Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (6)Журнали та продовжувані видання (2)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (120)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Колоскова О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 120
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Колоскова О. К. 
Роль клінічно-параклінічних чинників несприятливого перебігу нападу бронхіальної астми у визначенні тактики лікування загострень у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, О. В. Бєлашова, О. В. Власова, О. Ю. Липко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2011. - № 2. - С. 81-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2011_2_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 159.985 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Колоскова О. К. 
Особливості розвитку та проявів синдрому емоційного вигорання в лікарів-педіатрів [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, М. І. Поліщук, Т. М. Воротняк // Здоровье ребенка. - 2012. - № 7. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2012_7_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 288.687 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Колюбакіна Л. В. 
Застійна серцева недостатність у новонароджених. Частина 2 [Електронний ресурс] / Л. В. Колюбакіна, О. В. Власова, Л. О. Безруков, О. К. Колоскова // Здоровье ребенка. - 2012. - № 7. - С. 110-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2012_7_24
Попередній перегляд:   Завантажити - 313.743 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Колоскова О. К. 
Синдром емоційного вигорання у лікарів-педіатрів, які працюють на різному рівні надання медичної допомоги дітям [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Т. М. Білоус, В. В. Білоус // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 4. - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_4_22
Вивчено прояви синдрому емоційного вигорання у 50 лікарів-педіатрів різного рівня надання медичної допомоги. Відмічено, що формування симптомів "переживання психотравмуючих обставин" та емоційно-моральної дезорієнтації вірогідно залежить від кількості оглянутих хворих за робочий день (r = 0,3 - 0,4, p << 0,05), а симптом "психосоматичних і психовегетативних порушень" вірогідно корелює з відсутністю окремого зручного робочого місця (r = -0,5, p << 0,001). Для профілактики розвитку синдрому "емоційного вигорання" слід приділяти більше уваги психологічній підготовці студентів на додипломному етапі до майбутньої професійної діяльності з хворими.
Попередній перегляд:   Завантажити - 266.107 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Безруков Л. О. 
Лабільність бронхів у дітей, хворих на атопічну та неатопічну бронхіальну астму [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, О. К. Колоскова, М. Н. Гарас // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_2_7
Наведено результати аналізу показників лабільності бронхів у 64 дітей із фенотипами атопічної та неатопічної бронхіальної астми (БА). Встановлено, що в дітей, хворих на атопічну БА, характерною є тенденція до виразнішої лабільності бронхів, здебільшого, за рахунок бронходилатаційної реакції на <$Ebeta sub 2>-адреноміметик короткої дії на рівні бронхів середнього та дрібного калібру.
Попередній перегляд:   Завантажити - 259.049 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Колоскова О. К. 
Діагностична цінність результатів анамнестичного дослідження у верифікації фенотипу бронхіальної астми раннього початку в дитячому віці [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, О. В. Бєлашова, О. В. Макарова // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 3. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_3_11
Изучено диагностическое значение особенностей анамнестических данных в верификации фенотипа раннего начала бронхиальной астмы (БА) в детском возрасте при первых проявлениях бронхообструктивного синдрома. I клиническую группу составили 40 детей раннего возраста с обострением БА, II - 20 пациентов с острым обструктивным бронхитом. Установлено, что у детей раннего возраста с первыми эпизодами бронхообструктивного синдрома фенотип БА раннего начала ассоциирует с гипотрофией, экссудативно-катаральным диатезом, сенсибилизирующим влиянием белков коровьего молока (соотношение шансов - 2,37, относительный риск - 6,4), а также отягощенным семейным аллергологическим анамнезом преимущественно по материнской линии (соотношение шансов - 2,5, относительный риск - 8,8). О существенном риске развития фенотипа раннего начала БА свидетельствует также преимущественное возникновение БА в летне-осенний период года (соотношение шансов - 1,9, относительный риск - 3,8). Представленные клинико-анамнестические данные позволят выделить группу повышенного риска формирования астма-фенотипа для дальнейшего обследования и своевременного назначения индивидуализированного адресного базисного лечения.
Попередній перегляд:   Завантажити - 367.477 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Колоскова О. К. 
Фенотипові особливості бронхіальної астми у дітей залежно від ацетиляторного статусу [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, С. І. Тарнавська, Н. К. Богуцька, О. О. Шахова // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 3. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_3_12
В умовах пульмонологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці комплексно обстежено 372 дитини, хворі на бронхіальну астму. Виділено 6 фенотипів захворювання: астма пізнього початку, тяжка еозинофільна, атопічна, астма фізичного навантаження та гіперреактивна форма захворювання. Показано, що найвища лабільність бронхів характерна для дітей з астмою фізичного навантаження (індекс лабільності бронхів - 41,0 %) і тяжкою формою захворювання (індекс лабільності бронхів - 35,8 %). Гіперчутливість бронхів до гістаміну була найвищою в дітей із гіперреактивною (РС20Н - 0,24 мг/мл) та астмою фізичного навантаження (РС20Н - 0,98 мг/мл). Висока гіперреактивність бронхів характерна для тяжкої форми бронхіальної астми в дітей.Проведено комплексное клинико-параклиническое исследование 51 ребенка, которые болеют бронхиальной астмой. Показано, что наличие неатопического фенотипа асоциировалось с поздним началом заболевания, тяжелым течением астмы у пациентов с медленным типом ацетилирования по отношению к "быстрым ацетиляторам" (относительный риск - 2,3 [95 % ДИ: 1,7 - 3,0], при соотношении шансов - 3,9 [95 % ДИ: 2,2 - 7,2]). Детям с атопической астмой свойственны раннее начало заболевания, превалирование неинфекционных триггерных факторов, участие эозинофилов - эффекторных клеток воспаления (преимущественно у детей с быстрым ацетиляторным статусом).
Попередній перегляд:   Завантажити - 346.796 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Колоскова О. К. 
Менінгококова інфекція(Infectio meningococciea) [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, У. І. Марусик, О. В. Бєлашова // Актуальная инфектология. - 2013. - № 1. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2013_1_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 335.056 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Колоскова О. К. 
Аналіз п’ятирічної динаміки руху контингенту обласного спеціалізованого будинку дитини м. Чернівці (2008-2012 рр) [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Є. П. Ортеменка, Л. П. Філіпець // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2013. - Т. 13, Вип. 3. - С. 154-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2013_13_3_41
Попередній перегляд:   Завантажити - 442.735 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Колоскова О. К. 
До питання етіологічної діагностики тонзилофарингітів у дітей [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, О. В. Бєлашова, У. І. Марусик // Актуальная инфектология. - 2014. - № 2. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2014_2_13
Проведено літературний аналіз сучасного стану проблеми ранньої діагностики тонзилофарингітів у дитячому віці, а саме своєчасної етіологічної діагностики захворювання. Висвітлено питання етіології, епідеміології, клініки, диференціальної діагностики, параклінічної діагностики, напрямки лікування тонзилофарингітів у дітей. Основну увагу приділено літературному огляду проблем і сучасним можливостям швидкої етіологічної діагностики тонзиліту в дітей, а також принципам раціональної антибактеріальної терапії та методам профілактики захворювання з позицій доказової медицини. Наголошено на тому, що особливе значення має рання діагностика стрептококової етіології тонзилофарингіту, яка дозволяє на самому початку захворювання призначити обурунтовану антибактеріальну терапію. Це призведе до скорочення тривалості хвороби, істотного зниження ризику ранніх ускладнень і значного скорочення періоду заразності пацієнта, що, у свою чергу, знижує ймовірність поширення стрептококової інфекції. Золотим стандартом виявлення гемолітичного стрептокока з метою призначення антибактеріальної терапії є стрептотест. Використання експрес-тестових систем у клініці дитячих інфекційних хвороб повинно покращити ранню етіологічну діагностику тонзилофарингітів у дітей і тим самим сприяти своєчасному адекватному призначенню лікування, що в кінцевому результаті має значно знизити ризик розвитку ускладнень та сприяти позитивному економічному ефекту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 341.366 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Колоскова О. К. 
Оптимізація патогенетичного лікування секреторних діарей у дітей грудного віку [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, М. Н. Гарас, У. І. Марусик // Актуальная инфектология. - 2014. - № 1. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2014_1_6
Мета дослідження - вивчення клінічної ефективності пероральної регідратаційної терапії з використанням суміші III покоління в лікуванні секреторних діарей у дітей грудного віку. Для цього на базі інфекційного боксованого відділення (кишкових інфекцій) обласної дитячої клінічної лікарні (м. Чернівці) обстежені 116 дітей грудного віку, вибрані випадковим методом, які страждали від гострого гастроентериту та надходили до стаціонару з ознаками ексикозу внаслідок розвитку секреторних діарей. Серед обстежених пацієнтів 73 (67,5 %) дитини з метою пероральної регідратаційної терапії одержували регідратаційну суміш, а 35 (32,4 %) хворих одержували інші регідратаційні розчини. Проведений моніторинг за динамікою стану пацієнтів дав змогу стверджувати, що за умови використання як основного компонента пероральної регідратаційної терапії суміші III покоління темпи позитивної динаміки з боку клінічного стану пацієнтів були вірогідно більшими, зокрема, вірогідно раніше нормалізувалися температура тіла, частота й характер випорожнень, зникало блювання. У дітей, які отримували регідратаційну суміш III покоління, порівняно з пацієнтами, які одержували інші регідратаційні розчини, співвідношення шансів при обмеженні лише пероральною регідратацією становило 3,7 (95 % ДІ 0,4 - 38,9) при абсолютному ризику уникнути потреби в інфузійній терапії - 11 %.
Попередній перегляд:   Завантажити - 223.494 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Колоскова О. К. 
Менінгококова інфекція (Infectio Meningococciea). Частина 2 [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, У. І. Марусик, О. В. Бєлашова // Актуальная инфектология. - 2014. - № 1. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2014_1_16
Розглянуто питання діагностики та лікування менінгококової інфекції. Приділено увагу лабораторній діагностиці, питанням диференціальної діагностики. Наведено алгоритми надання медичної допомоги дітям із менінгококцемією на догоспітальному та госпітальному етапах, а також висвітлені питання лікування менінгококового менінгіту, менінгококового носійства та назофарингіту, заходи щодо контактних осіб, умови виписки хворих після лікування та допуску їх у колектив.
Попередній перегляд:   Завантажити - 258.874 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Колоскова О. К. 
Особливості перебігу бронхіальної астми фізичного напруження в школярів із поліморфізмом ненів глутатіон-S-трансферази [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, О. Г. Григола, Т. М. Білоус, Є. П. Ортеменка // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_2_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 278.786 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Колоскова О. К. 
Діагностична цінність показників метаболічної активності ефекторних клітин (нейтрофілів, еозинофілів) у верифікації бронхіальної астми фізичної напруги в дітей [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, О. В. Бєлашова, У. І. Марусик, О. Г. Григола // Проблеми клінічної педіатрії. - 2013. - № 3. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2013_3_6
Вивчено діагностичну цінність показників метаболічної та фагоцитарної активності ефекторних клітин (еозинофільні та нейтрофільні гранулоцити) у разі атопічної бронхіальної астми (АБА) у дітей. Для досягнення мети було сформовано 2 клінічні групи: I - 25 дітей з АБА, II - 26 пацієнтів з БА без ознак атопії. У пацієнтів I групи відмічено тенденцію до зниження метаболічної активності еозинофільних гранулоцитів крові за даними НСТ-тесту, внутрішньоклітинного вмісту їх катіонних білків, пероксидази, а також їх фагоцитарної активності. Рівень стимуляції НСТ-тесту еозинофільних гранулоцитів крові >> 0,2 ум. од. в комплексі з іншими тестами можна використовувати для верифікації АБА, а зниження показників фагоцитарної активності (>> 60 %) і фагоцитарного числа (>> 2 ум. од.) еозинофільних гранулоцитів крові асоціює з достовірно вищим ризиком АБА.
Попередній перегляд:   Завантажити - 569.715 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Григола О. Г. 
Клініко-анамнестичні особливості та оцінка контролю бронхіальної астми фізичного напруження в школярів із поліморфізмом генів біотрансформації ксенобіотиків [Електронний ресурс] / О. Г. Григола, О. К. Колоскова // Здоровье ребенка. - 2014. - № 2. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_2_5
Проведено комплексне клініко-спірографічне обстеження школярів, які хворіють на бронхіальну астму фізичного напруження, залежно від наявності чи відсутності поліморфізму генів ферментів глютатіон-S-трансферази - GSTT1M1. Показано, що астма перебігає тяжче у хворих із делеціями вказаних генів, частіше мають місце алергічні реакції, проте дезобструктивний ефект під час нападів досягається швидше. Самооцінка контролю захворювання за різними шкалами показала дещо суперечливі результати, проте об'єктивізація за допомогою спірографічного обстеження надала змогу встановити ризик досягнення контрольованого перебігу хвороби в дітей із генотипом GSTT1+M1+ (співвідношення шансів - 3,33, відносний ризик - 1,8, абсолютний ризик - 29 %).
Попередній перегляд:   Завантажити - 244.042 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Колоскова О. К. 
Характеристика місцевого запалення за еозинофільного фенотипу бронхіальної астми у дітей шкільного віку [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. В. Микалюк, Т. М. Білоус // Проблеми клінічної педіатрії. - 2013. - № 4. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2013_4_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 549.295 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Колоскова О. К. 
Чи відображує запальний паттерн крові клінічні та імунологічні особливості перебігу бронхіальної астми в дітей? [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, А. М. Повзун, Г. О. Мислицька // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 98-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_3_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 220.398 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Колоскова О. К. 
Історія педіатричної науки на теренах Буковини [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. О. Безруков, Т. М. Білоус // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 3. - С. 241-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_3_60
На основі архівних документів та історичних публікацій досліджено та висвітлено історію становлення, а також розвиток педіатричної науки на теренах Буковини, і, зокрема, кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету.
Попередній перегляд:   Завантажити - 542.672 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Колоскова О. К. 
Діагностичне значення імунологічних маркерів запальної відповіді організму у верифікації бактеріальної природи фебрильних нападів бронхіальної астми в дітей раннього та дошкільного віку [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Т. М. Білоус, Є. П. Ортеменка // Актуальная инфектология. - 2014. - № 3. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2014_3_3
Мета дослідження полягала у вивченні діагностичної цінності деяких клінічних та імунологічних тестів у верифікації бактеріальної та/або вірусної інфекції при фебрильних епізодах загострень бронхіальної астми у дітей раннього віку. На базі алергологічного відділення Чернівецької обласної дитячої лікарні методом простої випадкової вибірки було проаналізовано дані 104 дітей з бронхіальною астмою, які надійшли в лікарню з приводу загострення астми, пов'язаного з лихоманкою, і з яких були сформовані дві групи клінічного спостереження. При проведенні аналізу клінічних та лабораторних даних у дітей з фебрильними нападами бронхіальної астми бактеріальної або вірусної природи висловлено припущення, що у таких пацієнтів вірогідно частіше імунологічні показники запальних реакцій були підвищеними - рівень сироваткового інтерлейкіну-8 перевищував 50,0 пг/мл (52,9 %), а концентрація С-реактивного білка в сироватці крові становила понад 50,0 мг/л (43,1 %).
Попередній перегляд:   Завантажити - 299.21 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Колоскова О. К. 
До питання ранньої діагностики стрептококових тонзилофарингітів у дітей [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, О. В. Бєлашова, У. І. Марусик, І. Б. Горбатюк // Актуальная инфектология. - 2014. - № 3. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2014_3_9
Актуальність проблеми діагностики та лікування гострих тонзилофарингітів зумовлена значною їх поширеністю серед дитячого населення (від 12 до 17 %). Неадекватно проліковані гострі тонзилофарингіти, особливо зумовлені бета-гемолітичним стрептококом групи А, спричиняють розвиток загрозливих для життя станів та хронізацію процесу. Тому метою роботи стало вивчення діагностичного значення загальноклінічних та параклінічних показників у верифікації стрептококових гострих тонзилофарингітів у дітей для оптимізації стартового етіотропного лікування та запобігання поліпрагмазії. Сформовано дві клінічні групи: I групу становили 10 дітей із діагнозом "гострий стрептококовий тонзилофарингіт", до II клінічної групи увійшло 16 пацієнтів із гострими тонзилофарингітами нестрептококової етіології. У результаті проведених досліджень встановлено, що на етапі ранньої діагностики гострого стрептококового тонзилофарингіту в дітей можна використовувати такий клінічно-параклінічний комплекс: загальна сума балів за шкалою Мак-Айзека понад 4, рівень сегментоядерних лейкоцитів крові понад 50,0 %, показники стимульованого тесту з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) нейтрофільних гранулоцитів крові за цитохімічним коефіцієнтом менше від 0,5 ум.од., резерв НСТ-тесту від 0,15 ум.од., що підвищує ризик виявлення даного захворювання в 4 рази.
Попередній перегляд:   Завантажити - 274.112 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського