомогою різних алгоритмів і моделей в онлайн-сервісах і програмних пакетах. Мета роботи - показати досягнуту в РРР-методі точність оцінки ZTD. Надано оцінку точності ZTD від трьох онлайн-сервісів РРР і трьох незалежних програмних пакетів. Для оцінки точності ZTD кожним із шести програмних продуктів отримано ряди значень ZTD із п'ятихвилинним інтервалом протягом 12 днів 2019 р. для десяти довільно вибраних GNSS-станцій. Виконано порівняльний аналіз ZTD, отриманої за допомогою різного РРР-програмного забезпечення, та відповідного тропосферного продукту Міжнародної служби GNSS (IGS). Обчислені ZTD отримано за допомогою APPS, CSRS-PPP, MagicGNSS, gLab, RTKLIB і GipsyX. Середню квадратичну помилку використано як показник точності оцінки ZTD. Встановлено, що GipsyX отримує оцінки ZTD, дуже близькі до значення тропосферного продукту IGS. Тропосферні моделі, реалізовані нині у RTKLIB і gLAB, не враховують належно погодні та атмосферні умови. РРР-корекції, що використовуються онлайн-сервісами CSRS-PPP і APPS, є задовільними. Аналіз точності ZTD, отриманих із GNSS-спостережень РРР-методом, надає уявлення про залежність алгоритму опрацювання та його вплив на оцінку тропосферних затримок. Результати проведеного дослідження вирішують важливу науково-прикладну проблему методології оцінки вмісту водяної пари в атмосфері Землі на основі отриманих із даних GNSS-спостережень ZTD. | ||
| 10. | 
Джуман Б. Застосування квадратурних формул при моделюванні гравітаційного поля STHA-функціями [Електронний ресурс] / Б. Джуман, Ф. Заблоцький // Технічні науки та технології. - 2020. - № 3. - С. 293-300. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2020_3_32 На сьогодні при побудові висотних мереж найточнішими залишаються традиційні методи геометричного нівелювання. Попри те, що застосування супутникових технологій є значно економічно вигіднішим і дозволяє отримати координати субміліметрового рівня точності, відсутність високоточних моделей геоїда не дозволяє повноцінно замінити ними традиційні методи. Тому дослідження і покращення методів і алгоритмів побудови поверхні геоїда є актуальною задачею. Є чимало методів побудови поверхні геоїда. Останнім часом дедалі більшу популярність набирають параметричні методи, в основі яких лежить використання сферичних функцій Лежандра дійсного ступеня. До основних недоліків такого роду методів можна віднести те, що вони не є ортогональними у своїй області визначення. Виняток становлять STHA-функції. Відповідно при їх використанні можна застосувати квадратурні формули (напр., другий метод Неймана). Основна проблема полягає в тому, що такі квадратури мають дуже погану збіжність, і необхідно розробити модифіковані методи, які дозволятимуть обчислювати невідомі коефіцієнти моделі з меншими витратами часу. Розглянуто публікації, в яких висвітлено основні етапи побудови потенціальних полів з використанням сферичних функцій дійсного ступеня. Використання STHA-функцій для побудови високоточного регіонального гравітаційного поля є практично надзвичайно складною задачею через повільну збіжність квадратурних рядів. Розроблено алгоритми, які дозволять покращити збіжність квадратурних рядів при використанні STHA-функцій для побудови високоточного регіонального гравітаційного поля. Розроблено модифікований метод застосування квадратурних формул Гаусса при моделюванні регіонального гравітаційного поля Землі STHA-функціями. Це дозволить будувати високоточні регіональні поверхні геоїда без надмірного використання ресурсів і часу. Висновки: запропоновано та апробовано методику для оптимізації обчислення невідомих гармонічних коефіцієнтів моделі регіонального гравітаційного поля з використанням квадратурних формул Гаусса. | ||
| 11. |
Заблоцький Ф. Про точність моделей (квазі)геоїда відносно системи висот UELN/EVRS2000 [Електронний ресурс] / Ф. Заблоцький, Б. Джуман, І. Брусак // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - 2021. - Вип. 1. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdgn_2021_1_8 Сьогодні в Україні діє Балтійська система висот 1977 р., вихідним пунктом якої слугує нуль Кронштадтського футштока. Проте чинна в Україні система висот є застарілою, передусім через велику віддаленість від нуль-пункту відліку висот (близько 2 тис. км) і складність адаптації до використання методів супутникової геодезії. Тому нині вона не відповідає рівню розвитку сучасних геопросторових технологій та її необхідно модернізувати. Найоптимальнішим способом модернізації висотної мережі України є її інтеграція в Об'єднану європейську нівелірну мережу UELN, нуль-пунктом якої слугує Амстердамський футшток. Для такої інтеграції необхідно побудувати високоточну модель геоїда на територію України, пов'язану з системою висот UELN/EVRS2000. Мета роботи - порівняння точності різних моделей геоїда/квазігеоїда та глобального гравітаційного поля Землі на частину прикордонної території Західної України відносно висот пунктів у системі висот UELN/EVRS2000, на яких виконано GNSS-нівелювання, та визначенні оптимальної моделі, щодо якої можна побудувати високоточну модель геоїда, узгоджену з системою висот UELN/EVRS2000. Для отримання висот нівелірних пунктів на території України у системі висот UELN/EVRS2000 виконано нівелювання I класу за двома лініями від фундаментальних реперів на території України (висоти яких відомі у Балтійській системі висот 1977 р.) до реперів високоточного нівелювання на території Польщі (висоти яких відомі у системі висот UELN/EVRS2000). На всіх фундаментальних і грунтових реперах, а також горизонтальних марках виконано GNSS-нівелювання у статичному режимі (не менше ніж 6 годщосекундних безперервних спостережень). На підставі виконаних вимірювань отримано висоти квазігеоїда на 26 пунктах. Їх порівняно з трьома глобальними моделями гравітаційного поля Землі: EGM2008, EIGEN-6C4 і XGM2019e-2159 (максимальний порядок перелічених моделей становить 2190), а також із Європейським геоїдом EGG2015. Установлено, що найвищу точність (~ 7 см) надає змогу отримати європейський геоїд EGG2015. Уперше досліджено точність моделей гравітаційного поля Землі та моделей геоїда на території України на пунктах, на яких відома висота у системі висот UELN/EVRS2000. Установлено, що для побудови високоточного квазігеоїда з використанням процедури "Вилучення - Відновлення" найкраще використовувати європейський геоїд EGG2015 як систематичну складову. | ||
| 12. |
Заблоцький Ф. Побудова геометричної STHA-моделі геоїда на територію Львівської області [Електронний ресурс] / Ф. Заблоцький, Б. Джуман // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - 2021. - Вип. 2. - С. 49-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdgn_2021_2_9 Сьогодні виникла необхідність модернізації висотної системи України, що потребує її інтеграції в Європейську вертикальну референцну систему EVRS. У зв'язку з цим також виникає потреба побудови регіональної моделі геоїда на територію нашої країни, яка б добре узгоджувалася з моделлю Європейського геоїда EGG2015. Щоб отримати оптимальну модель геоїда, необхідно використовувати як гравіметричну, так і геометричну інформацію, в такому випадку модель називають гравіметрично-геометричною. Такий підхід використано під час побудови як моделі європейського геоїда, так і моделей геоїда на територію різних країн Європи. Мета роботи - побудова регіональної геометричної STHA-моделі геоїда на територію Львівської області та оцінювання її точності. Надалі заплановано побудову гравіметричної STHA-моделі геоїда на цю саму територію та порівняння отриманих результатів. Для побудови геометричної STHA-моделі геоїда на територію Львівської області використано висоти геометричного геоїда, одержані у результаті GNSS-спостережень на пунктах ДГМ I, II та III класів. СКП визначення геодезичної висоти, отриманої з GNSS-нівелювання у статичному режимі, не перевищувала 15 мм. Для побудови моделі геоїда використано 205 значень обчислених висот геоїда. Вісім значень не залучали до побудови моделі, оскільки за ними виконували незалежне оцінювання точності. Отримано регіональну модель геоїда в межах процедури "Вилучення - Відновлення" із введенням параметра регуляризації. СКП отриманої моделі, обчислена на основі даних, використаних для її побудови, становила 12 мм, а на інших даних - 25 мм. Уперше здійснено апробацію STHA-функцій для побудови регіональної моделі геоїда. Виконано оцінку точності отриманої моделі на залежних і незалежних даних. СКП одержаної моделі становила близько 2 см, що відповідає точності GNSS-вимірів. Отриману модель можна використовувати як трансформаційне поле на територію Львівської області. | ||
| 13. |
Пазяк М. Особливості вертикального розподілу вологої складової зенітної тропосферної затримки в середніх і тропічних широтах [Електронний ресурс] / М. Пазяк, Ф. Заблоцький // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - 2018. - Вип. 2. - С. 41-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdgn_2018_2_11 Досліджено вертикальний розподіл вологої складової зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ) за даними аерологічних станцій у середніх і тропічних широтах і виконано порівняння цих величин із відповідними значеннями вологих складових ЗТЗ, отриманих із ГНСС-спостережень. До кожної з дев'яти аерологічних станцій підбирали найближчі активні референцні ГНСС-станції з відомими зенітними тропосферними затримками. Різницю висот між аерологічними та ГНСС-станціями нівелювали інтерполюванням. За аналітичною моделлю Saastamoinen обчислювали гідростатичні складові ЗТЗ. Потім ці значення гідростатичних складових віднімали від повних зенітних тропосферних затримок, виведених із ГНСС-вимірювань, в результаті чого отримали значення вологих складових ЗТЗ. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |