Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кузьмичєв А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Кузьмичєв А. І. Моделювання іонізаційних і емісійних процесів у високовольтній електронно-іонній системі з холодним катодом та імпульсним генератором іонів [Електронний ресурс] / А. І. Кузьмичєв. // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2013. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2013_1_2 Розроблено математичну модель високовольтної електронно-іонної системи низького тиску з холодним катодом та імпульсним плазмовим генератором іонів, розміщеним за анодом. Модель основана на системі кінетичних рівнянь, які описують часову динаміку іонізаційних процесів за участю електронів, іонів та нейтралів після перезарядження іонів у плоскому міжелектродному проміжку і емісійних процесів на електродах, включаючи відбиття швидких атомів від катода і електронів від анода. Числові розрахунки надали змогу виявити і дослідити режими несамостійного і самостійного розрядів, ініційованих імпульсною інжекцією іонів з боку анода за тисків газу відповідно нижче і вище деякого критичного значення. Для підтримки несамостійного розряду необхідний постійно працюючий генератор іонів. Генератор іонів можна відключати після ініціювання самостійного розряду, але тривалість перехідного процесу встановлення цього розряду можна скоротити збільшенням щільності струму іонів інжекції і тривалості імпульсу інжекції. Визначено розподіли за швидкостями і енергіями потоків високоенергетичних частинок, що йдуть на електроди, і динаміку зміни величини цих потоків у часі в різних перерізах міжелектродного проміжку. Одержані дані використано у ході розробки імпульсних електронних та іонних джерел і пристроїв термоіонного осадження матеріалів, зокрема для виробництва електромагнітних метаматеріалів. | ||
| 2. | 
Кузьмичєв А. І. Плазмові системи високого тиску з мікроструктурованими електродами. Частина 1. Фізичні основи генерації нетермічної плазми при атмосферному тиску [Електронний ресурс] / А. І. Кузьмичєв, Р. Ю. Чаплинський // Electronics and communications. - 2014. - Т. 19, № 3. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eisv_2014_19_3_5 | ||
| 3. |
Крижановський В. І. Плазмові реактори для генерації озону на коронному розряді з вторинними емітерами електронів [Електронний ресурс] / В. І. Крижановський, А. І. Кузьмичєв, Р. Ю. Чаплинський // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2010. - № 5. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2010_5_3 Проведено дослідження різних за конструкцією електродних систем плазмохімічних реакторів на безстримерному коронному розряді з вторинними емітерами електронів та визначення ефективності з генерації озону. Знайдено емпіричну залежність між вихідною концентрацією озону C | ||
| 4. |
Крижанівський В. І. Вплив параметрів тонкоплівкового діелектричного бар’єра на характеристики озонатора [Електронний ресурс] / В. І. Крижанівський, А. І. Кузьмичєв, Р. Ю. Чаплинський // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2011. - № 6. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2011_6_4 Досліджено вплив параметрів тонкоплівкових і скляних діелектричних бар'єрів товщиною від 8 мкм до 1 мм на характеристики озонатора. Надано результати експериментального дослідження впливу на характеристики озонатора параметрів діелектричних бар'єрів з полімерних матеріалів (лавсану та фторопласту), кварцового скла і плівок SiO | ||
| 5. | 
Цибульский Л. Ю. Отримання і обробка мікро- і нанорозмірних матеріалів індукційним нагрівом [Електронний ресурс] / Л. Ю. Цибульский, А. І. Кузьмичєв, Т. Г. Мисюра // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2015. - Т. 21, № 6. - С. 154-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2015_21_6_21 | ||
| 6. |
Перевертайло В. В. Генерація надвисокочастотної плазми за допомогою еванесцентних хвиль [Електронний ресурс] / В. В. Перевертайло, А. І. Кузьмичєв // Мікросистеми, Електроніка та Акустика. - 2017. - Т. 22, № 6. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eisv_2017_22_6_4 Проведено аналіз і порівняння можливих конструктивних особливостей надвисокочастотних генераторів низькотемпературної плазми, які будуються на базі еванесцентних хвиль. Мета дослідження - систематизація різних методів і підходів до генерації НВЧ плазми за допомогою еванесцентних хвиль, пошук технології застосування еванесцентних хвиль НВЧ діапазону у плазмовій техніці, проблема забезпечення зони однорідності оброблюваної поверхні твердого тіла великої площі (метри квадратні). Розглянуто 3 підходи, що забезпечують збудження еванесцентної хвилі: збудження за допомогою позамежного хвилеводу; еванесцентна хвиля, що збуджується за допомогою поверхневої хвилі; еванесцентна хвиля, що збуджується поблизу поверхні діелектрика за рахунок ефекту порушення повного внутрішнього відбиття. Наведено результати перших експериментів використання таких генераторів і визначено перспективи їх подальшого застосування для іонно-плазмової технології обробки великих підкладок. | ||
| 7. |
Бевза О. М. Дослідження електронної складової імпульсного магнетронного розряду [Електронний ресурс] / О. М. Бевза, А. І. Кузьмичєв // Мікросистеми, Електроніка та Акустика. - 2019. - Т. 24, № 6. - С. 6-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eisv_2019_24_6_3 Для порівняння характеристик електронної хмари за збудження розряду імпульсами прямокутної форми та імпульсами у формі затухаючої синусоїди створено фізико-топологічну модель магнетронної розпилювальної системи. В результаті моделювання розраховано розподіл у просторі та часі щільність електронів, енергію електронів, щільність енергії електронів за прямокутного та ударного збудження розряду. Аналіз отриманих результатів підтвердив раніше зазначену іншими авторами особливість, що виражається в формуванні підвищеної щільності електронів на фронтах імпульсів збудження розряду. З'ясовано, що у разі ударного збудження магнетронного розряду: енергія електронів над поверхнею катоду-мішені в декілька разів є вищою ніж за збудження розряду імпульсом прямокутної форми та відповідно до більш інтенсивного розпилення поверхні катоду-мішені; спостерігається незначне збільшення зони ерозії мішені та відповідно до збільшення коефіцієнта використання матеріалу мішені; в позитивний період синусоїди, утворюються іони, які бомбардують плівку, що осаджується та розпилюють її, якщо вона знаходиться під потенціалом землі. | ||
| 8. |
Андрієнко О. В. Моделювання високовольтного іонного діода з дротовим катодом при атмосферному тиску азоту [Електронний ресурс] / О. В. Андрієнко, М. С. Мельниченко, С. Б. Сидоренко, А. І. Кузьмичєв // Мікросистеми, Електроніка та Акустика. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 218015-1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eisv_2021_26_1_4 Виконано фізико-топологічне моделювання високовольтного коаксіального іонного діоду з дротовим металевим катодом за атмосферного тиску азоту в гідродинамічному дрейфово-дифузному наближенні. Враховано реакції іонізації азоту електронами, приєднання електронів до молекул азоту з утворенням негативних іонів, рекомбінації заряджених частинок із протилежними знаками заряду, а також вторинну іонно-електронну емісію катода. Розраховано в межах самоузгодженої задачі розподіл потенціалу та густини (концентрації) заряджених частинок у міжелектродному проміжку, густини іонних та електронних струмів на електродах за наступних параметрів: діаметр дротяного металевого катода 0,01 - 0,16 мм, діаметр трубчастого анода 6 і 20 см, напруга 20 - 40 кВ, температура газу 300 і 600 К. Визначено вплив геометрії, напруги та температури газу на параметри розряду. Розрахункові дані по струму розряду узгоджуються з експериментом. Отримані результати використовуються для розробки пристроїв для обробки металевих проводів і біологічних речовин іонами азоту. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |