![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Клочкова Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
|
1. |
Клочкова Н. Окремі питання строків звернення до адміністративного суду та поважність причин їх пропуску [Електронний ресурс] / Н. Клочкова // Слово Національної школи суддів України. - 2013. - № 2. - С. 92-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cln_2013_2_13
| 2. |
Гомоляко І. В. Особливості морфологічних змін печінки у хворих на хронічний гепатит С [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляко, В. І. Янченко, С. В. Федорченко, І. О. Швадчин, Н. Є. Клочкова, Ю. Н. Капустін // Гепатологія. - 2013. - № 3. - С. 46-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2013_3_6 Наиболее стабильным морфологическим проявлением хронического гепатита C (ХГС) является белково-гидропическая дистрофия, что должно быть учтено при оценке индекса гистологической активности (ИГА). Целесообразно при оценке биоптатов печени использовать одновременно шкалы METAVIR и Кноделя, дополнив последнюю признаками для устранения разрыва шкалы, что особенно важно при сопоставлении результатов морфологических и функциональных исследований. Изучены морфологические изменения печени у 165 больных ХГC. У 100 % больных выявлены дистрофические изменения. В связи с этим преимущество при определении ИГА дано классификации Knodell и соавт. (1981) при сравнении ее с классификацией METAVIR. Учитывая разрыв шкалы в классификации Knodell и соавт. (1981), разработана собственная модификация классификации Knodell и соавт. (1981) по ИГА. Фиброз и его градацию более подробно описывает классификация METAVIR. Для определения стадии фиброза рекомендовано перед лечением проводить биопсию печени.
| 3. |
Дєєв В. А. Співставлення біохімічних та морфологічних характеристик хронічного гепатиту С [Електронний ресурс] / В. А. Дєєв, В. І. Янченко, І. В. Гомоляко, І. О. Швадчин, Н. Є. Клочкова // Лабораторна діагностика. - 2011. - № 1. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2011_1_3
| 4. |
Гомоляка І. В. Морфологічні та вірусологічні характеристики експериментальної вірусної інфекції, викликаної вірусом простого герпесу 1 типу [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляка, Д. Б. Старосила, Л. Д. Жаркова, С. Л. Рибалко, Н. Є. Клочкова // Лабораторна діагностика. - 2012. - № 2. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2012_2_11
| 5. |
Клочкова Н. В. Теоретичні підходи до визначення економічного та підприємницького ризиків [Електронний ресурс] / Н. В. Клочкова // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. - 2009. - Вип. 1(1). - С. 375-381. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2009_1(1)__56
| 6. |
Оспіщев В. І. Комерційні ризики підприємств та чинники їх виникнення [Електронний ресурс] / В. І. Оспіщев, Н. В. Клочкова // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. - 2009. - Вип. 2. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2009_2_5
| 7. |
Клочкова Н. Г. Новые таксоны Laminariales (Phaeophyta) из дальневосточных морей России [Електронний ресурс] / Н. Г. Клочкова, Т. Н. Крутова // Альгология. - 2004. - Т. 14, № 1. - С. 86-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2004_14_1_9
| 8. |
Гомоляко І. В. Співставлення морфологічних і біохімічних характеристик хворих на хронічний гепатит С [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляко, В. І. Янченко, І. О. Швадчин, Н. Є. Клочкова // Гепатологія. - 2014. - № 2. - С. 42-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2014_2_6 Сопоставление морфологических и биохимических характеристик при ХГС выявило наиболее тесную корреляционную связь между индексом гистологической активности (ИГА) и степенью фиброза и такими показателями как длительность заболевания, возраст больных, уровень альбумина, общего и прямого билирубина, щелочной фосфатазы, тимоловой пробы, ЛДГ, аспартатаминотрансферазы, аланинаминотрансферазы и ГГТП. Уровень этих показателей существенно изменяется при повышении активности процесса. Целесообразным и перспективным является дальнейший поиск возможностей неинвазивной диагностики ИГА и фиброза печени на основе использования простых общедоступных биохимических и других лабораторных и клинических исследований.
| 9. |
Гомоляко І. В. Морфологічна характеристика печінки донорів [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляко, І. В. Григорова, Н. Є. Клочкова, Л. С. Донцова, І. О. Швадчин // Медицина сьогодні і завтра. - 2011. - № 1-2. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2011_1-2_9
| 10. |
Гомоляко І. В. Порівняльна вірусологічна і морфологічна характеристика експериментальноїгерпетичної та грипозної інфекцій [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляко, Н. Є. Клочкова, С. Л. Рибалко, Д. Б. Старосила, В. П. Лозицький, А. С. Федчук // Профілактична медицина. - 2012. - № 3-4. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2012_3-4_7
| 11. |
Янченко В. І. Дослідження зв’язків між морфологічними характеристиками печінки, генотипами ВГС і вірусним навантаженням у хворих на хронічний гепатит С [Електронний ресурс] / В. І. Янченко, І. В. Гомоляко, І. О. Швадчин, Н. Є. Клочкова // Гепатологія. - 2015. - № 3. - С. 41-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2015_3_6
| 12. |
Гомоляко І. В. Стан системи нейтрофільних гранулоцитів як чинник ризику післяопераційних ускладнень при аневризмах черевної аорти [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляко, П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, Т. О. Дубович, Н. Є. Клочкова, А. В. Ратушнюк // Серце і судини. - 2015. - № 3. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_3_9 Мета роботи - вивчити стан системи нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у хворих з аневризмою черевної аорти (АЧА) з ускладненим і неускладненим післяопераційним періодом. Проведено ретроспективний аналіз стану системи НГ у 44-х хворих з АЧА, госпіталізованих у клініку для планового хірургічного лікування. Сформовано 2 групи спостереження: I група - хворі з тяжкими, летальними ускладненнями - тромбозом мезентеріальних судин із некрозом кишечника; II група - хворі з неускладненим перебігом післяопераційного періоду. Група порівняння - клінічно здорові особи віком від 45-ти до 65-ти років. З'ясовано, що пацієнти з АЧА в передопераційний період мають різний ступінь ушкодження системи НГ, що впливає на подальший перебіг захворювання. У I групі ушкодження системи НГ I, IV і V ступеня відзначено у 60 % хворих, у II групі - лише в 14,7 %. Висновки: ступінь ушкодження системи НГ визначає ризик виникнення ускладнень. Одержані результати свідчать про доцільність визначення ступеня ушкодження системи НГ з діагностичною і прогностичною метою для виявлення хворих із підвищеним ризиком виникнення післяопераційних ускладнень.
| 13. |
Бурий О. М. Досвід діагностики ерозивно-виразкових захворювань шлунка [Електронний ресурс] / О. М. Бурий, І. В. Гомоляко, І. С. Терешкевич, Н. Є. Клочкова, К. П. Тумасова, Л. М. Рижій, Г. Г. Сіордія // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2010. - Vol. 14, № 1. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2010_14_1_5
| 14. |
Гомоляко І. В. Патологія анастомозів. Морфологічне дослідження [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляко, О. М. Бурий, Н. Є. Клочкова // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2015. - Vol. 19, № 2-3. - С. 41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2015_19_2-3_15
| 15. |
Гомоляко І. В. Шляхи виявлення герпесвірусної інфекції у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляко, К. П. Тумасова, І. А. Швадчин, Н. Е. Клочкова, Т. А. Царенко // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2016. - Vol. 20, № 3. - С. 37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2016_20_3_13
| 16. |
Усенко О. Ю. Динамічна лімфаденектомія як складова мультидисциплінарного підходу під час оперативних втручань з приводу раку підшлункової залози [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, М. Ю. Ничитайло, М. С. Загрійчук, В. В. Кропельницький, Н. Є. Клочкова, Ю. В. Неженцева, Я. В. Романів, О. О. Підопригора, Д. М. Скрипка // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 7. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_7_10 Мета роботи - покращити результати лікування раку підшлункової залози шляхом модифікації об'ємів лімфаденектомії та використання мультидисциплінарного підходу. До дослідження включено 16 пацієнтів з помірно диференційованою (G2) аденокарциномою головки підшлункової залози (II стадія захворювання). Чоловіків було 10, жінок - 6. Середній вік пацієнтів становив 62,4 року. Хворих розподілили на дві групи - основну та порівняльну, по 8 у кожній групі. Всім хворим виконали панкреатодуоденальну резекцію. Всі хворі в післяопераційному періоді одержмали гемцитабін в комбінації з 5-фторурацилом. Хворим основної групи виконували динамічну персоналізовану інтраопераційну лімфаденектомію за розробленою нами схемою, хворим порівняльної групи лімфаденектомія виконана згідно з затвердженими об'ємами, тобто стандартна. Середня тривалість операції становила (347 +- 48) хв, лімфаденектомії - (42 +- 12) хв в основній групі, (31 +- 9) хв у порівняльній групі. Середній об'єм крововтрати становив (342 +- 272) мл. Середня тривалість госпіталізації становила (8,2 +- 4,3) доби, загальна частота післяопераційних ускладнень - 24,3 % в обох групах. Після операції ніхто з пацієнтів не помер. В основній групі клінічно значущу лімфорею спостерігали у 3 пацієнтів, у порівняльній групі - у 5. У пацієнтів основної групи в середньому було видалено 9 +- 2 лімфатичних вузли, у пацієнтів порівняльної групи - 13 +- 2, уражених лімфатичних вузлів виявили 7 +- 1 (77,7 %) та 9 +- 2 (60 %) відповідно. Післяопераційна діарея виникла у 4 пацієнтів: у 3 - порівняльної і у 1 - основної групи. Тривалість безрецидивного періоду в основній групі становила (18 +- 2,3) міс, у порівняльній - (13 +- 1,5) міс. Два роки прожили 12 (75 %) із 16 пацієнтів. В основній групі помер 1 хворий, у порівняльній групі - 3. Дворічна виживаність в основній групі становила 87,5 %, у порівняльній - 62,5 %. Висновки: динамічна лімфаденектомія як складова мультидисциплінарного підходу дає змогу зменшити кількість видалених неуражених пухлиною лімфатичних вузлів, збільшити кількість видалених достовірно уражених пухлиною лімфатичних вузлів, зменшити частоту післяопераційних ускладнень та подовжити тривалість безрецидивного періоду.
|
|
|