Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Козира С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Козира С. А. Вивчення ресурсів сировини (кореневищ з коренями) Geum urbanum L. та основні прийоми його вирощування [Електронний ресурс] / С. А. Козира, М. А. Кулагіна, О. В. Радько, А. Г. Сербін // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2011. - Вип. 24, № 2. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2011_24_2_23 Определены ресурсы G. urbanum | ||
| 2. |
Козира С. А. Дослідження макро- і мікроелементного складу сировини Geum urbanum L. [Електронний ресурс] / С. А. Козира, М. А. Кулагіна, О. В. Радько, А. Г. Сербін // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2011. - Вип. 24, № 3. - С. 36-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2011_24_3_11 Исследован макро- и микроэлементный состав травы и корневищ с корнями G. urbanum | ||
| 3. |
Кулагіна М. А. Дослідження мікроелементного складу сировини Duschekia viridis (Chaix) Opiz. [Електронний ресурс] / М. А. Кулагіна, С. А. Козира, О. В. Радько, А. Г. Сербін // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 3. - С. 86-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_3_27 Исследован микроэлементный состав коры, листьев и соплодий Duschekia viridis (Chaix) Opiz. Идентифицировали 11 элементов и изучили их количественное содержание в сырье. | ||
| 4. | 
Козира С. А. Жирнокислотний та амінокислотний склад Geum Urbanum L. [Електронний ресурс] / С. А. Козира, М. А. Кулагіна, А. Г. Сербін // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 1. - С. 130-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2008_1_34 Изучен жирно- и аминокислотный состав травы и корневищ Geum urbanum. Установлено наличие 10-ти жирных кислот и 16-ти аминокислот, 8 из которых - незаменимые. Общее количество аминокислот в сырье очень высокое, что составляет до 16,13 % в корневищах и 14,33 в траве, а из 10-ти определенных жирных кислот преобладают пальмитиновая, линолевая, линоленовая и олеиновая. | ||
| 5. |
Козира С. А. Хімічний склад та використання в медицині рослин роду Geum L. (огляд літератури) [Електронний ресурс] / С. А. Козира, М. А. Кулагіна, А. Г. Сербін // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 2(2). - С. 80-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2008_2(2)__37 | ||
| 6. | 
Козира С. А. Визначення кількісного вмісту флавоноїдів у траві, кореневищах з коренями окремих представників роду Geum L. [Електронний ресурс] / С. А. Козира // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2013. - Вип. 1. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2013_1_3 | ||
| 7. |
Козира С. А. Систематична та фармакологічна характеристика рослин роду гравілат (Geum L.) [Електронний ресурс] / С. А. Козира // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2013. - Вип. 2. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2013_2_4 | ||
| 8. |
Козира С. А. Визначення оптимальних умов екстракції поліфенольних сполук з трави Geum urbanum l. [Електронний ресурс] / С. А. Козира, М. А. Кулагіна, О. В. Радько // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2014. - Вип. 3. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2014_3_11 | ||
| 9. |
Козира С. А. Одержання екстрактів з трави і кореневища гравілату міського (Geum urbanum L.) та вивчення їх імуностимулюючої дії [Електронний ресурс] / С. А. Козира, А. Г. Сербiн, М. А. Кулагiна // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2010. - Вип. 1. - С. 349-356. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2010_1_34 | ||
| 10. |
Козира С. А. Вивчення кількісного вмісту гідроксикоричних кислот у вегетативних органах рослин роду Geum L. [Електронний ресурс] / С. А. Козира // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2012. - Вип. 6. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2012_6_8 | ||
| 11. |
Козира С. А. Якісний та кількісний вуглеводний склад вегетативних органів гравілату міського (Geum urbanum L.) [Електронний ресурс] / С. А. Козира, М. А. Кулагіна, О. В. Радько, Ю. Ю. Малиновський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2011. - Вип. 1. - С. 324-331. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2011_1_33 | ||
| 12. |
Козира С. А. Оптимізація процесу екстракції поліфенольних сполук з сировини (кореневищ з коренями) Geum urbanum L. [Електронний ресурс] / С. А. Козира, М. А. Кулагіна, О. В. Радько, Ю. Ю. Малиновський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2011. - Вип. 2. - С. 349-353. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2011_2_35 | ||
| 13. | 
Гонтова Т. М. Вивчення флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у траві сортів жоржин, що культивуються в Україні [Електронний ресурс] / Т. М. Гонтова, Н. І. Ільїнська, В. П. Гапоненко, С. А. Козира // Український біофармацевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2019_1_12 Фенольні речовини - група біологічно активних сполук, що виявляють протизапальну, антимікробну, антиоксидантну та інші види дії. З літературних джерел відомо, що у листках та кошиках жоржин накопичуються сполуки фенольної природи, але дослідження хімічного складу трави сортів жоржини в Україні не проводились. Мета роботи - визначення якісного складу та кількісного вмісту суми гідроксикоричних кислот та суми флавоноїдів у траві поширених в Україні сортів роду жоржина: Смуглянка, Свірель, Сполох. Об'єкти дослідження - трава сортів Смуглянка, Свірель та Сполох. Ідентифікацію фенольних сполук проводили за допомогою паперової хроматографії, кількісне визначення проводили методом спектрофотомерії у перерахунку на хлорогенову кислоту (сума гідроксикоричних кислот) та на рутин (сума флавоноїдів). Якісними реакціями в усіх об'єктах ідентифіковані фенольні речовини. За результатами хроматографічного аналізу у траві сорту Смуглянка виявлено 9 речовин фенольної природи, з яких ідентифіковано 6, у траві сорту Свірель виявлено 10 речовин, ідентифіковано 8, у сорті Сполох виявлено 11 сполук, з яких ідентифіковано 8. Серед гідроксикоричних кислот в усіх сортах ідентифіковано ферулову, хлорогенову та неохлорогенову кислоти. Серед флавоноїдів в усіх сортах ідентифіковано рутин, кверцетин та кемпферол. Кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот складав 0,78 %, а сума флавоноїдів складала 0,91 %, що домінувало у жоржин сорту Свірель. Висновки: вперше вивчено якісний склад та кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот та суми флавоноїдів у жоржин сортів Смуглянка, Свірель, Сполох. Серед гідроксикоричних кислот в усіх сортах ідентифіковано ферулову, хлорогенову та неохлорогенову кислоти. Серед флавоноїдів в усіх сортах ідентифіковано рутин, кверцетин та кемпферол. Кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот та флавоноїдів домінував у сорті Свірель. Вміст даних груп БАР становив 0,78 % та 0,91 % відповідно. | ||
| 14. | 
Степанова С. І. Визначення вмісту уреїдів у пагонах карагани кущової та карагани дерев’янистої [Електронний ресурс] / С. І. Степанова, В. В. Бойнік, Т. М. Гонтова, С. А. Козира // Фармацевтичний журнал. - 2020. - Т. 75, № 2. - С. 59-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2020_75_2_8 Серед природних уреїдів найбільш відомий алантоїн (5-уреїдогідантоїн або 2,5-діоксоімідазолідин-4-іл сечовина), який трапляється у різноманітних організмах: бактеріях, рослинах та тваринах. Алантоїн - продукт катаболізму пуринів у ссавців (окрім приматів і людини) та личинок комах. Він міститься у багатьох рослинах: живокіст лікарський (Symphytum officinale L.), соя щетиниста (Glycine hispida (Moench) Maxim), люцерна посівна (Medicago sativa L.), портулак городній (Portulaca oleracea L.). Алантоїн має репаративну, протимікробну, в'яжучу та протизапальну дію, що робить його компонентом багатьох косметичних та лікувальних дерматологічних засобів. Його також застосовують у разі гастродуоденальних виразок та хронічного гастриту. У представників родини Бобові алантоїн є транспортною формою азоту, також відома його роль в адаптації рослин до стрес-факторів. Рослини роду Карагана (Caragana) родини Бобові (Fabaceae) за рахунок азотфіксувальних бактерій одержують азот із грунту, перетворюють його в транспортні форми - алантоїн та алантоїнову кислоту. Раніше ці речовини було виділено й ідентифіковано з надземних частин карагани кущової (Caragana frutex (L.) C. Koch) та карагани дерев'янистої (Caragana arborescens Lam.), але кількісний вміст уреїдів у цих видах сировини ще не вивчали. Мета роботи - визначення вмісту уреїдів у пагонах карагани кущової і карагани дерев'янистої за допомогою методу спектрофотометрії. Об'єкти дослідження - пагони карагани кущової та карагани дерев'янистої, заготовлені під час цвітіння у травні 2019 р. у м. Харків. Вміст уреїдів визначали за допомогою методу спектрофотометрії, що базується на реакції хімічного розщеплення алантоїну до гліоксилової кислоти з подальшим утворенням її забарвленого фенілгідразону, який має максимум поглинання за 530 нм. У результаті дослідження було встановлено, що вміст уреїдів, у перерахунку на алантоїн та абсолютно суху сировину, в пагонах карагани кущової дещо нижчий, ніж у пагонах карагани дерев'янистої і становить <$E0,34~symbol С~0,03> % та <$E0,41~symbol С~0,02> % відповідно. Визначено вміст уреїдів у пагонах карагани кущової та карагани дерев'янистої. Квітучі пагони цих рослин можуть бути використані як лікарська рослинна сировина для створення лікувально-профілактичних дерматологічних і противиразкових засобів із репаративною, протизапальною та в'язучою дією.Серед природних уреїдів найбільш відомий алантоїн (5-уреїдогідантоїн або 2,5-діоксоімідазолідин-4-іл сечовина), який трапляється у різноманітних організмах: бактеріях, рослинах та тваринах. Алантоїн - продукт катаболізму пуринів у ссавців (окрім приматів і людини) та личинок комах. Він міститься у багатьох рослинах: живокіст лікарський (Symphytum officinale L.), соя щетиниста (Glycine hispida (Moench) Maxim), люцерна посівна (Medicago sativa L.), портулак городній (Portulaca oleracea L.). Алантоїн має репаративну, протимікробну, в'яжучу та протизапальну дію, що робить його компонентом багатьох косметичних та лікувальних дерматологічних засобів. Його також застосовують у разі гастродуоденальних виразок та хронічного гастриту. У представників родини Бобові алантоїн є транспортною формою азоту, також відома його роль в адаптації рослин до стрес-факторів. Рослини роду Карагана (Caragana) родини Бобові (Fabaceae) за рахунок азотфіксувальних бактерій одержують азот із грунту, перетворюють його в транспортні форми - алантоїн та алантоїнову кислоту. Раніше ці речовини було виділено й ідентифіковано з надземних частин карагани кущової (Caragana frutex (L.) C. Koch) та карагани дерев'янистої (Caragana arborescens Lam.), але кількісний вміст уреїдів у цих видах сировини ще не вивчали. Мета роботи - визначення вмісту уреїдів у пагонах карагани кущової і карагани дерев'янистої за допомогою методу спектрофотометрії. Об'єкти дослідження - пагони карагани кущової та карагани дерев'янистої, заготовлені під час цвітіння у травні 2019 р. у м. Харків. Вміст уреїдів визначали за допомогою методу спектрофотометрії, що базується на реакції хімічного розщеплення алантоїну до гліоксилової кислоти з подальшим утворенням її забарвленого фенілгідразону, який має максимум поглинання за 530 нм. У результаті дослідження було встановлено, що вміст уреїдів, у перерахунку на алантоїн та абсолютно суху сировину, в пагонах карагани кущової дещо нижчий, ніж у пагонах карагани дерев'янистої і становить <$E0,34~symbol С~0,03> % та <$E0,41~symbol С~0,02> % відповідно. Визначено вміст уреїдів у пагонах карагани кущової та карагани дерев'янистої. Квітучі пагони цих рослин можуть бути використані як лікарська рослинна сировина для створення лікувально-профілактичних дерматологічних і противиразкових засобів із репаративною, протизапальною та в'язучою дією. | ||
| 15. |
Козира С. А. Порівняльне вивчення елементного складу сировини рослин роду Geum L. [Електронний ресурс] / С. А. Козира, Т. М. Гонтова, С. І. Степанова, В. П. Гапоненко, В. В. Машталер, С. В. Романова // Фармацевтичний журнал. - 2021. - Т. 76, № 2. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2021_76_2_9 У сучасній фармації актуальними залишаються питання раціонального комплексного використання відомих лікарських рослин, а також пошук нових джерел природних біологічно активних сполук із метою розширення списку офіцинальних лікарських рослин та сировинної бази. До перспективних джерел лікарської рослинної сировини для виробництва препаратів антимікробної, в'яжучої, протизапальної та кровоспинної дії належать види роду Geum L., які характеризуються наявністю низки біологічно активних речовин. Фармакологічна ефективність рослин роду Geum L. зумовлена їх багатим хімічним складом, наявністю дубильних речовин, флавоноїдів, макро- та мікроелементів тощо. Мета роботи - порівняльне визначення елементного складу трави і кореневищ з коренями G. urbanum L., G. aleppicum Jacq. і G. rivale L. флори України. Об'єктом дослідження були зразки трави і кореневищ з коренями G. urbanum L., G. aleppicum Jacq. і G. rivale L. (висушена сировина), які заготовляли на території Харківської обл. у с. Руські Тишки у червні - серпні 2018 - 2019 рр. Визначення якісного складу та кількісного вмісту елементів здійснювали на приладі КАС-120 (АТ "Selmi", м. Суми, Україна) з використанням методу атомно-абсорбційної спектроскопії з атомізацією у повітряно-ацетиленовому полум'ї. В досліджуваних зразках визначено 19 елементів, з яких 5 віднесено до макро- і 14 до мікроелементів. Спостережено таку закономірність щодо нагромадження елементів: у траві G. urbanum L., G. aleppicum Jacq. і G. rivale L. переважають K >> Ca >> Si >> Mg >> P >> Fe >> Al >> Na >> Sr >> Zn, a y кореневищах з коренями - K >> Si >> Ca >> Mg >> Fe >> P >> Al >> Na >> Sr >> Zn. Вміст таких токсичних елементів, як кобальт, кадмій, арсен і ртуть, перебуває в межах гранично припустимих концентрацій для сировини та харчових продуктів. Вперше виконано порівняльне дослідження макро- і мікроелементного складу трави та кореневищ з коренями G. urbanum L., G. aleppicum Jacq. і G. rivale L. За допомогою методу атомно-абсорбційного спектрального аналізу ідентифіковано та визначено вміст 19 елементів, серед яких переважно нагромаджуються K, Ca, Mg, Si, P, Fe, Al, Na, Mn, Sr, Zn. | ||
| 16. |
Гонтова Т. М. Дослідження анатомічних ознак трави золотушника канадського, інтродукованого в Україні [Електронний ресурс] / Т. М. Гонтова, В. П. Руденко, В. П. Гапоненко, С. А. Козира, С. В. Романова // Фармацевтичний журнал. - 2021. - Т. 76, № 6. - С. 94-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2021_76_6_12 Золотушник канадський (Solidago canadensis L.) належить до родини Айстрові роду Золотушник, який містить близько 117 видів. У природних умовах цей вид широко розповсюджений у США, Канаді, Мексиці, Чилі. Золотушник канадський почали вирощувати в Україні з 1986 р. для одержання сировини, яку використовували для виробництва препарату Марелін (Вифитех, ЗАО, Росія). На сьогодні в природі широко розповсюджені золотушник канадський, золотушник звичайний і золотушник кавказький, ареали яких перемежовуються, утворюючи гібриди. Траву золотушника використовують у народній і офіційній медицині при захворюваннях сечового міхура і нирок, за сечокам'яної хвороби. Препарати золотушника виявляють протизапальну, антимікробну, діуретичну спазмолітичну дію, що зумовлено комплексом біологічно активних речовин (БАР) сировини (флавоноїдами, кумаринами, органічними кислотами, амінокислотами тощо). На фармацевтичному ринку відомі препарати, до складу яких входить золотушник, а саме фітолізин ("Herbapol" The Warsaw Herb Company, Польща), Простанорм (НПО Микроген, AO, Росія), Солідаго композитум С (Хеель, Німеччина), Урофлукс (Rhone-Poulenc Rorer, Німеччина). Золотушник входить до складу Європейської фармакопеї 8 видання, Британської фармакопеї, Державної фармакопеї України (ДФУ) 2,0. У монографії ДФУ сировиною є цілі або різані, висушені квітучі надземні частини золотушника гігантського (Solidago gigantea Ait.) або золотушника канадського (Solidago canadensis L.), їх різновиди, або гібриди, або суміш обох видів, а також золотушника європейського (Solidago virgaurea L.). У монографії ДФУ описано загальні морфолого-анатомічні ознаки обох видів, які є дуже схожими. Анатомічні ознаки наведено для порошкованої сировини, обробленої хлоралгідратом розчином Р. Як свідчить практика, не всі діагностичні ознаки можна визначити у порошкованій сировині, крім того, не всі анатомічні ознаки, що наведено у роботі "Золотушник. Solidaginis herba", можуть одночасно відповідати і Solidago gigantea Ait. - Solidago canadensis L., тому актуальним та доцільним було дослідити вітчизняні серії золотушника канадського і визначити додаткові діагностичні мікроскопічні ознаки. Мета роботи і дослідження серій вітчизняної сировини золотушника канадського за анатомічними ознаками та визначення сукупності індивідуальних ознак виду для встановлення тотожності сировини. | ||
| 17. |
Козира С. А. Вивчення динаміки накопичення дубильних речовин у сировині рослин роду Geum L. флори України [Електронний ресурс] / С. А. Козира, О. В. Радько, О. С. Мала, С. І. Степанова, Л. П. Міронець, О. М. Бабенко // Фармацевтичний журнал. - 2022. - Т. 77, № 2. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2022_77_2_10 Останнім часом на фармацевтичному ринку все більше уваги приділяють препаратам, виготовленим на основі лікарської рослинної сировини. Актуальним стає пошук нової сировини, запаси якої достатні в Україні, з метою впровадження в медицину та створення фітозасобів. До перспективних джерел лікарської рослинної сировини для виробництва препаратів антимікробної, в'яжучої, протизапальної та кровоспинної дії належать види роду Гравілат (Geum L.), які характеризуються наявністю низки біологічно активних речовин, зокрема поліфенольних сполук. Рослини роду Geum (Гравілат) належать до родини Rosacea підродини Rosoieae. Два види - Geum urbanum L. (г. міський), G. montanum L.(г. гірський) - зростають на території України і використовуються в народній медицині як протизапальні, в'яжучі, кровоспинні і ранозагоювальні засоби. Значна кількість публікацій відносно хімічного складу та використання рослин роду Geum L. свідчать про перспективність дослідження вітчизняної сировини флори України. Мета роботи - вивчення кількісного вмісту дубильних речовин та окиснювальних фенолів у вегетативних органах рослин роду G. urbanum L., G. montanum L. Досліджували траву і кореневища з коренями G. urbanum L., G. montanum L., які заготовляли на території Сумської та Івано-Франківської обл. у квітні - вересні 2020 - 2021 рр., та вивчали кількісний вміст окиснюваних фенолів і дубильних речовин за методами перманганатометрії та комплексонометрії, результати знаходяться в межах від 8,30 до 28,10 %; від 2,66 до 14,35 % відповідно. Таким чином, у траві та кореневищах із коренями G. urbanum L., G. montanum L. за методами перманганатометрії і комплексонометрії вивчено кількісний вміст окиснюваних фенолів і дубильних речовин. Досліджувані види роду Geum L. за високим вмістом дубильних речовин у вегетативних органах можна віднести до танідоносної рослинної сировини. Максимальний вміст дубильних речовин у траві G. urbanum L. припадає на період цвітіння, у кореневищах із коренями - наприкінці вегетації (восени). Враховуючи одержані дані, зазначені терміни встановлено як оптимальні для заготівлі сировини G. urbanum L. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |