Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Звягінцева Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 23
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Чекман І. С. Встановлення квантово-хімічних основ фармакокінетичних властивостей компонентів нової лікарської композиції [Електронний ресурс] / І. С. Чекман, Т. В. Звягінцева, Г. О. Сирова, Т. Ю. Небесна, А. Л. Загайко // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 1-2. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_1-2_9
| 2. |
Звягінцева Т. В. Експериментальне підтвердження фармакологічної індиферентності допоміжних компонентів Мігрепіну [Електронний ресурс] / Т. В. Звягінцева, Г. О. Сирова, Т. І. Єрмоленко, І. В. Трутаєв, В. В. Лапшин, Є. П. Бойко // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 1. - С. 63-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_1_23 В эксперименте на животных (крысы, мыши) изучены свойства "Мигрепина" (12,5 мг/кг, 17,5 мг/кг соответственно): противоболевые - на модели "уксуснокислых судорог", антиэкссудативные - на модели "формалинового отека", противосудорожные - на модели "прозериновых судорог". Изучено влияние вспомогательных веществ "Мигрепина" на фармакологическую эффективность его действующих компонентов. Полученные в эксперименте данные свидетельствуют о фармакологической индифферентности вспомогательных веществ, входящих в состав нового отечественного трехкомпонентного лекарственного средства "Мигрепин".
| 3. |
Звягінцева Т. Д. Морфологічні особливості формування хронічних ерозій шлунка та методи їх корекції [Електронний ресурс] / Т. Д. Звягінцева, Я. К. Гаманенко // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2011. - № 1. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2011_1_8
| 4. |
Сирова Г. О. Дослідження квантово-фармакологічних властивостей молекули 2, 4-дихлорбензойної кислоти [Електронний ресурс] / Г. О. Сирова, Т. Ю. Небесна, Т. В. Звягінцева, І. С. Чекман // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 1. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_1_9 Методами квантовой химии (полуэмпирический рассчет) исследована электронная и пространственная структура молекулы карбомазепина. Рассчитаны геометрические параметры, заряды на атомах, локализация и энергии высшей занятой и нижней вакантной молекулярных орбиталей, распределение электростатического потенциала. Показано, что основными реакционными центрами молекулы являются атомы кислорода и азота карбомоильной группы, по химической структуре карбомазепин является мягким реагентом. По распределению зарядов и направлениям диполя в молекуле наиболее достоверным является связывание карбомазепина с II центром сывороточного альбумина человека. Центр протонирования в молекуле карбомазепина - это атом кислорода карбомоильной группы.Проведено исследование электронной и пространственной структуры 2,4-дихлорбензойной кислоты - структурного компонента отечественного оригинального препарата с противовоспалительными, анальгетическими, жаропонижающими, гепатопротекторными, антиоксидантными свойствами. Установлены основные геометрические, энергетические и электронные характеристики молекулы 2,4-дихлорбензойной кислоты. По химической структуре 2,4-дихлорбензойная кислота является мягким реагентом, потому наиболее активно может проявляться ее взаимодействие с соединениями щелочного характера - основными аминокислотами, ненасыщенными и ароматическими веществами.
| 5. |
Стороженко К. В. Експериментальне дослідження впливу Амкесолу на розвиток бронхоспазму у лабораторних тварин різного віку [Електронний ресурс] / К. В. Стороженко, І. В. Халін, Т. В. Киричок Л. Т. Звягінцева // Фармацевтичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 96-100 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2013_1_17 Результаты экспериментального исследования свидетельствуют об эффективности нового комбинированного препарата Амкесол в детских лекарственных формах при развитии холинэргического бронхоспазма у экспериментальных животных разного детского возраста. При бронхоспазме, индуцированном введением раствора прозерина, однократное применение Амкесола в форме сиропа (0,9 мл/кг) и порошка (8 мг/кг) статистически достоверно уменьшает количество бронхоспазмов и восстанавливает внешнее дыхание независимо от лекарственной формы и возраста экспериментальных животных.
| 6. |
Звягінцева Т. В. Комбіновані препарати в лікуванні бронхолегеневих захворювань у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Звягінцева, Л. Т. Киричок, Т. І. Єрмоленко, К. В. Стороженко // Медицина сьогодні і завтра. - 2011. - № 3. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2011_3_11
| 7. |
Бевз Н. Ю. Розробка методик ідентифікації діючих інгредієнтів оригінального комбінованого лікарського засобу – таблеток "мігрепін" [Електронний ресурс] / Н. Ю. Бевз, Т. В. Звягінцева, Г. О. Сирова, В. А. Георгіянц, В. О. Грудько // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 1. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2012_1_9
| 8. |
Кубишкін А. В. Нові інструменти патофізіологічних досліджень (Інформація про VI Всесвітній конгрес з патофізіології в Монреалі) [Електронний ресурс] / А. В. Кубишкін, І. І. Зінкович, Т. В. Звягінцева, І. І. Фомочкіна, Є. П. Коваленко, О. П. Шатова // Фізіологічний журнал. - 2011. - Т. 57, № 4. - С. 113-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2011_57_4_14
| 9. |
Мовчан Б. О. Антибактеріальна активність нанокомпозиту, що містить тіотриазоліну та наночастки срібла [Електронний ресурс] / Б. О. Мовчан, С. І. Миронченко, Т. В. Звягінцева, М. М. Мішина, Г. Г. Дідікін // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2015. - № 3-4. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kff_2015_3-4_8
| 10. |
Звягінцева Т. В. Вплив мазі тіотриазоліну з наночатками срібла на морфлогічні зміни шкіри щурів після термічного опіку [Електронний ресурс] / Т. В. Звягінцева, І. В. Гринь, О. В. Наумова, В. В. Гринь // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2015. - № 3-4. - С. 126-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kff_2015_3-4_23
| 11. |
Гринь І. В. Вплив мазі тіотриазоліну з наночастинками срібла на цитокіновий баланс у вогнищі ушкодження при експериментальному термічному опіку [Електронний ресурс] / І. В. Гринь, Т. В. Звягінцева, С. І. Миронченко, В. В. Гринь // Інтегративна антропологія. - 2017. - № 1. - С. 41-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ia_2017_1_7
| 12. |
Звягінцева Т. Д. Синдром подразненого кишечника: сучасні аспекти патогенезу і тактика лікування [Електронний ресурс] / Т. Д. Звягінцева, С. В. Гріднєва // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 5. - С. 88-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_5_14
| 13. |
Кицюк Н. І. Стан системи оксиду азоту при ультрафіолетовому опроміненні у віддалені терміни в експерименті [Електронний ресурс] / Н. І. Кицюк, Т. В. Звягінцева // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2018. - Т. 18, Вип. 2. - С. 339-343. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2018_18_2_75
| 14. |
Звягінцева Т. В. Вплив мазей з антиоксидантною активністю на морфологічні структури шкіри морських свинок, які зазнали локального ультрафіолетового опромінення [Електронний ресурс] / Т. В. Звягінцева, С. І. Миронченко, Н. І. Кицюк, О. В. Наумова // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2019. - № 6. - С. 64-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2019_6_10 З огляду на особливу небезпеку віддалених реакцій шкіри на ультрафіолетове опромінення (УФО), для зниження його негативного впливу на шкіру доцільним є застосування мазей, що володіють антиоксидантною активністю (АОА). Обгрунтуванням вибору мазей із АОА слугував той факт, що вони знижували шкідливу дію ультрафіолету в еритемний і ранній постеритемний період. Наявність закономірного зв'язку між розвитком раннього і пізнього періодів надала підставу припустити протективний ефект мазей на віддалені реакції шкіри. Мета роботи - вивчити вплив мазі тіотриазоліну та мазі тіотриазоліну з наночастками срібла на стан морфологічних структур шкіри морських свинок після локального УФО. Дослідження проведено на 132 морських свинках-альбіносах масою 400 - 500 г, розділених на 4 групи: 1 - інтактна, 2 - контрольна (морські свинки, які зазнали локального УФО), 3 і 4 - основні. В 3-ю основну групу входили морські свинки, які зазнали УФО, з застосуванням у лікувально-профілактичному режимі мазі тіотриазоліну, в 4-у основну - морські свинки, які зазнали УФО, з застосуванням в аналогічному 3-й групі режимі мазі тіотриазоліну з наночастками срібла. Ультрафіолетову еритему викликали опроміненням в 1 мінімальній еритемній дозі. Мазі наносили за 1 год до опромінення і щодня до моменту зникнення еритеми. Через 2, 4 год, на 3-тю, 8-му, 15-ту, 21-шу, 28-му добу досліджували фрагменти опроміненої шкіри за допомогою гістохімічних і морфометричних методів (щільність фібробластів і товщину епідермісу). Морфологічні зміни шкіри у разі застосування мазей з АОА носять односпрямований характер. Виявлено, що в ранні терміни після опромінення мазь тіотриазоліну і мазь тіотриазоліну з наночастками срібла не впливають на зміни товщини епідермісу, проте статистично значимо зменшують щільність фібробластів у дермі на 3-ю добу експерименту в порівнянні з групою контролю. У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну відзначається поступове зниження товщини епідермісу, яка досягає норми до кінця експерименту. На 8-му добу реєструється максимальне значення щільності фібробластів, у наступні терміни експерименту показник поступово знижується, що супроводжується колагенізацією сосочкового шару в локусах ушкодження колагенових і еластичних волокон, що виявляються в 50 % спостережень. У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну з наночастками срібла процеси відновлення морфологічних структур шкіри відбуваються швидше. Паралельно зниженню щільності фібробластів у локусах попереднього ушкодження колагенових і еластичних волокон сосочкового шару спостерігається потовщення колагенових волокон із заміщенням ними ділянок деструкції еластичних волокон. У цій групі до кінця експерименту локуси коллагенізації є дрібними, поодинокими, трапляються в 16,7 % спостережень. Зроблено висновки, що мазі з АОА надають позитивний вплив на стан морфологічних структур шкіри, ушкоджених внаслідок локального УФО, в еритемний і постеритемний періоди. У ранні терміни після локального УФО відзначається загальна тенденція дії обох мазей, яка полягає в тому, що вони знижують щільність фібробластів на 3-тю добу, але не нормалізують повністю. У пізні після локального УФО терміни під впливом мазі тіотриазоліну і мазі тіотриазоліну з наночастками срібла знижується до норми товщина епідермісу (до 21-ї і 15-ї доби відповідно) і щільність фібробластів (до 28-ї доби), в той час як без лікування обидва показники в рази перевищують норму протягом 28 діб експерименту.З огляду на особливу небезпеку віддалених реакцій шкіри на ультрафіолетове опромінення (УФО), для зниження його негативного впливу на шкіру доцільним є застосування мазей, що володіють антиоксидантною активністю (АОА). Обгрунтуванням вибору мазей із АОА слугував той факт, що вони знижували шкідливу дію ультрафіолету в еритемний і ранній постеритемний період. Наявність закономірного зв'язку між розвитком раннього і пізнього періодів надала підставу припустити протективний ефект мазей на віддалені реакції шкіри. Мета роботи - вивчити вплив мазі тіотриазоліну та мазі тіотриазоліну з наночастками срібла на стан морфологічних структур шкіри морських свинок після локального УФО. Дослідження проведено на 132 морських свинках-альбіносах масою 400 - 500 г, розділених на 4 групи: 1 - інтактна, 2 - контрольна (морські свинки, які зазнали локального УФО), 3 і 4 - основні. В 3-ю основну групу входили морські свинки, які зазнали УФО, з застосуванням у лікувально-профілактичному режимі мазі тіотриазоліну, в 4-у основну - морські свинки, які зазнали УФО, з застосуванням в аналогічному 3-й групі режимі мазі тіотриазоліну з наночастками срібла. Ультрафіолетову еритему викликали опроміненням в 1 мінімальній еритемній дозі. Мазі наносили за 1 год до опромінення і щодня до моменту зникнення еритеми. Через 2, 4 год, на 3-тю, 8-му, 15-ту, 21-шу, 28-му добу досліджували фрагменти опроміненої шкіри за допомогою гістохімічних і морфометричних методів (щільність фібробластів і товщину епідермісу). Морфологічні зміни шкіри у разі застосування мазей з АОА носять односпрямований характер. Виявлено, що в ранні терміни після опромінення мазь тіотриазоліну і мазь тіотриазоліну з наночастками срібла не впливають на зміни товщини епідермісу, проте статистично значимо зменшують щільність фібробластів у дермі на 3-ю добу експерименту в порівнянні з групою контролю. У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну відзначається поступове зниження товщини епідермісу, яка досягає норми до кінця експерименту. На 8-му добу реєструється максимальне значення щільності фібробластів, у наступні терміни експерименту показник поступово знижується, що супроводжується колагенізацією сосочкового шару в локусах ушкодження колагенових і еластичних волокон, що виявляються в 50 % спостережень. У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну з наночастками срібла процеси відновлення морфологічних структур шкіри відбуваються швидше. Паралельно зниженню щільності фібробластів у локусах попереднього ушкодження колагенових і еластичних волокон сосочкового шару спостерігається потовщення колагенових волокон із заміщенням ними ділянок деструкції еластичних волокон. У цій групі до кінця експерименту локуси коллагенізації є дрібними, поодинокими, трапляються в 16,7 % спостережень. Зроблено висновки, що мазі з АОА надають позитивний вплив на стан морфологічних структур шкіри, ушкоджених внаслідок локального УФО, в еритемний і постеритемний періоди. У ранні терміни після локального УФО відзначається загальна тенденція дії обох мазей, яка полягає в тому, що вони знижують щільність фібробластів на 3-тю добу, але не нормалізують повністю. У пізні після локального УФО терміни під впливом мазі тіотриазоліну і мазі тіотриазоліну з наночастками срібла знижується до норми товщина епідермісу (до 21-ї і 15-ї доби відповідно) і щільність фібробластів (до 28-ї доби), в той час як без лікування обидва показники в рази перевищують норму протягом 28 діб експерименту.
| 15. |
Кицюк Н. І. Вплив локального ультрафіолетового опромінення на окислювально-антиоксидантні процеси в крові та шкірі морських свинок у віддалений після опромінення період [Електронний ресурс] / Н. І. Кицюк, Т. В. Звягінцева // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. - 2019. - № 3. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aptm_2019_3_13
| 16. |
Чекман І. С. Квантовохімічні основи фармакокінетики (огляд літератури та власні дослідження) [Електронний ресурс] / І. С. Чекман, Н. О. Горчакова, Т. Ю. Небесна, О. О. Казакова, В. Д. Лук’янчук, І. Ф. Бєлєнічев, Т. В. Звягінцева, Г. О. Сирова, М. І. Загородний, Д. С. Кравець // Лікарська справа. - 2012. - № 3-4. - С. 3-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2012_3-4_3
| 17. |
Звягінцева Т. Д. Гіпергомоцистеїнемія – предиктор запальних змін печінки [Електронний ресурс] / Т. Д. Звягінцева, С. В. Глущенко // Лікарська справа. - 2014. - № 11. - С. 154-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_11_34
| 18. |
Звягінцева Т. Д. Ерозивна та неерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: сучасні тенденції в діагностиці та лікуванні [Електронний ресурс] / Т. Д. Звягінцева, Я. К. Гаманенко // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. - 2019. - № 2. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/easeurj_2019_2_9
| 19. |
Звягінцева Т. Д. Helicobacter pylori в клініці внутрішніх хвороб [Електронний ресурс] / Т. Д. Звягінцева, Я. К. Гаманенко // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. - 2021. - № 1. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/easeurj_2021_1_5
| 20. |
Звягінцева Т. Д. Біологічна діагностика запальних захворювань кишечника: поточні ідеї і майбутні досягнення [Електронний ресурс] / Т. Д. Звягінцева, А. В. Ярошенко // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. - 2021. - № 1. - С. 103-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/easeurj_2021_1_20
| | |
|
|