Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Красюк Е$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 55
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Дудар І. О. Корекція анемії сахаратом заліза у пацієнтів з ххн v д стадії, які лікуються гемодіалізом [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, І. М. Шіфріс, Ю. І. Гончар, В. М. Савчук, О. М. Лобода, Е. К. Красюк, Н. Г. Алексєєвава // Український журнал нефрології та діалізу. - 2014. - № 3. - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2014_3_4
| 2. |
Шіфріс І. М. Госпіталізована захворюваність хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії [Електронний ресурс] / І. М. Шіфріс, В. Ф. Крот, Ю. І. Гончар, Е. К. Красюк, І. О. Дудар // Український журнал нефрології та діалізу. - 2014. - № 4. - С. 31-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2014_4_4
| 3. |
Аблогіна О. В. Вегетативний статус пацієнтів, які лікуються перитонеальним діалізом та його взаємозв’язок з показниками ліпідного обміну [Електронний ресурс] / О. В. Аблогіна, Н. М. Степанова, Н. К. Свиридова, Ю. В. Пономаренко, І. О. Дудар, Е. К. Красюк, О. М. Лобода, М. О. Колесник // Український журнал нефрології та діалізу. - 2014. - № 4. - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2014_4_6
| 4. |
Дудар І. О. Ефективність та безпечність препарату заліза (ІІІ)-гідроксид сахарозного комплексу при корекції анемії у пацієнтів із хронічною хворобою нирок vд стадії, які лікуються гемодіалізом та не отримують еритропоетин стимулюючі засоби (проспективний аналіз) [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, Ю. І. Гончар, І. М. Шіфріс, Е. К. Красюк, В. М. Савчук, О. М. Лобода, Ф. О. Пруський, В. Ф. Крот, Т. М. Нечипорук, Н. Г. Алєксєєва // Український журнал нефрології та діалізу. - 2014. - № 4. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2014_4_9
| 5. |
Шіфріс І. М. Аналіз структури смертності пацієнтів, які отримують лікування гемодіалізом [Електронний ресурс] / І. М. Шіфріс, І. О. Дудар, Ю. І. Гончар, В. Ф. Крот, Е. К. Красюк, Н. Г Алексєєва, М. Ю. Хіль // Український журнал нефрології та діалізу. - 2013. - № 1. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2013_1_4
| 6. |
Дудар І. О. Рівні протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-10) у пацієнтів, які лікуються програмним гемодіалізом, залежно від ступеня анемії та характеру ураження нирок [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, В. М. Савчук, Ю. І. Гончар, В. Є. Дріянська, Е. К. Красюк, М. Ю. Хіль // Український журнал нефрології та діалізу. - 2013. - № 1. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2013_1_7
| 7. |
Дудар І. О. Інтерлейкін 10, індекс маси тіла та сироватковий альбумін у пацієнтів з хронічною хворобою нирок 5Д стадїї [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, В. Є. Дріянська, Є. М. Григор’єва, Ю. І. Гончар, Е. К. Красюк // Український журнал нефрології та діалізу. - 2013. - № 4. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2013_4_7
| 8. |
Мойсеєнко В. О. Патогенетичне обґрунтування використання лозартану у хворих на хронічну хворобу нирок з безсимптомною гіперурикемією [Електронний ресурс] / В. О. Мойсеєнко, О. В. Карпенко, Е. К. Красюк, Н. Г. Алексєєва, А. А Артеменко, М. Г. Крилова, Т. М. Нечипорук // Український журнал нефрології та діалізу. - 2012. - № 2. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2012_2_13
| 9. |
Красюк Е. Перспективи застосування медикаментозної корекції перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на хронічну хворобу нирок [Електронний ресурс] / Е. Красюк, В. Алексєєва // Український журнал нефрології та діалізу. - 2010. - № 3. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2010_3_11
| 10. |
Дудар І. О. Харчовий статус у пацієнтів, які лікуються перитонеальним діалізом [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, О. М. Лобода, І. В. Буржинська, Е. К. Красюк, Є. М. Григор'єва, А. Ю. Шимова // Актуальні проблеми нефрології. - 2015. - Вип. 21. - С. 12-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Apn_2015_21_5
| 11. |
Дудар І. О. Предиктори cмертності пацієнтів, які лікуються гемодіалізом [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, Ю. І. Гончар, В. М. Савчук, І. M. Шифріс, О. М. Лобода, Е. К. Красюк // Актуальні проблеми нефрології. - 2014. - Вип. 20. - С. 39-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Apn_2014_20_7
| 12. |
Степанова Н. М. Стан вегетативної регуляції серцевої діяльності у хворих, які лікуються за допомогою перитонеального діалізу [Електронний ресурс] / Н. М. Степанова, О. В. Аблогіна, І. О. Дудар, О. М. Лобода, Н. К. Свиридова, Ю. В. Пономаренко, Е. К. Красюк, М. О. Колесник // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 73-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_4_13 Мета роботи - вивчити показники вегетативної регуляції серцевого ритму в пацієнтів, які лікуються за допомогою перитонеального діалізу (ПД), та їх прогностичне значення для виживання методу ПД. Проведено проспективне обсерваційне дослідження із залученням 44 пацієнтів із хронічною хворобою нирок V стадії, які лікуються ПД. Середній вік хворих - 50 років. Дослідження варіабельності серцевого ритму (ВСР) здійснено відповідно до стандартів Робочої групи Європейського товариства кардіологів і Північноамериканського товариства зі стимуляції та електрофізіології. Адекватність ПД оцінено за тижневим кліренсом креатиніну і загальним тижневим кліренсом сечовини. У пацієнтів, які лікуються ПД, виявлено зсув вегетативного балансу в бік симпатичної ланки вегетативної нервової системи на тлі зниження загальної потужності серцевого ритму і парасимпатичної недостатності. Гіперактивність симпатичної нервової системи достовірно асоціюється зі зниженням адекватності ПД. Висновки: показники ВСР можна використовувати не лише для прогнозування серцево-судинних подій, а й як предиктори виживання методу ПД та виживання пацієнтів.
| 13. |
Дудар І. О. Гіпокаліємія у хворих, які лікуються постійним амбулаторним перитонеальним діалізом та фактори, що її супроводжують [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, А. Ю. Шимова, О. М. Лобода, Е. К. Красюк, Є. М. Григор’єва, І. В. Буржинська // Актуальні проблеми нефрології. - 2016. - Вип. 22. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Apn_2016_22_9
| 14. |
Кондратюк В. Є. Основні здобутки за останні роки та шляхи покращення нефрологічної допомоги в Київському міському науково-практичному центрі нефрології та діалізу [Електронний ресурс] / В. Є. Кондратюк, Б. І. Паламар, Е. К. Красюк, І. В. Красюк // Актуальні проблеми нефрології. - 2016. - Вип. 22. - С. 68-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Apn_2016_22_11
| 15. |
Дудар І. О. Вплив пентосана полісульфату на перебіг хронічної хвороби нирок II-IV ст. [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, І. М. Шіфріс, В. Є. Дріянська, В. Ф. Крот, О. М. Лобода, Е. К. Красюк, М. Г. Крилова, Н. Г. Алексєєва, Т. П. Брижаченко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2015. - № 3. - С. 10-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2015_3_4
| 16. |
Дудар І. О. Вплив лікування еплетином альфа на показники варіабельності серцевого ритму у пацієнтів, які лікуються гемодіалізом [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, О. М. Лобода, Ю. І. Гончар, І. М. Шіфріс, В. Ф. Крот, Е. К. Красюк, В. М. Савчук // Український журнал нефрології та діалізу. - 2015. - № 3. - С. 73-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2015_3_38
| 17. |
Дудар І. О. Показники варіабельності серцевого ритму та індекс коморбідності у пацієнтів, які лікуються гемодіалізом [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, О. М. Лобода, І. М. Шіфріс, В. Ф. Крот, Ю. І. Гончар, В. М. Савчук, Е. К. Красюк // Український журнал нефрології та діалізу. - 2015. - № 3. - С. 74-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2015_3_39
| 18. |
Дудар І. О. Організація медико-профілактичної допомоги хворим нефрологічного профілю у м. Києві: проблеми та шляхи вирішення [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, Б. І. Паламар, Е. К. Красюк, О. М. Лобода // Український журнал нефрології та діалізу. - 2016. - № 1. - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2016_1_6
| 19. |
Дудар І. О. Порушення нутриційного статусу у хворих, які лікуються перитонеальним діалізом [Електронний ресурс] / І. О. Дудар, А. Ю. Шимова, Е. К. Красюк, І. В. Буржинська // Український журнал нефрології та діалізу. - 2016. - № 2. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2016_2_8
| 20. |
Шіфріс І. М. Інфекції сечової системи у дорослих: шляхи оптимізації комплексної терапії [Електронний ресурс] / І. М. Шіфріс, І. О. Дудар, О. М. Лобода, В. Ф. Крот, Е. К. Красюк, Т. П. Брижаченко, М. Г. Крилова, В. М. Савчук // Семейная медицина. - 2016. - № 5. - С. 18-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_5_7 Мета дослідження - вивчення ефективності застосування препарату Солідагорен у комплексній терапії інфекцій сечової системи. У дослідження були включені хворі (n = 51) віком від 18 до 65 років. У всіх обстежуваних було верифіковано інфекцію сечової системи (ІСС). Пацієнти були розподілені на 2 групи: основна група (n = 30), призначали антибактеріальний лікарський засіб у комплексі з фітопрепаратом Солідагорен; група порівняння (n = 21), проведено тільки антибактеріальну терапію. Групи пацієнтів були репрезентативні за демографічними показниками, нозологією ІСС, перебігом захворювання на початок дослідження. Тривалість антибіотикотерапії залежала від клінічного варіанту ІСС та динаміки основних клініко-лабораторних показників. Тривалість лікування Солідагореном становила у всіх пацієнтів 30 днів. Клінічні дослідження, скарги, дані об'єктивного статусу оцінено у динаміці тричі: на початку лікування, на 4 - 7-й день та на 30-й день спостереження. Бактеріологічні дослідження сечі проведено двічі - до початку лікування та на 17 - 20-й день. Оцінювання загальної клінічної ефективності проведено згідно динаміки суб'єктивних та об'єктивних критеріїв для кожного хворого. Заключения: за результатами дослідження встановлено, що застосування препарату Солідагорен у комплексній терапії ІСС має позитивний вплив на динаміку клініко-лабораторних показників, добре переноситься хворими, сприяє більш швидкій ерадикації збудників ІСС.
| | |
|
|