Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (12)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (17)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Климов О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Климов О. І. 
Системний підхід до створення нових профілактичних і лікарських протимікробних засобів [Електронний ресурс] / О. І. Климов // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 4. - С. 134-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2002_4_58
2.

Майборода В. С. 
Аналіз умов магнітно-абразивного оброблення кінцевих фрез із твердого сплаву при їх довільному розташуванні в робочих зонах установки типу кільцева ванна [Електронний ресурс] / В. С. Майборода, Б. Карпушевський, О. М. Климов // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Сер. : Машинобудування. - 2013. - № 2. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_mash_2013_2_9
Наведено дані розрахунку складових швидкості руху точок на робочих поверхнях кінцевих фрез у процесі їх магнітно-абразивної обробки за схемою "кільцева ванна". Для гвинтової канавки найбільше підходить обробка в режимі натікання за кута нахилу фрези відносно осі "кільцевої ванни" рівного p = 30 - 60<^>o. Задня поверхня бокової кромки піддається ефективному поліруванню за руху фрези в обох напрямках під час обробки, незалежно від кута установки фрези в оправці. Задня поверхня торцевої кромки ефективно оброблюється лише в режимі натікання за кута більшого 10<^>o.
Попередній перегляд:   Завантажити - 609.631 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Бєліков С. Б. 
Оцінка експлуатаційної надійності теплозахисних ущільнювальних покриттів деталей газотурбінних двигунів [Електронний ресурс] / С. Б. Бєліков, В .Л. Грешта, Д. В. Ткач, Є. Г. Сотніков, З. В. Леховіцер, О. В. Климов // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. - 2017. - № 2. - С. 14-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nmt_2017_2_4
Вивчено характер впливу легування ущільнювальних покриттів на нікелевій основі ітрійвміщуючими лігатурами на їх фізико-механічні та експлуатаційні властивості. Встановлено, що легування ущільнювального покриття КНА-82, яке застосовується за умов виробництва АТ "Мотор Січ", лігатурами різних складів: N 1 - Ni - Y; N 2 - Y; N 3 - Co - Ni - Cr - Al - Y, підвищує їх твердість і, відповідно, ерозійну стійкість. Границю міцності на відрив досліджували нанесенням на різні основи ВЖ-102 та ЭИ-435, це надало можливість встановити, що покриття леговане Co - Ni - Cr - Al - Y забезпечує задовільний рівень зчеплення з різними матеріалами основи.
Попередній перегляд:   Завантажити - 516.35 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Грешта В. Л. 
Дослідження впливу легування на температурний коефіцієнт лінійного розширення покриттів [Електронний ресурс] / В. Л. Грешта, Д. В. Ткач, О. В. Климов, Є. Г. Сотніков, З. В. Леховіцер // Авиационно-космическая техника и технология. - 2018. - № 7. - С. 81–87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2018_7_14
Досліджено вплив легування ітрійвміщуючими лігатурами на термічний коефіцієнт лінійного розширення ущільнювальних покриттів. Встановлено, що під час першого нагрівання в інтервалі 650 - 700 <$E symbol Р>С на дилатометричній кривій спостерігається зміна ходу кривої. Повторне нагрівання також приводить до зміни траєкторії дилатометричної кривої. Отриманий результат, ймовірно, пов'язаний з розвитком процесів окислення, появою інтерметалідних фаз і зміною пористості покриттів під час першого і повторного нагрівання. Найменша різниця в ході дилатометричних кривих спостерігається в покритті складу №3, що, імовірно, пов'язано з тим, що в структурі отриманого матеріалу під час нагрівання формуються подвійні шпінелі, які мають більш компактну будову.
Попередній перегляд:   Завантажити - 446.433 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Гриценко А. В. 
Оцінка впливу Армянсько-Перекопського промислового вузла на довкілля південної частини Херсонської області [Електронний ресурс] / А. В. Гриценко, Є. М. Варламов, О. Г. Васенко, О. О. Калініченко, В. А. Квасов, О. В. Климов, Н. К. Маркіна, А. І. Юрченко // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. - 2018. - Вип. 40. - С. 3-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ponp_2018_40_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.335 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Нестеров О. В. 
Використання новітніх екологічно безпечних технологій поверхневого зміцнення при азотуванні [Електронний ресурс] / О. В. Нестеров, О. В. Климов, Д. В. Ткач, В. Т. Рубан // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. - 2021. - № 2. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nmt_2021_2_6
Мета роботи - можливість застосування іонно-плазмового азотування (ІПА) як екологічно безпечного процесу поверхневого зміцнення для підвищення експлуатаційних властивостей виробів з економно легованих феритних сталей. Методи дослідження. Досліджували зразки зі сталі 03Х8СЮ. Азотування проводили на інсталяції моделі ІОН-20-І2. Варіювали тиск та температуру процесу для отримання азотованих шарів різної морфології. Структуру азотованих шарів досліджували на мікроскопі Ахіо Observtr.DLM (Karl Zeis, Германія). Фазовий склад зміцненого шару дослідної сталі визначали на дифрактометрі типу ДРОН за стандартною методикою. Порівняльні випробування корозійної стійкості проводили за ГОСТ 9.908-85. Отримані результати. Встановлено, що метод іонно-плазмового азотування придатний для отримання якісних азотованих шарів на поверхні виробів із економно легованих феритних сталей. Дослідна сталь сприйнятлива до азотування у широкому спектрі технологічних параметрів: температура, тиск насичувального газу. Виявлено, що з підвищенням температури азотування кількість прошарків, їх розміри та будова у сформованих шарах змінюється. Визначено оптимальний режим іонного азотування (Т = 540<$E symbol Р>, <$E tau> = 4 год, Р = 4 mbar), що дозволяє отримати структуру найбільш придатну для вирішення поставленого завдання - підвищення корозійної стійкості за умов експлуатації в корозійно-агресивних середовищах. За результатами визначення фазового складу зразків, підданих іонному азотуванню в поверхневому шарі виявлено такі фази: <$E alpha>-твердий розчин на основі заліза та <$E gamma prime> (МеFe4N)-твердий розчин на основі хімічної сполуки нітриду заліза FeМе4N. Дослідження корозійної стійкості підтвердило ефективність іонного азотування сталей: площа корозійних ушкоджень на неазотованому зразку складає 85 %, а на зразку, підданому азотуванню, - 15 %. Наукова новизна. Вперше показана можливість отримання азотованих шарів заданого складу на економно легованих феритних сталях із застосуванням іонно-плазмової технології з використанням аміаку в якості насичувального середовища. Практична цінність. Розроблена технологія іонного азотування є прийнятною для усіх економно легованих феритних сталей і має низку переваг: скорочення процесу за рахунок виключення додаткової депасивації; зменшення питомих витрат електроенергії за рахунок зниження енергоємності отримання плазми; екологічна безпека, що пов'язано з можливістю використання безводневого середовища.
Попередній перегляд:   Завантажити - 703.586 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського