Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (33) | Авторитетний файл імен осіб (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Калуцький І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 36 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Дутчак О. Теоретико–методологічні проблеми українського етнотуризму в контроверсійному баченні науковців [Електронний ресурс] / О. Дутчак, І. Калуцький // Гілея: науковий вісник. - 2013. - № 73. - С. 64-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_73_28 | |||
| 2. | 
Калуцький І. Ф. Рекреаційні й оздоровчі функції лісів Івано-Франківщини, проблеми їх розширення та вплив на розвиток туризму [Електронний ресурс] / І. Ф. Калуцький, М. М. Запоточний // Карпатський край. - 2012. - № 1. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2012_1_10 | |||
| 3. |
Калуцький І. Ф. Рекреаційне лісокористування на Прикарпатті, резерви його розвитку і використання [Електронний ресурс] / І. Ф. Калуцький // Карпатський край. - 2012. - № 2. - С. 50-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2012_2_9 | |||
| 4. |
Калуцький І. Ф. Покращення рекреаційно-туристичної атрактивності лісів Прикарпаття [Електронний ресурс] / І. Ф. Калуцький // Карпатський край. - 2013. - № 1. - С. 84-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2013_1_12 | |||
| 5. | 
Калуцький І. Рекреаційно-оздоровчі лісові ресурси Івано-Франківщини та шляхи покращення їх використання [Електронний ресурс] / І. Калуцький // Гірська школа Українських Карпат. - 2013. - № 10. - С. 176-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2013_10_47 | |||
| 6. | 
Калуцький І. Ф. Стратегічні орієнтири організації ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств [Електронний ресурс] / І. Ф. Калуцький, В. М. Якубів, М. І. Бесенюк // Інноваційна економіка. - 2013. - № 2. - С. 53-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2013_2_13 | |||
| 7. | 
Калуцький І. Ф. Модернізація аграрних підприємств [Електронний ресурс] / І. Ф. Калуцький, П. Є. Матковський // Сталий розвиток економіки. - 2013. - № 1. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sre_2013_1_4 | |||
| 8. | 
Калуцький І. Ф. Олійник Василь Степанович: учений-лісознавець, лісогідролог і педагог (з нагоди 65-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / І. Ф. Калуцький, Ю. С. Шпарик, Р. М. Яцик // Наукові праці Лісівничої академії наук України. - 2014. - Вип. 12. - С. 295-297. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nplanu_2014_12_47 | |||
| 9. | 
Мазур О. О. Якісний склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух у хворих на хронічний гнійний синуїт із цукровим діабетом 1-го типу [Електронний ресурс] / О. О. Мазур, О. Г. Плаксивий, І. В. Калуцький, К. І. Яковець, В. Д. Павлюк, Т. Л. Кульчицька // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_25 Провідними збудниками у разі хронічного гнійного верхньощелепного синуїті у хворих на цукровий діабет 1-го типу є S. pneumoniae (у 34 % осіб), H. influenzae (24 %), M. catharralis (24 %), S. pyogenes (6,0 %), S. aureus (10,0 %), E. coli Hly+ (2,0 %). Бактерії, що контамінують вміст порожнин верхньощелепних пазух, досягають високого популяційного рівня (від <$E4,33~symbol С~0,14> до <$E5,69~symbol С~0,09> lg KУO\мл). У разі хронічних гнійних синуїтів у хворих на цукровий діабет 1-го типу у вмісті порожнини верхньощелепних пазух виявляються асоціації автохтонних облігатних і факультативних умовно-патогенних та алохтонних мікроорганізмів, які складаються із 3-х видів мікроорганізмів у 3 (6 %) пацієнтів, із 4-х у 41-го (82 %) та із 5-ти у 6-ти (12 %) пацієнтів. | |||
| 10. | 
Мазур О. О. Якісний і кількісний склад мікробіоти вмісту порожнини товстої кишки у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу, хворих на хронічний гнійний гайморит [Електронний ресурс] / О. О. Мазур, Н. В. Пашковська, С. А. Левицька, О. Г. Плаксивий, І. В. Калуцький, К. І. Яковець, О. Д. Сапунков // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_2_9 Проведено исследование качественного и количественного состава микробиоты содержимого полости толстой кишки у 50 больных с инсулинозависимым сахарным диабетом (СД). Полученные данные свидетельствуют о том, что у больных с инсулинозависимым СД доминантными микроорганизмами являются анаэробные бактероиды и аэробные кишечные палочки. По популяционному уровню, коэффициенту количественного доминирования и коэффициенту значимости установлен существенный дефицит важнейших по представительству в составе толстокишечного биоценоза человека и мультифункциональной роли в поддержании микроэкологического гомеостаза автохтонных облигатных анаэробных бактерий рода Bifidobacterium | |||
| 11. | 
Калуцький І. Ф. Розвиток туризму в умовах фінансово-економічної нестабільності та воєнно-політичного конфлікту в Україні [Електронний ресурс] / І. Ф. Калуцький, Л. В. Ковальська // Географія та туризм. - 2015. - Вип. 33. - С. 19-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gt_2015_33_4 | |||
| 12. |
Калуцький І. В. Динаміка фібринолітичної активності ексудату у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синуїт при комплексному лікуванні із застосуванням тіотриазоліну [Електронний ресурс] / І. В. Калуцький, О. Г. Плаксивий, О. О. Мазур, К. І. Яковець // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_20 Вивчено особливості впливу тіотриазоліну на фібринолітичну активність ексудату верхньощелепних пазух за місцевого і загального його застосування в комплексному лікуванні хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синуїт. У 40-ка хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синуїт проводилося стандартне лікування без застосування тіотриазоліну (контрольна група), а в 53-х хворих і лікування поєднувалося з місцевим та загальним використанням тіотриазоліну. Встановлено, що сумарна фібринолітична активність значно знижувалася у процесі лікування. Застосування тіотриазоліну вірогідно зменшувало неферментативний фібриноліз у сумарній фібринолітичній активності ексудату верхньощелепних пазух та скорочувало терміни лікування. | |||
| 13. |
Мазур О. О. Таксономічний склад та популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух у хворих на хронічний гнійний синуїт із цукровим діабетом 1-го типу залежно від тяжкості його перебігу [Електронний ресурс] / О. О. Мазур, О. Г. Плаксивий, І. В. Калуцький, К. І. Яковець // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 110-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_27 Проведено мікробіологічне обстеження 97-ми зразків вмісту порожнини верхньощелепних пазух. Основну групу склали 50 хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синуїт (ХГВС) із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу віком 15 - 54 роки. Серед хворих основної групи ендокринологи встановили в 11-ти осіб перебіг ЦД 1-го типу середньої тяжкості, у 39-ти - тяжкий ступінь перебігу. Контрольну групу склали 47 практично здорових осіб. У хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу середньої тяжкості у вмісті гайморових пазух кількість лактобацил зменшується на 52,75 %, S. salivarius - на 56,05 %, S. sanguis - на 86,17 %, S. mitis - на 45,33 %, M. luteus - на 24,10 %. На фоні зниження в біотопі кількості автохтонних облігатних анаеробних та аеробних бактерій зростає кількість умовно-патогенних бактерій роду Prevotella на 63,2 %, Bacteroides - на 13,60 %, Fusobacterium - на 59,33 %, а також S. pyogenes - на 25,50 %, і патогенних для біотопу H. influenzae - на 47,71 %, M. catarrhalis - на 61,77 %. Бактерії, що контамінують вміст гайморових пазух (S. pneumoniae, E. coli) досяють помірного (E. coli) - високого (S. pneumoniae) популяційного рівня. Домінуюча роль у мікроекологічній системі порожнини верхньощелепної пазухи хворих на ХГВС з ЦД 1-го типу середньої тяжкості перебігу на основі значень ккд, КЗ, індексу постійності і домінування Бергера - Паркера належить S. epidermidis, Bacteroides spp., S. pneumoniae, M. luteus, M. catarrhalis, H. influenzae, Prevotella spp., Fusobacterium spp., S. viridans, S. mitis, S. pyogenes. У хворих на ХГВС із тяжким перебігом ЦД 1-го типу зростає домінуюча роль у мікробіотичних асоціаціях патогенних та умовно-патогенних S. pneumoniae - на 43,69 %, бактерії роду Bacteroides - на 64,10 %, Prevotella - у 2,03 разу, S. pyogenes - на 84,62 %, S. aureus - на 64,10 %, H. influenzae і M. catarrhalis - на 35,60 %, дріжджоподібних грибів роду Candida - у 2,46 разу. При цьому у хворих з тяжким перебігом ЦД 1-го типу зменшується роль домінуючого впливу на стан мікробіоценозу бактерій роду Fusobacterium - на 5,36 %, S. viridans - на 5,36 %, S. salivarius - у 4,88 разу, S. epidermidis - на 75,00 %. Тяжкість перебігу ЦД 1-го типу у хворих на ХГВС негативно впливає на таксономічний склад і популяційний рівень мікробіоти і характеризується зниженням домінуючої ролі облігатних бактерій і суттєвим зростанням патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів гайморових пазух. | |||
| 14. |
Калуцький І. Передумови створення геопарків у межах Українських Карпат [Електронний ресурс] / І. Калуцький, Л. Ковальська, П. Вичівський // Гірська школа Українських Карпат. - 2016. - № 14. - С. 215-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2016_14_53 | |||
| 15. |
Мазур О. О. Показники ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит із цукровим діабетом 1-го типу [Електронний ресурс] / О. О. Мазур, О. А. Оленович, О. Г. Плаксивий, І. В. Калуцький, К. І. Яковець, В. А. Богач // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 1. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_1_18 Під спостереженням на лікуванні в ЛОР-відділенні Обласної клінічної лікарні знаходилось 98 хворих віком від 19 до 42 років. У 78 з них встановлено діагноз хронічний гнійний верхньощелепний синусит (ХГВС) із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу в стадії загострення (основна група), у 20 - загострення ХГВС без супутньої патології (контрольна група). Всім пацієнтам проведено стандартне отоларингологічне обстеження, рентгенографію та комп'ютерну томографію (КТ) приносових пазух, загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові для спектрофотометричного визначення молекул середньої маси (МСМ). Реактивну відповідь визначали за показниками інтоксикації. Верифікацію діагнозу ЦД ендокринологи здійснювали на підставі поглибленого клініко-анамнестичного та лабораторно-інструментального досліджень. Встановлено, що у всіх досліджуваних пацієнтів перебіг захворювання розгортався на фоні підвищеного вмісту в крові глікозильованого гемоглобіну HbA | |||
| 16. | 
Плаксивий О. Г. Варіант клінічного перебігу остеоми лобової пазухи поєднано з піоцеле решітчастого лабіринту [Електронний ресурс] / О. Г. Плаксивий, О. М. Слободян, І. В. Калуцький, О. О. Мазур // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 2. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2016_15_2_29 Остеома - це доброякісна пухлина, що росте з кісткової тканини, частіше локалізується в лобових пазухах (до 70 % випадків), характеризується повільним ростом і в її розвитку виділяють 2 періоди - латентний і явний, в якому і розвиваються симптоми, з приводу яких хворий звертається до офтальмолога, невропатолога, отоларинголога. Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини і даних рентгенологічного дослідження (остеома на рентгенограмі має вигляд інтенсивного осередка затемнення) та комп'ютерної томографії, за яких встановлюється правильний діагноз, а також визначаються її розміри, топографоанатомічні співвідношення з суміжними ділянками, а також структури остеом для розв'язання питання хірургічного втручання і плану самої операції. Інколи зустрічається поєднання гігантських остеом приносових пазух з мукоцеле решітчастого лабіринту з вираженою клінічною картиною, з орбітальними ускладненнями, які спостерігали у даному клінічному випадку і що потребувало ургентного оперативного втручання.Остеома - доброякісна пухлина, із кісткової тканини, найчастіше локалізується в лобових пазухах (до 70 % випадків), рідше в решітчастому лабіринті (22 %), характеризується повільним ростом. В її розвитку виділяють 2 періоди - латентний і явний, в якому розвиваються симптоми, з приводу яких хворий звертається до офтальмолога, невропатолога, отоларинголога. Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини і даних рентгенологічного дослідження (остеома на рентгенограмі має вигляд інтенсивного осередка затемнення) та комп'ютерної томографії, які підтверджують правильний діагноз, а також визначають її розміри, топографоанатомічні співвідношення з суміжними ділянками, а також структуру остеом для розв'язання питання хірургічного втручання і плану оперативного втручання. Інколи зустрічається поєднання гігантських остеом приносових пазух з хронічним поліпозним синуїтом з вираженою клінічною картиною, що потребує оперативного втручання.Остеома - це доброякісна пухлина, що росте з кісткової тканини, частіше локалізується в лобових пазухах (до 70 % випадків), характеризується повільним ростом і в її розвитку виділяють 2 періоди - латентний і явний, в якому і розвиваються симптоми, з приводу яких хворий звертається до офтальмолога, невропатолога, отоларинголога. Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини і даних рентгенологічного дослідження (остеома на рентгенограмі має вигляд інтенсивного осередка затемнення) та комп'ютерної томографії, за яких встановлюється правильний діагноз, а також визначаються її розміри, топографоанатомічні співвідношення з суміжними ділянками, а також структури остеом для розв'язання питання хірургічного втручання і плану самої операції. Інколи зустрічається поєднання гігантських остеом приносових пазух з мукоцеле решітчастого лабіринту з вираженою клінічною картиною, з орбітальними ускладненнями, які спостерігали у даному клінічному випадку і що потребувало ургентного оперативного втручання.Остеома - доброякісна пухлина, із кісткової тканини, найчастіше локалізується в лобових пазухах (до 70 % випадків), рідше в решітчастому лабіринті (22 %), характеризується повільним ростом. В її розвитку виділяють 2 періоди - латентний і явний, в якому розвиваються симптоми, з приводу яких хворий звертається до офтальмолога, невропатолога, отоларинголога. Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини і даних рентгенологічного дослідження (остеома на рентгенограмі має вигляд інтенсивного осередка затемнення) та комп'ютерної томографії, які підтверджують правильний діагноз, а також визначають її розміри, топографоанатомічні співвідношення з суміжними ділянками, а також структуру остеом для розв'язання питання хірургічного втручання і плану оперативного втручання. Інколи зустрічається поєднання гігантських остеом приносових пазух з хронічним поліпозним синуїтом з вираженою клінічною картиною, що потребує оперативного втручання. | |||
| 17. |
Плаксивий О. Г. Позаорганні пухлини шиї як результат малігнізації бічної кісти [Електронний ресурс] / О. Г. Плаксивий, О. М. Слободян, І. В. Калуцький, А. Л. Філінський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 2. - С. 107-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2016_15_2_30 Бічні кісти (БК) з'являються внаслідок порушення ембріогенезу первинної глотки, II і III зябрових кишень, можуть виникати в будь-якому віці, частіше у дітей та юнаків. Клінічні випадки підтверджують тактику, що БК необхідно видаляти, оскільки із них може розвинутися бранхіогенний рак. Хворих шкільного віку і дорослих пацієнтів слід оперувати відразу після виявлення захворювання, у маленьких дітей краще видаляти кісту по досягненню 3-річного віку.Бічні кісти (БК) з'являються внаслідок порушення ембріогенезу первинної глотки, II і III зябрових кишень, можуть виникати в будь-якому віці, частіше у дітей та юнаків. Клінічні випадки підтверджують тактику, що БК необхідно видаляти, оскільки із них може розвинутися бранхіогенний рак. Хворих шкільного віку і дорослих пацієнтів слід оперувати відразу після виявлення захворювання, у маленьких дітей краще видаляти кісту по досягненню 3-річного віку. | |||
| 18. |
Плаксивий О. Г. Клінічний випадок стороннього тіла стравоходу [Електронний ресурс] / О. Г. Плаксивий, І. В. Калуцький, О. О. Мазур, В. А. Богач // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 3. - С. 101-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2016_15_3_27 Сторонні тіла стравоходу є складною проблемою практичної оториноларингології. Несвоєчасна діагностика та видалення сторонніх тіл стравоходу нерідко призводять до розвитку важких, а часом і небезпечних для життя ускладнень: езофагіту, параезофагіту, перфорації стравоходу, медіастініту. Основними причинами потрапляння сторонніх тіл до стравоходу є приймання їжі поспіхом, звичка тримати різні предмети в роті, наявність зубних протезів. Стороннє тіло може викликати перфорацію стравоходу, гнійний медіастініт, прогноз за яких є надзвичайно серйозним. Для діагностики значну роль мають скарги хворого, анамнез, дані непрямої гіпофарингоскопії, зокрема симптоми Джексона, Денмайєра, Шліттера. Для підтвердження діагнозу використовуються оглядова рентгенографія, контрастне дослідження та рентгенографія шийного відділу в бічній проекції за Земцовим. Важливе діагностичне значення має фіброезофагоскопія. Лікування полягає у видаленні стороннього тіла шляхом езофагоскопії за допомогою езофагоскопів Мезріна та Брюнінгса.Сторонні тіла стравоходу є складною проблемою практичної оториноларингології. Несвоєчасна діагностика та видалення сторонніх тіл стравоходу нерідко призводять до розвитку важких, а часом і небезпечних для життя ускладнень: езофагіту, параезофагіту, перфорації стравоходу, медіастініту. Основними причинами потрапляння сторонніх тіл до стравоходу є приймання їжі поспіхом, звичка тримати різні предмети в роті, наявність зубних протезів. Стороннє тіло може викликати перфорацію стравоходу, гнійний медіастініт, прогноз за яких є надзвичайно серйозним. Для діагностики значну роль мають скарги хворого, анамнез, дані непрямої гіпофарингоскопії, зокрема симптоми Джексона, Денмайєра, Шліттера. Для підтвердження діагнозу використовуються оглядова рентгенографія, контрастне дослідження та рентгенографія шийного відділу в бічній проекції за Земцовим. Важливе діагностичне значення має фіброезофагоскопія. Лікування полягає у видаленні стороннього тіла шляхом езофагоскопії за допомогою езофагоскопів Мезріна та Брюнінгса. | |||
| 19. |
Плаксивий О. Г. Варіант клінічного перебігу остеоми решітчастого лабіринту поєднано з хронічним поліпозним синуїтом [Електронний ресурс] / О. Г. Плаксивий, О. М. Слободян, І. В. Калуцький, О. О. Мазур, Д. І. Лерка // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 3. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2016_15_3_28 Остеома - це доброякісна пухлина, що росте з кісткової тканини, частіше локалізується в лобових пазухах (до 70 % випадків), характеризується повільним ростом і в її розвитку виділяють 2 періоди - латентний і явний, в якому і розвиваються симптоми, з приводу яких хворий звертається до офтальмолога, невропатолога, отоларинголога. Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини і даних рентгенологічного дослідження (остеома на рентгенограмі має вигляд інтенсивного осередка затемнення) та комп'ютерної томографії, за яких встановлюється правильний діагноз, а також визначаються її розміри, топографоанатомічні співвідношення з суміжними ділянками, а також структури остеом для розв'язання питання хірургічного втручання і плану самої операції. Інколи зустрічається поєднання гігантських остеом приносових пазух з мукоцеле решітчастого лабіринту з вираженою клінічною картиною, з орбітальними ускладненнями, які спостерігали у даному клінічному випадку і що потребувало ургентного оперативного втручання.Остеома - доброякісна пухлина, із кісткової тканини, найчастіше локалізується в лобових пазухах (до 70 % випадків), рідше в решітчастому лабіринті (22 %), характеризується повільним ростом. В її розвитку виділяють 2 періоди - латентний і явний, в якому розвиваються симптоми, з приводу яких хворий звертається до офтальмолога, невропатолога, отоларинголога. Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини і даних рентгенологічного дослідження (остеома на рентгенограмі має вигляд інтенсивного осередка затемнення) та комп'ютерної томографії, які підтверджують правильний діагноз, а також визначають її розміри, топографоанатомічні співвідношення з суміжними ділянками, а також структуру остеом для розв'язання питання хірургічного втручання і плану оперативного втручання. Інколи зустрічається поєднання гігантських остеом приносових пазух з хронічним поліпозним синуїтом з вираженою клінічною картиною, що потребує оперативного втручання.Остеома - це доброякісна пухлина, що росте з кісткової тканини, частіше локалізується в лобових пазухах (до 70 % випадків), характеризується повільним ростом і в її розвитку виділяють 2 періоди - латентний і явний, в якому і розвиваються симптоми, з приводу яких хворий звертається до офтальмолога, невропатолога, отоларинголога. Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини і даних рентгенологічного дослідження (остеома на рентгенограмі має вигляд інтенсивного осередка затемнення) та комп'ютерної томографії, за яких встановлюється правильний діагноз, а також визначаються її розміри, топографоанатомічні співвідношення з суміжними ділянками, а також структури остеом для розв'язання питання хірургічного втручання і плану самої операції. Інколи зустрічається поєднання гігантських остеом приносових пазух з мукоцеле решітчастого лабіринту з вираженою клінічною картиною, з орбітальними ускладненнями, які спостерігали у даному клінічному випадку і що потребувало ургентного оперативного втручання.Остеома - доброякісна пухлина, із кісткової тканини, найчастіше локалізується в лобових пазухах (до 70 % випадків), рідше в решітчастому лабіринті (22 %), характеризується повільним ростом. В її розвитку виділяють 2 періоди - латентний і явний, в якому розвиваються симптоми, з приводу яких хворий звертається до офтальмолога, невропатолога, отоларинголога. Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини і даних рентгенологічного дослідження (остеома на рентгенограмі має вигляд інтенсивного осередка затемнення) та комп'ютерної томографії, які підтверджують правильний діагноз, а також визначають її розміри, топографоанатомічні співвідношення з суміжними ділянками, а також структуру остеом для розв'язання питання хірургічного втручання і плану оперативного втручання. Інколи зустрічається поєднання гігантських остеом приносових пазух з хронічним поліпозним синуїтом з вираженою клінічною картиною, що потребує оперативного втручання. | |||
| 20. |
Калуцький І. Ф. Географічні акценти Карпатської дестинації [Електронний ресурс] / І. Ф. Калуцький, Л. В. Ковальська // Карпатський край. - 2014. - № 1. - С. 224-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2014_1_26 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |