Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кмита В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Приступа Л. Н. Bcl1 поліморфізм гена глюкокортикоїдного рецептора: асоціації з антропометричними та метаболічними показниками [Електронний ресурс] / Л. Н. Приступа, В. В. Кмита, О. В. Савченко // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2013. - № 2. - С. 121-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2013_2_4 Проаналізовано результати дослідження частоти одного із найбільш поширених поліморфізмів гена глюкокортикоїдного рецептора (ГР) Bcl1 (rs41423247) у різних популяціях. Виявлено його роль у підвищенні чутливості до глюкокортикостероїдів (ГКС). Здійснено аналіз асоціації Bcl1 поліморфізму з індексом маси тіла, коефіцієнтом централізації жиру, абдомінальним ожирінням, а також із метаболічними параметрами - рівнем глюкози й інсуліну крові, індексом НОМА, ліпідним профілем. Незважаючи на суперечливі дані літератури, Bcl1 поліморфізм може бути предиктором ожиріння та метаболічного синдрому. Асоціація ожиріння із поліморфізмом генів залежить від екологічних, аліментарних, соціально-економічних факторів, неоднорідності популяції, відмінності між поколіннями, взаємодії з поліморфізмами інших генів. Таким чином, Bcl1 поліморфізм гена ГР пов'язаний зі зміною чутливості до ГКС і з фенотипічними ознаками та може бути однією з генетичних детермінант тілобудови та метаболічного статусу. | ||
| 2. | 
Приступа Л. Н. Ефективність застосування небулайзерної терапії у лікуванні загострень бронхіальної астми [Електронний ресурс] / Л. Н. Приступа, Т. О. Гуйва, В. В. Кмита // Астма та алергія. - 2014. - № 4. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2014_4_13 | ||
| 3. |
Кмита В. В. Кластеризація хворих на бронхіальну астму із урахуванням генотипів за ВСІ1 поліморфізмом гена глюкокортикоїдного рецептора [Електронний ресурс] / В. В. Кмита, А. М. Бондаркова, Н. Ю. Поліщук, Ю. А. Попович, Р. С. Лісних, Л. Н. Приступа // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 964–973. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2017_5_3_16 Актуальність роботи полягає у визначенні фенотипів бронхіальної астми (БА), що має важливе значення для вчасної діагностики та підбору базисної терапії серед даної когорти пацієнтів. Диференційований індивідуальний підхід до кожного пацієнта із БА надасть змогу покращити її контроль та є фінансово обгрунтованим. Мета роботи - проведення кластерного аналізу хворих на БА із її початком у дорослому віці, враховуючи BcI1 поліморфізм гена глюкокортикоїдного рецептора (ГР). Обстежено 187 хворих на персистуючу БА. Пацієнтам проводились всі необхідні клінічні, лабораторні й інструментальні методи обстеженні згідно критеріїв дослідження. Статистична обробка результатів проводилась за допомогою програми SPSS 21. Перший кластер (n = 69) склали переважно жінки (71 %), із початком захворювання у ранньому дорослому віці, переважно із нормальною масою тіла, обтяженим алергічним анамнезом, підвищеним рівнем еозинофілів крові та IgE, зниженням ОФВ | ||
| 4. |
Ковчун А. В. Механізми розвитку та клінічне значення анемії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Електронний ресурс] / А. В. Ковчун, В. В. Кмита, А. М. Бондаркова, Л. Н. Приступа // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2018. - Т. 6, № 4. - С. 359–370. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2018_6_4_4 Тривалий час хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) пов'язували з поліцитемією на фоні хронічної гіпоксії. Епідеміологічні дослідження останніх років демонструють, що у 17 - 24 % хворих ХОЗЛ присутня анемія та лише у 6 - 10 % - поліцитемія. Анемія у хворих на ХОЗЛ може бути спричинена супутньою патологією або патогенетично пов'язаною з основним захворюванням та може бути віднесена до анемії хронічного захворювання (АХЗ). Анемія є незалежним фактором вираженості диспное, зниження толерантності до навантаження і виживання пацієнтів. Ключову роль у розвитку АХЗ відіграє підвищений вміст гепсидину у сироватці крові, що виникає в результаті системного запалення та порушує абсорбцію заліза, а також призводить до секвестрації заліза в макрофагах. Дослідження механізмів виникнення даної анемії та визначення оптимальних шляхів її корекції може покращити якість життя, зменшити загальні витрати на лікування, зменшити непрацездатність та інвалідизацію. Результати власного дослідження демонструють, що 6,5 % хворих на ХОЗЛ мають залізодефіцитну анемію та 16,3 % - АХЗ. Хворі на ХОЗЛ із залізодефіцитною анемією мають вміст СЗ та феритину вірогідно нижчий у порівнянні із пацієнтами без анемії, еритроцитозу та з АХЗ. У групі хворих на ХОЗЛ з АХЗ виявлено нижчий вміст сироваткового заліза у порівнянні із хворими без анемії та еритроцитозу, одночасно із високим вмістом феритину, що був достовірно вищим у порівнянні із хворими інших груп. | ||
| 5. | 
Ковчун А. В. Показники обміну заліза у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Електронний ресурс] / А. В. Ковчун, В. В. Кмита, І. М. Медведєва, Л. Н. Приступа // Буковинський медичний вісник. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 54-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2018_22_4_10 Мета роботи - провести аналіз основних показників обміну заліза у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). У дослідження було включено 202 хворих на ХОЗЛ віком >> 40 років. Хворих було розподілено на 4 досліджувані групи залежно від показників гемограми: 1-шу групу склали 144 пацієнти без анемії, 2-гу групу - 33 із анемією хронічного захворювання (АХЗ), 3-тю групу - 12 із еритроцитозом та 4-ту групу - 13 із залізодефіцитною анемією (ЗДА). Всім обстеженим пацієнтам проводили загальноклінічні, лабораторні, інструментальні дослідження. До комплексу лабораторних обстежень включали дослідження вмісту сироваткового заліза (СЗ), загальної залізозв'язувальної здатності сироватки крові (ЗЗЗЗ), ненасиченої залізозв'язувальної здатності сироватки крові (НЗЗЗ), трансферину, феритину, еритроцитарних індексів та кольорового показника (КП). Середній oб'єм еритрoцитів виявився нижчим у групі хворих на ХОЗЛ із ЗДА та в межах референтних значень серед хворих на ХОЗЛ із АХЗ. Середній вміст гемoглoбіну в еритрoциті, середня кoнцентрація гемoглoбіну в oб'ємі еритрoцитів та КП були в межах референтних значень у хворих на ХОЗЛ без анемії, з АХЗ та еритроцитозом та знижені у хворих на ХОЗЛ із ЗДА. АХЗ у хворих на ХОЗЛ є нормоцитарною та нормохромною, ЗДА - мікроцитарною та гіпохромною. Встановлено, що хворі на ХОЗЛ із ЗДА мали низький вміст СЗ та феритину, та високий вміст ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та трансферину. У групі хворих на ХОЗЛ із АХЗ виявлено вміст СЗ у межах референтних значень та низький вміст ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та трансферину одночасно із високим вмістом феритину. Висновки: анемія хронічного захворювання спостерігається у 16,3 % хворих на ХОЗЛ та є нормоцитарною та нормохромною. Залізодефіцитна анемія у хворих на ХОЗЛ виявляється у 6,4 % хворих. Низький вміст сироваткового заліза, загальної ЗЗЗЗ, ненасиченої ЗЗЗЗ та трансферину одночасно з підвищеним вмістом феритину у хворих на ХОЗЛ є характерним для анемії хронічного захворювання; низький вміст сироваткового заліза та феритину та підвищений вміст загальної ЗЗЗЗ, ненасиченої ЗЗЗЗ та трансферину є характерним для залізодефіцитної анемії. Хворі на ХОЗЛ без анемії та з еритроцитозом мають еритроцитарні індекси, кольоровий показник та показники обміну заліза в межах референтних значень. | ||
| 6. | 
Ковчун А. В. Клінічно-функціональна характеристика хворих на хронічне обструктивне захворювання легень залежно від показників червоного паростка крові та вмісту розчинних трансферинових рецепторів [Електронний ресурс] / А. В. Ковчун, В. В. Кмита, Л. Н. Приступа // Львівський клінічний вісник. - 2018. - № 4. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2018_4_8 Епідеміологічні дослідження останніх років демонструють, що у 17,0 - 24,0 % хвoрих на хронічне обструктивне захворювання (ХOЗЛ) наявна анемія, у 6,0 - 10,0 % - поліцитемія. Мета роботи - з'ясувати клінічні та функціональні особливості перебігу ХОЗЛ залежно від показників червоного паростка крові та вмісту розчинних трансферинових рецепторів. У дослідження включено 202 хворих на ХОЗЛ. Ступінь обструкції визначали за допомогою комп'ютерної спірографії, ступінь диспное - за опитувальником modified Medical Research Council (mMRC), якість життя - за Chronic obstructive pulmonary disease Assessment test (САТ). Хворих на ХОЗЛ було розподілено на 4 групи залежно від показників червоного паростка крові та вмісту розчинних трансферинових рецепторів: 1-ша група - 144 пацієнти без анемії, 2-га - 33 із анемією хронічного захворювання (АХЗ), 3-тя - 12 із еритроцитозом, 4-та група - 13 із залізодефіцитною анемією (ЗДА). Статистичну обробку одержаних результатів проводили з використанням програми SPSS-21. Виявлено, що частота АХЗ зростає відповідно до ступеня обструкції і тяжкості перебігу захворювання. Хворі на ХОЗЛ із АХЗ та ЗДА мали достовірно менші показники ОФВ1 у порівнянні з хворими без анемії та еритроцитозу. Хворі на ХОЗЛ із АХЗ та ХОЗЛ із ЗДА мали гіршу якість життя, ніж хворі без анемії та еритроцитозу. У результаті проведеного кореляційного аналізу з'ясовано, що існує зворотний кореляційний зв'язок між ступенем обструкції та результатами mMRC. Хворі на ХОЗЛ із АХЗ мали більшу частоту загострень протягом останнього року у порівнянні з хворими інших груп. Висновки: ЗДА виявляється у 6,4 % хворих на ХОЗЛ, АХЗ - у 16,3 %. Частота АХЗ збільшується у міру того, як зростає ступінь обструкції і тяжкість перебігу ХОЗЛ. Хворі на ХОЗЛ із анемією мають показник ОФВ | ||
| 7. | 
Приступа Л. Н. Зв'язок етіологічних чинників бронхіальної астми із Всl1 поліморфізмом гена глюкокортикоїдного рецептора [Електронний ресурс] / Л. Н. Приступа, В. В. Кмита, І. П. Гученко, А. І. Пономарьова, А. В. Лаврик // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2014. - Т. 14, Вип. 3. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2014_14_3_28 | ||
| 8. | 
Ковчун А. В. Особливості діагностики анемій у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Електронний ресурс] / А. В. Ковчун, В. В. Кмита, Л. Н. Приступа // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 621-625. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_4_9 | ||
| 9. | 
Приступа Л. Н. Bcl1 поліморфізм гена рецептора глюкокортикоїдів та захворювання органів дихання [Електронний ресурс] / Л. Н. Приступа, В. Ю. Гарбузова, В. В. Кмита // Лікарська справа. - 2015. - № 1-2. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2015_1-2_10 | ||
| 10. |
Кмита В. В. Ефективність лікування бронхіальної астми залежно від генотипу за bcl1 поліморфізмом гена глюкокортикоїдного рецептора та маси тіла [Електронний ресурс] / В. В. Кмита, В. Ф. Орловський // Астма та алергія. - 2015. - № 1. - С. 23-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2015_1_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |