Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (7)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Курінний А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Курінний А. В. 
Обґрунтування оптимальної концентрації полігексаметиленгуанідину фосфату в кондитерських лікарських формах антимікробної дії для фармакотерапії й профілактики захворювань пародонта [Електронний ресурс] / А. В. Курінний, Н. Л. Количева, В. В. Гладишев, В. Г. Клементьєв, А. Д. Дюдюн // Запорожский медицинский журнал. - 2012. - № 2. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2012_2_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 392.763 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Комарова О. Б. 
Синовіальна оболонка у хворих на ревматоїдний артрит з високим рівнем антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду [Електронний ресурс] / О. Б. Комарова, А. Б. Курінний // Український морфологічний альманах. - 2014. - Т. 12, № 3. - С. 38-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2014_12_3_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 269.299 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Курінний А. В. 
Проблематика медичного та гомеопатичного дискурсів у викладанні курсу за вибором "Гомеопатичні лікарські засоби” [Електронний ресурс] / А. В. Курінний // Медична освіта. - 2015. - № 3. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_3_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 577.227 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Курінний А. В. 
Створення та розробка онлайн-курсу на платформі open edX [Електронний ресурс] / А. В. Курінний, В. В. Вольвач, В. І. Дарій // Медична освіта. - 2017. - № 2. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2017_2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 128.485 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Гладишев В. В. 
Порівняльні дослідження специфічної активності м’яких лікарських форм міноксидилу для трихологічної практики [Електронний ресурс] / В. В. Гладишев, О. Б. Харапонова, А. Д. Дюдюн, І. О. Пухальська, С. А. Гладишева, А. В. Курінний, Г. П. Лисянська // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2023. - Т. 16, № 1. - С. 40-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2023_16_1_9
Лікування та профілактика випадання волосся впродовж тривалого часу становить серйозну естетичну проблему для населення. Це пов'язано з істотним поширенням патології та її небажаних медико-соціальних наслідків. Фармакотерапевтичний арсенал препаратів, що використовують у трихологічній практиці, дуже обмежений, а ефективність багатьох із них невелика або сумнівна. Периферичний вазодилататор міноксидил - одна з небагатьох лікарських речовин, застосування яких доказово стимулює ріст волосся. Кількість препаратів міноксидилу, що дозволені Міністерством охорони здоров'я до використання в Україні, мінімальна, це здебільшого рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування. Враховуючи це, співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, реологічних і біофармацевтичних досліджень запропонували раціональні рецептури та технології двох нових м'яких аплікаційних лікарських форм міноксидилу: крему 2 % для зовнішнього застосування на емульсійній основі та шампуню гелеподібного для стабілізації процесу росту волосся та відновлення волосяного покриву в чоловіків і жінок, які хворі на андрогенну алопецію. Мета роботи - дослідження специфічної активності запропонованих топічних лікарських форм міноксидилу. Як об'єкт доклінічних досліджень використали експериментальний крем із міноксидилом 2 % на емульсійному носії та шампунь гелеподібний, що містить 1 % міноксидилу, в поєднанні з фітоекстрактами хмелю та лопуха, а також відповідні склади-плацебо. Специфічну активність лікарських м'яких засобів міноксидилу оцінювали, вивчаючи рівні їх фолікулопротективної та рістстимулювальної дії. Як препарати порівняння застосували спрей для зовнішнього застосування "Пілфуд Босналек" ("Bosnalijek", Боснія і Герцеговина), що містить 2 % міноксидилу, та антиалопеційний шампунь "Dove" ("Unilever", Німеччина) відповідно. Висновки: доведена виражена фолікулопротективна та рістстимулювальна дії аплікаційних м'яких лікарських форм міноксидилу (шампуню 1 % на гелевій основі та крему 2 % на емульсійному носії) в процесі терапії експериментальної алопеції в білих щурів. Виявлено, що значущу статистично зіставну рістстимулювальну дію зі своїм препаратом порівняння - спреєм для зовнішнього застосування "Пілфуд Босналек" (Bosnalijek, Боснія і Герцеговина) - чинить крем із міноксидилом 2 % для топічного використання. Рістстимулювальний ефект, що спостерігали під час використання шампуню "Трихломін", достовірно перевершує такий від застосування референс-препарату - шампуню "Dove" (Unilever, Німеччина). Визначено статистично значущу перевагу шампуню "Трихломін" за силою рістстимулювальної дії порівняно з шампунем "Dove" (Unilever, Німеччина), що є референтним засобом. Доведено наявність в обох експериментальних лікарських форм міноксидилу (крему 2 % і шампуню гелеподібного) фолікулопротективної дії шляхом упорядкування різних ланок метаболізму дерми. Шампунь "Трихломін" має більш виражений ефект внаслідок композиціонування в фармакотерапевтичному засобі міноксидилу з рослинно-антиоксидантними комплексами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 542.035 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Гладишев В. В. 
Порівняльне вивчення специфічної активності м’яких аплікаційних лікарських засобів з вінпоцетином [Електронний ресурс] / В. В. Гладишев, Д. М. Романіна, О. Б. Харапонова, А. В. Курінний, І. В. Гнітько, І. О. Пухальська, С. А. Гладишева // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2022. - Т. 15, № 3. - С. 277-282. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2022_15_3_10
У сучасній неврології основною складовою успішного лікування цереброваскулярної патології вважають фармакотерапію. Разом із тим, арсенал ефективних лікарських засобів доказової медицини в цій галузі доволі обмежений. Один із препаратів, що здійснюють ефективну вибіркову корекцію мозкової перфузії, - вінпоцетин (кавінтон). Використання альтернативних шляхів всмоктування вінпоцетину (ректального та назального) в певних м'яких аплікаційних лікарських формах дасть змогу істотно збільшити біодоступність лікарської речовини, знизити рівень побічних реакцій від його застосування і розширити фармакотерапевтичний арсенал вітчизняних ефективних нейропротективних препаратів. Враховуючи це, співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, реологічних і біофармацевтичних досліджень запропоновано раціональні рецептури та технології двох нових м'яких аплікаційних лікарських форм вінпоцетину: супозиторіїв ректальних на ліпофільній основі та крему назального на емульсійній основі - для терапії артеріальної гіпертензії II - III стадій із цереброваскулярними ускладненнями, зменшення проявів неврологічних та/або психічних симптомів при різних формах недостатності мозкового кровообігу, наслідків інсульту, транзиторної ішемічної атаки тощо. Мета роботи - дослідження специфічної активності запропонованих інноваційних аплікаційних лікарських форм вінпоцетину. Як об'єкт доклінічних досліджень використали назальну мазь, що містить 0,5 % вінпоцетину, на емульсійній основі та супозиторії ректальні з вінпоцетином 0,01 г на ліпофільному носії, що забезпечують оптимальне вивільнення активного фармацевтичного інгредієнта. Специфічну активність розроблених лікарських форм вінпоцетину вивчали на моделі гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за типом ішемічного інсульту. Таблетки вінпоцетину (Астрафарм, Україна), які застосовують у неврологічній практиці досить ефективно і впродовж тривалого часу, використовували як препарат порівняння. Висновки: доклінічними дослідженнями розроблених аплікаційних м'яких лікарських засобів із вінпоцетином на моделі ГПМК за типом ішемічного інсульту експериментально підтверджено виражену нейропротективну активність ректальних супозиторіїв і назального крему з вінпоцетином. Виявлено, що ефективність від терапії цими аплікаційними лікарськими формами доказово перевищує таку для пероральних таблетованих засобів.Зовнішнє лікування себорейного дерматиту волосистої частини голови залежить від ступеня клінічної маніфестації патології та сподівань пацієнта від спілкування з лікарем. Нині практична українська дерматологія має кілька десятків фармакотерапевтичних засобів цього напряму, домінують препарати, що містять піритіон цинк, кетоконазол та їх комбінації. Їм притаманна доволі слабка або короткотривала дія, яку пов'язують із резистентністю патогенних мікроорганізмів на тлі досить тривалого застосування біологічно активних речовин, що є їх діючою складовою. Один із шляхів розв'язання цієї проблеми - застосування лікарських засобів, що містять нові високоактивні фармацевтичні інгредієнти. Співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, біофармацевтичних і реологічних досліджень запропонували раціональну рецептуру нової м'якої лікарської форми піроктон оламіну для зовнішнього застосування - мазі на гідрофільному носії в композиціонуванні з нафталаном знесмоленим, що призначена для топічного етіотропного лікування себорейного дерматиту волосистої частини голови. Мета роботи - дослідження специфічної активності комбінованої мазі з піроктон оламіном і нафталаном знесмоленим на гідрофільному носії. Як об'єкт доклінічних досліджень використали експериментальну мазь, що містить 1 % піроктон оламіну і 5 % нафталану знесмоленого на основі натрій-карбоксиметилцелюлозного гліцерогелю, що забезпечує оптимальне вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із носія, та відповідну м'яку лікарську форму-плацебо. Специфічну активність розробленої мазі під умовною назвою "Октонаф" вивчено шляхом оцінювання антимікробної, протизапальної та антиоксидантної дій, враховуючи передбачувану терапевтичну спрямованість і відомості фахової літератури про спектр біологічної активності діючих речовин. Протизапальну й антиоксидантну ефективність композиційного фармакотерапевтичного засобу вивчали за допомогою моделювання контактного алергічного дерматиту. Крем "Псорікап" (КМП, Україна), який застосовують у дерматологічній практиці доволі ефективно й протягом тривалого часу, використали як препарат порівняння. Виявлено, що композиційна антисеборейна мазь із піроктон оламіном і нафталаном знесмоленим за антибактеріальною активністю щодо росту Staphylococcus aureus і Escherichia coli (грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів) незначущо сильніша, ніж референтний крем "Псорікап" (доволі ефективний дерматологічний препарат). Антимікотична активність експериментальної мазі щодо Candida albicans майже збігається з такою в референтного засобу. Дослідження протизапальної та антиоксидантної активності розробленої мазі піроктон оламіну на гідрофільному носії з застосуванням модельного контактного дерматиту показали, що її рівень статистично значущо перевищує ефективність топічного препарату порівняння "Псорікап". Висновки: дані щодо спектра специфічної активності комбінованої мазі з піроктон оламіном і нафталаном знесмоленим дають підстави припускати, що запропонований препарат буде клінічно цінним для практичної вітчизняної дерматології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 996.242 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського