11. |
Кирпита Т. В. Герой у пошуках ідентичності в англійській літературі другої половини ХІХ ст. (на прикладі творів Дж. Ш. ле Фаню та Р. Л. Стівенсона) [Електронний ресурс] / Т. В. Кирпита // Філологічні трактати. - 2019. - Т. 11, № 3-4. - С. 67-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_2019_11_3-4_10 Мета роботи - дослідити, яким чином англійські письменники другої половини ХIХ сторіччя намагалися відповісти на запитання про ідентичність представника своєї епохи, якою вони бачили людську природу, а також природу доброго і злого начал у людині, у чому вбачали цілісність особистості, від яких ідеалів відштовхувалися у пошуках героя свого часу. За допомогою культурно-історичного та компаративного методів співставлено знакові події, що вплинули на англійське суспільство ХIХ століття з таким літературним явищем, як відродження інтересу до прийомів, характерних для готичного роману, зокрема, двійництва, роздвоєння особистості, вираженого через фізичне роздвоєння персонажа. Розглянуто причини, з яких ідея про дуалізм людської природи стала актуальною в дану епоху. Політичні, економічні та соціальні зрушення у житті Англії другої половини ХIХ століття викликали у письменників необхідність переосмислення власної ідентичності як представника нації та людства. Наукові відкриття, перш за все, праці Дарвіна, примусили по-новому подивитися на природу людини, на її внутрішній світ. Як проекція дарвінізму а також пошуків самовизначення колонізованих народів, виникає страх деградації, що відобразився у появі твариноподібних персонажів (мавпоподібний привид у новелі Ле Фаню "Зелений чай", Гайд у новелі Р. Л. Стівенсона "Дивна історія доктора Джекіла та містера Гайда". Літературний герой кінця ХIХ ст. є багатогранним поєднанням таких архетипних образів, як Прометей, Сатана, Пігмаліон, а також втіленням ідеї про дуалізм людської душі, у якій поєднуються божественне і тваринне начала. Таке роздвоєння особистості пов'язане також і з руйнуванням образу доброго патріарха як уособлення англійської нації.Мета роботи - дослідити, яким чином англійські письменники другої половини ХIХ сторіччя намагалися відповісти на запитання про ідентичність представника своєї епохи, якою вони бачили людську природу, а також природу доброго і злого начал у людині, у чому вбачали цілісність особистості, від яких ідеалів відштовхувалися у пошуках героя свого часу. За допомогою культурно-історичного та компаративного методів співставлено знакові події, що вплинули на англійське суспільство ХIХ століття з таким літературним явищем, як відродження інтересу до прийомів, характерних для готичного роману, зокрема, двійництва, роздвоєння особистості, вираженого через фізичне роздвоєння персонажа. Розглянуто причини, з яких ідея про дуалізм людської природи стала актуальною в дану епоху. Політичні, економічні та соціальні зрушення у житті Англії другої половини ХIХ століття викликали у письменників необхідність переосмислення власної ідентичності як представника нації та людства. Наукові відкриття, перш за все, праці Дарвіна, примусили по-новому подивитися на природу людини, на її внутрішній світ. Як проекція дарвінізму а також пошуків самовизначення колонізованих народів, виникає страх деградації, що відобразився у появі твариноподібних персонажів (мавпоподібний привид у новелі Ле Фаню "Зелений чай", Гайд у новелі Р. Л. Стівенсона "Дивна історія доктора Джекіла та містера Гайда". Літературний герой кінця ХIХ ст. є багатогранним поєднанням таких архетипних образів, як Прометей, Сатана, Пігмаліон, а також втіленням ідеї про дуалізм людської душі, у якій поєднуються божественне і тваринне начала. Таке роздвоєння особистості пов'язане також і з руйнуванням образу доброго патріарха як уособлення англійської нації.
|