Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (18) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (41) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Козирєва О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 45 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Марініч Н. В. Вивчення основ соціальної педагогіки як модель формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього педагога [Електронний ресурс] / Н. В. Марініч, О. А. Козирєва, Е. Ю. Шварцкопф, А. І. Платоненко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2013. - № 13(2). - С. 260-270. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2013_13(2)__35 | |||
| 2. |
Козирєва О. А. Професійно-педагогічні презентації в структурі формування культури самостійної роботи майбутнього педагога [Електронний ресурс] / О. А. Козирєва, Е. Ю. Шварцкопф, Н. В. Марініч // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2013. - № 13(3). - С. 246-255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2013_13(3)__36 | |||
| 3. |
Редліх С. М. Спадкоємність та парадигмальність сучасної безперервної професійно-педагогічної освіти [Електронний ресурс] / С. М. Редліх, Н. В. Маринич, О. А. Козирєва // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2013. - № 5(2). - С. 54-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2013_5(2)__10 | |||
| 4. | 
Новицька Ю. Є. Логістичні підходи до управління запасами на фармацевтичних підприємствах [Електронний ресурс] / Ю. Є. Новицька, О. В. Посилкіна, О. В. Козирєва, А. Г. Хромих // Український медичний альманах. - 2013. - Т. 16, № 3. - С. 112-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2013_16_3_32 | |||
| 5. | 
Кизим М. О. Можливості і загрози від членства України в СОТ у зовнішній торгівлі продукцією високотехнологічних галузей в умовах співпраці з країнами ЄС і Митного союзу ЄврАзЕС [Електронний ресурс] / М. О. Кизим, І. Ю. Матюшенко, В. Є. Хаустова, О. В. Козирєва, Д. М. Костенко, Ю. М. Моісеєнко, І. Ю. Бунтов // Проблеми економіки. - 2014. - № 1. - С. 6-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2014_1_2 Розглянуто проблему наслідків для України від її членства в Світовій організації торгівлі (СОТ) у зовнішній торгівлі продукцією високотехнологічних галузей економіки за умов співпраці з країнами ЄС і Митного союзу (МС) Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок та лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Досліджено особливості та зміни на ринку високотехнологічної продукції після вступу України до СОТ. Проаналізовано динаміку об'ємів і питомої ваги світового експорту-імпорту високотехнологічної продукції, а також структуру світового експорту та імпорту високотехнологічної продукції, в тому числі за окремими країнами та угрупуваннями. Зроблено висновок про слабку високотехнологічну складову українського експорту. Досліджено структуру експорту високотехнологічної продукції ЄС, МС і України. Доведено, що Україні для розвитку ринку високотехнологічної продукції необхідно розвивати зовнішню торгівлю з країнами ЄС, а також продовжувати співпрацю з країнами МС, зокрема Росією. Визначено, що найбільшу питому вагу в експорті високотехнологічної продукції України посідає продукція авіакосмічної галузі. Розглянуто перспективи розвитку виробництва цивільних літаків у світі і в Україні за сучасних умов. Проаналізовано сильні та слабкі сторони авіабудівної промисловості, а також загрози і можливості для авіабудування України у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Доведено, що Україна не може самостійно зберегти національне авіабудування, тому необхідно розвивати співробітництво і тісну кооперацію як з підприємствами з Росії, так і з країнами Західної Європи. Запропоновано рекомендації щодо збереження виробничого потенціалу авіабудівної галузі України. Узагальнюючим висновком дослідження зроблено такий: незважаючи на світову фінансово-економічну кризу, з часу приєднання України до СОТ відбувається диверсифікація та зміна структури українського експорту, що не лише сприяє зниженню залежності національної економіки від окремих географічних ринків, а й зумовлює необхідність для українського уряду захищати інтереси національних виробників на нових ринках.Розглянуто проблему наслідків для України від її членства в СОТ у виробництві і зовнішній торгівлі зерновими культурами з країнами ЄС і Митного союзу (МС) ЄВРАЗЕС. Визначено, що Україна знаходиться серед безумовних світових лідерів з виробництва і експорту зерна та соняшникової олії з вітчизняної сировини. Проаналізовано товарну структуру експорту та імпорту агропромислової продукції. Досліджено ситуацію та зміни на ринку зернових культур і продуктів їх переробки після вступу України до СОТ. Визначено негативні фактори розвитку релевантного ринку зернових культур і продуктів його переробки від цього. Визначено, що зовнішня торгівля України з третіми країнами, які не є членами ЄС і МС, після вступу до СОТ значно розширилась і має більш перспективні напрямки подальшого розширення ринків збуту, ніж із країнами ЄС та МС. Доведено, що найбільшим імпортером вітчизняних готових зернових продуктів є Росія. Визначено, що внутрішній ринок України є досить відкритим для імпортної продукції зернових культур і продуктів їх переробки. Досліджено ситуацію та зміни на ринку насіння соняшнику та олії соняшникової після вступу України до СОТ. Виявлено, що виробництво в Україні олії соняшникової є експортоорієнтованим видом діяльності. Аналіз експортно-імпортних операцій України з країнами ЄС та МС дозволив зробити висновок про закритість цих ринків збуту для вітчизняних виробників. Визначено, що внутрішній ринок України з точки зору забезпеченості власною сировинною базою (насіння соняшнику) для виробництва олії соняшникової є досить захищеним. Доведено, що для ефективного розвитку внутрішніх ринків даних товарів Україні необхідно розвивати інші інтеграційні напрями зовнішньої торгівлі.Встановлено, що у 2012 р. металургійна промисловість залишалася однією з провідних галузей України (займала 16,0 % в обсягах промислового виробництва і 27,5 % в експорті товарів з країни), її масштабність і значущість для економіки країни після вступу до СОТ знизилася. Показано, що в період 2007 - 2012 рр. відбулося скорочення обсягу експорту металургійної продукції з України як у натуральному, так і у вартісному вираженні: в 2012 р. порівняно з 2007 р. питома вага продукції металургії в Україні впала як в експорті (в 1,53 рази), так і в імпорті (в 1,26 рази). Представлено дані щодо того, що металургійна продукція, яка експортується з України, має значно нижчу додану вартість ніж та, яка імпортується, а переважання ціни імпорту над ціною експорту має негативну тенденцію до збільшення. Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулись суттєве зниження тарифних ставок і лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Показано, що після вступу до СОТ питома вага українського експорту металургійної продукції до третіх країн, які не є членами ЄС і МС, у структурі загального експорту (у вартісному вираженні) збільшилася в 2012 р. проти 2007 р. на 1,4 %, тобто відбувається переорієнтація на торгівлю з іншими країнами. Проведений аналіз показав, що у період 2007 - 2012 рр. відбулося скорочення обсягів виробництва основних видів металургійної продукції, оскільки незбалансованість виробничих потужностей і асортименту продукції, що виробляється, сприяла зростанню імпортної залежності галузі та її експортної спрямованості за зростаючій ємності внутрішнього ринку, а через низький технологічний рівень продукції вітчизняного виробництва та низьку конкурентоспроможність підприємства галузі втрачають як зовнішні, так і внутрішні ринки збуту. Представлений прогноз свідчить, що у 2014 р. надлишок потужностей на світовому ринку металургійної продукції та висока конкуренція матимуть свій вплив, однак попит може зрости за рахунок відновлення економіки Єврозони, а також завдяки стабілізації і зростанню на ринках Північної Америки. | |||
| 6. | 
Бєлікова Н. В. Теоретичні аспекти визначення сутності та змісту економічної інтеграції [Електронний ресурс] / Н. В. Бєлікова, О. В. Козирєва, І. Б. Черкаський // Бізнес Інформ. - 2014. - № 2. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2014_2_3 Узагальнено провідні концепції та теорії економічної інтеграції, що охоплюють ключові аспекти цього процесу. Обгрунтовано перелік економічних, соціально-культурних і політичних факторів, що визначають динаміку та спрямованість економічної інтеграції країн світу. Досліджено підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників щодо сутності та змісту поняття "економічна інтеграція", визначено перелік його базових характеристик. Побудовано схему взаємозв'язків між елементами процесу економічної інтеграції країн світу у світове господарство, на основі якої запропоновано перелік позитивних і негативних наслідків економічної інтеграції для національних економік. | |||
| 7. | 
Кизим М. О. Можливості і загрози від членства в СОТ для України у зовнішній торгівлі сільськогосподарськими товарами з країнами ЄС і митного союзу ЄВРАЗЕС [Електронний ресурс] / М. О. Кизим, І. В. Ярошенко, І. Ю. Матюшенко, О. В. Козирєва, Ш. А. Омаров, Ю. В. Маханьова // Моделювання регіональної економіки. - 2013. - № 2. - С. 185-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Modre_2013_2_19 Розглянуто проблему наслідків для України від її членства в Світовій організації торгівлі (СОТ) у зовнішній торгівлі продукцією високотехнологічних галузей економіки за умов співпраці з країнами ЄС і Митного союзу (МС) Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок та лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Досліджено особливості та зміни на ринку високотехнологічної продукції після вступу України до СОТ. Проаналізовано динаміку об'ємів і питомої ваги світового експорту-імпорту високотехнологічної продукції, а також структуру світового експорту та імпорту високотехнологічної продукції, в тому числі за окремими країнами та угрупуваннями. Зроблено висновок про слабку високотехнологічну складову українського експорту. Досліджено структуру експорту високотехнологічної продукції ЄС, МС і України. Доведено, що Україні для розвитку ринку високотехнологічної продукції необхідно розвивати зовнішню торгівлю з країнами ЄС, а також продовжувати співпрацю з країнами МС, зокрема Росією. Визначено, що найбільшу питому вагу в експорті високотехнологічної продукції України посідає продукція авіакосмічної галузі. Розглянуто перспективи розвитку виробництва цивільних літаків у світі і в Україні за сучасних умов. Проаналізовано сильні та слабкі сторони авіабудівної промисловості, а також загрози і можливості для авіабудування України у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Доведено, що Україна не може самостійно зберегти національне авіабудування, тому необхідно розвивати співробітництво і тісну кооперацію як з підприємствами з Росії, так і з країнами Західної Європи. Запропоновано рекомендації щодо збереження виробничого потенціалу авіабудівної галузі України. Узагальнюючим висновком дослідження зроблено такий: незважаючи на світову фінансово-економічну кризу, з часу приєднання України до СОТ відбувається диверсифікація та зміна структури українського експорту, що не лише сприяє зниженню залежності національної економіки від окремих географічних ринків, а й зумовлює необхідність для українського уряду захищати інтереси національних виробників на нових ринках.Розглянуто проблему наслідків для України від її членства в СОТ у виробництві і зовнішній торгівлі зерновими культурами з країнами ЄС і Митного союзу (МС) ЄВРАЗЕС. Визначено, що Україна знаходиться серед безумовних світових лідерів з виробництва і експорту зерна та соняшникової олії з вітчизняної сировини. Проаналізовано товарну структуру експорту та імпорту агропромислової продукції. Досліджено ситуацію та зміни на ринку зернових культур і продуктів їх переробки після вступу України до СОТ. Визначено негативні фактори розвитку релевантного ринку зернових культур і продуктів його переробки від цього. Визначено, що зовнішня торгівля України з третіми країнами, які не є членами ЄС і МС, після вступу до СОТ значно розширилась і має більш перспективні напрямки подальшого розширення ринків збуту, ніж із країнами ЄС та МС. Доведено, що найбільшим імпортером вітчизняних готових зернових продуктів є Росія. Визначено, що внутрішній ринок України є досить відкритим для імпортної продукції зернових культур і продуктів їх переробки. Досліджено ситуацію та зміни на ринку насіння соняшнику та олії соняшникової після вступу України до СОТ. Виявлено, що виробництво в Україні олії соняшникової є експортоорієнтованим видом діяльності. Аналіз експортно-імпортних операцій України з країнами ЄС та МС дозволив зробити висновок про закритість цих ринків збуту для вітчизняних виробників. Визначено, що внутрішній ринок України з точки зору забезпеченості власною сировинною базою (насіння соняшнику) для виробництва олії соняшникової є досить захищеним. Доведено, що для ефективного розвитку внутрішніх ринків даних товарів Україні необхідно розвивати інші інтеграційні напрями зовнішньої торгівлі.Встановлено, що у 2012 р. металургійна промисловість залишалася однією з провідних галузей України (займала 16,0 % в обсягах промислового виробництва і 27,5 % в експорті товарів з країни), її масштабність і значущість для економіки країни після вступу до СОТ знизилася. Показано, що в період 2007 - 2012 рр. відбулося скорочення обсягу експорту металургійної продукції з України як у натуральному, так і у вартісному вираженні: в 2012 р. порівняно з 2007 р. питома вага продукції металургії в Україні впала як в експорті (в 1,53 рази), так і в імпорті (в 1,26 рази). Представлено дані щодо того, що металургійна продукція, яка експортується з України, має значно нижчу додану вартість ніж та, яка імпортується, а переважання ціни імпорту над ціною експорту має негативну тенденцію до збільшення. Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулись суттєве зниження тарифних ставок і лібералізація доступу на світові ринки, поряд із цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Показано, що після вступу до СОТ питома вага українського експорту металургійної продукції до третіх країн, які не є членами ЄС і МС, у структурі загального експорту (у вартісному вираженні) збільшилася в 2012 р. проти 2007 р. на 1,4 %, тобто відбувається переорієнтація на торгівлю з іншими країнами. Проведений аналіз показав, що у період 2007 - 2012 рр. відбулося скорочення обсягів виробництва основних видів металургійної продукції, оскільки незбалансованість виробничих потужностей і асортименту продукції, що виробляється, сприяла зростанню імпортної залежності галузі та її експортної спрямованості за зростаючій ємності внутрішнього ринку, а через низький технологічний рівень продукції вітчизняного виробництва та низьку конкурентоспроможність підприємства галузі втрачають як зовнішні, так і внутрішні ринки збуту. Представлений прогноз свідчить, що у 2014 р. надлишок потужностей на світовому ринку металургійної продукції та висока конкуренція матимуть свій вплив, однак попит може зрости за рахунок відновлення економіки Єврозони, а також завдяки стабілізації і зростанню на ринках Північної Америки. | |||
| 8. | 
Козирєва О. В. Побудова системи управління персоналом на фармацевтичному підприємстві [Електронний ресурс] / О. В. Козирєва // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Економічна. - 2011. - № 970. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhE_2011_970_18 | |||
| 9. | 
Козирєва О. В. Поглиблення інтеграції України з ЄC [Електронний ресурс] / О. В. Козирєва // Науковий вісник Мукачівського державного університету. Сер. : Економіка. - 2015. - Вип. 2(1). - С. 157-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvmdue_2015_2(1)__29 | |||
| 10. | 
Посилкіна О. В. Удосконалення управління логістичною діяльністю фармацевтичних підприємств на підставі впровадження системи збалансованих показників [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, А. Г. Хромих, О. В. Козирєва, Ю. Є. Новицька // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2014. - № 5. - С. 48-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2014_5_10 | |||
| 11. |
Козирєва О. В. Аналіз диференціації соціально-економічного розвитку регіонів у країнах-членах ЄС [Електронний ресурс] / О. В. Козирєва // Проблеми економіки. - 2016. - № 1. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2016_1_3 Досліджено проблему диференціації соціально-економічного розвитку регіонів у країнах-членах ЄС. Досліджуваними країнами було відібрано: Німеччину, Іспанію, Францію, Італію, Польщу та Великобританію. Для порівняння соціально-економічного рівня розвитку регіонів країн-членів ЄС використано показник ВВП на одну особу - коефіцієнт безробіття. Використовуючи матричний підхід до визначення проблемності регіонів країни у площині їх соціально-економічного розвитку, здійснено розрахунки за регіонами обраних країн у порівнянні зі значенням відповідних показників матриці до середнього по ЄС і до середнього у досліджуваній країні. На базі використання теорії "центр-периферія" і групування регіонів країн-членів ЄС за рівнями доведено, що більшого рівня ВВП на одну особу в масштабі ЄС досягають країни-члени ЄС, які мають більш економічно розвинутий центр із відповідним ядром (або кількістю регіонів). | |||
| 12. |
Козирєва О. В. Аналіз теоретичних підходів до визначення факторів економічного зростання регіонів [Електронний ресурс] / О. В. Козирєва // Проблеми економіки. - 2016. - № 2. - С. 80-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2016_2_12 Досліджено існуючі підходи до визначення факторів економічного зростання регіонів. Розглянуто теорію нової економічної географії, засновану на працях і дослідженнях П. Кругмана. Визначено ключові проблеми регіонального зростання, що потребують більш поглибленого дослідження та врахування під час розробки стратегій сталого розвитку регіонів. Проаналізовано погляди провідних вітчизняних і закордонних науковців щодо рушійних факторів економічного зростання, а також фахівців ОЕСР, Світового банку, Служби національної статистики Великобританії тощо. На підставі проведеного дослідження узагальнено фактори регіонального економічного зростання, що найбільш часто зустрічаються в теорії та практиці. Доведено, що вчені й аналітики найбільш часто відносять до факторів економічного зростання регіонів такі, що характеризують людський потенціал, науково-технічну й інноваційну діяльність, управління та інституціональний потенціал. До факторів, що найменш часто фахівці та науковці зв'язують із економічним зростанням регіонів, відносяться фактори, що характеризують навколишнє середовище, підприємницьку діяльність та соціально-політичні фактори, що пов'язано з труднощами їх кількісного визначення, проте ні в якому разі не зменшує їх значущість. | |||
| 13. |
Гейман О. А. Світовий досвід розвитку теорії просторового розміщення продуктивних сил [Електронний ресурс] / О. А. Гейман, О. В. Козирєва, О. М. Красноносова // Бізнес Інформ. - 2016. - № 1. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2016_1_7 Теоретично узагальнено світовий досвід щодо розвитку теорії просторового розміщення продуктивних сил як основи регіональної економіки. Розглядаючи еволюцію наукових поглядів щодо просторового розвитку територій з огляду на особливості розміщення виробництва, можна виділити та ідентифікувати кілька парадигм, які замінювали одна одну, але всі вони так чи інакше пов'язані з розміщенням продуктивних сил. Кожна з цих парадигм окремо і всі разом служать прикладом єдиного історичного процесу, що відбувається в надрах продуктивних сил. Характерною рисою методології, що грунтується на просторово-часовій парадигмі, є врахування чинників часу і простору, які, по суті, набувають якості економічних категорій. Щодо використання теоретичних доробок у практиці регіонального розвитку слід наголосити, що в програмах, стратегіях та інших нормативних документах необхідно враховувати наявність зв'язку між прогресивними і негативними тенденціями та циклічним характером розвитку економіки, у тому числі і світової, визначати чинники, які прискорюють або гальмують проходження кожного еволюційного витка, та дотримувати відповідність продуктивних сил регіону технологічному укладу виробництва. | |||
| 14. |
Кизим М. О. Аналіз законодавства України з державної підтримки розвитку проблемних регіонів [Електронний ресурс] / М. О. Кизим, В. Є. Хаустова, О. В. Козирєва // Бізнес Інформ. - 2016. - № 7. - С. 17-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2016_7_4 Проаналізовано вітчизняне законодавство з державної підтримки розвитку проблемних регіонів. Визначено основні етапи формування та еволюції законодавства з регіонального розвитку в Україні, у тому числі з підтримки розвитку проблемних регіонів, його цілей та особливостей впровадження, а також визначення основних досягнутих результатів, проблем та напрямків удосконалення. Запропоновано авторську структурно-логічну модель дослідження зазначеної проблеми. Аналіз законодавства України з регіонального розвитку проведено в межах чотирьох часових періодів його еволюції: I етап - 1991 - 1999 рр.; II етап - 2000 - 2004 рр.; III етап - 2005 - 2013 рр.; IV етап - з 2014 р. по теперішній час. На базі проведеного аналізу доведено, що до 2016 р. основне нормативно-законодавче забезпечення цього процесу в країні було сформовано, але воно продовжує характеризуватися недостатньою системністю, а практична реалізація вже прийнятих документів свідчить про їх недоопрацьованість та неналежне виконання. Запропоновано напрямки вдосконалення вітчизняного законодавства з розвитку проблемних регіонів в Україні з метою усунення визначених недоліків та забезпечення виконання поставлених завдань. | |||
| 15. | 
Козирєва О. В. Дослідження особливостей регіональних моделей просторового розвитку [Електронний ресурс] / О. В. Козирєва // Причорноморські економічні студії. - 2016. - Вип. 8. - С. 159-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2016_8_33 | |||
| 16. |
Козирєва О. В. Політика вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів в Європейському Союзі [Електронний ресурс] / О. В. Козирєва, О. В. Тур // Бізнес Інформ. - 2016. - № 9. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2016_9_6 Досліджено особливості регіональної політики Європейського Союзу (ЄС) та узагальнено його досвід щодо вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів. Досліджено процес становлення регіональної політики ЄС, який складається з певних етапів. Початковий етап пов'язаний з розробкою середньострокових програм економічної політики ЄС. Наступний етап пов'язаний зі створенням структур щодо фінансування заходів регіональної політики, тобто комітетів і фондів, які діяли в рамках бюджету ЄС. Сучасний етап регіональної політики ЄС передбачає спрощення процедур для більшої результативності програм та проектів; концентрацію уваги на переліку орієнтирів в рамках стратегії "Європа-2020"; установлення нових партнерських відносин для встановлення співробітництва між країнами - членами ЄС. Нововведенням нового етапу регіональної політики ЄС став також підхід до ідентифікації проблемних регіонів. Підтримка проблемних регіонів є напрямом діяльності ЄС, який з плином часу набуває все більшого значення, оскільки розширення співтовариства характеризується вступом країн з низьким рівнем соціально-економічного розвитку і потребує відповідних заходів наднаціональної політики. | |||
| 17. |
Кизим М. О. Оцінка β-конвергенції соціально-економічного розвитку регіонів України [Електронний ресурс] / М. О. Кизим, О. В. Козирєва // Проблеми економіки. - 2016. - № 3. - С. 104-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2016_3_15 | |||
| 18. | 
Козирєва О. В. Теоретичне забезпечення формування концепції просторового соціально-економічного розвитку регіонів в Україні [Електронний ресурс] / О. В. Козирєва // Управління розвитком. - 2016. - № 2. - С. 42–48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2016_2_8 | |||
| 19. | 
Козирєва О. В. Розвиток співпраці України з СНД/ЄврАзЕС [Електронний ресурс] / О. В. Козирєва, Р. В. Сагайдак-Нікітюк // Молодий вчений. - 2015. - № 4(1). - С. 78-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_4(1)__19 | |||
| 20. | 
Козирєва О. В. Методичний підхід оцінки факторів економічного зростання регіонів України [Електронний ресурс] / О. В. Козирєва. // Ефективна економіка. - 2016. - № 5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2016_5_15 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |