Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (35) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кричевська Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18 |
|||
| 1. | 
Кричевська Т. О. Можливості підвищення ефективності грошово-кредитного стимулювання економіки (досвід Бразильського банку розвитку) [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Економіка України. - 2014. - № 3. - С. 20-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2014_3_3 Проаналізовано діяльність Бразильського банку розвитку (BNDES) - одного з найбільших і найприбутковіших національних банків розвитку, системоутворюючого інституту бразильської моделі державного капіталізму. Здійснено оцінку економічних (фінансування інфраструктурних проектів, вирощування підприємств - "національних чемпіонів", поширення культури довгострокового фінансування) і соціальних ефектів від його діяльності. Виявлено, що "хворобою росту" BNDES стала "гонитва за прибутком" - зростання "неринковості" пасивів і "ринковості" активів. | ||
| 2. | 
Кричевська Т. О. Монетарне стимулювання економіки: сучасні теоретичні дискусії та практичні підходи [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Економічна теорія. - 2013. - № 3. - С. 63-89 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2013_3_7 | ||
| 3. | 
Кричевська Т. О. Пріоритети та інструменти грошово-кредитної політики в сучасних умовах [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Вісник Інституту економіки та прогнозування. - 2014. - 2014. - С. 42-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viep_2014_2014_8 | ||
| 4. |
Кричевська Т. Історія інститутів грошово-кредитного регулювання США. Стаття 1. Інститути грошово-кредитного регулювання періоду до створення Федеральної резервної системи [Електронний ресурс] / Т. Кричевська // Економічна теорія. - 2014. - № 4. - С. 79-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2014_4_7 Третя стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Описано становлення антициклічної монетарної політики ФРС і механізмів її координації з Казначейством, а також модифікацію монетарної політики під впливом зміцнення позицій кейнсіанства в науці та політиці.Четверта, завершальна, частина циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Охоплено той період в історії ФРС, коли економічна теорія і політичне середовище дозволяли їй максимально використовувати монетарну політику для виконання обох частин свого мандату. Розкрито анатомію успіху антиінфляційної політики П. Волкера та особливості реалізації ФРС цілей цінової стабільності і зайнятості в епоху А. Грінспена. Запропоновано також погляд на роль третьої цілі, зазначеної в законі про ФРС, - цілі помірних довгострокових відсоткових ставок.Перша стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Мета дослідження - пошук відповідей на питання про те, хто де-факто формує монетарну політику, про особливості взаємовідносин центрального банку і міністерства фінансів, про перспективи застосування деяких "нових" монетарних інструментів, що насправді є добре забутими старими. Аналіз формування монетарних інститутів здійснюється в контексті розвитку економічних інститутів, економічних ідей і теорій, протистояння політичних сил. Стаття присвячена історії п'яти інститутів грошово-кредитного регулювання США, що у різні періоди часу до створення ФРС доповнювали металевий стандарт. Це Перший та Другий банки Сполучених Штатів, національна банківська система, Казначейство США та асоціації клірингових домів. Показано, що ініціатива щодо розбудови системи грошово-кредитного регулювання за межі металевого стандарту походила з Казначейства США; як воно від моменту заснування США і до створення ФРС постійно нарощувало свій вплив у грошово-кредитній системі; розкрито функції монетарного характеру, які Казначейство виконувало на різних етапах. Показано, що найбільш успішна антициклічна діяльність двох інститутів - Казначейства і асоціацій клірингових домів - стали будівельними блоками для створення у 1913 р. ФРС США.Друга стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Розкрито економічні, політичні, інституційні та наукові засади утворення Федеральної резервної системи США. Показано, як у випробуваннях двома світовими війнами, Великою депресією і банківськими кризами та відповідно в суперечностях між діяльністю як гаранта золотого стандарту, банку уряду і банку банків кристалізувалися її функції як центрального банку. | ||
| 5. | 
Буковинський С. А. Середньострокова монетарна стратегія та проблеми її формування й реалізації в Україні [Електронний ресурс] / С. А. Буковинський, А. А. Гриценко, Т. О. Кричевська // Фінанси України. - 2008. - № 6. - С. 3-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2008_6_2 | ||
| 6. |
Кричевська Т. О. Види та особливості прояву "нелінійних ефектів" монетарноїполітики на сучасному етапі [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Вісник Інституту економіки та прогнозування. - 2015. - 2015. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viep_2015_2015_6 Описано та систематизовано нестандартні та неочікувані ефекти монетарної політики, що виникають на сучасному етапі, умовно названі "нелінійними ефектами", оскільки вони проявляються або як надто несподівано слабкі чи потужні ефекти традиційних каналів монетарної трансмісії, або як ефекти, що не описуються в традиційних термінах ланок передавального механізму монетарної політики. | ||
| 7. |
Кричевська Т. О. Історія Інститутів грошово-кредитного регулювання США. Стаття 2. Федеральна резервна система у пошуках балансу між функціями гаранта золотого стандарту, банку банків і банку уряду (1913–1951) [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Економічна теорія. - 2015. - № 1. - С. 50-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2015_1_4 Третя стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Описано становлення антициклічної монетарної політики ФРС і механізмів її координації з Казначейством, а також модифікацію монетарної політики під впливом зміцнення позицій кейнсіанства в науці та політиці.Четверта, завершальна, частина циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Охоплено той період в історії ФРС, коли економічна теорія і політичне середовище дозволяли їй максимально використовувати монетарну політику для виконання обох частин свого мандату. Розкрито анатомію успіху антиінфляційної політики П. Волкера та особливості реалізації ФРС цілей цінової стабільності і зайнятості в епоху А. Грінспена. Запропоновано також погляд на роль третьої цілі, зазначеної в законі про ФРС, - цілі помірних довгострокових відсоткових ставок.Перша стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Мета дослідження - пошук відповідей на питання про те, хто де-факто формує монетарну політику, про особливості взаємовідносин центрального банку і міністерства фінансів, про перспективи застосування деяких "нових" монетарних інструментів, що насправді є добре забутими старими. Аналіз формування монетарних інститутів здійснюється в контексті розвитку економічних інститутів, економічних ідей і теорій, протистояння політичних сил. Стаття присвячена історії п'яти інститутів грошово-кредитного регулювання США, що у різні періоди часу до створення ФРС доповнювали металевий стандарт. Це Перший та Другий банки Сполучених Штатів, національна банківська система, Казначейство США та асоціації клірингових домів. Показано, що ініціатива щодо розбудови системи грошово-кредитного регулювання за межі металевого стандарту походила з Казначейства США; як воно від моменту заснування США і до створення ФРС постійно нарощувало свій вплив у грошово-кредитній системі; розкрито функції монетарного характеру, які Казначейство виконувало на різних етапах. Показано, що найбільш успішна антициклічна діяльність двох інститутів - Казначейства і асоціацій клірингових домів - стали будівельними блоками для створення у 1913 р. ФРС США.Друга стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Розкрито економічні, політичні, інституційні та наукові засади утворення Федеральної резервної системи США. Показано, як у випробуваннях двома світовими війнами, Великою депресією і банківськими кризами та відповідно в суперечностях між діяльністю як гаранта золотого стандарту, банку уряду і банку банків кристалізувалися її функції як центрального банку. | ||
| 8. |
Кричевська Т. О. Історія інститутів грошово-кредитного регулювання США. Стаття 3. Становлення антициклічної монетарної політики та розквіт кейнсіанства у США (1951–1979) [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Економічна теорія. - 2016. - № 1. - С. 67-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2016_1_7 Третя стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Описано становлення антициклічної монетарної політики ФРС і механізмів її координації з Казначейством, а також модифікацію монетарної політики під впливом зміцнення позицій кейнсіанства в науці та політиці.Четверта, завершальна, частина циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Охоплено той період в історії ФРС, коли економічна теорія і політичне середовище дозволяли їй максимально використовувати монетарну політику для виконання обох частин свого мандату. Розкрито анатомію успіху антиінфляційної політики П. Волкера та особливості реалізації ФРС цілей цінової стабільності і зайнятості в епоху А. Грінспена. Запропоновано також погляд на роль третьої цілі, зазначеної в законі про ФРС, - цілі помірних довгострокових відсоткових ставок.Перша стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Мета дослідження - пошук відповідей на питання про те, хто де-факто формує монетарну політику, про особливості взаємовідносин центрального банку і міністерства фінансів, про перспективи застосування деяких "нових" монетарних інструментів, що насправді є добре забутими старими. Аналіз формування монетарних інститутів здійснюється в контексті розвитку економічних інститутів, економічних ідей і теорій, протистояння політичних сил. Стаття присвячена історії п'яти інститутів грошово-кредитного регулювання США, що у різні періоди часу до створення ФРС доповнювали металевий стандарт. Це Перший та Другий банки Сполучених Штатів, національна банківська система, Казначейство США та асоціації клірингових домів. Показано, що ініціатива щодо розбудови системи грошово-кредитного регулювання за межі металевого стандарту походила з Казначейства США; як воно від моменту заснування США і до створення ФРС постійно нарощувало свій вплив у грошово-кредитній системі; розкрито функції монетарного характеру, які Казначейство виконувало на різних етапах. Показано, що найбільш успішна антициклічна діяльність двох інститутів - Казначейства і асоціацій клірингових домів - стали будівельними блоками для створення у 1913 р. ФРС США.Друга стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Розкрито економічні, політичні, інституційні та наукові засади утворення Федеральної резервної системи США. Показано, як у випробуваннях двома світовими війнами, Великою депресією і банківськими кризами та відповідно в суперечностях між діяльністю як гаранта золотого стандарту, банку уряду і банку банків кристалізувалися її функції як центрального банку. | ||
| 9. |
Кричевська Т. О. Історія інститутів грошово-кредитного регулювання США. Стаття 4. Від становлення системної антиінфляційної політики до стимулювання економіки за допомогою креативного фінансового сектора (1977–2007 рр.) [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Економічна теорія. - 2016. - № 2. - С. 46-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2016_2_5 Третя стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Описано становлення антициклічної монетарної політики ФРС і механізмів її координації з Казначейством, а також модифікацію монетарної політики під впливом зміцнення позицій кейнсіанства в науці та політиці.Четверта, завершальна, частина циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Охоплено той період в історії ФРС, коли економічна теорія і політичне середовище дозволяли їй максимально використовувати монетарну політику для виконання обох частин свого мандату. Розкрито анатомію успіху антиінфляційної політики П. Волкера та особливості реалізації ФРС цілей цінової стабільності і зайнятості в епоху А. Грінспена. Запропоновано також погляд на роль третьої цілі, зазначеної в законі про ФРС, - цілі помірних довгострокових відсоткових ставок.Перша стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Мета дослідження - пошук відповідей на питання про те, хто де-факто формує монетарну політику, про особливості взаємовідносин центрального банку і міністерства фінансів, про перспективи застосування деяких "нових" монетарних інструментів, що насправді є добре забутими старими. Аналіз формування монетарних інститутів здійснюється в контексті розвитку економічних інститутів, економічних ідей і теорій, протистояння політичних сил. Стаття присвячена історії п'яти інститутів грошово-кредитного регулювання США, що у різні періоди часу до створення ФРС доповнювали металевий стандарт. Це Перший та Другий банки Сполучених Штатів, національна банківська система, Казначейство США та асоціації клірингових домів. Показано, що ініціатива щодо розбудови системи грошово-кредитного регулювання за межі металевого стандарту походила з Казначейства США; як воно від моменту заснування США і до створення ФРС постійно нарощувало свій вплив у грошово-кредитній системі; розкрито функції монетарного характеру, які Казначейство виконувало на різних етапах. Показано, що найбільш успішна антициклічна діяльність двох інститутів - Казначейства і асоціацій клірингових домів - стали будівельними блоками для створення у 1913 р. ФРС США.Друга стаття циклу про розвиток інститутів грошово-кредитного регулювання у США. Розкрито економічні, політичні, інституційні та наукові засади утворення Федеральної резервної системи США. Показано, як у випробуваннях двома світовими війнами, Великою депресією і банківськими кризами та відповідно в суперечностях між діяльністю як гаранта золотого стандарту, банку уряду і банку банків кристалізувалися її функції як центрального банку. | ||
| 10. | 
Кричевська Т. Монетарна політика як елемент суспільного договору: логіко-історичний аналіз [Електронний ресурс] / Т. Кричевська // Економіст. - 2016. - № 5. - С. 4-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2016_5_5 | ||
| 11. | 
Кричевська Т. О. Огляд підходів міжнародних фінансових організацій і деяких національних регуляторів до розуміння природи та регулювання криптовалют [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Наукові праці НДФІ. - 2017. - Вип. 4. - С. 52-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npndfi_2017_4_13 | ||
| 12. |
Кричевська Т. О. Монетарна політика як інститут забезпечення довіри до грошової одиниці і банківської системи: логіко-історичний аналіз [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Економічна теорія. - 2017. - № 3. - С. 64-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2017_3_6 Представлено логіку еволюції монетарної політики як інституту забезпечення довіри до грошової одиниці і банківської системи (з VII ст. до н.е. по 1970-ті роки), розуміння якої необхідне для політики й інституційного будівництва. Вона включає етапи: рекурсивної підтримки довіри до грошової одиниці й авторитету суверена; гарантування якості монет депозитно-розрахунковими банками; сприяння центральних банків зовнішній експансії держав; появу цілі стабільності банківської системи у діяльності центрального банку внаслідок становлення централізованої системи резервування; підтримку внутрішньої довіри до грошової одиниці через зовнішню; різних комбінацій монетарної й фіскальної політики залежно від викликів, що змінювали роль держави і ринків в економіці, і змін поведінки економічних агентів у відповідь на державну політику. | ||
| 13. |
Кричевська Т. О. Національна модель банківської системи Німеччини: становлення, еволюція та можливості збереження в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Економічна теорія. - 2019. - № 3. - С. 73-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2019_3_7 На основі логіко-історичного аналізу розвитку банківської системи Німеччини з'ясовано фактори збереження національної моделі банківської системи в умовах фінансової глобалізації та євроінтеграції. Показано, що специфіка німецької національної банківської системи: потужні родинні торговельні банки, великі універсальні банки, публічні ощадні, кооперативні банки, об'єднані в асоціації, фінансові інститути розвитку - значною мірою визначалася характером політичних інститутів та індустріалізації в країні. Виявлено, що виживання універсальних банків, публічних ощадних банків і кооперативних банків в умовах фінансової глобалізації, що штовхає фінансові системи до конвергенції з англосаксонською моделлю, стало можливим завдяки збереженню моделі відносин "клієнт-домашній банк" (втраченої для великих клієнтів) для малого і середнього бізнесу та інтеграції у модель виробництва диверсифікованої високоякісної продукції, що вимагає тісної кооперації між підприємствами великого та малого і середнього бізнесу. Доведено, що умовою виживання кооперативних і ощадних банків стало об'єднання в асоціації, центральні і регіональні інститути яких додавали професійності діяльності цих інститутів, розширювали коло можливих операцій і здійснювали пошук нових ідентичностей. Виявлено, що мотивами держави у збереженні інститутів публічних ощадних і кооперативних банків на різних етапах були: захист ремісників, фермерів і малого бізнесу як важливих інститутів німецького економічного і соціального порядку; мінімізація економічної концентрації; стимулювання конкуренції між банками; підтримка федералізму через локально-орієнтовану банківську систему. Зроблено висновок, що загальною місією публічних ощадних, кооперативних банків та фінансових інститутів розвитку є економічна і соціальна інтеграція суспільства, підтримка федерального державного устрою, тобто вони є інститутами стабільності і забезпечення довіри в найширшому сенсі.На основі логіко-історичного аналізу розвитку банківської системи Німеччини з'ясовано фактори збереження національної моделі банківської системи в умовах фінансової глобалізації та євроінтеграції. Показано, що специфіка німецької національної банківської системи: потужні родинні торговельні банки, великі універсальні банки, публічні ощадні, кооперативні банки, об'єднані в асоціації, фінансові інститути розвитку - значною мірою визначалася характером політичних інститутів та індустріалізації в країні. Виявлено, що виживання універсальних банків, публічних ощадних банків і кооперативних банків в умовах фінансової глобалізації, що штовхає фінансові системи до конвергенції з англосаксонською моделлю, стало можливим завдяки збереженню моделі відносин "клієнт-домашній банк" (втраченої для великих клієнтів) для малого і середнього бізнесу та інтеграції у модель виробництва диверсифікованої високоякісної продукції, що вимагає тісної кооперації між підприємствами великого та малого і середнього бізнесу. Доведено, що умовою виживання кооперативних і ощадних банків стало об'єднання в асоціації, центральні і регіональні інститути яких додавали професійності діяльності цих інститутів, розширювали коло можливих операцій і здійснювали пошук нових ідентичностей. Виявлено, що мотивами держави у збереженні інститутів публічних ощадних і кооперативних банків на різних етапах були: захист ремісників, фермерів і малого бізнесу як важливих інститутів німецького економічного і соціального порядку; мінімізація економічної концентрації; стимулювання конкуренції між банками; підтримка федералізму через локально-орієнтовану банківську систему. Зроблено висновок, що загальною місією публічних ощадних, кооперативних банків та фінансових інститутів розвитку є економічна і соціальна інтеграція суспільства, підтримка федерального державного устрою, тобто вони є інститутами стабільності і забезпечення довіри в найширшому сенсі. | ||
| 14. | 
Кричевська Т. О. Причини вразливості та стійкості конвенційного монетарного режиму – гнучкого інфляційного таргетування [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Бізнес Інформ. - 2019. - № 11. - С. 67-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2019_11_11 З'ясовано, які виклики сьогодні постають перед конвенційним монетарним режимом - гнучким інфляційним таргетуванням: технічно (з точки зору застосування функції реакції у вигляді різновиду правила Тейлора) і як до елементу суспільного договору, а також чому його досі позиціонують як своєрідний "кінець історії" в монетарній політиці. Виділено такі технічні умови ефективності гнучкого інфляційного таргетування: релевантність інфляції як ключового індикатора циклічної динаміки; наявність, спрямованість та щільність зв'язку між інфляцією та діловою активністю; адекватність оцінок нормальних значень макроекономічних показників. Розглянуто, наскільки вони виконуються на сучасному етапі. Показано, що в умовах фінансіалізації, на противагу інфляції, вагомими індикаторами економічного циклу стають показники стану фінансового ринку, а сама інфляція після здобуття довіри до національної антиінфляційної політики в багатьох країнах значною мірою визначається борговими циклами, глобальними чинниками, тривалим сповільненням економічного зростання, зниженням рівноважних реальних відсоткових ставок. Виявлено, що модифікацію кривих Філліпса можуть спричиняти: дія закону Гударта; зміна характеру ринку праці в розвинутих економіках; посилення впливу глобальних чинників на внутрішню інфляцію та їх невизначеність; технологічні фактори. Розкрито деякі суперечності інфляційного таргетування як елементу суспільного договору - цінова стабільність як одночасно універсальне та групове благо і позірність простоти та прозорості цього монетарного режиму. Сформульовано фактори стійкості інфляційного таргетування як конвенційного монетарного режиму: цінність його здобутків у стабілізації інфляційних очікувань; широта, гнучкість, складність і розмитість; мінливість і невизначеність самих структурних змін, що підривають його ефективність; вбудованість не лише в національні суспільні договори, але й у міжнародний, укладений після краху Бреттон-Вудської валютної системи. | ||
| 15. | 
Кричевська Т. О. Криптовалюти: фактори зростання та регуляторні реакції [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська. // Ефективна економіка. - 2017. - № 12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2017_12_42 | ||
| 16. |
Кричевська Т. О. Перспективи криптовалют: про що говорить палітра альткоїнів [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська. // Ефективна економіка. - 2018. - № 12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_12_57 | ||
| 17. |
Кричевська Т. О. Технологія розподіленого реєстру: теоретико-інституційні засади, потенціал, фактичні досягнення та соціально-економічне значення [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська. // Ефективна економіка. - 2018. - № 11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_11_54 | ||
| 18. |
Кричевська Т. О. Глобальні стагфляційні шоки та перегляд монетарної політики: уроки криз 1970-х та 2020-х [Електронний ресурс] / Т. О. Кричевська // Економічна теорія. - 2022. - № 3. - С. 57-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2022_3_6 З'ясовано, які уроки для монетарної політики в умовах стагфляційних шоків можна винести на основі аналізу чинників інфляції, глобального середовища та підходів до проведення макроекономічної політики напередодні та під час нафтових шоків 1970-х та шоків пропозиції 2020-х, пов'язаних з пандемією та глобальними ефектами повномасштабної війни РФ проти України. Виявлено, що погіршують сучасну ситуацію порівняно з кризою 1970-х рр. з точки зору складності вибору монетарної політики: масштабніші геополітичні загрози; ширший комплекс шоків пропозиції і прискорена перебудова системи енергопостачання під дією зростаючих геополітичних загроз; набагато складніші глобальні ланцюжки постачання; більш диференційована природа вразливості різних країн до сучасних шоків пропозиції, що породжує нові джерела зовнішньої нестабільності унаслідок зростання розриву між відсотковими ставками і зміни обмінних курсів; посилення глобальних наслідків політики ФРС США завдяки більшій глобальній інтегрованості; значно вищі рівні приватної і державної заборгованості; посилення політичного і економічного протистояння між найбільшими економіками - США і Китаєм. Показано, що більш сприятливими для монетарної політики порівняно з 1970-ми рр. умовами є: розвинутий інституційний механізм антиінфляційної монетарної політики; менші інституційні можливості для розкручування спіралі "зарплата-ціни"; більша стійкість до зовнішніх шоків економік з ринками, що формуються. З'ясовано напрями перегляду підходів до проведення монетарної політики з метою підвищення стійкості національних та глобальної економік до стагфляційних шоків: рішуча антиінфляційна політика в умовах загрози формування проінфляційної поведінки економічних агентів; необхідність узгодженої оптимізації і забезпечення довіри до монетарної і фіскальної політики, посилення орієнтації фіскальної політики на подолання обмежень сукупної пропозиції; відмова від припущення про абсолютну еластичність сукупної пропозиції у світі глобалізації і технологічного прогресу; корекція моделей оцінки рівноважних і потенційних величин; адаптація стратегії, комунікації та інструментарію монетарної політики до умов радикальної невизначеності; розширення концепції незалежності монетарної політики в малих відкритих економіках з ринками, що формуються, за рахунок врахування непропорційно великих втрат цієї групи країн від імпорту інфляції та рецесії з провідних розвинутих економік. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |