Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (6)Журнали та продовжувані видання (1)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (15)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Котюк Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 21
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Котюк Л. 
Біохімічний склад інтродуцента Hyssopus officinalis L. залежно від сортових особливостей [Електронний ресурс] / Л. Котюк // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2013. - Вип. 62. - С. 302-308. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2013_62_40
Попередній перегляд:   Завантажити - 388.832 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Котюк Л. А. 
Вміст аскорбінової кислоти і каротину у сировині пряно-ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 83-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_10
Найвищий вміст аскорбінової кислоти у траві однорічних пряно-ароматичних рослин, вирощених в Житомирському Поліссі, виявлено у синьоквіткової форми Dracocephalum moldavica L., де цей показник становив <$E198,62~symbol С~7,8> мг %, найнижчий - у Satureja hortensis L., в сировині якого виявлено <$E45,46~symbol С~1,58> мг % вітаміну. Серед багаторічних видів максимальний вміст аскорбінової кислоти було виявлено у сировині Hyssopus angustifolius M.B. (<$E308,91~symbol С~4,78> мг %), мінімальний - у Origanum vulgare L. (<$E38,11~symbol С~1,88>). Вміст каротину в сировині рослин родини Lamiaceae незначний. Серед однорічних рослин його найвищий вміст виявлено у траві Satureja hortensis L. - <$E1,12~symbol С~0,01>, найнижчий - у Elsholzia cristata Willd. (<$E0,15~symbol С~0,01> мг %). Серед багаторічних рослин максимальний вміст каротину виявлено у Hyssopus officinalis L. cv. Vodograj, де цей показник становив <$E2,28~symbol С~0,04> та мінімальний (<$E0,15~symbol С~0,01> мг %) - у Salvia officinalis L.
Попередній перегляд:   Завантажити - 785.378 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Котюк Л. А. 
Біохімічні особливості Dracocephalum moldavica у зв’язку з інтродукцією в умовах Полісся України [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк, О. М. Вергун, Д. Б. Рахметов // Экосистемы, их оптимизация и охрана. - 2012. - Вип. 7. - С. 159-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecooo_2012_7_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 619.001 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Котюк Л. А. 
Фунгіцидна активність екстрактів ефіроолійних рослин родини Lamiaceae Lindl. відносно Fusarium oxysporum [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк, І. В. Іващенко // Біологічний вісник МДПУ ім. Б. Хмельницького. - 2013. - № 3. - С. 72-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bvmd_2013_3_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.156 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Котюк Л. А. 
Біохімічні особливості Hyssopus angustifolius за умов інтродукції на Поліссі України [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк // Экосистемы, их оптимизация и охрана. - 2014. - Вип. 10. - С. 94-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecooo_2014_10_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 615.618 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Котюк Л. А. 
Інтродукція Hyssopus officinalis L. у ботанічному саду Житомирського національного агроекологічного університету [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк, Д. Б. Рахметов // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер. : Лісівництво та декоративне садівництво. - 2012. - Вип. 171(1). - С. 101-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2012_171(1)__21
Попередній перегляд:   Завантажити - 4.374 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Котюк Л. А. 
Особливості мікроморфологічної будови вегетативних і генеративних органів та компонентний склад ефірних олій Dracocephalum moldavica L. у зв’язку з інтродукцією на Житомирському Поліссі [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк, Д. Б. Рахметов // Інтродукція рослин. - 2014. - № 1. - С. 56-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2014_1_9
Установлено мікроморфологічні особливості будови вегетативних і генеративних органів Dracocephalum moldavica L. та компонентний склад ефірних олій. Ефіроолійні вмістилища D. moldavica - залозисті трихоми і пельтатні залози - розташовані на всіх надземних органах рослини, але їх розподіл є нерівномірним. Найбільшу щільність ефіроолійних пельтатних залоз виявлено на абаксіальній поверхні приквіток та адаксіальній поверхні віночка. Відсутні пельтатні залози на абаксіальній епідермі нижньої губи чашечки і віночка. Найбільші за діаметром залози розташовані на абаксіальній поверхні листка та адаксіальній поверхні нижньої губи віночка квітки, найменші - на стеблі. У складі ефірних олій, одержаних зі стебел рослин, вирощених за умов Житомирського Полісся, ідентифіковано 19 речовин, з листків - 16, з квіток - 20. Найвищий вміст нералю (43,49 %) та гераніалю (42,45 %) зафіксовано у листках, гераніолу та неролу (28,14 та 15,76 %) - у стеблах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 375.076 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Котюк Л. А. 
Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк, Д. Б. Рахметов // Інтродукція рослин. - 2014. - № 4. - С. 68-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2014_4_11
Вивчено алелопатичні особливості 13-ти ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. Установлено, що найвищий фітотоксичний ефект щодо Triticum aestivum Linn. притаманний водним екстрактам прижиттєвих виділень Dracocephalum moldavica L., Lavandula vera D. C., Lophanthus anisatus Adans., які знизили схожість насіння відповідно у 15,6; 4,9 і 1,7 разу. Стимулювальний вплив виявили витяги з рослинної сировини Nepeta transcaucasica Grossh: схожість насіння Triticum aestivum Linn. становила 96,3 % проти 86,0 % у контрольному варіанті. Hyssopus officinalis L. і Dracocephalum moldavica загальмували ростові процеси у Zea mays L. в 1,8 - 2,6 разу. Стимулювальний ефект щодо насіння Zea mays (від 2 до 6 %) виявлено у Salvia sclarea L., S. officinalis L. та Elsholzia cristata Willd. Найвищий фітотоксичний ефект щодо Triticum aestivum водних екстрактів рослинних решток зафіксовано у Hyssopus officinalis, Monarda didyma L. та Dracocephalum moldavica, які знизили схожість насіння відповідно у 2,6; 2,0 і 1,8 разу. Lophanthus anisatus, Dracocephalum moldavica та Lavandula vera загальмували ростові процеси у Zea mays відповідно в 1,7; 1,5 і 1,4 разу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 411.373 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Котюк Л. А. 
Антимікробна активність етанольного екстракту Satureja hortensis L. проти патогенних штамів мікроорганізмів [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк // Біологічний вісник МДПУ ім. Б. Хмельницького. - 2014. - № 3. - С. 109-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bvmd_2014_3_9
Досліджено біологічну активність 40 % етанольного екстракту Hyssopus officinalis, вирощеного за умов Полісся України, щодо Escherichia coli УКМ В-906 (ATCC 25922); Staphylococcus aureus УКМ В-904 (ATCC 25923); Pseudomonas aeruginosa УКМ В-900 (ATCC 9027); Candida albicans УКМ Y-1918 (ATCC 885-653), які є патогенними стосовно інших організмів. Етанольний екстракт H. officinalis містив у своєму складі речовини, які впливали на S. aureus та E. coli, призводячи до підвищення показників MBC 40 % етилового спирту удвічі. На C. albicans і P. aeruginosa екстраговані речовини не впливали. Встановлено компонентний склад ефірної олії Hyssopus officinalis, культивованої за умов Житомирського Полісся. У ефірній олії гісопу лікарського ідентифіковано 30 компонентів, з яких переважаючими були: ізопінокамфон (44,43 %), пінокамфон (35,49 %), міртенол (5,26 %), гермакрен D (3,15 %), пулегон (2,93 %), біциклогермакрен (1,35 %), beta-пінен (0,97 %) та ін. Відмічено перспективність подальшого детальнішого вивчення етанольних екстрактів гісопу лікарського з метою виготовлення антибактеріальних рослинних препаратів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.633 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Котюк Л. А. 
Оцінка якості насіннєвого матеріалу Dracocephalum Moldavica L. при інтродукції в умовах Житомирського Полісся [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2015. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2015_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 555.564 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Котюк Л. 
Вивчення антимікробної активності етанольного екстракту трави Dracocephalum moldavica L. (Lamiaceae) [Електронний ресурс] / Л. Котюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Біологічні науки. - 2014. - № 13. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnu_2014_13_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.794 Mb    Зміст випуску     Цитування
12.

Трихліб В. І. 
Вплив метеорологічних факторів, циркулюючих збудників на рівень захворюваності гострими респіраторними захворюваннями у військовослужбовців [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, С. Л. Литовка, С. О. Моргун, В. М. Остапенко, М. О. Третьяков, С. І. Ткачук, Л. В. Котюк // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - № 4(1). - С. 94-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_4(1)__19
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.134 Mb    Зміст випуску     Цитування
13.

Котюк Л. А. 
Біологічно активні речовини Origanum vulgare L. [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк, Д. Б. Рахметов // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 1. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_1_4
Визначено якісний склад і кількісний вміст основних компонентів рослинної сировини та ефірної олії материнки звичайної (Origanum vulgare), вирощеної за умов Полісся України. Встановлено, що ця трава містить, %: 29,6 сухої речовини, 37,24 клітковини, 16,65 протеїну, 3,23 загальних цукрів, 0,23 фосфору, 38,11 мг% аскорбінової кислоти, 1125,3 мг% калію. В ефірній олії О. vulgare ідентифіковано 24 компоненти, серед яких переважали: alpha-кадинол (14,24 %), гермакрен D (13,76), beta-каріофілен (12,23), 1,6-гермакрадієн-5-ол (11,12), епі-alpha-кадинол (8,56), alpha-фарнезен (5,75), терпінен-4-ол (3,25), тимол (2,67), цис-сабіненгідрат (1,98), ліналоол (1,35), gamma-терпінен-транс-оцимен (1,21), гераніол (1,07), нераль (1,02).
Попередній перегляд:   Завантажити - 201.202 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Котюк Л. А. 
Якісний і кількісний склад ефірної олії змієголовника молдавського (Dracocephalum moldavica L.) залежно від фенологічних особливостей та фаз розвитку [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк // Физиология растений и генетика. - 2014. - Т. 46, № 6. - С. 541-548. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2014_45_6_12
Досліджено якісний і кількісний склад компонентів ефірної олії інтродуцента Dracocephalum moldavica, вирощуваного у зоні Полісся України. Показано, що залежно від формових особливостей і фенологічних фаз розвитку рослин він змінюється. Вміст цитралю у синьоквіткової форми у фазу бутонізації становив 20,54 %, цвітіння - 48,55, плодоношення - 34,38 %. В ефірній олії білоквіткової форми D. moldavica у фази бутонізації та цвітіння він суттєво не відрізнявся і становив відповідно 38,05 та 40,0 %, у фазу плодоношення знижувався в 1,5 разу - до 26,11 %. У фазу бутонізації у білоквіткової форми D. moldavica відмічено високий вміст геранілацетату - 49,96 %, у синьоквіткової форми цей показник був нижчим - 32,67 % загальної кількості всіх компонентів. У фазу плодоношення рослини містили максимальні кількості терпеноїдів гераніолу та неролу - від 20 до 26 %. Крім того, в ефірній олії змієголовника молдавського у фази бутонізації та плодоношення виявлено моноциклічний сесквітерпен гермакрен D. Доведено, що для потреб косметичної галузі сировину змієголовника молдавського доцільніше заготовляти у фази бутонізації та плодоношення, а для використання у фармації - в період цвітіння.
Попередній перегляд:   Завантажити - 199.59 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Котюк Л. 
Антимікробна активність етанольного екстракту Hyssopus officinalis L. (Lamiaceae) [Електронний ресурс] / Л. Котюк, Д. Рахметов // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2015. - Вип. 70. - С. 237-244. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2015_70_30
Досліджено біологічну активність 40 % етанольного екстракту Hyssopus officinalis, вирощеного за умов Полісся України, щодо Escherichia coli УКМ В-906 (ATCC 25922); Staphylococcus aureus УКМ В-904 (ATCC 25923); Pseudomonas aeruginosa УКМ В-900 (ATCC 9027); Candida albicans УКМ Y-1918 (ATCC 885-653), які є патогенними стосовно інших організмів. Етанольний екстракт H. officinalis містив у своєму складі речовини, які впливали на S. aureus та E. coli, призводячи до підвищення показників MBC 40 % етилового спирту удвічі. На C. albicans і P. aeruginosa екстраговані речовини не впливали. Встановлено компонентний склад ефірної олії Hyssopus officinalis, культивованої за умов Житомирського Полісся. У ефірній олії гісопу лікарського ідентифіковано 30 компонентів, з яких переважаючими були: ізопінокамфон (44,43 %), пінокамфон (35,49 %), міртенол (5,26 %), гермакрен D (3,15 %), пулегон (2,93 %), біциклогермакрен (1,35 %), beta-пінен (0,97 %) та ін. Відмічено перспективність подальшого детальнішого вивчення етанольних екстрактів гісопу лікарського з метою виготовлення антибактеріальних рослинних препаратів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 449.531 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Трихліб В. І. 
Взаємозалежність метеорологічних факторів, циркулюючих збудників та рівня захворюваності у впливі на гострі респіраторні захворювання у військовослужбовців [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, С. Л. Литовка, В. М. Остапенко, С. І. Ткачук, М. О. Третьяков, А. С. Юденков, Л. В. Котюк, С. О. Моргун // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 47. - С. 189-195. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_47_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 226.147 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Котюк Л. А. 
Оцінка успішності інтродукції ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. в умовах Полісся України [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк, Д. Б. Рахметов, Т. В. Пінкіна // Інтродукція рослин. - 2017. - № 1. - С. 11-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2017_1_3
Мета роботи - оцінити результати успішності інтродукції та визначити перспективи культивування за умов Полісся України однорічних і багаторічних малопоширених видів ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. Досліджено 17 однорічних і багаторічних видів нетрадиційних ароматичних рослин родини Lamiaceae, які було інтродуковано впродовж 2008 - 2016 рр. у Ботанічному саду Житомирського національного агроекологічного університету. Використано лабораторні, польові та інтродукційні методи. Оцінено загальний стан рослин, особливості насінного і вегетативного розмноження, їх зимо-, морозо- та посухостійкість, а також стійкість до хвороб і шкідників. Серед культивованих ароматичних рослин родини Lamiaceae 3 однорічних та 8 багаторічних видів (67,4 % від загальної кількості досліджених) виявились особливо перспективними і високостійкими. За умов Полісся України вони добре ростуть і нормально розвиваються, зберігаючи притаманну їм життєву форму, плодоносять, майже не зазнають суттєвих ушкоджень від морозів, посухи та патогенних організмів. Висновки: Dracocephalum moldavica L., Satureja hortensis L., S. montana L., Elsholzia cristata Willd., Hyssopus officinalis L., H. angustifolius M. Bieb., Origanum vulgare L., Nepeta transcaucasica Grossh., Salvia officinalis L., S. sclarea L. і S. aelhiopis L. - екологічно пластичні види, придатні для введення у промислову культуру на Поліссі України. Як високоперспективні інтродуценти вони можуть бути цінним джерелом поповнення рослинних ресурсів та вихідним матеріалом для селекційних досліджень і створення високоадаптивних сортів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 120.092 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Котюк Л. А. 
Вплив строків посіву на продуктивність Dracocephalum moldavica при інтродукції в умовах Житомирського Полісся [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Біологія. - 2014. - № 1100, Вип. 20. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhb_2014_1100_20_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 220.662 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Котюк Л. А. 
Сезонні ритми розвиткурослин Dracocephalum Moldavica за інтродукції в умовах Центрального Полісся України [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк, І. В. Іващенко, Д. Б. Рахметов, Б. В. Борисюк // Екологічні науки. - 2021. - № 6. - С. 192-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekolnauk_2021_6_35
Попередній перегляд:   Завантажити - 510.407 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Котюк Л. А. 
Еколого - біологічні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Martynov в умовах центрального Полісся України [Електронний ресурс] / Л. А. Котюк, І. В. Іващенко, А. В. Шляніна, Б. В. Борисюк // Екологічні науки. - 2022. - № 1. - С. 71-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekolnauk_2022_1_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.021 Mb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського