Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (38) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=ЛАГУНИН$<.>+<.>A=ВАЛЕНТИН$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Валентина Конобродська Перша сесія наукової школи-семінару "Актуальні проблеми етнолінгвістики" [Електронний ресурс] / Конобродська Валентина // Волинь - Житомирщина. - 2005. - № 13. - С. 193-195. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vg_2005_13_23 | ||
| 2. | 
Несен А. О. Коморбідність при хронічних неінфекційних захворюваннях у пацієнтів стаціонару з високим кардіоваскулярним ризиком [Електронний ресурс] / А. О. Несен, В. А. Чернишов, М. М. Грунченко, В. Л. Шкапо, О. В. Чирва, І. А. Валентинова // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 4. - С. 47-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2015_4_7 Мета роботи - підвищити ефективність діагностики коморбідної патології серед осіб високого кардіоваскулярного ризику (КВР) шляхом оцінки частоти виявлення хронічних неінфекційних захворювань із визначенням індексів коморбідності. Обстежено ретроспективно історії хвороб 900 хворих на артеріальну гіпертензію з коморбідною патологією, що проходили стаціонарне лікування в ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". За гендерними ознаками хворі були розподілені на 377 (41,9 %) чоловіків та 523 (58,1 %) жінки, середній вік яких становив 57 років. Серед хворих переважали пацієнти з надмірною масою тіла, про що свідчив середній індекс маси тіла (<$E30,6~symbol С~0,2>) кг/м<^>2 | ||
| 3. |
Чернишов В. А. Деякі особливості вторинної дисліпідемії у пацієнтів з високим кардіометаболічним ризиком [Електронний ресурс] / В. А. Чернишов, О. В. Чирва, І. А. Валентинова // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 1. - С. 50-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_1_10 Мета роботи - уточнення варіантів фенотипів дисліпідемії (ДЛП), стану ліпідного обміну та внеску окремих факторів ризику (ФР) в атерогенність ліпідного спектра крові у пацієнтів з високим кардіометаболічним ризиком (КМР). До ретроспективного дослідження за даними історій хвороб увійшли результати обстеження 1029-ти пацієнтів (410 (39,8 %) жінок і 619 (60,2 %) чоловіків віком від 30 до 69-ти років (середній вік (57,3 +- 0,24) року) з гіпертонічною хворобою II - III стадій, яка поєднувалася з метаболічними ФР (надмірною масою тіла (НМТ), абдомінальним ожирінням (АО), цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) і вторинною ДЛП, яку виявлено у 937 (91,1 %) пацієнтів). Серед складових КМР додатково аналізувалося куріння, яке було присутнім серед 192 (18,6 %) осіб. У 693-х (67,3 %) пацієнтів без серцево-судинних подій в анамнезі обчислювали кардіоваскулярний ризик (КВР) за шкалами PROCAM, Framingham і SCORE. Ризик виникнення ЦД 2 типу розраховували за шкалою DRS, а ризик розвитку його судинних ускладнень - за шкалою IRIS II. З історій хвороб обиралися дані обстеження пацієнтів до призначення їм лікування. Аналіз ліпідного спектра крові здійснювався за наступними показниками: загальний холестерин (ХС), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), ХС не-ЛПВЩ, холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), коефіцієнт атерогенності, та ліпідними співвідношеннями ТГ/ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ. Додатково враховувалися антропометричні дані (обвід талії та індекс маси тіла) і результати визначення глікозильованого гемоглобіну. У структурі вторинної ДЛП переважає ізольована гіперхолестеринемія (ГХС) (49,4 % осіб) у порівнянні з ізольованою гіпертригліцеридемією (ГТГ) (15,3 % обстежених) та гіпоальфахолестеринемією (6,8 % пацієнтів). Комбінована ДЛП, що налічує поєднання зазначених ізольованих варіантів, спостерігається серед 17,7 % хворих, тоді як поєднання тільки ГХС з ГТГ реєструється частіше (19,3 % обстежених). За даними кореляційного аналізу, рівень ХС не-ЛПВЩ та величину співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ можна додатково враховувати під час обчислення КВР за шкалами PROCAM і Framingham. Зроблено припущення про асоціацію ліпідного співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ з інсулінорезистентністю через гіперглікемію. Висновки: у пацієнтів з метаболічними ФР (НМТ, АО, НАЖХП) вторинна ДЛП підвищує ризик виникнення ЦД 2 типу за шкалою DRS через порушення метаболізму ТГ і ЛПВЩ. Ризик судинних ускладнень ЦД 2 типу за шкалою IRIS II підвищується у разі зниження вмісту в сироватці крові ХС ЛПВЩ та зростання величини співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ. У осіб з НМТ підвищення рівня ТГ і зниження концентрації ХС ЛПВЩ у сироватці крові додатково асоціюється з курінням. | ||
| 4. | 
Несен А. О. Коморбідні патологічні стани у хворих високого кардіоваскулярного ризику [Електронний ресурс] / А. О. Несен, О. В. Чирва, І. А. Валентинова, М. М. Грунченко, В. Л. Шкапо // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2016. - № 2. - С. 147-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2016_2_34 | ||
| 5. | 
Валентинов В. В. Динамическая компенсация реактивной мощности путем оптимизации целевой R-функции векторной диаграммы тока промышленной сети [Електронний ресурс] / В. В. Валентинов // Науковий вісник будівництва. - 2016. - № 1. - С. 225-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvb_2016_1_53 | ||
| 6. |
Чернишов В. А. Вплив дисліпідемії на ефективність гіпотензивної терапії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / В. А. Чернишов, О. В. Бабенко, І. А. Валентинова // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 4. - С. 7-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_4_3 Мета роботи - з'ясування впливу показників ліпідного обміну та окремих ліпідних співвідношень на ефективність зниження артеріального тиску (АТ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу і гіпертонічну хворобу (ГХ) за різних варіантів комбінованої антигіпертензивної терапії. Під двотижневим стаціонарним спостереженням перебували 124 пацієнти (59 жінок і 65 чоловіків) віком від 41-го до 59-ти років (середній вік - (53,7 +- 1,9) року) з ГХ II стадії та 1 - 2 ступенем підвищення АТ у поєднанні з компенсованим ЦД 2 типу. 51 (41,1 %) пацієнт одержував інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) разом із beta-адреноблокатором (БАБ), 17 (13,7 %) пацієнтів - ІАПФ разом з антагоністом кальцію (АК), 38 (30,6 %) осіб - комбінацію ІАПФ + БАБ + АК і решта 18 (14,5 %) хворих - блокатор рецепторів до ангіотензину II разом з АК. Антидіабетична (метформін та комбінація метформіну з гліклазидом або глімепіридом) і гіполіпідемічна (симвастатин, аторвастатин, розувастатин) терапія, яку пацієнти одержували до залучення у дослідження, не змінювалась упродовж двотижневого терміну спостереження. Показники ліпідного обміну (загальний холестерин (ЗХС), тригліцериди (ТГ) і холестерин (ХС) ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ)) визначалися за ферментативним методом на автоаналізаторі у сироватці крові натще. За відомими формулами визначався вміст ХС у складі не-ЛПВЩ, ліпопротеїдів дуже низької (ЛПДНГЦ) і низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнт атерогенності. Обчислювалися ліпідні співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ, що асоціюються з діабетичною дисліпідемією (ДЛП). Гистолічний (САТ) і діастолічний (ДАТ) АТ вимірювали за методом М. С. Короткова до призначення гіпотензивної терапії і через 2 тиж лікування. Встановлено, що незалежно від варіанта комбінованої антигіпертензивної терапії фенотип ДЛП, притаманний ЦД 2 типу, впливає за ефективність зниження ДАТ (<$Echi sup 2 ~=~14,709>; p = 0,04), а статинотерапія - на ефективність зниження САТ (<$Echi sup 2 ~=~6,991>; p = 0,02). Перешкоджають ефективному зниженню САТ підвищені рівні ЗХС (<$Echi sup 2 ~=~8,073>; p = 0,045), ХС ЛПНЩ (<$Echi sup 2 ~=~8,102>; p = 0,044), ХС не-ЛПВЩ (<$Echi sup 2 ~=~9,551>; p = 0,023) та величина ліпідного співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ (<$Echi sup 2 ~=~10,076>; p = 0,018). На ефективність зниження ДАТ негативний вплив чинять підвищення концентрації ТГ і ХС ЛПДНЩ в сироватці крові (<$Echi sup 2 ~=~7,857>; p = 0,02), зниження вмісту ХС у складі ЛПВЩ (<$Echi sup 2 ~=~8,220>; p = 0,042) й величина ліпідного співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ (<$Echi sup 2 ~=~8,434>; p = 0,038). Висновки: визначення впливу ліпідних чинників на ефективність зниження АТ у хворих на ЦД 2 типу і ГХ може бути використано в оптимізації антигіпертензивної терапії за рахунок диференційованих підходів до корекції порушень ліпідного обміну. | ||
| 7. | 
Беловол А. Н. Вегетативная регуляция сердечного ритма у больных с хронической сердечной недостаточностью и хронической болезнью почек [Електронний ресурс] / А. Н. Беловол, И. И. Князькова, А. Б. Тверетинов, А. И. Цыганков, А. А. Несен, В. В. Мазий, И. А. Валентинова // Український журнал нефрології та діалізу. - 2017. - № 3. - С. 17-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2017_3_7 | ||
| 8. |
Валентинов В. В. Проблема компенсации реактивной мощности в условиях динамически меняющейся нагрузки [Електронний ресурс] / В. В. Валентинов // Науковий вісник будівництва. - 2017. - Т. 89, № 3. - С. 199-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvb_2017_89_3_41 | ||
| 9. | 
Несен А. А. Применение фиксированной трехкомпонентной комбинированной гипотензивной терапии у больных высокого кардиоваскулярного риска [Електронний ресурс] / А. А. Несен, В. Л. Шкапо, И. А. Валентинова // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2(1). - С. 106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_2(1)__47 | ||
| 10. |
Несен А. О. Хронічні неінфекційні захворювання: акцент на мультиморбідні патологічні стани та кардіоваскулярний ризик [Електронний ресурс] / А. О. Несен, В. А. Чернишов, В. Л. Шкапо, І. А. Валентинова // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_1_7 | ||
| 11. | 
Чернишов В. А. Взаємозв’язок порушень ліпідного й пуринового обміну в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та інсулінорезистентністю [Електронний ресурс] / В. А. Чернишов, А. О. Несен, І. А. Валентинова, І. І. Єрмакович // Кардиология: от науки к практике. - 2019. - № 3. - С. 56-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2019_3_6 | ||
| 12. | 
Несен А. О. Серцево-судинний ризик та коморбідність – гострі проблеми погіршання стану здоров’я суспільства [Електронний ресурс] / А. О. Несен, М. М. Грунченко, В. Л. Шкапо, І. А. Валентинова, О. В. Чирва // ScienceRise. - 2015. - № 1(3). - С. 41-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2015_1(3)__9 | ||
| 13. | 
Біловол О. М. Лікування артеріальної гіпертензії у молодих [Електронний ресурс] / О. М. Біловол, І. І. Князькова, А. О. Несен, В. В. Мазій, І. А. Валентинова // Ліки України. - 2019. - № 4. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2019_4_6 | ||
| 14. |
Чернишов В. А. Асоціація індексів інсулінорезистентності з метаболічними чинниками серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / В. А. Чернишов, І. А. Валентинова, В. Л. Шкапо // Український терапевтичний журнал. - 2020. - № 2. - С. 20-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2020_2_5 Мета роботи - уточнити імовірні асоціації індексів інсулінорезистентності (ІР) з метаболічними чинниками (МЧ) серцево-судинного ризику (ССР) у пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ). Проведено ретроспективне дослідження за даними історій хвороб 255 пацієнтів (123 (48,2 %) жінок і 132 (51,8 %) чоловіків віком від 23 до 79 років (середній вік - (<$E59,39~symbol С~1,09>) року) із ГХ I - III стадії, які перебували на обстеженні та лікуванні в клініці ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України" (Харків). Пацієнтів було розподілено на 4 групи за двома індексами ІР - тригліцерид-глюкозним (ТГГІ) та атерогенним індексом плазми крові (АІПК), розрахованими за стандартними формулами. Наявності у пацієнтів ІР відповідали ТГГІ >> 4,82 (n = 121) і АІПК >> 0,21 (n = 126), її відсутності - ТГГI << 4,81 (n = 134) і АІПК << 0,21 (n = 129). Групи були порівнянними за середнім віком і співвідношенням статей. Із антропометричних показників аналізували індекс маси тіла (ІМТ), відсоток жирових відкладень, загальну масу жиру та індекс маси жиру. Із історій хвороб одержали дані щодо вмісту глюкози та сечової кислоти (СК), показники ліпідного профілю (вміст у сироватці крові загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ), тригліцеридів (ТГ), ХС ліпопротеїдів дуже низької густини, ХС ліпопротеїдів низької густини, коефіцієнт атерогенності (КА) і ЗХС не-ЛПВГ). Для характеристики стану ліпідотранспортних систем і системи ліпопротеїдліполізу обчислювали ліпідні співвідношення ХС не-ЛПВГ/ЗХС, ЗХС/ХС ЛПВГ і ТГ/ХС ЛПВГ. Аналізували дані обстеження пацієнтів до призначення медикаментозної терапії. Встановлено, що асоціація індексів ІР (ТГГІ і АІПК) у хворих на ГХ з атерогенною дисліпідемією як МЧ ССР реалізується через порушення в системі ліпопротеїдліполізу ТГ-вмісних ліпопротеїдів та системі зворотного транспорту ХС, про що свідчать статистично значущі відмінності відповідних показників ліпідного обміну і ліпідних співвідношень (ХС не-ЛПВГ, КА, ТГ/ХС ЛПВГ, ЗХС/ХС ЛПВГ). Асоціація ТГГІ і АІПК з гіперглікемією та змінами сироваткового вмісту СК реалізується через такі МЧ ССР, як порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет 2 типу та підвищений рівень СК (переважно у жінок). У пацієнтів із ГХ і ІР ТГГІ більшою мірою асоціюється з таким МЧ ССР, як збільшення ІМТ за рахунок жирових накопичень, тоді як АІПК - з активацією ліполізу жирових відкладень, про що свідчить ослаблення кореляції ІМТ з показниками вісцерального ожиріння (відсоток жирових відкладень, загальна маса жиру та індекс маси жиру). За одержаними даними, АІПК << 0,21 не може бути точним ліпідним показником відсутності ІР у зв'язку з підвищенням ІМТ у пацієнтів з цим індексом та існуванням сильного кореляційного взаємозв'язку між рівнем глікемії в осіб з АІПК << 0,21 та величиною ТГГІ (r = 0,653; p << 0,0001). Висновки: найбільш значущими (за частотою) МЧ ССР, які асоціюються з ІР у пацієнтів із ГХ, є гіперглікемія, гіперхолестеринемія, підвищений рівень ТГ, знижений вміст у сироватці крові ХС ЛПВГ, підвищений рівень СК та збільшення ІМТ за рахунок жирових накопичень і активація їх ліполізу (за даними кореляційного аналізу). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |