Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (12)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (9)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Крамарева О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 19
Представлено документи з 1 до 19
1.

Крамарева О. С. 
Деякі аспекти глобалізації інформаційних технологій і засобів масової інформації [Електронний ресурс] / О. С. Крамарева, М. О. Дорохов // Управління проектами, системний аналіз і логістика. Технічна серія. - 2011. - Вип. 8. - С. 327-331. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upsal_2011_8_89
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.873 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Крамарева О. С. 
Збалансованість регіонального ринку праці: визначення та аналіз [Електронний ресурс] / О. С. Крамарева // Теорія та практика державного управління. - 2008. - Вип. 3. - С. 215-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2008_3_0
Попередній перегляд:   Завантажити - 865.802 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Крамарева О. М. 
Підвищення ефективності імпорту в умовах європейської інтеграції України [Електронний ресурс] / О. М. Крамарева // Теорія та практика державного управління. - 2008. - Вип. 3. - С. 422-426. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2008_3_67
Попередній перегляд:   Завантажити - 161.884 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Крамарева О. М. 
Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: аналіз та стратегія розвитку [Електронний ресурс] / О. М. Крамарева // Теорія та практика державного управління. - 2011. - Вип. 1. - С. 402-407. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2011_1_64
Попередній перегляд:   Завантажити - 147.417 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Крамарева О. Г. 
Показники водно-електролітного балансу у постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою [Електронний ресурс] / О. Г. Крамарева, Л. В. Згржебловська, І. Р. Малиш // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 1. - С. 114-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_1_22
Вивчено динаміку показників водно-електролітного балансу, таких як катіони Na<^>+, K<^>+, Ca<^>2+, аніони Cl<^>-, HCO<^>3-, та буферних основ крові у постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою в перші 10 діб лікування за умов відділення інтенсивної терапії у разі застосування традиційної стратегії волемічної підтримки в даної категорії хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 301.504 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Крамарева О. Г. 
Вплив волемічної підтримки збалансованими кристалоїдними розчинами на показники коагуляції та необхідність корекції анемії та коагулопатії компонентами донорської крові у постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою [Електронний ресурс] / О. Г. Крамарева, Л. В. Згржебловська, І. Р. Малиш // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__13
Інфузійна терапія являє собою невід'ємну частину інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою, розв'язуючи такі важливі питання як поповнення дефіциту ОЦК в першу добу лікування, тим самим забезпечуючи гемодинамічну стабільність і, як результат, адекватну перфузію пошкодженого мозку, що вкрай важливо для уникнення вторинних ішемічних пошкоджень. Однак, проведення інфузійної терапії сприяє зниженню рівней факторів коагуляції внаслідок гемодилюції. Мета роботи - дослідити впливи на коагуляцію збалансованих кристалоїдних розчинів як основних розчинів для проведення волемічної підтримки у постраждалих з тяжкою ЧМТ. Обстежено 60 постраждалих з тяжкою ЧМТ віком від 18-ти до 65-ти років, з рівнем свідомості 5 - 11 балів за шкалою ком Глазго (ШКГ) та тяжкістю стану за шкалою APACHE II - <$E21~symbol С~2,7> балів. Постраждалим у групі контролю (30 хворих) проводилась волемічна підтримка розчином натрію хлориду 0,9 % за загальноприйнятою методикою в дозі 24,1 - 65,4 мл/кг/добу, у групі дослідження (30 хворих) волемічна підтримка проводилась збалансованими кристалоїдними розчинами, корекція набряку мозку в обох групах проводилась розчином натрію хлориду 3 % у дозі 3 - 12 мл/кг/ добу. Стан коагуляції у травмованих був вивчений на основі показників протромбінового індексу, протромбінового часу, рівню фібриногену, також було досліджено рівні гемоглобіну; кількість перелитих доз еритроцитарної маси, свіжозамороженої плазми. В обох групах впродовж 10-ти діб не відмічається зниження фібриногену крові нижче референтних значень. Навпаки, відмічається підвищення даного показника в обох групах на 6-ту - 7-му добу лікування. Відмічено зниження протромбінового індексу у групі контролю на 5-ту, 8-му та 9-ту добу лікування. В той час як, у групі дослідження показники протромбінового індексу лишаються в межах референтних значень впродовж всього терміну лікування. У травмованих групи контролю впродовж всього терміну лікування спостерігалося підвищення показників протромбінового часу на 6,25 - 12,5 % у порівнянні з референтними значеннями. Разом з цим, у пацієнтів групи дослідження впродовж 10-ти діб лікування показники протромбінового часу залишались близькими до референтних значень. Кількість доз СЗП, що знадобились у групі контролю для корекції порушень коагуляції перевищила таку у групі дослідження в 11 раз, а кількість доз еритроцитарної маси, що були необхідні для корекції анемії в групі контролю, в 6 разів перевищувала таку в групі дослідження.На кожному з етапів лікування постраждалих з тяжкою ЧМТ важливу роль відіграє волемічна підтримка. Підтримка адекватного волемічного статусу та підтримка необхідної осмолярності плазми крові є ключовими моментами інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою ЧМТ. Мета роботи - вивчити динаміку змін показників Na<^>+, K<^>+, Cl<^>-, HCO<^>3-, BE у постраждалих з тяжкою ЧМТ протягом перших 10-ти діб лікування на фоні застосування традиційної стратегії волемічної підтримки у порівнянні з застосуванням волемічної підтримки збалансованими кристалоїдними розчинами. Обстежено 60 постраждалих з тяжкою ЧМТ віком від 18-ти до 65-ти років з рівнем свідомості 5 - 11 балів за шкалою ком Глазго (ШКГ) та тяжкістю стану за шкалою APACHE II - <$E21~symbol С~2,7> балів. Постраждалим у групі контролю (30 хворих) проводилась волемічна підтримка розчином натрію хлориду 0,9 % по загальноприйнятій методиці в дозі 24,1 - 65,4 мл/кг/добу, у групі дослідження (30 хворих) волемічна підтримка проводилась збалансованими кристалоїдними розчинами, корекція набряку мозку в обох групах проводилась розчином натрію хлориду 3 % у дозі 3 - 12 мл/кг/добу. У всіх травмованих моніторувались показники Na<^>+, K<^>+, Cl<^>-, HCO<^>3-, BE впродовж перших 10-ти діб перебування у відділенні інтенсивної терапії. Гіпернатріємія спостерігається впродовж всього терміну лікування у постраждалих з тяжкою ЧМТ у групі контролю і цей показник максимально перевищує референтні значення на 15 %. Впродовж всього терміну лікування у хворих в групі контролю спостерігається знижений на 11,1 - 33,8 % у порівнянні з референтними значеннями вміст калію. У хворих в групі дослідження також спостерігається зниження вмісту калію крові, але різниця з референтними значенням складає максимум 15 % і припадає переважно на перші 3 доби лікування. Вміст хлору у групі контролю підвищений на 17 і 29 % протягом усього періоду дослідження. Вміст хлору в плазмі крові постраждалих з тяжкою ЧМТ в групі дослідження також перевищував референтні значення, але всього на 3 - 14 %. Виявлено зниження буферних основ на першу, 8-му та 9-ту добу лікування на 87, 100, 100 % відповідно у порівнянні з референтними значеннями у групі контролю. В той час як у групі дослідження спостерігається зниження рівня буферних основ крові на 73 % на першу добу лікування, але протягом подальшого періоду лікування рівень буферних основ у травмованих групи дослідження досягав референтних значень. Висновки: застосування збалансованого кристалоїдного розчину для проведення волемічної підтримки у постраждалих з тяжкою ЧМТ надає змогу у більш стислі терміни купувати метаболічний ацидоз та підтримувати показники водно-електролітного стану крові на більш стабільному рівні.Інфузійна терапія є невід'ємною частиною інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ), однак ефективність інфузійно-трансфузійної терапії багато в чому залежить від цілеспрямованого обгрунтування її програми, характеристик інфузійних розчинів, їх фармакологічних властивостей і фармакокінетики. На даному етапі інтенсивної терапії вибір розчину для проведення волемічної підтримки у постраждалих із тяжкою ЧМТ залишається дискутабельним. Мета роботи - оптимізувати методику проведення волемічної підтримки у постраждалих із тяжкою ЧМТ з метою зменшення вираженості набрякового синдрому. Обстежено 60 постраждалих із тяжкою ЧМТ віком від 18 до 65 років, з рівнем свідомості 5 - 11 балів за шкалою коми Глазго при надходженні та через 12 годин після проведення первинної ресусцитації та тяжкістю стану за шкалою APACHE II 21,0 +- 2,7 бала, які були поділені на 2 групи: контроль та дослідження. Постраждалим у групі контролю волемічна підтримка проводилась розчином NaCl 0,9 % за загальноприйнятою методикою. У групі дослідження волемічна підтримка проводилась збалансованим кристалоїдним розчином. В обох групах моніторувались показники збільшення товщини масиву тканин у фронтальній ділянці, на тилі стопи та окружності над променево-зап'ястковим суглобом. За даними дослідження, у постраждалих, волемічна підтримка яким здійснювалась збалансованим кристалоїдним розчином, набряковий синдром був менш вираженим, також у групі дослідження спостерігається регресування набрякового синдрому на 8 - 9-й добі лікування, на той час як у групі контролю набряки зберігаються впродовж усіх 10 діб лікування. Висновки: встановлено, що застосування для волемічної підтримки збалансованого кристалоїдного розчину суттєво зменшило вираженість набрякового синдрому у постраждалих із тяжкою ЧМТ впродовж перших 10 діб лікування, дозволило ліквідувати набряковий синдром до 9 - 10-ї доби лікування, що, у свою чергу, дозволяє покращити параметри зовнішнього дихання, зменшити кількість ускладнень з боку дихальної системи, тривалість проведення штучної вентиляції легень, а відповідно і перебування у відділенні інтенсивної терапії та термінів лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.008 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Крамарева О. Г. 
Вплив волемічної підтримки збалансованими кристалоїдними розчинами на показники водно-електролітного балансу у постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою [Електронний ресурс] / О. Г. Крамарева, Л. В. Згржебловська, І. Р. Малиш // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 25-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__6
Інфузійна терапія являє собою невід'ємну частину інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою, розв'язуючи такі важливі питання як поповнення дефіциту ОЦК в першу добу лікування, тим самим забезпечуючи гемодинамічну стабільність і, як результат, адекватну перфузію пошкодженого мозку, що вкрай важливо для уникнення вторинних ішемічних пошкоджень. Однак, проведення інфузійної терапії сприяє зниженню рівней факторів коагуляції внаслідок гемодилюції. Мета роботи - дослідити впливи на коагуляцію збалансованих кристалоїдних розчинів як основних розчинів для проведення волемічної підтримки у постраждалих з тяжкою ЧМТ. Обстежено 60 постраждалих з тяжкою ЧМТ віком від 18-ти до 65-ти років, з рівнем свідомості 5 - 11 балів за шкалою ком Глазго (ШКГ) та тяжкістю стану за шкалою APACHE II - <$E21~symbol С~2,7> балів. Постраждалим у групі контролю (30 хворих) проводилась волемічна підтримка розчином натрію хлориду 0,9 % за загальноприйнятою методикою в дозі 24,1 - 65,4 мл/кг/добу, у групі дослідження (30 хворих) волемічна підтримка проводилась збалансованими кристалоїдними розчинами, корекція набряку мозку в обох групах проводилась розчином натрію хлориду 3 % у дозі 3 - 12 мл/кг/ добу. Стан коагуляції у травмованих був вивчений на основі показників протромбінового індексу, протромбінового часу, рівню фібриногену, також було досліджено рівні гемоглобіну; кількість перелитих доз еритроцитарної маси, свіжозамороженої плазми. В обох групах впродовж 10-ти діб не відмічається зниження фібриногену крові нижче референтних значень. Навпаки, відмічається підвищення даного показника в обох групах на 6-ту - 7-му добу лікування. Відмічено зниження протромбінового індексу у групі контролю на 5-ту, 8-му та 9-ту добу лікування. В той час як, у групі дослідження показники протромбінового індексу лишаються в межах референтних значень впродовж всього терміну лікування. У травмованих групи контролю впродовж всього терміну лікування спостерігалося підвищення показників протромбінового часу на 6,25 - 12,5 % у порівнянні з референтними значеннями. Разом з цим, у пацієнтів групи дослідження впродовж 10-ти діб лікування показники протромбінового часу залишались близькими до референтних значень. Кількість доз СЗП, що знадобились у групі контролю для корекції порушень коагуляції перевищила таку у групі дослідження в 11 раз, а кількість доз еритроцитарної маси, що були необхідні для корекції анемії в групі контролю, в 6 разів перевищувала таку в групі дослідження.На кожному з етапів лікування постраждалих з тяжкою ЧМТ важливу роль відіграє волемічна підтримка. Підтримка адекватного волемічного статусу та підтримка необхідної осмолярності плазми крові є ключовими моментами інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою ЧМТ. Мета роботи - вивчити динаміку змін показників Na<^>+, K<^>+, Cl<^>-, HCO<^>3-, BE у постраждалих з тяжкою ЧМТ протягом перших 10-ти діб лікування на фоні застосування традиційної стратегії волемічної підтримки у порівнянні з застосуванням волемічної підтримки збалансованими кристалоїдними розчинами. Обстежено 60 постраждалих з тяжкою ЧМТ віком від 18-ти до 65-ти років з рівнем свідомості 5 - 11 балів за шкалою ком Глазго (ШКГ) та тяжкістю стану за шкалою APACHE II - <$E21~symbol С~2,7> балів. Постраждалим у групі контролю (30 хворих) проводилась волемічна підтримка розчином натрію хлориду 0,9 % по загальноприйнятій методиці в дозі 24,1 - 65,4 мл/кг/добу, у групі дослідження (30 хворих) волемічна підтримка проводилась збалансованими кристалоїдними розчинами, корекція набряку мозку в обох групах проводилась розчином натрію хлориду 3 % у дозі 3 - 12 мл/кг/добу. У всіх травмованих моніторувались показники Na<^>+, K<^>+, Cl<^>-, HCO<^>3-, BE впродовж перших 10-ти діб перебування у відділенні інтенсивної терапії. Гіпернатріємія спостерігається впродовж всього терміну лікування у постраждалих з тяжкою ЧМТ у групі контролю і цей показник максимально перевищує референтні значення на 15 %. Впродовж всього терміну лікування у хворих в групі контролю спостерігається знижений на 11,1 - 33,8 % у порівнянні з референтними значеннями вміст калію. У хворих в групі дослідження також спостерігається зниження вмісту калію крові, але різниця з референтними значенням складає максимум 15 % і припадає переважно на перші 3 доби лікування. Вміст хлору у групі контролю підвищений на 17 і 29 % протягом усього періоду дослідження. Вміст хлору в плазмі крові постраждалих з тяжкою ЧМТ в групі дослідження також перевищував референтні значення, але всього на 3 - 14 %. Виявлено зниження буферних основ на першу, 8-му та 9-ту добу лікування на 87, 100, 100 % відповідно у порівнянні з референтними значеннями у групі контролю. В той час як у групі дослідження спостерігається зниження рівня буферних основ крові на 73 % на першу добу лікування, але протягом подальшого періоду лікування рівень буферних основ у травмованих групи дослідження досягав референтних значень. Висновки: застосування збалансованого кристалоїдного розчину для проведення волемічної підтримки у постраждалих з тяжкою ЧМТ надає змогу у більш стислі терміни купувати метаболічний ацидоз та підтримувати показники водно-електролітного стану крові на більш стабільному рівні.Інфузійна терапія є невід'ємною частиною інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ), однак ефективність інфузійно-трансфузійної терапії багато в чому залежить від цілеспрямованого обгрунтування її програми, характеристик інфузійних розчинів, їх фармакологічних властивостей і фармакокінетики. На даному етапі інтенсивної терапії вибір розчину для проведення волемічної підтримки у постраждалих із тяжкою ЧМТ залишається дискутабельним. Мета роботи - оптимізувати методику проведення волемічної підтримки у постраждалих із тяжкою ЧМТ з метою зменшення вираженості набрякового синдрому. Обстежено 60 постраждалих із тяжкою ЧМТ віком від 18 до 65 років, з рівнем свідомості 5 - 11 балів за шкалою коми Глазго при надходженні та через 12 годин після проведення первинної ресусцитації та тяжкістю стану за шкалою APACHE II 21,0 +- 2,7 бала, які були поділені на 2 групи: контроль та дослідження. Постраждалим у групі контролю волемічна підтримка проводилась розчином NaCl 0,9 % за загальноприйнятою методикою. У групі дослідження волемічна підтримка проводилась збалансованим кристалоїдним розчином. В обох групах моніторувались показники збільшення товщини масиву тканин у фронтальній ділянці, на тилі стопи та окружності над променево-зап'ястковим суглобом. За даними дослідження, у постраждалих, волемічна підтримка яким здійснювалась збалансованим кристалоїдним розчином, набряковий синдром був менш вираженим, також у групі дослідження спостерігається регресування набрякового синдрому на 8 - 9-й добі лікування, на той час як у групі контролю набряки зберігаються впродовж усіх 10 діб лікування. Висновки: встановлено, що застосування для волемічної підтримки збалансованого кристалоїдного розчину суттєво зменшило вираженість набрякового синдрому у постраждалих із тяжкою ЧМТ впродовж перших 10 діб лікування, дозволило ліквідувати набряковий синдром до 9 - 10-ї доби лікування, що, у свою чергу, дозволяє покращити параметри зовнішнього дихання, зменшити кількість ускладнень з боку дихальної системи, тривалість проведення штучної вентиляції легень, а відповідно і перебування у відділенні інтенсивної терапії та термінів лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 522.285 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Крамарева О. Г. 
Вплив волемічної підтримки збалансованими кристалоїдними розчинами на динаміку периферійних набряків у постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою [Електронний ресурс] / О. Г. Крамарева, Л. В. Згржебловська, І. Р. Малиш // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 3. - С. 107-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_3_14
Інфузійна терапія являє собою невід'ємну частину інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою, розв'язуючи такі важливі питання як поповнення дефіциту ОЦК в першу добу лікування, тим самим забезпечуючи гемодинамічну стабільність і, як результат, адекватну перфузію пошкодженого мозку, що вкрай важливо для уникнення вторинних ішемічних пошкоджень. Однак, проведення інфузійної терапії сприяє зниженню рівней факторів коагуляції внаслідок гемодилюції. Мета роботи - дослідити впливи на коагуляцію збалансованих кристалоїдних розчинів як основних розчинів для проведення волемічної підтримки у постраждалих з тяжкою ЧМТ. Обстежено 60 постраждалих з тяжкою ЧМТ віком від 18-ти до 65-ти років, з рівнем свідомості 5 - 11 балів за шкалою ком Глазго (ШКГ) та тяжкістю стану за шкалою APACHE II - <$E21~symbol С~2,7> балів. Постраждалим у групі контролю (30 хворих) проводилась волемічна підтримка розчином натрію хлориду 0,9 % за загальноприйнятою методикою в дозі 24,1 - 65,4 мл/кг/добу, у групі дослідження (30 хворих) волемічна підтримка проводилась збалансованими кристалоїдними розчинами, корекція набряку мозку в обох групах проводилась розчином натрію хлориду 3 % у дозі 3 - 12 мл/кг/ добу. Стан коагуляції у травмованих був вивчений на основі показників протромбінового індексу, протромбінового часу, рівню фібриногену, також було досліджено рівні гемоглобіну; кількість перелитих доз еритроцитарної маси, свіжозамороженої плазми. В обох групах впродовж 10-ти діб не відмічається зниження фібриногену крові нижче референтних значень. Навпаки, відмічається підвищення даного показника в обох групах на 6-ту - 7-му добу лікування. Відмічено зниження протромбінового індексу у групі контролю на 5-ту, 8-му та 9-ту добу лікування. В той час як, у групі дослідження показники протромбінового індексу лишаються в межах референтних значень впродовж всього терміну лікування. У травмованих групи контролю впродовж всього терміну лікування спостерігалося підвищення показників протромбінового часу на 6,25 - 12,5 % у порівнянні з референтними значеннями. Разом з цим, у пацієнтів групи дослідження впродовж 10-ти діб лікування показники протромбінового часу залишались близькими до референтних значень. Кількість доз СЗП, що знадобились у групі контролю для корекції порушень коагуляції перевищила таку у групі дослідження в 11 раз, а кількість доз еритроцитарної маси, що були необхідні для корекції анемії в групі контролю, в 6 разів перевищувала таку в групі дослідження.На кожному з етапів лікування постраждалих з тяжкою ЧМТ важливу роль відіграє волемічна підтримка. Підтримка адекватного волемічного статусу та підтримка необхідної осмолярності плазми крові є ключовими моментами інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою ЧМТ. Мета роботи - вивчити динаміку змін показників Na<^>+, K<^>+, Cl<^>-, HCO<^>3-, BE у постраждалих з тяжкою ЧМТ протягом перших 10-ти діб лікування на фоні застосування традиційної стратегії волемічної підтримки у порівнянні з застосуванням волемічної підтримки збалансованими кристалоїдними розчинами. Обстежено 60 постраждалих з тяжкою ЧМТ віком від 18-ти до 65-ти років з рівнем свідомості 5 - 11 балів за шкалою ком Глазго (ШКГ) та тяжкістю стану за шкалою APACHE II - <$E21~symbol С~2,7> балів. Постраждалим у групі контролю (30 хворих) проводилась волемічна підтримка розчином натрію хлориду 0,9 % по загальноприйнятій методиці в дозі 24,1 - 65,4 мл/кг/добу, у групі дослідження (30 хворих) волемічна підтримка проводилась збалансованими кристалоїдними розчинами, корекція набряку мозку в обох групах проводилась розчином натрію хлориду 3 % у дозі 3 - 12 мл/кг/добу. У всіх травмованих моніторувались показники Na<^>+, K<^>+, Cl<^>-, HCO<^>3-, BE впродовж перших 10-ти діб перебування у відділенні інтенсивної терапії. Гіпернатріємія спостерігається впродовж всього терміну лікування у постраждалих з тяжкою ЧМТ у групі контролю і цей показник максимально перевищує референтні значення на 15 %. Впродовж всього терміну лікування у хворих в групі контролю спостерігається знижений на 11,1 - 33,8 % у порівнянні з референтними значеннями вміст калію. У хворих в групі дослідження також спостерігається зниження вмісту калію крові, але різниця з референтними значенням складає максимум 15 % і припадає переважно на перші 3 доби лікування. Вміст хлору у групі контролю підвищений на 17 і 29 % протягом усього періоду дослідження. Вміст хлору в плазмі крові постраждалих з тяжкою ЧМТ в групі дослідження також перевищував референтні значення, але всього на 3 - 14 %. Виявлено зниження буферних основ на першу, 8-му та 9-ту добу лікування на 87, 100, 100 % відповідно у порівнянні з референтними значеннями у групі контролю. В той час як у групі дослідження спостерігається зниження рівня буферних основ крові на 73 % на першу добу лікування, але протягом подальшого періоду лікування рівень буферних основ у травмованих групи дослідження досягав референтних значень. Висновки: застосування збалансованого кристалоїдного розчину для проведення волемічної підтримки у постраждалих з тяжкою ЧМТ надає змогу у більш стислі терміни купувати метаболічний ацидоз та підтримувати показники водно-електролітного стану крові на більш стабільному рівні.Інфузійна терапія є невід'ємною частиною інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ), однак ефективність інфузійно-трансфузійної терапії багато в чому залежить від цілеспрямованого обгрунтування її програми, характеристик інфузійних розчинів, їх фармакологічних властивостей і фармакокінетики. На даному етапі інтенсивної терапії вибір розчину для проведення волемічної підтримки у постраждалих із тяжкою ЧМТ залишається дискутабельним. Мета роботи - оптимізувати методику проведення волемічної підтримки у постраждалих із тяжкою ЧМТ з метою зменшення вираженості набрякового синдрому. Обстежено 60 постраждалих із тяжкою ЧМТ віком від 18 до 65 років, з рівнем свідомості 5 - 11 балів за шкалою коми Глазго при надходженні та через 12 годин після проведення первинної ресусцитації та тяжкістю стану за шкалою APACHE II 21,0 +- 2,7 бала, які були поділені на 2 групи: контроль та дослідження. Постраждалим у групі контролю волемічна підтримка проводилась розчином NaCl 0,9 % за загальноприйнятою методикою. У групі дослідження волемічна підтримка проводилась збалансованим кристалоїдним розчином. В обох групах моніторувались показники збільшення товщини масиву тканин у фронтальній ділянці, на тилі стопи та окружності над променево-зап'ястковим суглобом. За даними дослідження, у постраждалих, волемічна підтримка яким здійснювалась збалансованим кристалоїдним розчином, набряковий синдром був менш вираженим, також у групі дослідження спостерігається регресування набрякового синдрому на 8 - 9-й добі лікування, на той час як у групі контролю набряки зберігаються впродовж усіх 10 діб лікування. Висновки: встановлено, що застосування для волемічної підтримки збалансованого кристалоїдного розчину суттєво зменшило вираженість набрякового синдрому у постраждалих із тяжкою ЧМТ впродовж перших 10 діб лікування, дозволило ліквідувати набряковий синдром до 9 - 10-ї доби лікування, що, у свою чергу, дозволяє покращити параметри зовнішнього дихання, зменшити кількість ускладнень з боку дихальної системи, тривалість проведення штучної вентиляції легень, а відповідно і перебування у відділенні інтенсивної терапії та термінів лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 370.881 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Крамарева О. Г. 
Вплив волемічної підтримки збалансованим кристалоїдним розчином на предиктори розвитку ниркового пошкодження в постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою [Електронний ресурс] / О. Г. Крамарева, Л. В. Згржебловська, І. Р. Малиш // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 114-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_4_18
Інфузійна терапія являє собою невід'ємну частину інтенсивної терапії постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ), однак ефективність інфузійно-трансфузійної терапії багато в чому залежить від цілеспрямованого обгрунтування її програми, характеристик інфузійних розчинів, їх фармакологічних властивостей та фармакокінетики. На даному етапі інтенсивної терапії вибір розчину для проведення волемічної підтримки в постраждалих із тяжкою ЧМТ залишається дискутабельним. Мета дослідження - оптимізувати методику проведення волемічної підтримки в постраждалих із тяжкою ЧМТ з метою зменшення ймовірності ниркового пошкодження та забезпечення проведення осмолярно безпечної терапії. Обстежені 90 постраждалих із тяжкою ЧМТ віком від 18 до 65 років. Рівень свідомості за шкалою коми Глазго при надходженні та через 12 годин після проведення первинної ресусцитації - 5 - 11 балів, тяжкість стану за шкалою APACHE II - 21,0 +- 2,7 бала. Усі хворі були поділені на 2 групи - групу контролю та дослідження. Постраждалим у групі контролю волемічна підтримка проводилась 0,9% розчином NaCl за загальноприйнятою методикою. У групі дослідження волемічна підтримка проводилась збалансованим кристалоїдним розчином. В обох групах моніторувалися показники натрію, хлору, а також визначалася осмолярність плазми крові. За даними дослідження, у постраждалих, волемічна підтримка яким здійснювалася збалансованим кристалоїдним розчином, спостерігаються безпечні показники натрію та осмолярності плазми крові впродовж усього терміну дослідження. У той час як у групі контролю до 9-ї доби лікування гіперосмолярність сягає свого максимуму. Також у групі дослідження спостерігається значно менш виражена гіперхлоремія. Висновок: установлено, що застосування для волемічної підтримки збалансованого кристалоїдного розчину суттєво зменшило вираженість гіпернатріємії та гіперхлоремії впродовж перших 10 діб лікування, також збалансований кристалоїдний розчин дозволяє забезпечити проведення осмолярно безпечної терапії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 343.527 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Крамарева О. Г. 
Катетерасоційована інфекція кровоплину: дослідження ефективності різних методів профілактики в умовах відділення інтенсивної терапії [Електронний ресурс] / О. Г. Крамарева, Л. В. Згржебловська, І. Р. Малиш // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 243-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_42
Попередній перегляд:   Завантажити - 217.908 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Крамарева О. Г. 
Вплив волемічної підтримки збалансованим кристалоїдним розчином на динаміку набрякуголовного мозку у постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою [Електронний ресурс] / О. Г. Крамарева, Л. В. Згржебловська, І. Р. Малиш // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2016. - Вип. 46. - С. 91-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2016_46_17
Інфузійна терапія являє собою невід'ємну частину інтенсивної терапії постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ), однак ефективність інфузійно-трансфузійної терапії багато в чому залежить від цілеспрямованого обгрунтування її програми, характеристик інфузійних розчинів, їх фармакологічних властивостей та фармакокінетики. На даному етапі інтенсивної терапії вибір розчину для проведення волемічної підтримки в постраждалих із тяжкою ЧМТ залишається дискутабельним. Мета дослідження - оптимізувати методику проведення волемічної підтримки в постраждалих із тяжкою ЧМТ з метою зменшення ймовірності ниркового пошкодження та забезпечення проведення осмолярно безпечної терапії. Обстежені 90 постраждалих із тяжкою ЧМТ віком від 18 до 65 років. Рівень свідомості за шкалою коми Глазго при надходженні та через 12 годин після проведення первинної ресусцитації - 5 - 11 балів, тяжкість стану за шкалою APACHE II - 21,0 +- 2,7 бала. Усі хворі були поділені на 2 групи - групу контролю та дослідження. Постраждалим у групі контролю волемічна підтримка проводилась 0,9% розчином NaCl за загальноприйнятою методикою. У групі дослідження волемічна підтримка проводилась збалансованим кристалоїдним розчином. В обох групах моніторувалися показники натрію, хлору, а також визначалася осмолярність плазми крові. За даними дослідження, у постраждалих, волемічна підтримка яким здійснювалася збалансованим кристалоїдним розчином, спостерігаються безпечні показники натрію та осмолярності плазми крові впродовж усього терміну дослідження. У той час як у групі контролю до 9-ї доби лікування гіперосмолярність сягає свого максимуму. Також у групі дослідження спостерігається значно менш виражена гіперхлоремія. Висновок: установлено, що застосування для волемічної підтримки збалансованого кристалоїдного розчину суттєво зменшило вираженість гіпернатріємії та гіперхлоремії впродовж перших 10 діб лікування, також збалансований кристалоїдний розчин дозволяє забезпечити проведення осмолярно безпечної терапії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 278.68 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Бережна Н. І. 
Збалансованість ринку праці як фактор економічного зростання [Електронний ресурс] / Н. І. Бережна, О. С. Крамарева // Економічна теорія та право. - 2018. - № 1. - С. 38-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_etp_2018_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 343.327 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Волосовець А. О. 
Особливості дистанційного навчання в рамках післядипломної підготовки лікарів з медицини невідкладних станів [Електронний ресурс] / А. О. Волосовець, Б. І. Слонецький, І. С. Зозуля, В. І. Боброва, О. В. Іващенко, І. В. Вербицький, О. Г. Крамарева, Д. С. Савченко // Медична освіта. - 2020. - № 3. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2020_3_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 182.476 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Крамарева О. С. 
Сучасні тенденції функціонування регіонального ринку праці [Електронний ресурс] / О. С. Крамарева, А. О. Надточій // Актуальні проблеми державного управління. - 2020. - № 2. - С. 105-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2020_2_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 387.649 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Волосовець А. О. 
Нові форми післядипломного дистанційного навчання лікарів на кафедрі медицини невідкладних станів [Електронний ресурс] / А. О. Волосовець, І. С. Зозуля, В. І. Боброва, О. В. Іващенко, І. В. Вербицький, О. Г. Крамарева, А. В. Бойко // Медична освіта. - 2021. - № 2(додаток). - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2021_2(dodatok)__4
Попередній перегляд:   Завантажити - 189.63 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Волосовець А. О. 
Використання майстер-класів у навчальному процесі на кафедрі медицини невідкладних станів [Електронний ресурс] / А. О. Волосовець, І. С. Зозуля, О. В. Іващенко, І. В. Вербицький, О. Г. Крамарева, А. В. Бойко // Медична освіта. - 2022. - № 1. - С. 14-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2022_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 123.987 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Волосовець А. О. 
Особливості сучасної структури концепції освітньої діяльності з підготовки здобувачів магістерського рівня за спеціальністю 222 "Медицина" [Електронний ресурс] / А. О. Волосовець, І. С. Зозуля, О. В. Іващенко, І. В. Вербицький, О. Г. Крамарева, А. В. Бойко, Т. М. Волосовець, Д. С. Савченко // Медична освіта. - 2023. - № 1. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2023_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 184.812 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Надточій А. О. 
Перспективи запровадження обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи України та його вплив на ринок праці [Електронний ресурс] / А. О. Надточій, О. С. Крамарева // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. - 2021. - Вип. 1. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cxeebu_2021_1_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 301.911 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Крамарева О. Г. 
Клінічний випадок оперативного та інтенсивного лікування відкритої черепно-мозкової травми згідно з протоколом "Management of severe traumatic brain injury" [Електронний ресурс] / О. Г. Крамарева, А. О. Волосовець, О. Ю. Мазніченко, В. В. Шаригіна // Український медичний часопис. - 2023. - № 1(2)спец.вип.. - С. 67-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2023_1(2)spets
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.22 Mb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського