Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Зімницька Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Зімницька Т. В. Особливості клінічного перебігу постінфекційного синдрому подразненного кишечника у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Зімницька // Современная педиатрия. - 2015. - № 2. - С. 98-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_2_22 Мета роботи - визначення особливостей клінічного перебігу постінфекційного синдрому подразненого кишечника (СПК) у дітей. Під наглядом знаходилось 130 дітей віком від 6 до 14 років з СПК. У 70 хворих (основна група) в анамнезі були гострі кишкові інфекції, підтверджені бактеріологічним дослідженням. У групу порівняння увійшли 60 дітей із СПК, які не мали гострих кишкових інфекцій в анамнезі. Контрольну групу становили 30 практично здорових дітей. Клінічний перебіг постінфекційного СПК у дітей здебільшого характеризується асоціацією нападоподібного постпрандіального абдомінального болю із діареєю 6 - 7-го типу (за Бристольською шкалою оцінки форми калових мас), наявністю метеоризму, імперативних позивів до дефекації та відчуттям неповного випорожнення, менш виразним порушенням психологічного стану. Серед моторних порушень товстої кишки за результатами електроентерографічного дослідження у дітей даної групи частіше зустрічається гіперкінетична дискінезія, при якій препрандіальна і постпрандіальна електрична активність товстої кишки є підвищеною. Ступінь підвищення рівня серотоніну та гістаміну в крові у дітей з постінфекційним СПК вищий, ніж у дітей з неускладненим інфекційним анамнезом. Виявлено кореляційний зв'язок між підвищенням серотоніну та постпрандіальним зростом сумарного електричного потенціалу товстої кишки. Висновки: особливості клінічного перебігу СПК у дітей можуть бути зумовлені специфічними змінами моторної та секреторної функції товстої кишки, які залежать, в свою чергу, від наявності мінімальних запальних змін слизової а також стану нейромедіаторної регуляції. | ||
| 2. | 
Зімницька Т. В. Характеристика серцевого ритму в дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Електронний ресурс] / Т. В. Зімницька, Н. С. Шевченко, Т. О. Головко, Н. В. Кір’янчук, І. М. Буліч // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № дод.1. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_dod Захворюваність на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) зростає серед пацієнтів різного віку у всьому світі. Важливим є вивчення позастравохідних симптомів, у тому числі кардіологічних проявів ГЕРХ. Наявність змін із боку серця обумовлює вибір терапевтичного втручання. Мета роботи - вивчення характеру серцевого ритму та його змін у дітей із ГЕРХ. Проаналізовані історії хвороби 82 дітей із ГЕРХ віком від 10 до 18 років. Усім дітям проведено езофагогастродуоденоскопію, за результатами ендоскопічного дослідження пацієнти були розподілені на дві групи: в першу увійшли 26 осіб із ГЕРХ та езофагітом, в другу - 56 осіб із ГЕРХ та незміненою слизовою стравоходу. Для уточнення стану серцевої діяльності усім дітям будо проведено електрокардіографічне дослідження у дванадцяти стандартних відведеннях. Отримані дані свідчили, що в дітей із ГЕРХ зміни серцевого ритму спостерігались у третини пацієнтів (34,1 %), при цьому частота синусової тахікардії та синусової брадикардії була майже однаковою незалежно від віку. Разом із тим у хворих першої групи переважала синусова тахікардія (p << 0,05), а в пацієнтів другої групи - синусова брадикардія. Висновки: ГЕРХ супроводжується змінами серцевого ритму в достатньо великої кількості хворих. Найбільш несприятливим фактором щодо виникнення прискореного серцебиття в пацієнтів є наявність запального процесу в слизовій стравоходу. | ||
| 3. | 
Шевченко Н. С. Рівень прозапальних цитокінів у крові дітей з різними клінічними варіантами функціональної диспепсії [Електронний ресурс] / Н. С. Шевченко, К. В. Волошин, Т. В. Зімницька, Л. О. Раковська, Т. О. Головко, Н. О. Панько // The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series : Medicine. - 2019. - Iss. 38. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhM_2019_38_9 | ||
| 4. |
Шевченко Н. С. Рівень забезпечення йодом дітей шкільного віку з хронічними соматичними захворюваннями [Електронний ресурс] / Н. С. Шевченко, Г. О. Шлєєнкова, К. В. Волошин, Т. В. Зімницька, Н. О. Панько // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - № 4. - С. 13-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2021_4_4 Одним із найпоширеніших станів, що виникають унаслідок дефіциту мікронутрієнтів, є йододефіцитні захворювання. Мета роботи - вивчити рівень йодного забезпечення дітей, які проживають у північно-східних регіонах України та мають патологію шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і запальні ураження суглобів. В обстеженні взяли участь 86 осіб віком від 7 до 18 років (середній вік - 11,8 +- 2,71 року), до яких увійшли пацієнти із захворюваннями ШКТ (26,7 %) та ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) (60,5 %). Усім дітям визначено йодурію з наступним розрахунком медіани. Математичну обробку проведено методом варіаційної статистики, середні показники наведено у форматі Me [QR], де QR - інтерквартильний розмах. Медіана йодурії серед обстежених дітей була на нижній межі нормальних показників і становила 104,98 мкг/л [QR: 59,8; 180,1]. Адекватне йодне забезпечення мали лише 51,2 +- 5,3 % дітей. Серед дітей із йододефіцитом його легкий ступінь спостерігався у 29,1 +- 4,8 % пацієнтів (Me = 81,91 мкг/л [QR: 64,26; 90,58]); помірний - у 17,4 +- 4,1 % (Me = 36,19 мкг/л [QR: 33,54; 42,24]); тяжкий - у 2,3 +- 1,6 % обстежених (Me 14,02 мкг/л [QR: 12,34; 15,70]). Медіана йодурії в дітей із соматичними захворюваннями була достовірно нижчою, ніж у дітей контрольної групи, та становила 97,26 мкг/л [QR 53,7; 148,3] проти 183,71 мкг/л [QR 104,4; 287,4], (p = 0,003). Встановлено, що у дітей шкільного віку, які мешкають у північно-східному регіоні України, у 51,2 % випадків спостерігається незадовільний стан йодного забезпечення, особливо на тлі формування хронічних неінфекційних захворювань. Широко розповсюджені в дитячому віці патологічні стани (хвороби ШКТ та ЮІА) супроводжуються недостатністю йодозабезпечення. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 5. |
Бєлоусова О. Ю. Оцінка якості життя в дітей із поєднанням функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника [Електронний ресурс] / О. Ю. Бєлоусова, Т. В. Зімницька, Л. В. Казарян // Сучасна педіатрія. Україна. - 2023. - № 1. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2023_1_6 | ||
| 6. | 
Бєлоусова О. Ю. Вплив порушення харчування на розвиток функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей шкільного віку [Електронний ресурс] / О. Ю. Бєлоусова, Т. В. Зімницька, Л. В. Казарян // Сучасна гастроентерологія. - 2023. - № 3. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2023_3_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |