Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кицай К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Бабінець Л. С. Структурні та клініко-лабораторні особливості хворих на хронічний панкреатит біліарного ґенезу [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай, І. О. Боровик, С. С. Рябоконь // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2015. - № 1. - С. 141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2015_1_36 | ||
| 2. |
Бабінець Л. С. Стан показників калікреїн-кінінової системи хворих на хронічний біліарний панкреатит із супутнім ожирінням [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай, О. І. Криськів // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 2. - С. 105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_2_30 | ||
| 3. | 
Бабінець Л. С. Клініко-патогенетичні аспекти хронічного панкреатиту біліарного генезу та ожиріння [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай // Гастроентерологія. - 2016. - № 1. - С. 86-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2016_1_15 Наведено аналіз літературних джерел щодо зв'язку хронічного панкреатиту біліарного генезу та ожиріння. При ожирінні спостерігаються дисгормональні розлади з утворенням надмірної кількості гормонів, що мають прозапальні властивості, та зниження кількості гормонів, що мають протизапальні властивості. Це супроводжується підтриманням і наростанням хронічного запального процесу у підшлунковій залозі (ПЗ), також підвищується ризик виникнення ускладнень. Ожиріння знижує зовнішньосекреторну функцію ПЗ внаслідок жирового переродження ацинарних клітин, призводить до атеросклерозу судин із наступним погіршенням трофіки ПЗ. При ожирінні спостерігається підвищений синтез та екскреція холестерину з жовчю, що супроводжується підвищенням її літогенності з утворенням біліарного сладжу та конкрементів.Останніми роками зросла увага до інфекційного агента, вплив якого може призвести до розвитку запального процесу в підшлунковій залозі. Значне поширення вірусного гепатиту С (ВГС) серед населення, різноманітність його позапечінкових проявів обумовлюють актуальність проблеми. Недостатність розробки питань первинної та вторинної профілактики хронічного панкреатиту (ХП) мотивує до глибшого вивчення механізму його розвитку на тлі ВГС. Мета роботи - вивчити клінічний перебіг ХП у хворих із супутнім ВГС. Обстежено 57 хворих на ХП із супутнім ВГС. Групу порівняння становили 20 осіб, хворих на ХП. Для встановлення клінічного діагнозу ХП і ВГС усі хворі були обстежені згідно з протоколами, затвердженими наказами МОЗ України N 638 від 10.09.2014 і N 729 від 18.07.2016. Діагноз ХП і ВГС верифікувано на підставі даних анамнезу захворювання, клінічних проявів і результатів досліджень. Загальноклінічні т біохімічні обстеження проводили хворим на ХП у фазі загострення та нестійкої ремісії, хворим із ВГС - у фазі стійкої ремісії. У клінічному перебігу ХП із супутнім ВГС провідне місце посідали больовий, диспептичний синдроми та порушення випорожнення, що були більш вираженими, ніж у групі порівняння (вірогідна відмінність від показників II групи). У хворих на ХП із супутнім ВГС виявили анемію легкого ступеня, зниження рівня загального білка в крові, гіпербілірубінемію, гіперхолестеринемію, підвищення рівня ферментів аланінамінотрансферази й аспартатамінотрансферази, підвищення рівнів амілази крові та діастази сечі (вірогідна відмінність щодо II групи). У хворих на ХП із супутнім ВГС показник копрограми становив (5,20 +- 0,82) балу, а у хворих на ХП - (3,10 +- 0,32) балу (виявлено значно гірші показники, більш виражений запальний синдром і дисбактеріоз). У двох досліджуваних групах переважала стеаторея II типу. Глибина структурних змін у підшлунковій залозі за даними ультразвукового дослідження в групі хворих на ХП із супутнім ВГС становила (2,56 +- 1,10) балу, що відповідає процесу середнього ступеня тяжкості. У контрольній групі ступінь ураження становив (1,90 +- 0,60) балу. На підставі оцінки даних дослідження встановлено негативний вплив супутнього ВГС на перебіг ХП.Проаналізовані особливості стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічний панкреатит (ХП). Проведені дослідження довели, що наявність вегетативної дисфункції (ВД) ускладнює перебіг хронічного панкреатиту. Усі органи та системи нашого тіла знаходяться під постійним контролем вегетативної нервової системи. Проблема хронічного панкреатиту залишається однією з найбільш актуальних проблем у сучасній гастроентерології. Незважаючи на впровадження нових методів, спостерігається низька ефективність лікування ХП, що, ймовірно, зумовлено недостатністю знань про певні механізми патогенезу, зокрема щодо ролі ВД в розвитку і прогресуванні ХП. Отже, особливості стану вегетативної нервової системи при хронічному панкреатиті становлять значний науковий інтерес. Мета роботи - вивчити ступінь вегетативних порушень та їх клінічний перебіг у хворих із хронічним панкреатитом. Обстежено 45 пацієнтів з ХП, які проходили лікування у денному стаціонарі та гастроентерологічному відділенні Тернопільської міської клінічної лікарні № 2. Діагноз "хронічний панкреатит" встановлювали на основі клінічного протоколу, прийнятого згідно із наказом № 638 МОЗ України від 10.09.2014 р. Загальноклінічні - біохімічні обстеження проводили хворим на ХП у фазі загострення та нестійкої ремісії (10 - 14 день перебування в умовах денного стаціонару). За даними опитувальника Вейна, у 91,1 % (n = 41) хворих на ХП виявлено ознаки вегетативної дисфункції, що супроводжувалось найбільш вираженими диспептичним ((3,2 +- 1,0) бала) та больовим ((2,9 +- 1,3) бала) синдромами за даними гастроентерологічного опитувальника (GSRS). Наявність вегетативної дисфункції у хворих на ХПсупроводжувалась підвищенням реактивної (середнє значення - (45,0 +- 5,7)) та особистісної (середнє значення - (43,0 +- 5,2)) тривожності, а також зростанням нейротизму (середнє значення - (14,7 +- 2,4)) у 75,6 % хворих. У хворих на ХП з ВД за індексом Кердо констатовано переважання стану ваготонії (56 %) над симпатикотонією (31 %) при рівні ейтонії 13 %. За результатами кліноортостатичної проби в 13 % пацієнтів з ХП встановлено нормальну реакцію гемодинаміки на її проведення, у 6,5 % - гіперсимпатикотонічний і гіпердіастолічний варіанти, у 74 % - асимпатикотонічний, що вказує на виснаження компенсаторних механізмів регуляції вегетативного тонусу. Висновки: за оцінкою даних дослідження, встановлено негативний вплив вегетативної дисфункції на перебіг хронічного панкреатиту. | ||
| 4. | 
Бабінець Л. С. Патогенетичні аспекти порушень ліпідного обміну при хронічному панкреатиті, підходи до їх корекції [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, Л. М. Мігенько, К. Ю. Кицай, Б. О. Мігенько, О. С. Квасніцька // Вестник Клуба панкреотологов. - 2016. - № 1. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chem_Biol_2016_1_6 | ||
| 5. |
Бабінець Л. С. Актуальні аспекти формування хронічного біліарного панкреатиту [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай // Вестник Клуба панкреотологов. - 2015. - № 4. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chem_Biol_2015_4_9 | ||
| 6. |
Бабінець Л. С. Дисбаланс калікреїн-кінінової системи при хронічному панкреатиті у поєднанні з ожирінням і результати його комплексної корекції [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай // Гастроентерологія. - 2017. - Т. 51, № 4. - С. 246-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2017_51_4_5 Значна роль у виникненні та прогресуванні хронічного панкреатиту, одного з найбільш поширених захворювань у загальнотерапевтичній практиці, належить активації калікреїнкінінової системи (ККС), яка бере участь у процесах розвитку запалення, згортання крові та фібринолізу, в імунних реакціях, формуванні больового синдрому та ін. Мета роботи - дослідження динаміки показників ККС у разі застосування препарату метадоксин у складі комплексної терапії хворих на хронічний біліарний панкреатит (ХБП) у поєднанні з ожирінням. Досліджено 75 хворих на ХБП у поєднанні з ожирінням. Хворих було розподілено на 2 групи. Перша група (30 осіб) отримувала загальноприйняте лікування (ЗПЛ). Друга група (45 осіб) отримувала в комплексі до ЗПЛ препарат метадоксин. Після проведеного лікування позитивна динаміка спостерігалась в обох групах. Проте у пацієнтів другої групи простежувалась більш значуща позитивна динаміка показників ККС: рівень протеолітичної активності знизився на 9,0 %, калікреїну - на 20,0 %, alpha1-інгібітор протеїназ - на 7,2 %, а показник прекалікреїну зріс на 6,4 %, alpha2-макроглобулін - на 10,8 %, кініназа II - на 10,7 % у порівнянні з 1 групою. Зроблено висновки, що застосування метадоксину у складі комплексної терапії хворих на ХБП із коморбідним ожирінням сприяло вірогідному підвищенню ефективності ЗПЛ. | ||
| 7. |
Бабінець Л. С. Стан соматичного пулу білка як маркер трофологічного статусу при хронічному панкреатиті, поєднаному з ожирінням [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай, Г. М. Сасик, Н. В. Грималюк // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 2. - С. 235-237. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_2_42 | ||
| 8. |
Кицай К. Ю. Хронічний панкреатит після холецистектомії: особливості лікувальної тактики [Електронний ресурс] / К. Ю. Кицай, Л. С. Бабінець, Б. О. Мігенько // Вестник Клуба панкреотологов. - 2016. - № 4. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chem_Biol_2016_4_7 | ||
| 9. | 
Бабінець Л. С. Оцінювання параметрів еластографії підшлункової залози і печінки при коморбідності хронічного біліарного панкреатиту та ожиріння [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай // Семейная медицина. - 2019. - № 2. - С. 123-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_2_25 Мета дослідження - оцінювання структурного стану печінки і підшлункової залози (ПЗ) залежно від етіології біліарного чинника і наявності супутнього ожиріння, аналіз взаємозв'язку між ними. Наведено результати дослідження показників еластографії хвилі зсуву 137 хворих на хронічний біліарний панкреатит (ХБП), серед яких було 115 пацієнтів із ХБП і супутнім ожирінням (основна група) та 22 хворих на ХБП (група порівняння). За допомогою еластографії хвилі зсуву у хворих на ХБП встановлено наявність достовірного підвищення жорсткості як печінки, так і ПЗ до рівня стеатозу. Відзначено, що показники жорсткості печінки і ПЗ зростали із приєднанням ожиріння. Було встановлено рейтинг впливу етіологічного чинника на стан структури печінки та ПЗ у бік зменшення рівня жорсткості: лапаротомічна холецистектомія >> некалькульозний холецистит = функціональні розлади гепатобіліарної системи >> малоінвазивна холецистектомія. Заключення: наявність сильного прямого кореляційного зв'язку між показниками жорсткості печінки і ПЗ (r = 0,879; p << 0,05) доводить, що погіршення структурного стану паренхіми печінки викликає аналогічні зміни стану паренхіми ПЗ, а також констатує їх взаємозв'язок. Це також свідчить про системність стеатозу паренхіматозних органів - печінки і ПЗ за біліарного ХП у поєднанні з ожирінням, що необхідно враховувати під час формування програм комплексного лікування. | ||
| 10. |
Бабінець Л. С. Медикаментозна корекція показників абдомінального ожиріння у хворих на хронічний панкреати [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2019. - № 2. - С. 187-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2019_2_32 | ||
| 11. | 
Бабінець Л. С. Оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай, Б. О. Мігенько // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2020. - № 2. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2020_2_15 | ||
| 12. | 
Бабінець Л. С. Структурний стан підшлункової залози та параметри копрограми в оцінці хворих на хронічний панкреатит після холецистектомії [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, Н. В. Назарчук, К. Ю. Кицай // Лікарська справа. - 2014. - № 11. - С. 82-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_11_16 Оцінено структурний стан підшлункової залози (ПЗ) за даними УЗД та у балах на основі Марсельсько-Кембриджської класифікації у хворих на хронічний біліарний панкреатит, зокрема після холецистектомії в анамнезі. Встановлено, що після холецистектомії розміри ПЗ дещо зменшуються, проте значно зростає фіброз. Хронічне запалення та фіброз залози призводять до пригнічення як ацинарної, так і протокової секреторної функції, до її зовнішньо- та внутрішньосекреторної недостатності. Під час оцінки копрограми виявлено, що у більшості хворих на хронічний панкреатит (ХП) мали місце ознаки екзокринної недостатності, зокрема стеато- та креаторею, найбільш виражені у хворих на ХП після відкритої холецистектомії. | ||
| 13. | 
Бабінець Л. С. Взаємозалежність стану печінки і підшлункової залози при хронічному біліарному панкреатиті на тлі ожиріння. Підходи до комплексного лікування [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2021_1_3 Мета роботи - дослідити структурний стан печінки і підшлункової залози (ПЗ), їх взаємозв'язок з функціональною спроможністю ПЗ, а також оцінити ефективність лікувальної програми з використанням гепатотропного препарату метадоксину для корекції виявлених порушень у пацієнтів із хронічним біліарним панкреатитом (ХБП) на тлі супутнього ожиріння. Обстежено 22 хворих на ХБП (група порівняння) і 88 пацієнтів із ХБП та супутнім ожирінням (основна група). Середній вік становив (<$E50,57~symbol C~8,81>) року. Жінок було 60 (54 %), чоловіків - 50 (46 %). Групи дослідження були порівнянні за віком, співвідношенням статей і тривалістю захворювання (у середньому - (<$E8,07~symbol C~5,19>) року). До контрольної групи було залучено 20 практично здорових осіб, порівнянних за віком і співвідношенням статей з групами дослідження. Наявність і ступінь ожиріння визначали за індексом маси тіла. Для вивчення ефективності схем лікування пацієнтів було розподілено на дві групи: 1-ша (n = 35) одержувала загальноприйняту терапію: панкреатин у дозі 25 тис. ОД під час їди, пантопразол у дозі 40 мг 1 раз на добу, домперидон по 1 таблетці тричі на добу, 2-га (n = 38) - додатково до загальноприйнятої терапії гепатотропний препарат метадоксин ("Ліверія ІС") по 1 (0,5 г) таблетці двічі на добу за 15 - 30 хв до іди протягом 3 міс. У хворих на ХБП показник жорсткості печінки на 30,2 % перевищував такий контрольної групи, а показник жорсткості ПЗ - на 27,9 % (p << 0,05). Коефіцієнт затухання ультразвуку (КЗУ) печінки і ПЗ у хворих на ХБП із супутнім ожирінням був статистично значущо більшим у порівнянні з показником хворих на ХБП на 33,2 і 34,4 % відповідно (p << 0,05). Після лікування відзначено поліпшення структури печінки і ПЗ (підвищення еластичності), про що свідчило зниження показника жорсткості та КЗУ. Висновки: за допомогою еластографії хвилі зсуву і стеатометрії у хворих на ХБП у поєднанні з ожирінням установлено статистично значуще підвищення жорсткості печінки і ПЗ, а також КЗУ до рівня стеатозу. Використання метадоксину у комплексній терапії ХБП із супутнім ожирінням сприяло статистично значущому підвищенню ефективності загальноприйнятого лікування з поліпшенням структури паренхіми печінки, ПЗ і більшим вмістом фекальної <$Ealpha>-еластази (p << 0,05). | ||
| 14. |
Бабінець Л. С. Порівняльний аналіз структурно-функціонального стану підшлункової залози у пацієнтів із хронічним панкреатитом на тлі метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай // Сімейна медицина. Європейські практики. - 2023. - № 2. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2023_2_7 | ||
| 15. | 
Корильчук Н. І. Викладання вибіркової дисципліни для студентів з різних країн [Електронний ресурс] / Н. І. Корильчук, К. Ю. Кицай // Перспективи та інновації науки (Серія "Педагогіка", Серія "Психологія", Серія "Медицина"). - 2023. - № 15. - С. 249-261. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prainnsc_2023_15_22 | ||
| 16. |
Бабінець Л. С. Вплив ожиріння на параметри калікреїн-кінінової системи і протеолізу при хронічному панкреатиті біліарного генезу [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай, В. Р. Микуляк // Гастроентерологія. - 2024. - Т. 58, № 1. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2024_58_1_5 | ||
| 17. |
Бабінець Л. С. Оцінка мікробіоценозу товстої кишки при хронічному панкреатиті залежно від наявності супутнього цукрового діабету [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай // Сімейна медицина. Європейські практики. - 2024. - № 2. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2024_2_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |