![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Косинський О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 19
Представлено документи з 1 до 19
|
1. |
Косинський О. В. Обґрунтування вибору хірургічного лікування пацієнтів з приводу післятромботичної хвороби [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, Д. Л. Бузмаков // Клінічна хірургія. - 2013. - № 4. - С. 55-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_4_16
| 2. |
Дорогань С. Д. Причини та фактори ризику розвитку незадовільних та інвалідизуючих ускладнень оперативного лікування жовчнокам’яної хвороби [Електронний ресурс] / С. Д. Дорогань, О. В. Косинський, Д. І. Дзевицький, А. В. Снісар, Д. Л. Бузмаков // Патологія. - 2010. - Т. 7, № 3. - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2010_7_3_6 Обследовано 90 больных, среди них 34 инвалида вследствие осложнений хирургического лечения ЖКБ. Установлено, что к инвалидизации больных приводили несвоевременная диагностика и оперативная коррекция осложнений. На инвалидизацию больных существенно не влияют своевременно устраненные интраоперационные повреждения внепеченочных желчных протоков. Адекватное устранение холестаза и послеоперационных осложнений лечения ЖКБ позволяет значительно снизить риск инвалидизации данной категории больных.
| 3. |
Дорогань С. Д. Технологія хірургічної реабілітації хворих та інвалідів з негативними медико-соціальними наслідками оперативного лікування жовчнокам’яної хвороби та її ускладнень [Електронний ресурс] / С. Д. Дорогань, О. В. Косинський, А. В. Снісар, Д. І. Дзевицький, Д. Л. Бузмаков // Патологія. - 2010. - Т. 7, № 3. - С. 24-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2010_7_3_7 Обследовано 90 больных и инвалидов после оперативного лечения желчекаменной болезни и ее осложнений. Определен характер послеоперационной патологии внепеченочных желчных путей, которая приводила к развитию неудовлетворительных результатов хирургического лечения обследованной группы пациентов. Проведена оценка эффективности восстановительных и реконструктивных оперативных вмешательств с использованием каскадных дренажей и без них (при повторных операциях у этих больных). Это дало возможность разработать усовершенствованную технологию хирургической реабилитации пациентов с негативными медико-социальными последствиями оперативного лечения желчекаменной болезни и ее осложнений.
| 4. |
Косинський О. В. Швидкісні характеристики абдомінального кровообігу у хворих на ускладнену пептичну виразку дванадцятипалої кишки [Електронний ресурс] / О. В. Косинський // Патологія. - 2010. - Т. 7, № 3. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2010_7_3_23 У 45 больных с осложненной пептической язвой двенадцатиперстной кишки исследованы скоростные характеристики абдоминального кровообращения до и после разных объемов оперативного лечения. Повышенный тонус сосудов при симпатикотонии характеризовался повышенными показателями максимальной систолической скорости кровотока (на 21,2 %) и индекса пульсации (на 59,7 %), тогда как при ваготомии увеличивались показатели минимальной диастолической скорости (на 20,9 %) и повышался в 4,4 раза индекс периферического сопротивления. Выполнение селективной проксимальной ваготомии ускоряло абдоминальное кровообращение на 15 %, тогда как селективная симпатэктомия замедляла на 47,4 % в басейне чревного ствола (<$E р~<<~0,05>). При оперативном миниинвазивном лечении осложненной пептической язвы двенадцатиперстной кишки необходимо учитывать его влияние на скоростные характеристики абдоминального кровообращения.
| 5. |
Косинський О. В. Можливості хірургічної реабілітації хворих та інвалідів внаслідок післятромботичної хвороби нижніх кінцівок із використанням сучасних мініінвазивних втручань [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, А. В. Снісар, Д. Л. Бузмаков, Д. І. Дзевицький // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 3. - С. 37-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_3_12
| 6. |
Десятерик В. І. Імунний дисбаланс у патогенезі абдомінального сепсису при деструктивному панкреатиті [Електронний ресурс] / В. І. Десятерик, В. В. Шаповалюк, О. В. Косинський, М. С. Крикун // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2016. - № 1. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2016_1_6
| 7. |
Косинський О. В. Структура первинної інвалідності у хворих на захворювання венозної системи нижніх кінцівок в Україні [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, Д. І. Дзевицький, Д. Л. Бузмаков, А. В. Cнісар, С. Д. Дорогань // Український вісник медико-соціальної експертизи. - 2011. - № 3. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmse_2011_3_9
| 8. |
Косинський О. В. Динаміка інвалідності внаслідок захворювань вен нижніх кінцівок в Україні за 2014 рік [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, Д. Л. Бузмаков // Український вісник медико-соціальної експертизи. - 2015. - № 2. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmse_2015_2_6
| 9. |
Косинський О. В. Показники інвалідності внаслідок патології підшлункової залози в Україні [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, Д. Л. Бузмаков // Український вісник медико-соціальної експертизи. - 2015. - № 3. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmse_2015_3_6
| 10. |
Косинський О. В. Стан інвалідності та реабілітаціх внаслідок захворювань вен нижніх кінцівок в Україні у 2013 році [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, Д. Л. Бузмаков, П. В. Павлов // Український вісник медико-соціальної експертизи. - 2014. - № 4. - С. 41-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmse_2014_4_9
| 11. |
Косинський О. В. Сучасні аспекти клініко-експертної діагностики інвалідизуючих форм венозних тромбозів і післятромботичної хвороби нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, А. В. Снісар, Д. Л. Бузмаков, Н. В. Волицька // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(2). - С. 66-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(2)__40
| 12. |
Рудинський О. В. Актуальні проблеми підготовки військово-медичних фахівців за посадами сержантського (старшинського) складу "санітарний інструктор” та "військовий фельдшер” для Збройних Сил України [Електронний ресурс] / О. В. Рудинський, О. Ю. Косинський // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 43. - С. 370-379. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_43_45
| 13. |
Косинський О. В. Прогнозування тривалої інвалідності у хворих після хірургічного лікування виразкової хвороби та її ускладнень [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, А. В. Снісар // Український вісник медико-соціальної експертизи. - 2012. - № 1. - С. 27-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmse_2012_1_6
| 14. |
Косинський О. В. Показники первинної та накопиченої шнвалідності внаслідок хронічної патології підшлункової залози в Україні за три роки [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, С. О. Марійченко // Український вісник медико-соціальної експертизи. - 2018. - № 2. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmse_2018_2_5
| 15. |
Косинський О. В. Обмеження життєдіяльності населення України внаслідок хронічних захворювань вен нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, С. О. Марійченко, Д. Л. Бузмаков, Т. В. Іорж // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_1_12 Мета роботи - провести аналіз рівня і структури первинної (ПІ) та нагромадженої інвалідності внаслідок хронічних захворювань вен нижніх кінцівок (ХЗВНК) за останні 5 років в Україні. Дані одержано з усіх обласних центрів та бюро медико-соціальної експертизи і м. Києва, окрім Донецької та Луганської областей і АР Крим. Основними нозологічними формами, які призводили до інвалідності, були варикозна та післятромботична хвороба (ПТХ) нижніх кінцівок. Проаналізовано демографічну, соціальну та тендерну структуру ПІ та нагромадженої інвалідності з урахуванням тяжкості інвалідності. За останні 5 років в Україні рівень ПІ внаслідок хвороб периферичних судин знизився з 0,84 до 0,76 на 10 тис. дорослого населення і з 0,69 до 0,62 на 10 тис. працездатного. В структурі ПІ внаслідок захворювань периферичних судин дорослого населення в 2017 р. частка ХЗВНК становила 30,8 %, в структурі ПІ працездатного населення - 48,9 %, що в 1,3 та 1,2 разу перевищувало відповідні показники у 2013 р. Загальний рівень інвалідності внаслідок ХЗВНК у порівнянні з 2013 р. мав тенденцію до зниження з 1,26 до 1,19 за рахунок ПІ. За 5 років кількість осіб з ПІ внаслідок ХЗВНК молодого віку збільшилася майже вдвічі, а інвалідів зрілого віку - зменшилася в 1,3 разу за рахунок ПТХ. У групі хворих віком до 30 років групу інвалідності внаслідок ХЗВНК первинно встановлено у 2,8 % випадків. У структурі нагромадженої інвалідності внаслідок ПТХ відзначено збільшення кількості осіб зрілого віку. Висновки: в структурі захворювань периферичних судин за 5 років частка ХЗВНК зросла в 1,3 разу серед дорослого населення та в 1,2 разу - серед працездатного. Основною причиною ПІ внаслідок ХЗВНК є ПТХ (71,4 ) зі збільшенням частоти тяжкої інвалідності в 1,2 разу. З 2013 до 2017 рр. частка ПІ молодих осіб унаслідок варикозної хвороби зросла в 1,9 разу, що свідчить про низький рівень медичної реабілітації. Аналіз рівня та структури інвалідності внаслідок ХЗВНК за останні 5 років в Україні виявив негативні тенденції, що потребує вдосконалення підходів до медико-соціальної експертизи та реабілітації.
| 16. |
Неханевич О. Б. Вплив мотивованої ходьби з частковим розвантаженням ваги тіла на великі моторні функції в дітей з церебральним паралічем [Електронний ресурс] / О. Б. Неханевич, В. Б. Бакурідзе-Маніна, О. Л. Смирнова, Ю. Бьон-Йоль, О. В. Косинський // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 107-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2020_25_4_16 Цель работы - повысить эффективность физической терапии нарушений больших моторных функций у детей со спастической формой церебрального паралича путем применения программы терапевтических тренировок с частичной разгрузкой веса тела и мотивированным перемещением на разработанном устройстве для реабилитации людей с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата. В исследование было включено 30 детей от 6 до 11 лет со спастической формой церебрального паралича. Все пациенты были разделены на 2 группы: в группе I дополнительно к стандартному комплексу физической терапии назначали ходьбу по динамической методике, в группе II - по статической методике с частичной разгрузкой веса тела. Длительность применения программы составила 6 недель. Обследование проводили до начала, на 2, 4 и 6 неделях тренировок. Изучены пространственно-временные характеристики ходьбы и показатели активности повседневной жизни. Применение разработанной программы с использованием реабилитационного устройства позитивно повлияло на пространственно-временные показатели ходьбы в обеих группах наблюдения. Статистически значимо увеличилась длина одного цикла ходьбы, скорость ходьбы и длина пройденной дистанции. Установлено значительный прирост объема выполненных активностей повседневной жизни в I группе наблюдения. При этом во II группе также наблюдалось увеличение данного показателя, но оно не достигло статистической значимости. Применение разработанной программы терапевтических упражнений, включающей выполнение ходьбы с мотивированным перемещением и парциальной разгрузкой веса тела на разработанном реабилитационном устройстве, позитивно повлияло на статико-динамические характеристики ходьбы, что улучшило выполнение важных для детей с церебральным параличом активностей, особенно ходьбы и бега. Оптимальными сроками для увеличения длины одного цикла ходьбы является 4-недельная программа, для развития общей выносливости и скорости - 6-недельная программа терапевтических тренировок.
| 17. |
Трофімов М. В. Застосування магнієвмісних мінералів у лікуванні післяопераційних ранових ускладнень у хворих похилого віку [Електронний ресурс] / М. В. Трофімов, В. П. Кришень, С. О. Мунтян, О. Ю. Носов, О. В. Косинський // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2021. - № 3. - С. 95-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2021_3_17
| 18. |
Косинський О. В. Оцінка стану електрофізіологічної активності м’язів гомілок у хворих на післятромботичну хворобу [Електронний ресурс] / О. В. Косинський, Д. Л. Бузмаков // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 39-40.
Зміст випуску Повний текст публікації буде доступним після 01.07.2024 р., через 13 днів
| 19. |
Лурін І. А. Клінічний випадок використання концепції моніторингу при лікуванні вогнепального дефекту м’яких тканин колінного суглоба [Електронний ресурс] / І. А. Лурін, І. П. Хоменко, Е. М. Хорошун, В. В. Негодуйко, С. В. Тертишний, О. В. Косинський, Д. Л. Бузмаков, Б. Вайс // Медичні перспективи. - 2023. - Т. 28, № 2. - С. 197-207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2023_28_2_29 Швидка реабілітація та відновлення функції ушкоджених анатомічних ділянок у військових є основною метою військової медицини. При вогнепальних пораненнях колінного суглоба з дефектами покривних тканин однією з оптимальних методик реконструктивно-пластичного закриття є використання пропелерного клаптя. Представленим у роботі клінічним випадком є мінно-вибухове поранення нижніх кінцівок з дефектом м'яких тканин зовнішньої поверхні правого колінного суглоба у військовослужбовця Збройних сил України під час артилерійського обстрілу на сході України в листопаді 2022 р. Мало місце ізольоване вогнепальне уламкове дотичне непроникаюче поранення зовнішньої поверхні правого колінного суглоба з дефектом м'яких тканин розмірами 7,2 x 3,2 - 1,0 см. Мета роботи - вивчення термографічних та сонографічних особливостей перфузії м'яких тканин після вогнепальних ушкоджень нижніх кінцівок, та на підставі даних динаміки температури з ранової поверхні в поєднанні з сонографічним обстеженням судин визначали доцільність та актуальність цих даних при реконструкції дефектів нижніх кінцівок пропелерною тактикою. Проведена реконструкція клаптем з перфорантною судиною в якості "ключа" LSGA (lateral superior genicular artery) та динамічна мультимодальна концепція з використанням аудіодоплера в перед-, інтра- та післяопераційному періоді із закриттям дефекту за рахунок ротаційного перфорантного клаптя з основою живлення. За весь період лікування в пораненого в динаміці спостерігали температурний фон з поверхні клаптя за допомогою FLIR C2 та відстежували сонографічні зміни кровотоку в проєкції розташування LSGA. Зроблено висновок, що при застосуванні методики клаптів на перфорантних судинах тактично досягається декілька цілей: відновлення цілісності та функції ушкодженої ділянки, зменшення ускладнень з боку післяопераційної та донорської зон. Так, propeller flap можливо віднести до першочергового варіанта заміни тканин серед відновлювальних тактик ушкодженої ділянки нижніх кінцівок вогнепального походження.
|
|
|