Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Коритко О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Паєнок О. С. Гормони жирової тканини і гестаційний цукровий діабет [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок, О .О. Коритко, Р. І. Петруняк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2013. - № 7. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2013_7_10 | ||
| 2. |
Паньків В. І. Шляхи удосконалення надання медичної допомоги хворим на тиреопатії із супутньою патологією [Електронний ресурс] / В. І. Паньків, Т. Ю. Юзвенко, О. О. Коритко, І. Д. Садов’як, В. І. Бойко, С. В. Глуговська // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 7. - С. 106-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_7_22 Встановлено частоту і характер супутніх захворювань у пацієнтів із різною патологією щитоподібної залози (ЩЗ), госпіталізованих в ендокринологічний стаціонар, визначено обсяг і характер здійснюваних лікувальних заходів залежно від наявності ускладнень і супутніх захворювань, проведено аналіз причин необгрунтованих призначень, розроблено пропозиції з удосконалення організації лікувального процесу за різної тиреоїдної патології. Серед пацієнтів із патологією ЩЗ, госпіталізованих в ендокринологічні відділення, переважають особи з післяопераційним гіпотиреозом (43 %) і синдромом тиреотоксикозу (39,5 %). У 33,9 % випадків направлення до стаціонару було не обгрунтованим, причому найчастіше не потребували стаціонарного лікування пацієнти з післяопераційним гіпотиреозом, їх частка становила 71,9 %. Середня тривалість стаціонарного лікування пацієнтів із захворюваннями ЩЗ становить <$E13,6~symbol С~0,3> дня. В одного хворого з тиреопатіями в середньому реєструвалося <$E2,01~symbol С~0,06> ускладнення, а також <$E1,38~symbol С~0,06> супутнього захворювання. Кількість препаратів, що застосовувалися у лікуванні пацієнтів з тиреоїдною патологією, становить в середньому <$E5,09~symbol С~0,14> на одного госпіталізованого. Для вдосконалення організації медичної допомоги хворим із патологією ЩЗ доцільним вважається створення трирівневої системи надання лікувально-діагностичної допомоги пацієнтам, що включає амбулаторно-поліклінічну, стаціонарну та реабілітаційну ланки. | ||
| 3. |
Коритко О. О. Вплив надмірної маси тіла та ожиріння на фертильність і виношування вагітності [Електронний ресурс] / О. О. Коритко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 7. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_7_4 У лекції розглянуто вплив ожиріння в жінок репродуктивного віку на загальносоматичні та репродуктивні проблеми, що призводить до зниження фертильності. У жінок з ожирінням у порівнянні з жінками з нормальною масою тіла знижена як частота настання спонтанних вагітностей, так і ефективність лікування безпліддя за різними методами (стимуляція овуляції та ін.). Після настання вагітності в жінок з ожирінням підвищені ризики природжених аномалій плода, макросомії, мертвонародження, гестаційної гіпертензії, гестаційного цукрового діабету, передчасних пологів і низки інших ускладнень. Зниження маси тіла позитивно впливає на менструальну функцію, підвищує ймовірність зачаття і народження здорової дитини, зменшує ризик несприятливих результатів вагітності. | ||
| 4. |
Коритко О. О. Лікування пацієнток з безплідністю, асоційованою з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. О. Коритко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - т. 13, № 6. - С. 459-462. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_6_15 Лекцію присвячено лікуванню пацієнток з безплідністю, асоційованою з метаболічним синдромом. | ||
| 5. |
Паньків І. В. Вміст вітаміну D, частота його недостатності й дефіциту в пацієнток із синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / І. В. Паньків, О. О. Коритко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 6. - С. 585-589. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_6_10 Результати вивчення статусу вітаміну D у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) у порівнянні із здоровими жінками виявилися суперечливими. У більшості досліджень встановлено обернений зв'язок між забезпеченням вітаміном D і метаболічними порушеннями за СПКЯ. Досліджень, які б вивчали рівень вітаміну D у сироватці крові в українській популяції жінок із СПКЯ, не проводилося. Мета роботи - встановити вміст вітаміну D у сироватці крові, а також поширеність його недостатності й дефіциту серед пацієнток із СПКЯ у порівнянні зі здоровими жінками. Обстежено 45 жінок із СКПЯ і 25 жінок без цієї патології, порівнянних за віком та індексом маси тіла (ІМТ). Недостатність вітаміну D встановлювали за рівня 25(OH)D нижче від 30 нг/мл, дефіцит - у разі концентрації нижче від 20 нг/мл. Вміст вітаміну D у сироватці, а також частота його недостатності й дефіциту в пацієнток із СПКЯ вірогідно відрізнялися від показників у здорових жінок (93,3 і 84,0 % відповідно). У групі пацієнток із СПКЯ рівень вітаміну D вірогідно значимо корелював з ІМТ і рівнем дегідроепіандростерону сульфату в сироватці крові. Висновки: встановлено вірогідні відмінності абсолютного рівня вітаміну D у сироватці крові, а також частоти його недостатності й дефіциту в жінок із СПКЯ - в контрольній групі. Ці дані свідчать про певну роль вітаміну D у патогенезі СПКЯ. З огляду на високу поширеність недостатності й дефіциту вітаміну D необхідні подальші інтервенційні дослідження ефективності його препаратів у жінок із СПКЯ. | ||
| 6. |
Коритко О. О. Віддалені результати корекції метаболічних порушень при синдромі полікістозних яєчників після лікування метформіном [Електронний ресурс] / О. О. Коритко, І. В. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Т. 15, № 8. - С. 628-632. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2019_15_8_9 Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) - поліморфне захворювання з надзвичайно варіабельною клінічною картиною та різними фенотипами, що відзначається у 5 - 10 % жінок репродуктивного віку. Протягом життя у жінок із СПКЯ в 10 разів підвищується ризик розвитку цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, в 7 разів - артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця, в тому числі інфаркту міокарда, більш ніж удвічі - онкологічних захворювань яєчників, ендометрію, молочної залози. Мета дослідження - проведення аналізу динаміки показників інсулінорезистентності, дисліпідемії, порушеної толерантності до глюкози після лікування метформіном у пацієнток із СПКЯ з використанням показників індексів Caro та НОМА-IR. Проаналізовані 26 історій хвороби пацієнток із СПКЯ, яким за період з 2012 по 2018 р. проводили терапію метформіном протягом шести місяців з моменту постановки діагнозу. Всім пацієнткам в 2018 р. було проведене дослідження ліпідного спектра крові, стандартний глюкозотолерантний тест і дослідження вмісту імунореактивного інсуліну в плазмі венозної крові. Оцінку стану вуглеводного обміну проводили за допомогою розрахункових показників індексів Caro та НОМА-IR. Результатом застосування метформіну у 26 жінок із СПКЯ й інсулінорезистентністю стало вірогідне зниження рівня імунореактивного інсуліну натще (з 21,4 +- 2,3 до 6,9 +- 0,8 мкОД/мл; р = 0,005) через 6 місяців, в той час як значущих змін рівня глікемії натще не спостерігалося. Відповідно, показник НОМА-IR знизився з 4,38 +- 1,26 до 1,17 +- 0,18 (р = 0,01), а індекс Caro підвищився з 0,24 +- 0,05 до 0,58 +- 0,14 (р = 0,02). Оцінка показників ліпідного обміну через 6 місяців після початку лікування метформіном підтвердила вірогідне зниження рівня холестерину з 5,4 +- 0,3 до 3,6 +- 0,5 ммоль/л (р = 0,01) і рівня тригліцеридів з 1,7 +- 0,2 до 0,8 +- 0,2 ммоль/л (р = 0,03). Обстеження, проведене у 2018 р. в цих же пацієнток, засвідчило збільшення маси тіла не тільки порівняно з показниками через 6 місяців після лікування метформіном, але і з початковими. Спостерігалося вірогідне підвищення рівня холестерину при обстеженні в 2018 р. до 6,7 +- 0,4 ммоль/л (р = 0,01 порівняно з показником після лікування метформіном). Висновки: жінки із СПКЯ та інсулінорезистентністю, дисліпідемією мають найбільший ризик розвитку ЦД і серцево-судинної патології. Застосування метформіну розглядається як потенційно ефективний метод для подолання інсулінорезистентності, поліпшення гормональних, біохімічних параметрів і можливого зниження кардіоваскулярного ризику при СПКЯ.Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) - поліморфне захворювання з надзвичайно варіабельною клінічною картиною та різними фенотипами, що відзначається у 5 - 10 % жінок репродуктивного віку. Протягом життя у жінок із СПКЯ в 10 разів підвищується ризик розвитку цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, в 7 разів - артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця, в тому числі інфаркту міокарда, більш ніж удвічі - онкологічних захворювань яєчників, ендометрію, молочної залози. Мета дослідження - проведення аналізу динаміки показників інсулінорезистентності, дисліпідемії, порушеної толерантності до глюкози після лікування метформіном у пацієнток із СПКЯ з використанням показників індексів Caro та НОМА-IR. Проаналізовані 26 історій хвороби пацієнток із СПКЯ, яким за період з 2012 по 2018 р. проводили терапію метформіном протягом шести місяців з моменту постановки діагнозу. Всім пацієнткам в 2018 р. було проведене дослідження ліпідного спектра крові, стандартний глюкозотолерантний тест і дослідження вмісту імунореактивного інсуліну в плазмі венозної крові. Оцінку стану вуглеводного обміну проводили за допомогою розрахункових показників індексів Caro та НОМА-IR. Результатом застосування метформіну у 26 жінок із СПКЯ й інсулінорезистентністю стало вірогідне зниження рівня імунореактивного інсуліну натще (з 21,4 +- 2,3 до 6,9 +- 0,8 мкОД/мл; р = 0,005) через 6 місяців, в той час як значущих змін рівня глікемії натще не спостерігалося. Відповідно, показник НОМА-IR знизився з 4,38 +- 1,26 до 1,17 +- 0,18 (р = 0,01), а індекс Caro підвищився з 0,24 +- 0,05 до 0,58 +- 0,14 (р = 0,02). Оцінка показників ліпідного обміну через 6 місяців після початку лікування метформіном підтвердила вірогідне зниження рівня холестерину з 5,4 +- 0,3 до 3,6 +- 0,5 ммоль/л (р = 0,01) і рівня тригліцеридів з 1,7 +- 0,2 до 0,8 +- 0,2 ммоль/л (р = 0,03). Обстеження, проведене у 2018 р. в цих же пацієнток, засвідчило збільшення маси тіла не тільки порівняно з показниками через 6 місяців після лікування метформіном, але і з початковими. Спостерігалося вірогідне підвищення рівня холестерину при обстеженні в 2018 р. до 6,7 +- 0,4 ммоль/л (р = 0,01 порівняно з показником після лікування метформіном). Висновки: жінки із СПКЯ та інсулінорезистентністю, дисліпідемією мають найбільший ризик розвитку ЦД і серцево-судинної патології. Застосування метформіну розглядається як потенційно ефективний метод для подолання інсулінорезистентності, поліпшення гормональних, біохімічних параметрів і можливого зниження кардіоваскулярного ризику при СПКЯ. | ||
| 7. | 
Коритко О. О. До питання про роль амінокислот і їх застосування [Електронний ресурс] / О. О. Коритко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Сільськогосподарські науки. - 2019. - Т. 21, № 91. - С. 116-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbcgn_2019_21_91_23 | ||
| 8. | 
Семенина Г. Б. Оваріальні фактори в патогенезі хронічної ановуляції при синдромі полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Г. Б. Семенина, В. І. Паньків, Н. В. Пашковська, О. О. Коритко, І. В. Паньків // Проблеми ендокринної патології. - 2020. - № 1. - С. 65-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2020_1_11 | ||
| 9. |
Коритко О. О. Перспективи застосування торфу у біотехнології та для одержання продуктів його переробки [Електронний ресурс] / О. О. Коритко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Сільськогосподарські науки. - 2020. - Т. 22, № 93. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbcgn_2020_22_93_23 | ||
| 10. | 
Маркін Л. Б. Сучасні засади лікування генітального герпесу у жінок (огляд літератури; результати власних досліджень) [Електронний ресурс] / Л. Б. Маркін, О. О. Матвієнко, О. О. Коритко // Львівський клінічний вісник. - 2023. - № 1. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2023_1_8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |