Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (45) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (25) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Зленко А$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 35 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Бухолдин Ю. С. Совершенствование технологии сжижения природного газа на базе модернизированного стенда реконденсации метана [Електронний ресурс] / Ю. С. Бухолдин, А. В. Зленко, В. М. Татаринов, А. С. Северин, С. В. Шахов // Технические газы. - 2008. - № 4. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tecgaz_2008_4_7 | |||
| 2. | 
Зленко А. Українська дипломатія та політика: вчора, сьогодні, завтра [Електронний ресурс] / А. Зленко // Зовнішні справи. - 2013. - № 8. - С. 8-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zovsp_2013_8_5 | |||
| 3. | 
Зленко А. М. Компетенції в системі оцінки персоналу [Електронний ресурс] / А. М. Зленко // Економічний вісник університету. - 2013. - Вип. 20(1). - С. 99-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2013_20(1)__21 Розкрито значення компетенцій в системі оцінки персоналу, як важливого елементу процесу управління трудовим колективом та визначального чинника конкурентоспроможності будь-якої організації. Надано аналіз поняття "компетенції" та здійснено її оцінку на практиці відповідно до розробленої в організації шкали. Проаналізовано необхідність уніфікації процедури проведення оцінки персоналу в організації та розробки ефективних критеріїв і методів його оцінки. Виділено основні показники ефективності та ознаки чинних в Україні систем оцінювання персоналу, серед яких орієнтація на спрощені процедури оцінки, брак конструктивного зворотного зв'язку між об'єктом і суб'єктами оцінювання тощо. Оцінку проведено з метою поліпшення добору й розстановки кадрів, розвитку ініціативи і творчої активності персоналу, визначення їх потенціалу, потреб у підвищенні кваліфікації та особистому розвитку, планування кар'єри. | |||
| 4. |
Зленко А. М. Аутплейсмент – мистецтво звільнення персоналу [Електронний ресурс] / А. М. Зленко // Економічний вісник університету. - 2014. - Вип. 22(1). - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2014_22(1)__13 | |||
| 5. | 
Кулєш Д. В. Аналiз квалiфiкацiйних випробувань гiдрофiльного гелю Aquafilling [Електронний ресурс] / Д. В. Кулєш, А. Б. Зленко, І. Б. Демченко, Н. А. Галатенко // Доповіді Національної академії наук України. - 2012. - № 7. - С. 153-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_7_26 | |||
| 6. |
Зленко А. М. Професійний розвиток персоналу як передумова підвищення рівня продуктивності праці [Електронний ресурс] / А. М. Зленко, Д. А. Мірошніченко // Економічний вісник університету. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2015_24(1)__8 Розкрито роль та обгрунтовано необхідність професійного розвитку і навчання персоналу, а також здійснюється аналіз основних напрямів і форм професійного навчання і підвищення кваліфікації персоналу. Предметом дослідження є професійне навчання персоналу. Мета написання статті полягає у розкритті основних напрямів, форм та методів професійного розвитку персоналу, організації навчання персоналу. Результати роботи можуть знайти практичне застосування на будь-якому підприємстві, організації чи установі де керівництво дбає про професійну підготовку персоналу враховуючи як інтереси підприємства у швидкому заповненні вакантних місць, економію витрат, пов'язаних з підготовкою працівників, так і інтереси працівників - одержати повноцінну професійну підготовку. В наш час працівник повинен володіти такими якостями, як стратегічне мислення, підприємливість, широка ерудиція, висока культура. Сьогодні постає вимога безперервного розвитку персоналу, тобто проведення заходів, що сприяють повному розкриттю особистого потенціалу працівників. Такі заходи можуть бути індивідуальними чи груповими, проводитися на робочому місці чи спеціалізовано, бути орієнтованими на розвиток загальних чи специфічних навичок і вмінь. Система розвитку персоналу на підприємстві має бути гнучкою, здатною змінювати зміст, методи та організаційні форми згідно з потребами виробництва і ситуацією, яка складається на ринку праці. У зв'язку з цим управління персоналом повинно сконцентрувати свої зусилля на вирішення таких проблем: розробка стратегії з питань формування кваліфікованого персоналу; визначення потреб у навчанні працівників в розрізі спеціальностей та професії; вибір форм і методів професійного розвитку персоналу; вибір програмно-методичного та матеріально-технічного забезпечення процесу навчання як важливої умови його якості; фінансове забезпечення всіх видів навчання в потрібній кількості. Навчання персоналу дозволяє вирішувати основні завдання як в інтересах організації - підвищення ефективності і якості праці, так і в інтересах людини - підвищується рівень життя, створюється можливість для реалізації своїх здібностей. Працівник стає конкурентоспроможним на ринку праці. Отже, на сучасному етапі першочерговими для організацій постають завдання забезпечення підготовки конкурентоспроможного персоналу. Його важливими якостями стають гнучкість, мобільність, професійна підготовка і високий культурно-технічний рівень, вміння швидко поповнювати свій багаж знань. Керівництво, служба персоналу організації мають у своєму розпорядженні широкий арсенал форм, методів і засобів навчання працівників, вибір яких залежить від стратегічних завдань розвитку персоналу, розуміння змісту цього процесу, ефективності використання його складових. | |||
| 7. | 
Коцур В. Історіографічний огляд сучасних наукових розвідок щодо діяльності молодіжних організацій УСРР 1920-х рр. ХХ ст. [Електронний ресурс] / В. Коцур, А. Зленко // Наукові записки з української історії. - 2014. - Вип. 35. - С. 165-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzzui_2014_35_22 | |||
| 8. | 
Зленко А. М. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на соціально-економічні процеси у демократичному суспільстві [Електронний ресурс] / А. М. Зленко // Соціум. Документ. Комунікація . - 2016. - Вип. 1. - С. 246-256. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cdk_2016_1_23 | |||
| 9. |
Зленко А. М. Роль письмових комунікацій в управлінні організацією [Електронний ресурс] / А. М. Зленко // Соціум. Документ. Комунікація . - 2016. - Вип. 2. - С. 30-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cdk_2016_2_4 | |||
| 10. |
Зленко А. М. Проблеми комунікацій в управлінні організацією [Електронний ресурс] / А. М. Зленко, О. Д. Ісайкіна // Економічний вісник університету. - 2016. - Вип. 31(1). - С. 56-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2016_31(1)__11 Комунікації - це складні процеси, що охоплюють кілька взаємозалежних етапів, кожен з яких є важливим для розуміння адресатом суті надісланого йому повідомлення. Якщо знехтувати певними правилами передавання інформації її зміст може бути втрачено. Тому слід обирати такий метод комунікації, що сприяв би забезпеченню найефективнішого і найбезпечнішого обміну інформацією в кожній конкретній управлінській ситуації. Предмет дослідження - комунікації в системі управління організацією. Мета роботи - з'ясування ролі комунікаційного процесу в управлінні організацією, дослідження переваг, недоліків і бар'єрів різних способів комунікацій. Результати роботи можуть знайти своє практичне застосування в менеджменті сучасних вітчизняних підприємств та організацій. Створення ефективних внутрішніх і зовнішніх комунікацій досягається шляхом добре організованого комунікаційного процесу. Комунікації виступають тим ланцюгом, що поєднує всі елементи організації в цілісну систему. Разом з тим, комунікація не обмежується простим передаванням даних. Вона має здійснюватися так, щоб надіслана інформація мотивувала дії того, кому вона адресована. А це можливо за умови, коли обидві сторони впевнені в тому, що розв'язання та відповідні дії на основі даної інформації змінять ситуацію на краще. Тому інформація має бути достовірною, своєчасною, повною і релевантною. Вимоги до інформації неоднакові на різних стадіях процесу управління. Так, під час визначення цілей велике значення мають обсяг інформації, наукова і технічна її новизна, повнота. У разі оцінювання ситуації важливою є структура інформації, що надає змогу використати системний підхід для аналізу ситуації. Під час розроблення управлінських рішень - її своєчасність, повнота, можливість автоматизованого оброблення тощо. Загалом, слід зазначити, що оперативне освоєння збору, обробки й ефективного використання інформації постає стратегічним завданням управлінської діяльності. Від його розв'язання залежить швидкість винайдення й актуальність прийняття і реалізації управлінських рішень. Широке використання інформаційних технологій радикально вплинуло на організацію комунікаційних процесів у сучасному суспільстві: встановлення зв'язків стало простіше, обмін інформацією набув практично миттєвого характеру, знизилась залежність від місця знаходження комунікантів, з'явились нові способи комунікацій, які максимально наблизили дистанційне спілкування до безпосереднього. | |||
| 11. | 
Зленко А. М. Виступ Міністра закордонних справ України А. М. Зленка в Дипломатичній академії України при МЗС України з нагоди Дня української дипломатії (м. Київ, 24 грудня 2002 року) [Електронний ресурс] / А. М. Зленко // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - 2003. - Вип. 9. - С. 4-8 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdau_2003_9_3 | |||
| 12. |
Мірошніченко Д. А. Імідж як складова корпоративної культури сучасного вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / Д. А. Мірошніченко, А. М. Зленко, О. Д. Ісайкіна // Економічний вісник університету. - 2017. - Вип. 34(1). - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2017_34(1)__3 Розвиток конкуренції між навчальними закладами спонукає освітні установи займати активну ринкову позицію, підвищувати якість освітніх послуг, вивчати попит на освітні продукти і потреби ринку праці. Високі вимоги споживачів освітніх послуг, підштовхують керівників вузів до використання інструментів, які сприяють залученню різних груп споживачів. Перед сучасними освітніми установами постає необхідність формування власного іміджу. Ця потреба визначається кількома чинниками: складною демографічною ситуацією; диференціацією та варіативністю системи вищої школи; складністю вибору напрямів і перспектив навчання; потребою освітньої й управлінської практики у формуванні уявлень про навчальний заклад; наявністю досвіду роботи освітніх установ у даній галузі. Предметом дослідження є імідж як складова корпоративної культури вищого навчального закладу на сучасному освітньому ринку. Мета публікації - з'ясування суті поняття, розгляд структури, дослідження основних етапів формування і систематизування теоретичних положень, щодо формування корпоративної культури та іміджу ВНЗ на ринку освітніх послуг. Результати роботи можуть знайти своє практичне застосування під час здійснення комунікації у процесі формування позитивного іміджу між ВНЗ та споживачами освітніх послуг. Формування іміджу - це одночасно процес і функція: моделювання та конструювання, побудова, збереження, моніторинг, захист, корекція, тобто управління. Це особливий комплекс заходів, що сприяє зростанню лояльності з боку клієнтів, залучення нових споживачів, посиленню образу унікальності сучасного університету. Вирішуючи завдання формування іміджу, слід передусім відзначити, що імідж пов'язаний з враженням про університет і з його образом, який може бути позитивним і негативним. Це важлива складова системи управління сучасним ВУЗом, що створює умови для його виживання і розвитку, має на меті змінити у бажаному напрямі поведінку людей, що вимагає застосування спеціальних форм, методів, інструментів, заходів для психологічного, соціального, економічного і управлінського впливу на людей всередині і поза університетом. | |||
| 13. | 
Ісайкіна О. Д. Інтернаціоналізація освітнього простору як умова ефективної підготовки фахівців світового рівня [Електронний ресурс] / О. Д. Ісайкіна, А. М. Зленко, М. М. Хітов // Соціум. Документ. Комунікація . Серія: : Історичні науки. - 2018. - Вип. 5. - С. 202-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/colscart_2018_5_17 | |||
| 14. |
Зленко А. М. Особливості національного рекрутингу [Електронний ресурс] / А. М. Зленко, О. Д. Ісайкіна, Д. А. Мірошніченко // Економічний вісник університету. - 2018. - Вип. 37(1). - С. 75-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2018_37(1)__13 Значення слова "рекрутинг" походить від французького "recruit", "рекрутувати", тобто набирати будь-кого, вербувати, поповнювати будь-ким, наймати на службу за гроші. Сьогодні, так скорочено називають пошук і підбір кваліфікованих фахівців на платній основі. Процес залучення потенційних кандидатів для встановлення з ними трудових відносин складається з таких етапів: проведення кампанії набору; формування бази даних про потенційних претендентів; складання переліку вакантних або таких, що можуть стати вакантними, посад і робочих місць; формулювання вимог до претендентів на кожну посаду; пошук і оброблення інформації про можливих кандидатів на посади в базі даних; первинне знайомство з потенційними претендентами на кожну конкретну посаду; відбір найпридатнішої кандидатури серед кандидатів на посаду; наймання працівника і оформлення з ним трудових відносин; адаптація працівника до робочого місця і в колективі. Щоб правильно визначити критерії відбору, слід ясно сформулювати якості працівника, необхідні для відповідного виду діяльності. Критерії варто формувати таким чином, щоб вони всебічно характеризували працівника: досвід, стан здоров'я і особистісні характеристики. Предмет дослідження - підбір персоналу. Мета роботи - дослідження особливостей національного рекрутингу, здійснення комплексного аналізу критеріїв, технологій і методів, що використовуються під час внутрішнього і зовнішнього рекрутингу та з'ясування ролі рекрутингових агенцій у пошуці і підборі персоналу. Результати роботи можуть знайти своє практичне застосування в менеджменті сучасних вітчизняних підприємств та організацій. Отже, рекрутинг - складний багатоетапний і багатогранний процес. Якість здійснення якого залежить від професійного рівня служби персоналу загалом, і тих співробітників, які відповідають за підбір кадрів, а результативність його безпосередньо впливає на кінцеві результати і ступінь досягнення організацією стратегічних і оперативних цілей виробничо-господарської діяльності. Під час визначеня придатності кандидатів до найму в організації використовують широке коло різноманітних методів, кожен з яких, а особливо їх комплекс, сприяють якісному підбору персоналу. | |||
| 15. |
Демуз И. А. Формирование корпоративной культуры: мировой опыт и украинские реалии [Електронний ресурс] / И. А. Демуз, А. Н. Зленко, Е. Д. Исайкина // Економічний вісник університету. - 2019. - Вип. 40. - С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2019_40_12 | |||
| 16. | 
Зленко А. В. Використання електронних доказів у адміністративному судочинстві [Електронний ресурс] / А. В. Зленко, Г. В. Муляр, О. С. Ховпун // Судова апеляція. - 2019. - № 3. - С. 101-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Suap_2019_3_15 | |||
| 17. | 
Зленко А. Дипломатія — це тонка матерія [Електронний ресурс] / А. Зленко // Україна дипломатична. - 2016. - Вип. 17. - С. 37-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrdip_2016_17_7 | |||
| 18. |
Зленко А. Етапи формування зовнішньої політики України: як це було? [Електронний ресурс] / А. Зленко // Україна дипломатична. - 2009. - Вип. 10. - С. 26-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrdip_2009_10_8 | |||
| 19. |
Зленко А. Формування та реалізація концептуальних засад зовнішньої політики України [Електронний ресурс] / А. Зленко // Україна дипломатична. - 2007. - Вип. 8. - С. 608-623. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrdip_2007_8_33 | |||
| 20. |
Зленко А. Молодіжні організації радянської України 1920-30-х рр.: сучасний історіографічний дискурс [Електронний ресурс] / А. Зленко // Соціум. Документ. Комунікація . Серія: : Історичні науки. - 2019. - Вип. 7. - С. 98-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/colscart_2019_7_8 Вивчено сучасну українську історіографію діяльності громадських молодіжних організацій в УСРР 20-х - 30-х рр. ХХ ст. Здійснено аналіз теоретичних підходів, спрямованості досліджень та основних тенденцій в історіографії проблеми. Сучасний український молодіжний рух усе активніше заявляє про себе в алгоритмі суспільного життя країни як учасник формування та реалізації молодіжної політики. Представники молоді не лише складають найбільш масову групу учасників громадських подій, але й намагаються висувати свої прогресивні погляди щодо подальшої долі української держави та суспільства. З огляду на це постає необхідність вивчення та переосмислення досвіду та усталених стереотипів, засилля шаблонності передусім у радянській історіографії дослідження громадських молодіжних об'єднань УСРР 20-х - 30-х рр. ХХ ст. Мета дослідження - сучасна історіографія громадських молодіжних організацій у 20 - 30-і рр. ХХ ст. У зв'язку з цим потрібно розв'язати ряд завдань: проаналізувати тематику історіографічних праць, присвячених історії громадського молодіжного руху у 20 - 30-і рр. ХХ ст.; з'ясувати стан розробки теми; визначити підходи вітчизняних та зарубіжних авторів до вивчення цієї проблеми. З'ясовано, що для історичних розвідок сучасного періоду характерна докорінна переоцінка всіх наявних історичних джерел із проблем молодіжних організацій як радянського походження (загальноісторичні, історіографічні, історико-партійні, історико-комсомольські та ін.), так і зарубіжної україніки. На зміну класовому підходу у вивчені громадських організацій прийшов цивілізаційний, який розглядає молодіжний рух 1920-х - 1930-х рр. у всьому розмаїтті суперечностей, взаємовпливів та багатофакторного розвитку. Головними напрямами сучасних досліджень стали як провладний комуністичний рух молоді, так і небільшовицькі молодіжні організації, зокрема національні меншини, релігійні групи тощо. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |