Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (27) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кондратьєв В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кондратьєв В. О. Право на страйк: індивідуальне чи колективне [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв // Актуальні проблеми права: теорія і практика. - 2010. - № 18. - С. 359-364. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/app_2010_18_51 | |||
| 2. | 
Кондратьєв В. О. Удосконалення та розвиток правового регулювання адміністративної відповідальності як перспектива забезпечення надійного захисту прав і свобод людини і громадянина [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, О. І. Петрова // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. Сер. : Гуманітарні науки. - 2013. - Вип. 2. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuetg_2013_2_10 | |||
| 3. | 
Кондратьєв В. О. Порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки у дітей з хронічною ревматичною хворобою серця [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, Н. Г. Порохня, О. В. Кунак // Медичні перспективи. - 2013. - Т. 18, № 4. - С. 79-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2013_18_4_14 С помощью допплерэхокардиографии изучены нарушения внутрисердечной гемодинамики у 44 детей в возрасте от 8 до 17 лет с хронической ревматической болезнью сердца (ХРБС) и сформированными митральным, аортальным и комбинированными пороками сердца, а также с ХРБС без формирования клапанного порока. Определен дифференцированный поход к назначению ингибиторов ангиотензинпревращающего фактора при ревматических пороках сердца: приобретенная недостаточность митрального и/или аортального клапанов II - III ст. приводит к ремоделированию левых отделов сердца с формированием хронической недостаточности кровообращения и является показанием для длительного, не менее года, применения ингибиторов ангиотензинпревращающего фактора. При наличии изолированной митральной регургитации I ст. у детей с ХРБС от применения ингибиторов ангиотензинпревращающего фактора можно воздержаться в связи с незначительными нарушениями клапанной гемодинамики и малым риском формирования недостаточности кровообращения. Своевременная санация хронических очагов инфекции в носоглотке (консервативное и оперативное лечение хронического тонзиллита, аденоидных вегетаций, терапия бациллоносительства гемолитического стрептококка) уменьшает риск формирования ревматического порока сердца у детей, перенесших острую ревматическую лихорадку. | |||
| 4. | 
Кондратьєв В. О. Клініко-ехокардіографічна діагностика походження пролапсу мітрального клапана в дітей [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, Н. І. Абатурова, Н. Г. Порохня, О. В. Кунак // Здоровье ребенка. - 2014. - № 1. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_1_12 З метою визначення гемодинамічних і морфометричних особливостей пролапсу мітрального клапана (ПМК) запального й незапального генезу за допомогою методу допплерехокардіографії обстежено 34 дитини віком від 5-ти до 17-ти років. У дітей із ПМК запального генезу вірогідно частіше виявлялося потовщення стінок міокарда й маси міокарда, що свідчило про гіпертрофію лівого шлуночка; частіше виявлявся пролапс II - III ступеня; вірогідно частіше - мітральна регургітація III ступеня, що вело до розвитку хронічної серцевої недостатності. У 83,3 - 94,4 % випадків установлено значне та різке підвищення ультразвукової щільності папілярних м'язів лівого шлуночка, що не було характерним для пролапсу незапального генезу. У всіх дітей із ПМК переважало підвищення ультразвукової щільності передньої стулки. Потовщення передньої стулки більше ніж 3 мм вірогідно частіше спостерігалось у дітей із ПМК запального генезу. | |||
| 5. |
Кондратьєв В. О. Серцева діяльність у здорових дітей за даними ехокардіографії [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, Л. І. Вакуленко, Н. Г. Порохня, Н. П. Ткаченко, І. І. Андрейченко // Медичні перспективи. - 2011. - Т. 16, № 4. - С. 112-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2011_16_4_22 Изучены возрастные особенности развития сердца и формирования его структур у 230 здоровых детей и подростков, определены возрастные диапазоны эхокардиографических показателей у детей в возрасте от 7 месяцев до 16 лет. Даны характеристики возрастных особенностей трансклапанных доплеровских потоков, которые могут быть использованы в качестве нормативных при оценке сердечной деятельности у детей в условиях кардиальной и соматической патологии. | |||
| 6. |
Кондратьєв В. О. Клінічний перебіг негоспітальних пневмоній у дітей і ефективність антибактеріальної терапії [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, О. В. Єгоренко, В. О. Огнянова // Медичні перспективи. - 2009. - Т. 14, № 2. - С. 107-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2009_14_2_22 Изучено влияние клинических особенностей течения негоспитальных пневмоний на эффективность антибактериальной терапии у 162 детей в возрасте от 1 года до 15 лет. Двусторонняя пневмония, плевропневмония имеют более тяжелое течение с выраженными дыхательными расстройствами в фазе разгара болезни, продолжительным периодом клинико-рентгенологической регрессии, что требует более длительного курса антибактериальной терапии. Начало антибактериальной терапии уже на догоспитальном этапе в случаях очаговой и сегментарной форм пневмонии способствует более быстрой регрессии пневмонического процесса. При лечении детей с негоспитальной пневмонией в условиях стационара наиболее эффективным является применение антибиотиков цефалоспоринового ряда второго и третьего поколения, а также их комбинация с аминогликозидами. | |||
| 7. |
Ширикіна М. В. Клінічний випадок хвороби Гоше у дитини [Електронний ресурс] / М. В. Ширикіна, В. О. Кондратьєв, О. Г. Забудська, Л. Г. Мошик, Н. І. Авраменко // Медичні перспективи. - 2010. - Т. 15, № 2. - С. 142-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2010_15_2_29 Представлены данные о распространенности и патогенетических механизмах глюкозилцерамидного липидоза (болезни Гоше), в основе которого лежит наследственный дефицит активности глюкоцереброзидазы - фермента, участвующего в переработке продуктов клеточного метаболизма. Рассмотрены клинико-морфологические проявления заболевания, лечебная тактика и прогноз. Проведен анализ типичного клинического случая болезни Гоше I типа у ребенка. | |||
| 8. |
Вакуленко Л. І. Ультразвукова щільність нирок у здорових та дітей із пієлонефритом [Електронний ресурс] / Л. І. Вакуленко, В. О. Кондратьєв, А. В. Вакуленко, І. І. Андрейченко // Здоровье ребенка. - 2014. - № 3. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_3_13 Мета роботи - розробка кількісних нормативних показників ультразвукової щільності (УЗЩ) нирки у здорових дітей та визначення її змін у разі пієлонефриту. Проведено ультразвукове дослідження нирок із подальшим комп'ютерним опрацьовуванням ультразвукових сканограм і визначенням коефіцієнтів УЗЩ нирок 90-та здорових дітей віком від 1-го до 16-ти років. Визначено вікові діапазони УЗЩ нирки та її структур здорових дітей, що в подальшому використовувалися як нормативи. Виявлено, що з віком спостерігається тенденція до зниження УЗЩ капсули та миски нирки та збільшення з боку паренхіми в дітей віком від 6-ти до 12-ти років. Проведено оцінку показників УЗЩ нирки в 40-ка дітей, які хворіли на пієлонефрит. У дітей із гострим пієлонефритом реєструвалося помірне підвищення УЗЩ капсули й різке підвищення коефіцієнта УЗЩ миски нирки. УЗЩ коркової речовини у разі гострого пієлонефриту знижувалася у 86,4 % випадків, а мозкової речовини - у 61,1 % випадків. УЗЩ канальців знижувалася незначно, але у 72 % випадків. У разі хронічного пієлонефриту в періоді загострення зміни УЗЩ були аналогічними: помірне підвищення УЗЩ капсули та миски нирки, що супроводжувалось помірним зниженням УЗЩ корково-мозкової речовини. | |||
| 9. |
Кондратьєв В. О. Випадок інфекційного ендокардиту у дитини з множинними уродженими вадами розвитку: клініко-ехокардіографічні і патоморфологічні зіставлення [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, Н. І. Абатурова, Н. Г. Порохня, С. А. Фініті // Здоровье ребенка. - 2014. - № 4. - С. 139-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_4_26 Наведено випадок інфекційного ендокардиту, що розвинувся в післяопераційному періоді у дитини віком 1 рік 10 міс із хворобою Дауна, множинними уродженими вадами розвитку серця і шлунково-кишкового тракту. Клінічний випадок показав роль факторів ризику у розвитку інфекційного ендокардиту у дитини: уродженої вади серця, неодноразових оперативних втручань, тривалого внутрішньовенного застосування лікарських препаратів за допомогою венозних катетерів, бактеріємії. Клінічний випадок довів збіг даних ехокардіографічного обстеження ультразвукової щільності оболонок і структур серця з даними патоморфологічного та гістологічного дослідження. | |||
| 10. |
Кондратьєв В. О. Клініко-ехокардіографічна діагностика походження пролапсу мітрального клапана в дітей [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, Н. І. Абатурова, Н. Г. Порохня, О. В. Кунак // Здоровье ребенка. - 2014. - № 8. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_8_9 З метою визначення гемодинамічних і морфометричних особливостей пролапсу мітрального клапана (ПМК) запального й незапального генезу за допомогою методу допплерехокардіографії обстежено 34 дитини віком від 5-ти до 17-ти років. У дітей із ПМК запального генезу вірогідно частіше виявлялося потовщення стінок міокарда й маси міокарда, що свідчило про гіпертрофію лівого шлуночка; частіше виявлявся пролапс II - III ступеня; вірогідно частіше - мітральна регургітація III ступеня, що вело до розвитку хронічної серцевої недостатності. У 83,3 - 94,4 % випадків установлено значне та різке підвищення ультразвукової щільності папілярних м'язів лівого шлуночка, що не було характерним для пролапсу незапального генезу. У всіх дітей із ПМК переважало підвищення ультразвукової щільності передньої стулки. Потовщення передньої стулки більше ніж 3 мм вірогідно частіше спостерігалось у дітей із ПМК запального генезу. | |||
| 11. | 
Клименко Ю. О. Оцінка стану популяцій основних паркоутворюючих видів у виділах вікової Querceta roboris парку Феофанія” (м. Київ) [Електронний ресурс] / Ю. О. Клименко, В. В. Мороз, М. М. Дружина, В. В. Кондратьєв. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2015. - № 5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2015_5_27 | |||
| 12. |
Кондратьєв В. О. Особливості серцевої діяльності у дітей з бронхіальною астмою на фоні хронічного тонзиліту [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, А. В. Різник, О. В. Єгоренко // Медичні перспективи. - 2015. - Т. 20, № 4. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2015_20_4_8 Проведена сравнительная оценка сердечной деятельности по данным клинико-инструментального обследования 50 больных в возрасте 5 - 15 лет с персистирующей формой частично-контролированной атопической бронхиальной астмы в межприступном периоде заболевания. Дети были распределены на две группы в зависимости от наличия (18 больных) или отсутствия (32 больных) сопутствующего хронического тонзиллита. Во всех случаях по данным спирографии у детей на фоне хронического тонзиллита в межприступном периоде астмы выявлялись вентиляционные нарушения в легких по обструктивному типу, что способствовало повышению давления в легочной артерии. Только в этой группе больных в 27,8 % случаев выявлялась легочная артериальная гипертензия легкой степени тяжести. По данным эхокардиографии у детей с астмой на фоне хронического тонзиллита достоверно чаще (p << 0,01) выявлялось снижение сократительной функции миокарда левого желудочка сердца, что было обусловлено наличием в большинстве таких случаев (83,3 %) нарушения обменных процессов в миокарде, которые регистрировались в виде реполяризационных изменений желудочкового комплекса на электрокардиограмме. Наличие сопутствующего хронического тонзиллита у детей с бронхиальной астмой с одной стороны способствовало формированию легочной гипертензии, с другой - ухудшению сократительной способности миокарда левого желудочка, что требовало проведения у таких больных лечебно-профилактических мероприятий по санации хронического очага инфекции в носоглотке для предупреждения формирования хронической сердечной недостаточности в течении астмы. | |||
| 13. |
Клименко Ю. О. Насадження лісового типу садово-паркового ландшафту парку "Феофанія” (м. Київ) та оцінка стану вікової Querceta roboris цього парку за таксаційними показниками [Електронний ресурс] / Ю. О. Клименко, В. В. Мороз, М. М. Дружина, В. В. Кондратьєв. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2015. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2015_4_27 | |||
| 14. |
Кондратьєв В. О. Дисфункція правих відділів серця в період нападу бронхіальної астми в дітей [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, А. В. Різник, О. В. Кунак // Здоровье ребенка. - 2015. - № 8. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_8_6 Проведено допплерехокардіографічні дослідження функціонального стану правих відділів серця в 42 дітей віком від 5 до 17 років у період нападу середньотяжкої й тяжкої бронхіальної астми. Зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки правих відділів серця в дітей у період нападу бронхіальної астми характеризувались порушенням систолічної й діастолічної функції правого шлуночка й правого передсердя. Для періоду нападу астми в дітей був характерним комбінований систолодіастолічний варіант дисфункції правого шлуночка, який розвивався в 95,5 % випадків. Підвищення тиску в легеневій артерії було характерним і значно частіше розвивалося в нападі тяжкої астми, при цьому переважала легенева гіпертензія другого ступеня. | |||
| 15. |
Кондратьєв В. О. Гемодинаміка правих відділів серця у здорових дітей за даними допплерехокардіографії [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, А. В. Різник, О. В. Кунак // Здоровье ребенка. - 2015. - № 7. - С. 88-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_7_17 Проведено дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки в 96 здорових дітей віком від 3 до 15 років. Визначено вікові нормативи допплерехокардіографічних показників правих відділів серця, що можуть бути використані під час діагностики патологічних відхилень з боку серцевої діяльності в дітей з кардіальною і соматичною патологією в практичній педіатрії й дитячій кардіології. Застосування стандартизованих методичних підходів до оцінки показників систолічної й діастолічної функції правого шлуночка дозволить порівнювати результати досліджень, що були здійснені у різних клініках, та використовувати ці дані в наукових розробках. | |||
| 16. |
Кондратьєв В. О. Порушення серцевої гемодинаміки в період нападу бронхіальної астми в дітей [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, А. В. Різник // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 2. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2016_21_2_11 С помощью метода допплерэхокардиографии было изучено функциональное состояние желудочков сердца и характер нарушений гемодинамики у 48 больных 5 - 17 лет в приступном периоде среднетяжелой и тяжелой бронхиальной астмы. Группу сравнения составили 40 здоровых сверстников. Нарушения центральной и периферической гемодинамики в приступном периоде астмы сопровождались у детей одновременно систолической и диастолической дисфункцией левого и правого желудочков сердца, при этом правый желудочек функционировал в режиме гипердинамии, а левый желудочек - в режиме гиподинамии. Комбинированный систоло-диастолический вариант дисфункции одновременно правого и левого желудочков развивался у 58,3 % больных со среднетяжелой и у 91,6 % больных с тяжелой астмой. В приступном периоде бронхиальной астмы у детей развивалась одинаковая направленность систолической и диастолической дисфункции желудочков сердца, что характеризовалось синхронизацией их функции. Оценка функционального взаимодействия желудочков в условиях приступа тяжелой астмы показала прямую и высокую (r = 0,67) корреляционную взаимосвязь между показателем Tei index левого и правого желудочков, характеризующим их систолическую функцию, что в условиях повышения гемодинамической преднагрузки свидетельствовало о компенсаторном повышении систолического взаимодействия желудочков. Прямая и высокая (r = 0,69) корреляционная взаимосвязь между показателем времени изоволюмического расслабления левого и правого желудочков, характеризующим их диастолическую функцию, свидетельствовала о компенсаторном повышении диастолического взаимодействия желудочков в условиях повышения гемодинамической постнагрузки. Дисбаланс центрального и периферического звена гемодинамики в приступном периоде бронхиальной астмы у детей свидетельствовал о развитии сердечной недостаточности, которая компенсировалась преимущественно за счет увеличения частоты сердечных сокращений. | |||
| 17. |
Кондратьєв В. О. Гендерні відмінності серцевої діяльності у дітей з бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, А. В. Різник // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 1. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2016_21_1_15 По данным клинико-инструментального обследования проведена сравнительная оценка гендерных различий в сердечной деятельности 54 больных 5 - 15 лет с персистирующей формой частично контролированной атопической бронхиальной астмы (БА) в межприступном периоде заболевания. Дети были распределены на две группы в зависимости от пола - 28 мальчиков и 26 девочек. Группу сравнения составили 52 здоровых сверстника - 26 девочек и 26 мальчиков. У девочек в межприступном периоде астмы достоверно чаще, чем у мальчиков выявлялись вентиляционные нарушения в легких по обструктивному типу, что способствовало повышению давления в легочной артерии. При этом только у девочек в 15,4 % случаев выявлялась легочная артериальная гипертензия легкой степени тяжести. По данным эхокардиографии у девочек с БА в сравнении с мальчиками наблюдалась более выраженная дилятация как правого, так и левого желудочков сердца. Средние величины показателя контрактильности миокарда левого желудочка как у девочек, так и у мальчиков в межприступном периоде БА были достоверно сниженными (p << 0,01) в сравнении со здоровыми сверстниками, но у больных девочек по сравнению с мальчиками эти отклонения были более значительными. В большинстве таких случаев (у девочек - 73,9 %, у мальчиков - 53,8 %) снижение сократительной функции миокарда было обусловлено наличием нарушений обменных процессов в миокарде в виде реполяризационных изменений желудочкового комплекса на электрокардиограмме. Проведенные исследования показали наличие некоторых гендерных различий в сердечной деятельности у детей с БА, которые надо учитывать при лечении таких больных. | |||
| 18. |
Кондратьєв В. О. Діагностика правошлуночкової серцевої недостатності в період нападу бронхіальної астми в дітей [Електронний ресурс] / В. О. Кондратьєв, А. В. Різник // Здоровье ребенка. - 2016. - № 5. - С. 76-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_5_13 З метою визначення інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних ознак розвитку правошлуночкової серцевої недостатності в дітей у період нападу бронхіальної астми були обстежені 64 хворі віком від 5 до 17 років. При дослідженнi патологічних змін з боку серцево-судинної системи з подальшою математичною обробкою діагностичних симптомів за допомогою послідовного аналізу Вальда показано високу інформативність ряду ознак для діагностики правошлуночкової серцевої недостатності в дітей у період нападу астми, таких як: підвищення систолічного тиску в легеневій артерії, збільшення ехокардіографічних розмірів порожнин правого шлуночка і правого передсердя, часу ізоволюмічного розслаблення правого шлуночка; тахікардія або брадикардія, гіперкінетичний тип гемодинаміки, порушення реполяризації шлуночків за даними електрокардіографії. Наявність у хворої дитини в період нападу бронхіальної астми інформативних діагностичних ознак правошлуночкової серцевої недостатності з імовірністю 90 % і більше дозволяє діагностувати це ускладнення і здійснювати відповідну корекцію терапії. | |||
| 19. | 
Кондратьєв В. МПГ-сплескі як магнітоеміссія кори магнітарів юного віку [Електронний ресурс] / В. Кондратьєв, Ю. Коровіна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія. - 2014. - Вип. 1. - С. 16-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_as_2014_1_5 | |||
| 20. |
Клименко Ю. О. Стан Querceta roboris середнього віку парку "Феофанія” (м. Київ) [Електронний ресурс] / Ю. О. Клименко, В. В. Мороз, М. М. Дружина, В. В. Кондратьєв. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2015. - № 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2015_6_23 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |