Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кляцька Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Недельська С. М. Фенотипові особливості бронхіальної астми у дітей міста Запоріжжя [Електронний ресурс] / С. М. Недельська, Л. І. Кляцька, Н. М. Марчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2013. - № 2. - С. 57-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2013_2_19 | ||
| 2. | 
Бессікало Т. Г. Стан довкілля у Запорізькому регіоні та його клінічне значення у формуванні та перебігу алергічних захворювань у дітей [Електронний ресурс] / Т. Г. Бессікало, C. М. Недєльська, О. І. Токар, І. В. Солодова, І. О. Жиленко, Л. І. Кляцька, Т. В. Тарасевич // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 2. - С. 75-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_2_23 Описано состояние окружающей среды в промышленном регионе юга Украины (г. Запорожье), изучена аллергическая нагрузка атмосферного воздуха, домашней пыли, пыльцы растений, грунта и воды. | ||
| 3. |
Кузнєцова О. Д. Діагностика підвищеної чутливості до грибків у дітей з сезонною алергією [Електронний ресурс] / О. Д. Кузнєцова, Д. О. Ярцева, О. П. Пахольчук, В. І. Мазур, Л. І. Кляцька, О. О. Шевченко, Є. В. Недєльська // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 2. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_2_28 Освещена проблема сезонной аллергии, этиологическим фактором которой является пыльца растений и споры некоторых плесневых грибков, прежде всего, Alternaria, Cladosporium. Проанализированы различные методы диагностики. | ||
| 4. | 
Недельська С. М. Важкі форми полінозу у дітей: поширеність, структура, фактори ризику, лікування [Електронний ресурс] / С. М. Недельська, Д. О. Ярцева, І. В. Солодова, В. І. Мазур, І. О. Жиленко, Т. Г. Бессікало, Л. І. Кляцька, Т. В. Тарасевич // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 3. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_3_18 Анализ течения поллинозов показал, что в структуре госпитализаций 4/5 случаев составляет пыльцевая бронхиальная астма. Ее изолированное течение отмечают только у 3,4 % детей. При отсутствии адекватной противовоспалительной терапии (или ее позднем начале) и при проживании в условиях повышенной концентрации аллергена у 75 % детей с изолированным риноконъюнктивитом на протяжении пяти лет дебютирует астма. Установлено, что этиологически значимыми в развитии клинической симптоматики у детей Запорожского региона являются всего четыре растения: амброзия, полынь, циклахена и подсолнечник. Иммунологические изменения характеризуются круглогодично повышенным уровнем общего IgE, сниженной концентрацией Fas-рецептора и Fas-лиганда, sIL-13Ra2. Показали целесообразность и необходимость назначения детям с пыльцевой аллергией предсезонной специфической иммунотерапии аллергенами растений третьей волны паллинации, объединенной с предложенной авторами программой комплексного лечения обострений поллинозов. Доказано, что назначение аллергенспецифической иммунотерапии способствует не только клиническому улучшению течения поллиноза, но и уменьшает экономические затраты на лечение. | ||
| 5. | 
Шумна Т. Є. Психологічний статус дітей з атопічним дерматитом [Електронний ресурс] / Т. Є. Шумна, В. І. Мазур, Л. І. Кляцька, Т. В. Тарасевич, Б. А. Середа, І. М. Пащенко // Современная педиатрия. - 2016. - № 6. - С. 92-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_6_20 Мета роботи - визначення психологічного статусу дітей з атопічним дерматитом (АД). Проведено психологічне обстеження 77 дітей з АД і 56 здорових. У промисловому місті Запоріжжя мешкали 40 хворих і 29 здорових дітей, а 37 дітей з АД і 27 здорових проживали у відносно екологічно сприятливих районах Запорізької області. Психологічні властивості та стан особистості всіх обстежених дітей досліджено за допомогою запитальника САН для оперативної оцінки "Самопочуття", "Активності" та "Настрою" як засобу психодіагностики особистості зниження самопочуття. У 43,24 % хворих з області, навпаки, відмічалось його підвищення, що може свідчити про їх менш тривалий життєвий досвід, пов'язаний з подоланням захворювання. Серед хворих з області достовірно частіше, ніж з м. Запоріжжя, реєструвалися знижена активність (45,95 проти 22,5 %). І навпаки - підвищена активність була більш притаманною городянам, ніж мешканцям області (57,5 проти 5,41 %). Це, з одного боку, пов'язано з нездатністю дітей з області об'єктивно оцінити себе, а з іншого - з більш активним способом життя дітей в урбанізованому місті. Знижений настрій мали 60 % міських і тільки 18,92 % хворих з області. Висока самооцінка настрою хворих з області свідчила про підвищення механізмів компенсації та суб'єктивного відчуття себе здоровими, незважаючи на хворобу. Зроблено висновки, що перспективним напрямком підвищення якості життя дітей з АД є включення у комплекс лікування методів соціальної та психологічної адаптації. | ||
| 6. |
Шумна Т. Є. Частота і чинники ризику розвитку алергічних захворювань у дітей дошкільного віку [Електронний ресурс] / Т. Є. Шумна, В. І. Мазур, Л. І. Кляцька, С. В. Соловйова, А. К. Кравченко // Современная педиатрия. - 2015. - № 6. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_6_16 Мета роботи - визначити частоту та чинники ризику розвитку алергічних захворювань у дітей дошкільного віку з урахуванням побутових умов їх проживання. Проведено анкетування 140 дітей віком від 1,5 до 5 років включно (75 хлопчиків і 65 дівчаток). За результатами анкетування дітей розподілено на 3 групи: I група - діти із симптомами бронхіальної астми (БА, 15 осіб); II група - із симптомами алергічного риніту (АР, 43 особи); III група - із симптомами алергічного дерматиту (АД, 18 осіб). Контрольну, (IV) групу склали 64 практично здорові дитини, які не мали підозри на наявність алергії. Частота симптомів алергічних захворювань у дітей дошкільного віку становила 54,3 %; симптоми БА реєстрували у 10,7 %, АР - у 30,7 %, АД - у 12,9 % випадків. Основними чинниками ризику формування алергії були обтяжена спадковість щодо алергічних захворювань і щоденне використання хімічних засобів для прибирання; також мали значення несприятливий перебіг вагітності матерів і перенесені дитиною гострі респіраторні захворювання. Зроблено висновки, що елімінаційні заходи доцільно проводити тільки щодо значущих алергенів за результатами алерготестування; під час прибирання помешкань не рекомендується застосовувати побутові хімічні речовини частіше одного-двох разів на тиждень. | ||
| 7. |
Пахольчук Т. М. Гемолітико-уремічний синдром як ускладнення інфекційної діареї у дітей: клінічні випадки [Електронний ресурс] / Т. М. Пахольчук, О. В. Усачова, Є. А. Сіліна, Л. І. Кляцька, О. П. Пахольчук, В. В. Печугіна, Т. Б. Матвеєва, І. В. Литвиненко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 3. - С. 93-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_3_16 Гемолітико-уремічний синдром (ГУС) є тяжким ускладненням бактеріальних і вірусних діарейних захворювань, однією з причин розвитку у дітей гострої ниркової недостатності, а ефективність його лікування та результат прямо залежить від своєчасності діагностики. Мета роботи - продемонструвати особливості перебігу ГУС у дітей раннього віку з інфекційною діареєю. Проаналізовано 2 випадки ГУС, асоційованого з діарейним синдромом, що був проявом ротавірусної інфекції у одного хворого та проявом токсикозу у другого хворого, а також результати проведеного обстеження та терапію з зазначенням складності діагностики та лікування. В обох випадках захворювання починалось з діарейного синдрому з гемоколітом. У дитини з ротавірусною інфекцією на тлі токсико-ексикозу та гемоколіту прояви ГУС розвинулися на 4-у добу захворювання, а у дитини з гострою кишковою інфекцією нез'ясованої етіології з гемоколітом прояви ГУС розвинулися на 6-у добу лікування. У подальшому хворим проводилося обстеження та лікування в умовах відділення анастезіології, інтенсивної терапії та хроніодіалізу з проведенням гемодіалізу. Хворим було проведено 17 і 14 сеансів гемодіалізу, відповідно. Для виключення тромботичної тромбоцитопенічної пурпури проведено дослідження в лабораторії Доктора Рьодгера на наявність ADAMTS-13-антитіл. Після проведеного лікування діти були виписані на 56-й і 51-й день. Через 3 і 6 міс після виписки зі стаціонару дітям було проведено повне контрольне обстеження, яке не виявило відхилень від норми за всіма раніше зміненими показниками. Стан їх стабільний. Результати катамнестичного спостереження за дітьми протягом вісьмох місяців свідчать про клініко-лабораторну ремісію. Протягом цього часу діти приймають з метою нефропротекції інгібітори АПФ. Діти залишаються під диспансерним спостереженням із періодичним контролем лабораторних показників протягом наступних п'яти років. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |