Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (13) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (34) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Круть Ю$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 29 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Круть Ю. Я. Ранні діагностичні критерії гнійно-септичних ускладнень у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок тривалим безводним періодом при недоношеній вагітності [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, В. А. Пучков // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 6. - С. 29-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_6_10 Изучено состояние системы цитокинов у беременных с недоношенной беременностью, осложненной преждевременным разрывом плодных оболочек с длительным безводным промежутком. Установлено, что у беременных при недоношенной беременности с длительным безводным периодом и гнойно-септическими осложнениями результаты иммунологических исследований свидетельствуют, что в большинстве случаев беременность протекает на фоне системного воспаления. Это подтверждается высоким содержанием цитокинов (IL-6, IL-10) у женщин с гнойно-септическими осложнениями при недоношенной беременности, осложненной преждевременным разрывом околоплодных оболочек с длительным безводным промежутком. Полученные данные позволяют определять ранние прогностические критерии гнойно-септических осложнений у беременных высокой группы риска и являются основанием для последующей пролонгации недоношенной беременности, осложненной преждевременным излитием околоплодных вод. | |||
| 2. |
Залізняк В. О. Досвід роботи кафедри акушерства та гінекології з підготовки студентів медичного факультету до ліцензійного іспиту "Крок-2. Загальна лікарська підготовка" [Електронний ресурс] / В. О. Залізняк, Ю. Я. Круть, А. В. Жаркіх, М. І. Павлюченко // Запорожский медицинский журнал. - 2014. - № 2. - С. 124-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2014_2_34 Проведен анализ данных, полученных по итогам 5 лет работы кафедры акушерства и гинекологии Запорожского государственного медицинского университета по подготовке студентов медицинского факультета к лицензионному экзамену "Крок-2. Общая врачебная подготовка". | |||
| 3. | 
Круть Ю. Я. Современный взгляд на проблему преждевременного разрыва плодных оболочек при недоношенной беременности [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, В. А. Пучков // Патологія. - 2009. - Т. 6, № 3. - С. 14-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2009_6_3_5 Представлены данные обзора литературы по проблеме преждевременного разрыва плодных оболочек при недоношенной беременности. Рассмотрены вопросы этиологии, тактики ведения и исходы для матери и ребёнка при данной патологии. | |||
| 4. | 
Круть Ю. Я. Возможности оптимизации гемодинамики в фетоплацентарном бассейне, как фактор влияния на перинатальный результат [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, Н. В. Гайдай, С. А. Бондаренко, А. М. Ревенько // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 206-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__30 Исход беременности высокого риска зависит от уровня диспансерного наблюдения. Представлены новые возможности совершенствования диспансерного ведения беременных с варикозной болезнью путем эффективного использования этапа санаторного оздоровления в отделении патологии беременности санатория "Великий Луг" г. Запорожье, включающего в комплекс оздоровительных мероприятий, использование инфракрасной сауны с разработанной эффективной схемой саунотерапии, подтвержденной терапевтическим эффектом. Цель работы - снижение частоты осложнений беременности, родов и послеродового периода у беременных, страдающих варикозной болезнью, путем разработки и внедрения научно обоснованных лечебно-профилактических мероприятий. У 40-ка беременных с варикозной болезнью в отделении патологи беременности санатория "Великий Луг" для восстановления гемостаза использована инфракрасная термокамера "Квант-2", спроектированная и изготовленная в отделе клинической патофизиологии института им. А. А. Богомольца. Выводы: предложенный подход - включение этапа местного санаторного оздоровления - расширяет возможности профилактики осложнений течения гестационного процесса, родов и послеродового периода женщин с варикозной болезнью. | |||
| 5. | 
Пучков В. А. Стан плода та новонародженого в термінах гестації 25–28 тижнів при тривалому безводному проміжку [Електронний ресурс] / В. А. Пучков, Ю. Я. Круть, О. Д. Кирилюк, І. О. Першакова // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_2_7 Мета роботи - розробити діагностичні критерії оцінки стану плода за допомогою доплерометричного дослідження кровотоку фетоплацентарного комплексу у вагітних із тривалим безводним проміжком у термін гестації 25 - 28 тиж та стану новонародженого, це надасть змогу оптимізувати тактику ведення таких вагітних. Проаналізовано стан плода за даними доплерометрії та ранні перинатальні наслідки у 62 вагітних, які народили в термінах 25 - 28 тиж вагітності з передчасним розривом плодових оболонок. Вагітним проведено ультразвукове дослідження за загальноприйнятою методикою Morgenstern (1986), Демідова В. Н. (1991) на ультразвуковому апараті Siemens Acuson S-2000 (Німеччина), оснащеному блоком пульсуючої хвилі і функцією кольорового доплерівського картирування з використанням конвексного датчика з частотою 3,5 - 5 Мгц. Доплерометрію проведено за загальноприйнятою методикою Campbell (1991), Демідова В. Н. (1993). За даними доплерометрії плацентарно-плодового кровотоку встановлено, що передчасний розрив плодових оболонок у вагітних у термін гестації 25 - 28 тиж і тривалий безводний проміжок (понад 48 год.) не погіршують стан плода, у тому числі у разі ознак інфекційних ускладнень у таких вагітних. Висновки: основними причинами перинатальної патології та смертності є глибока недоношеність новонароджених і розвиток синдрому дихальних розладів. | |||
| 6. | 
Круть Ю. Я. Особливості стану клітинної ланки імунної системи у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок в термінах гестації 25-28 тижнів [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, В. А. Пучков, С. А. Бондаренко, Г. О. Шевченко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 206-207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_61 | |||
| 7. | 
Колесник Ю. М. Деякі питання імплементації закону України "Про вищу освіту” у діяльність вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] / Ю. М. Колесник, Ю. М. Нерянов, В. А. Візір, В. О. Туманський, М. О. Авраменко, Ю. Я. Круть // Медична освіта. - 2015. - № 2. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_2_21 | |||
| 8. | 
Круть Ю. Я. Досвід підготовки лікарів-інтернів на кафедрі акушерства і гінекології ЗДМУ з фаху "Загальна практика–сімейна медицина" [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, Н. Г. Ізбицька, В. Г. Сюсюка, І. Г. Амро, О. М. Слинько, К. Ю. Нерянов, С. П. Онопченко // Сімейна медицина. - 2014. - № 5. - С. 155-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_5_44 Досвід підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю "загальна практика - сімейна медицина" свідчить, що саме мультидисциплінарний підхід на рівні кафедри сімейної медицини та кафедри акушерства і гінекології надає змогу уніфікувати навчальний процес під час підготовки сімейних лікарів. Постійний зв'язок викладачів кафедри та закладів практичної охорони здоров'я дозволяє виявити та при необхідності виправити недоліки як в роботі клінічних баз, так і наукового закладу. Ефективна підготовка сімейних лікарів за профілем "акушерство і гінекологія" можлива при співпраці установ охорони здоров'я та, зокрема, кафедри акушерства і гінекології, що дозволить покращити якість допомоги населенню. | |||
| 9. | 
Круть Ю. Я. Многоплодная беременность. Современный взгляд на проблему [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, Е. В. Бабинчук // Здоровье женщины. - 2013. - № 6. - С. 83-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_6_17 Рассмотрены современные взгляды на ведение и родоразрешение женщин с многоплодной беременностью. | |||
| 10. |
Круть Ю. Я. Досвід використання комбінованого мікродозованого орального контрацептиву з дроспериноном для лікування передменструального синдрому і дисменореї у жінок з надмірною масою тіла [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, І. Б. Грідіна, Н. В. Авраменко // Здоровье женщины. - 2015. - № 8. - С. 151-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_8_36 Наведено досвід використання комбінованого мікродозованого орального контрацептиву (МДОК) із дроспериноном для лікування передменструального синдрому та дисменореї у жінок з надмірною масою тіла. Одержані дані, які свідчать, що комбінований МДОК із дроспериноном є оптимальним вибором через ефективність, доступну вартість, комфортний режим застосування для пацієнток, нечасті побічні явища. | |||
| 11. | 
Олійник Н. С. Нові технології в тактиці вибору методу лікування лейоміоми матки [Електронний ресурс] / Н. С. Олійник, Ю. Я. Круть, Н. В. Гайдай // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 2(2). - С. 71-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_2(2)__21 Мета дослідження - розробка бальної системи прогнозування результатів операції емболізація маткових артерій у пацієнтів з лейоміомою матки шляхом проведення покрокового дискримінантного аналізу. У дослідженні брали участь 57 жінок віком від 25 до 52 років. Всім пацієнткам було проведено такі обстеження: збір анамнезу, аналіз скарг та дослідження маткової гемодинаміки шляхом ультразвукової доплеметрії на апараті Voluson E 8 (Австрія). Під час ультразвукового та доплерометричного дослідження визначалися розміри, локалізація, кількість вузлів, показники кровообігу у вузлі (максимальна систолічна швидкість кровообігу й індексу резистентності в судинах міоматозного вузла), а також тип ангіоархітектоніки вузла. Обробка і аналіз даних проводили за допомогою статистичного пакета "Statistica 6.0". Для всіх видів аналізу статистично значущими вважали відмінності у разі рівня значущості p << 0,05. Проведений лінійний покроковий дискримінантний аналіз Фішера надав змогу вибрати 3 найбільш важливі показники: вік, максимальна швидкість кровообігу та кількість вузлів. Грунтуючись на цих даних, за допомогою дискримінантного аналізу виведено класифікаційні рівняння, які з великою вірогідністю дозволяють прогнозувати ефективність емболізації маткових артерій. Одержані результати слід інтерпретувати шляхом арифметичного підрахунку зазначеного показника. Класифіковане значення буде максимальним для того рівняння, яке описує передбачуваний результат емболізації маткових артерій. Згідно з одержаними даними із сукупності досліджуваних ознак (розташування, кількість і розмір вузлів, максимальна систолічна швидкість кровообігу (МСШК), індекс резистентності (ІР), скарги, вік пацієнтки, тип кровообігу) найбільший вплив на "народження" міоматозних вузлів має ангіоархітектоніка вузла, а саме змішаний тип кровопостачання (p = 0,003). Висновок: на підставі одержаних даних розроблено новий прогностичний метод, який надасть змогу адекватно й достовірно оцінювати показання для проведення емболізації маткових артерій пацієнткам із лейоміомою матки. | |||
| 12. |
Пучков А. В. Морфологічні зміни плаценти у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок при передчасних пологах [Електронний ресурс] / А. В. Пучков, Ю. Я. Круть // Здоровье женщины. - 2013. - № 4. - С. 88-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_4_23 Наведено дані аналізу морфологічного дослідження 92 плацент від вагітних, які народили в термінах 22 - 28 тиж гестації з передчасним розривом плодових оболонок. Установлено, що чинником ризику виникнення хоріоамніоніту є наявність передчасного розриву плодових оболонок, а не тривалість безводного проміжку. Проведення профілактичної антибактеріальної терапії знижує відсоток клінічно реалізованого хоріоамніоніту, дозволяє пролонгувати вагітність і зменшує перинатальні втрати. | |||
| 13. |
Круть Ю. Я. Передчасний розрив плодових оболонок при недоношеній вагітності [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, В. А. Пучков, К. С. Любомирська // Здоровье женщины. - 2014. - № 4. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_4_21 Наведено огляд літератури з проблеми передчасного розриву плодових оболонок у випадку недоношеної вагітності, визначено сучасний науковий погляд на дану проблему. Наведено власні дані щодо раціональної антибактеріальної профілактики за пролонгації недоношеної вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок, а також морфоструктурні зміни в плацентарній тканині у вагітних з даною патологією. | |||
| 14. |
Шевченко А. О. Психоемоційні аспекти стану вагітних із загрозою передчасних пологів [Електронний ресурс] / А. О. Шевченко, Ю. Я. Круть // Здоровье женщины. - 2018. - № 10. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_10_13 Мета дослідження - вивчення психоемоційного статусу вагітних із загрозою передчасних пологів (ПП). Обстежено 92 жінки з одноплідною вагітністю у терміні гестації 22 - 34 тиж. До основної групи ввійшли 32 вагітні з загрозою ПП, які отримували стандартну терапію; до групи порівняння - 30 вагітних із загрозою ПП, з якими проведено психопрофілактичну бесіду щодо їх стану; до контрольної групи - 28 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Критеріями виключення були: багатоплідна вагітність, тяжка екстрагенітальна патологія; прееклампсія; аномалії статевих органів; вагітність, що настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Психоемоційний стан жінок оцінювали шляхом опитування за допомогою шкали, запропонованої С. Д. Спілбергером та адаптованої Ю. А. Ханіним (1978). Для оцінювання комфортності стану вагітності у пацієнток вибрано опитувальник САН. У ході вивчення рівня тривожності у вагітних із загрозою ПП за допомогою опитувальника С. Д. Спілбергера та Ю. А. Ханіна встановлено достовірну різницю у величині ситуативної тривожності (СТ) в основній групі та групі порівняння. Рівень СТ був достовірно більшим у вагітних основної групи та становив 44,38, що в 1,31 разу більше, ніж у групі контролю. У рівні особистісної тривожності (ОТ) вдалося виявити статистичну відмінність між групою порівняння та контролю. В основній групі високий і середній рівні СТ розподілились порівну - по 50 %, а у групі порівняння так: середній рівень - 56,25 %, високий - 34,37 %. В основній групі середній рівень ОТ виявлено у 43,75 % вагітних, високий рівень у 56,25 %. У групі порівняння високий рівень ОТ був майже у 60 % вагітних, середній - у 40,63 %. У вагітних основної групи найбільш знижений у порівнянні з нормою (контрольна група) згідно з опитувальником САН був компонент "Активність" (Mann-Whitney U-test), менша різниця спостерігалась за показником "Самопочуття". Показник "Настрій" був достовірно нижчим в основній групі у порівнянні з групою контролю (Mfnn-Whitney U-test). Встановлено, що використання тестових методик надає можливість здійснити раннє виявлення відхилень у психологічному стані вагітних і своєчасну їх корекцію з метою зниження ризику невиношування вагітності та перинатальної патології. Для отримання максимальної ефективності лікування загрози переривання вагітності, де визначальною ланкою є спадкоємність і послідовність у веденні жінок у період гестації, у практичній роботі акушерів-гінекологів жіночих консультацій, відділень патології вагітних окрім застосування стандартного алгоритму лікування загрози передчасних пологів необхідно долучати психолога та використовувати методологію психопрофілактики та психокорекції ускладнень гестаційного процесу. | |||
| 15. |
Круть Ю. Я. Клініко-анамнестичні особливості різних форм гіперпластичних процесів ендометрія у поєднанні з міомою матки [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, Н. А. Земляна // Здоровье женщины. - 2018. - № 10. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_10_20 Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених вивченню гіперпластичних процесів ендометрія (ГППЕ), багато питань патогенезу, діагностики, лікування та профілактики цієї патології до сьогодні залишаються невирішеними. Мета дослідження - визначення клініко-анамнестичних особливостей ГППЕ за даними ретроспективного аналізу. Обстежено 125 пацієнток із різними формами ГППЕ, які знаходились на лікуванні у гінекологічному відділенні КУ "Міська клінічна лікарня N 7" м. Запоріжжя. Пацієнтки були розподілені на групи залежно від конкретної форми гіперплазії ендометрія. До першої групи ввійшли 34 хворі на просту гіперплазію ендометрія (ГПЕ) без атипії (середній вік - 42 роки). До другої групи ввійшли 47 пацієнток із комплексною ГПЕ без атипії (середній вік - 42 роки). До третьої групи ввійніли 44 пацієнтки з поліпами ендометрія (середній вік - 42 роки). Пацієнткам проведено ультразвукове обстеження на апараті "MyLab50" ("Esaote", Італія) та відеогістероскопію ("Karl Storz", Німеччина). Морфологічне дослідження макропрепаратів виконано у патологоанатомічному відділенні Університетської клініки ЗДМУ. Достовірні відмінності за віком були лише у групі простої гіперплазії, де пацієнтки з міомою були старшими на 19,5 %. Частота артеріальної гіпертензії (АГ) була достовірно вищою у групах простої (на 14,1 %) і комплексної гіперплазії (на 7,7 %) у порівнянні з групою поліпів ендометрія. Частота поєднання міоми матки та ГППЕ була достовірно вищою за комплексної ГПЕ без атипії у порівнянні з групою простої гіперплазії та поліпів ендометрія. Аденоміоз також достовірно частіше спостерігався у пацієнток з комплексною у порівнянні з групою простої ГПЕ. Основною причиною звернення до лікаря пацієнток з ГППЕ були порушення репродуктивної функції у формі безплідності, що співвідноситься з даними досліджень інших авторів. Безплідність дещо частіше спостерігалась у пацієнток з комплексною гіперплазією (40,7 %). Встановлено, що жінки з простою гіперплазією у поєднанні з міомою матки були достовірно старшими за віком від хворих без міоми. У пацієнток з ГППЕ найбільш поширеною коморбідною патологією була міома матки, яку достовірно частіше виявляли у пацієнток з комплексною гіперплазією. З коморбідної соматичної патології у пацієнток з ГППЕ частіше виявляли АГ, яка була достовірно більш поширеною у групах простої та комплексної гіперплазії. Основною причиною звернення до лікаря жінок із ГППЕ та міомою матки були порушення репродуктивної функції у формі безплідності. | |||
| 16. | 
Любомирська К. С. Роль рецепторів вродженого імунітету в патогенезі асоційованого з передчасними пологами передчасного розриву плодових оболонок [Електронний ресурс] / К. С. Любомирська, О. М. Камишний, Ю. Я. Круть // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - № 1. - С. 101-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2019_1_20 | |||
| 17. |
Круть Ю. Я. Current opportunities for determining of predictors of threatened preterm labor [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, А. О. Шевченко, В. Г. Сюсюка // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - № 1. - С. 160-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2019_1_31 | |||
| 18. |
Круть Ю. Я. Оцінювання впливу комплексної терапії загрози передчасних пологів на особливості стресорезистентності вагітних, акушерські та перинатальні наслідки розродження [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, А. О. Шевченко, В. Г. Сюсюка, І. Ф. Бєленічев // Перинатология и педиатрия. - 2019. - № 2. - С. 27-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2019_2_6 Однією з важливих проблем збереження репродуктивного потенціалу є попередження невиношування вагітності, що потребує детального вивчення для профілактики самовільних викиднів, передчасних пологів і народження маловагових дітей. Мета роботи - оцінити вплив комплексного лікування вагітних із загрозою передчасних пологів на стресорезистентність їх організму, акушерські та перинатальні наслідки розродження. Обстежено 85 вагітних у терміні 22 - 34 тижні. Основну групу становили 43 жінки із загрозою передчасних пологів, які отримували прогестерон натуральний мiкронiзований та супозиторії Далмаксін (тіотриазолін). Ведення 42 вагітних групи порівняння (жінки із загрозою передчасних пологів) забезпечено згідно із наказом МОЗ України від 03.11.2008 р. № 624. Вагітним груп дослідження проведено комплексне психологічне обстеження, оцінку рівня інсуліну та кортизолу в сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Аналіз динаміки рівня тривожності через 7 та 10 діб лікування жінок із груп дослідження виявив зниження рівня ситуативної тривожності, що є маркером емоційної реакції на стресову ситуацію. Однак надалі статистично значуще зниження відмічалося через 2 тижні лікування лише в основній групі (p << 0,05). Середні рівні сироваткового кортизолу не мали статистично достовірної (p >> 0,05) різниці в динаміці лікування. При цьому середній рівень інсуліну становив 15,9 мкМЕ/мл, а за тиждень лікування статистично достовірно зріс до 34,7 мкМЕ/мл (p << 0,05). Серед вагітних групи порівняння таких змін не було. У вагітних основної групи в динаміці лікування підвищився інсулін/кортизоловий індекс з 0,027 у.о. до 0,066 у.о. Характерне зростання відмічалося у групі порівняння (0,027 у.о. і 0,033 у.о. відповідно), проте незначно. Аналіз акушерських і перинатальних наслідків розродження засвідчив, що частота передчасних пологів становила 23,8 % у групі порівняння і значно перевищувала показник основної групи (14,0 %). Показник перинатальної захворюваності у групі порівняння становив 40,5 % і був статистично достовірно (p >> 0,05) вищим порівняно з основною групою (14,0 %). Висновки: за результатами дослідження встановлено позитивний вплив запропонованого комплексного лікування вагітних із загрозою передчасних пологів на гормональний баланс. А це, своєю чергою, підвищує стресорезистентність організму вагітних. Застосування комплексу препаратів прогестерон натуральний мiкронiзований та супозиторіїв Далмаксін у вагітних із загрозою передчасних пологів сприяє зниженню її частоти (14,0 % проти 23,8 %), а також позитивно впливає на показник перинатальної патології (14,0 % проти 40,5 %), що дає підстави рекомендувати запропоновану схему. | |||
| 19. |
Круть Ю. Я. Прогнозування хронічного перебігу пієлонефриту у дітей [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, А. О. Шевченко, В. Г. Сюсюка, І. Ф. Бєленічев // Перинатология и педиатрия. - 2019. - № 2. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2019_2_7 | |||
| 20. |
Круть Ю. Я. Фактори ризику затримки росту плода у вагітних із артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Ю. Я. Круть, О. В. Дейніченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_1_17 Проблема затримки росту плода (ЗРП) є актуальною проблемою сучасного акушерства. Існуючі сьогодні критерії ЗРП не надають можливості діагностувати її на ранніх термінах вагітності. Це призводить до запізнілого проведення лікувальних і превентивних заходів. Отже, виникає необхідність удосконалення методів діагностики ЗРП. Мета дослідження - визначення за допомогою анамнестичних і клініко-інструментальних стандартних методів факторів ЗРП у вагітних із артеріальною гіпертензією (АГ). Проведено ретроспективний аналіз 117 історій хвороб вагітних пацієнток із АГ, які знаходилися на лікуванні у Запорізькому обласному перинатальному центрі у 2017 - 2018 рр. Виконано дослідження методом "випадок - контроль". Жінки спостерігалися у термінах 26 - 36 тиж вагітності. Вагітних розподілили на дві групи. До 1-ї групи (основної) ввійшли 14 вагітних із хронічною АГ (ХАГ), у яких діагностували ЗРП. До 2-ї групи (група порівняння) ввійшли 103 жінки із АГ, у яких не виявлено ЗРП. Спостереження за вагітними проводили згідно з діючими клінічними протоколами. Статистичний аналіз виконували з використанням програми "STATISTICA" for Windows 6.0" (Stat Soft Inc., N AXXR712D833214FAN5). Статистично значущих відмінностей між групами пацієнток за структурою інших супутніх захворювань виявлено не було (p >> 0,05). Слід відзначити, що у переважної більшості жінок 1-ї групи встановлювали 2-й ступінь ХАГ (78,6 %), тоді як у більшості пацієнток 2-ї групи (52,4 %) визначали 1-й ступінь ХАГ (p << 0,05). У переважної більшості пацієнток основної групи систолічний артеріальний тиск перевищував 140 мм рт.ст. (78,6 %), а діастолічний перевищував 90 мм рт.ст. (85,7 %) (p << 0,01). Порушення матково-плацентарного кровообігу (ПМПК) визначали у 92,9 % пацієнток 1-ї групи та у 20,4 % осіб групи порівняння (p << 0,001). При цьому ПМПК 3-го ступеня виявляли у 35,9 % жінок 1-ї групи та у 1 % пацієнток групи порівняння (p << 0,05). Усі вагітні отримували лікування згідно з медичними стандартами МОЗ України. Об'єм призначеної терапії не мав впливу на формування ЗРП (p << 0,05). Фізіологічні пологи відбулися у більшості роділь. За аналізом анамнестичних і стандартних клініко-інструментальних показників визначено наступні фактори ризику ЗРП: ХАГ 2-го ступеня, перевищення показників артеріального тиску понад 140 і 90 мм рт.ст., наявність ПМПК 2-го та 3-го ступенів. Призначення стандартних режимів лікування не впливало на розвиток ЗРП. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |