Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Захарчук У$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Бабінець Л. С. Можливості практичного застосування бальної системи m-annheim при хронічному панкреатиті в практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, У. М. Захарчук // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(2). - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(2)__4 Поширеність, тяжкість перебігу, супутня патологія хронічного панкреатиту (ХП) вимагає нових підходів до діагностики та лікування цієї недуги. У світовій практиці для вивчення ступеня тяжкості ХП використовується бальна система M-ANNHEIM. Мета дослідження - оцінити ступінь тяжкості перебігу ХП за класифікацією M-ANNHEIM залежно від наявності інкреторної недостатності підшлункової залози. Дослідження 2-х груп хворих з ХП (1 група) та ХП, ускладненим цукровим діабетом (ЦД) (2 група), показало, що вираженість больового синдрому була достовірно більшою у 2 дослідній групі. З анамнезу хворих встановлено, що більшій кількості пацієнтів 2-ої групи проводилося хірургічне втручання. Наявність екзокринної недостатності доведено у хворих обох досліджених груп, причому у 2-й групі - більшою мірою. Ендокринна недостатність проявлялась у хворих у вигляді ЦД. Аналіз даних УЗД та копрограми мав аналогічну тенденцію. Висновки: наявність інкреторної недостатності підшлункової залози у вигляді ЦД достовірно ускладнювала клінічний перебіг ХП за бальною системою M-ANNHEIM, який корелював зі змінами копрограми (r = 0,59; p << 0,001), критеріями УЗД (r = 0,48; p << 0,01), рівнем глюкози (r = 0,65; p << 0,001). У хворих з ХП, ускладненим ЦД, ступінь тяжкості захворювання був більш вираженим, ніж у випадку ХП без інкреторної недостатності: середній ступінь тяжкості (С) переважав у 70 % пацієнтів 2-ої групи проти 33 % 1-ої групи. Зазначено щодо доцільності рекомендації застосування бальної системи M-ANNHEIM в практику гастроентерологічних, терапевтичних закладів та практику сімейного лікаря.
| 2. |
Захарчук У. М. Шкала SF-36 для оцінки впливу цукрового діабету на якість життя хворих на хронічний панкреатит [Електронний ресурс] / У. М. Захарчук, Л. С. Бабінець, Л. І. Складанюк, С. С. Рябоконь, І. О. Сивирин, Т. В. Войцехівська // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2014. - № 1. - С. 157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2014_1_47
| 3. |
Підручна С. Р. Зміни показників неспецифічної резистентності організму при тяжкій та комбінованій травмі [Електронний ресурс] / С. Р. Підручна, У. М. Захарчук, О. О. Кулянда // Медична хімія. - 2012. - Т. 14, № 3. - С. 56-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2012_3_12
| 4. |
Захарчук У. М. Застосування аплікаторів Ляпка у комплексній терапії больового синдрому у хворих на хронічний панкреатит [Електронний ресурс] / У. М. Захарчук, Л. С. Бабінець, М. С. Підручний // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 2. - С. 121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_2_45
| 5. |
Бабінець Л. С. Впровадження міжнародних стандартів оцінювання клініки хронічного панкреатиту у сімейній медицині [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, У. М. Захарчук, С. Р. Підручна // Семейная медицина. - 2014. - № 1. - С. 70-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_1_16 Проведено оцінювання ступеня тяжкості перебігу хронічного панкреатиту (ХП) у 42 пацієнтів за класифікацією M-ANNHEIM залежно від наявності інкреторної недостатності підшлункової залози (ПЗ). Наявність інкреторної недостатності ПЗ у вигляді цукрового діабету (ЦД) достовірно ускладнювала клінічний перебіг ХП за бальною системою M-ANNHEIM, який корелював зі змінами копрограми (r = 0,67; p << 0,001), критеріями УЗД (r = 0,54; p << 0,01), рівнем глікозильованого гемоглобіну (r = 0,66; p << 0,001). У хворих з ХП і супутнім ЦД ступінь тяжкості захворювання був більш вираженим, ніж при ХП без інкреторної недостатності: середній ступінь тяжкості (С) переважав у 69,56 % пацієнтів 2-ї групи проти 26,32 % 1-ї, виявили випадки вираженого та важкого ступенів тяжкості. Уважається за доцільне рекомендувати застосування бальної системи M-ANNHEIM у практиці гастроентерологічних, терапевтичних закладів та сімейного лікаря.
| 6. |
Захарчук У. М. Зміни показників калікреїн-кінінової системи у хворих на хронічний панкреатит із супутнім цукровим діабетом [Електронний ресурс] / У. М. Захарчук, Л. С. Бабінець, С. Р. Підручна // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2017. - № 2. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2017_2_10
| 7. |
Бабінець Л. С. Протокольні та ад’ювантні можливості комплексної реабілітації хворих на хронічний панкреатит із супутнім цукровим діабетом [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, У. М. Захарчук // Семейная медицина. - 2017. - № 4. - С. 138-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_4_29
| 8. |
Бабінець Л. С. Патогенетичні аспекти хронічного панкреатиту у коморбідності із цукровим діабетом (калікреїн-кініновий дисбаланс і ендотоксикоз) [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, У. М. Захарчук, С. Р. Підручна, Н. О. Шевченко, Г. М. Сасик, О. С. Земляк, Г. В. Адамів // Семейная медицина. - 2018. - № 1. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_1_19 Калікреїн-кініновий дисбаланс і ендогенна інтоксикація (ЕІ) є важливими патогенетичними синдромами, які визначають перебіг хронічного панкреатиту (ХП) із супутнім цукровим діабетом (ЦД). Мета дослідження - вивчення стану калікреїн-кінінової системи та ендотоксикозу у хворих на ХП у коморбідності із ЦД. Обстежено 112 хворих на ХП, яких було розподілено на дві групи: I група - 35 хворих на XII без ЦД; II група - 77 хворих на ХП із супутнім ЦД. У групу порівняння увійшли 20 здорових осіб, які не мали жодних скарг з боку травного тракту. Встановлено статистично значуще підвищення фактора імунного генезу у хворих на ХП із ЦД у порівнянні із хворими на ХП та групою контролю (p << 0,05). Заключення: доведено наявність статистично достовірної більш значущої активації протеолітичної активності плазми, підвищення протеолітичного ферменту калікреїну, зниження рівня нрекалікреїну, підвищення рівня alpha 1-інгібітора протеаз та alpha 2-макроглобуліну і зниження активності кінінази-II, наростання ендотоксикозу у хворих на ХП із супутнім ЦД (p << 0,05) у порівнянні з хворими на ХП без ЦД. Це визначає ускладнюючу роль ЦД у розладі калікреїн-кінінової системи й ендогенної інтоксикації за наявності коморбідного перебігу його із ХП, що необхідно враховувати під час формування лікувальної тактики.
| 9. |
Бабінець Л. С. Дисбаланс калікреїн-кінінової системи у хворих на хронічний панкреатит у поєднанні зі стабільною ішемічною хворобою серця [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, Н. А. Мельник, У. М. Захарчук, Г. В. Адамів, В. Є. Шамбель // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 1. - С. 36-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_1_9
| 10. |
Бабінець Л. С. Впровадження міжнародних стандартів оцінювання клініки хронічного панкреатиту у сімейній медицині [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, У. М. Захарчук, С. Р. Підручна // Вестник Клуба панкреотологов. - 2015. - № 3. - С. 4-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chem_Biol_2015_3_4 Проведено оцінювання ступеня тяжкості перебігу хронічного панкреатиту (ХП) у 42 пацієнтів за класифікацією M-ANNHEIM залежно від наявності інкреторної недостатності підшлункової залози (ПЗ). Наявність інкреторної недостатності ПЗ у вигляді цукрового діабету (ЦД) достовірно ускладнювала клінічний перебіг ХП за бальною системою M-ANNHEIM, який корелював зі змінами копрограми (r = 0,67; p << 0,001), критеріями УЗД (r = 0,54; p << 0,01), рівнем глікозильованого гемоглобіну (r = 0,66; p << 0,001). У хворих з ХП і супутнім ЦД ступінь тяжкості захворювання був більш вираженим, ніж при ХП без інкреторної недостатності: середній ступінь тяжкості (С) переважав у 69,56 % пацієнтів 2-ї групи проти 26,32 % 1-ї, виявили випадки вираженого та важкого ступенів тяжкості. Уважається за доцільне рекомендувати застосування бальної системи M-ANNHEIM у практиці гастроентерологічних, терапевтичних закладів та сімейного лікаря.
| 11. |
Захарчук У. М. Параметри оцінки якості життя хворих на хронічний панкреатит із супутнім цукровим діабетом в амбулаторній практиці [Електронний ресурс] / У. М. Захарчук, Л. С. Бабінець, О. І. Криськів // Лікарська справа. - 2014. - № 11. - С. 131-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_11_28 Оцінено показники якості життя 62 хворих на хронічний панкреатит (ХП) залежно від супутнього цукрового діабету (ЦД) за опитувачем SF-36 і класифікацією M-ANNHEIM. Встановлено, що ці показники у разі ХП у порівнянні з контрольною групою були достовірно нижчими за шкалою SF-36 за компонентами фізичного здоров'я на 27,3 %, психологічного здоров'я - на 12,8 %, а у разі ЦД відповідно - на 37,9 і 23,8 % у порівнянні з такими у випадку ХП. У разі супутнього ЦД ступінь тяжкості ХП був більш вираженим, ніж у хворих без інкреторної недостатності: відповідно середній ступінь тяжкості (С) у 72,7 % хворих проти 25 %, виявлено випадки вираженого та тяжкого ступеня клінічного перебігу.
| 12. |
Підручна С. Р. Зміни показників калікреїн-кінінової системи та ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний панкреатит із супутнім цукровим діабетом [Електронний ресурс] / С. Р. Підручна, У. М. Захарчук, Л. С. Бабінець, Г. В. Адамів // Медична та клінічна хімія. - 2018. - Т. 20, № 1. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medkh_2018_20_1_14
|
|
|