Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Лазарук О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
|
1. |
Лазарук О. В. Ааналіз частоти протокового раку грудної залози згідно класифікації TNM за даними чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру за 2009-2013 рр. [Електронний ресурс] / О. В. Лазарук, І. С. Давиденко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 2. - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_2_20
| 2. |
Лазарук О. В. Особливості експресії Віментину в структурах паренхіми та строми протокового раку молочної залози [Електронний ресурс] / О. В. Лазарук, І. С. Давиденко // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 130-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_2_34 Наведено результати імуногістохімічного дослідження тканин пухлини молочної залози. Визначали експресію віментину в пухлинних клітинах протокової карциноми молочної залози. Встановлено зміни властивостей в епітеліальній тканині на такі, які характерні для мезенхімальних структур.
| 3. |
Лазарук О. В. Деякі властивості білків у окремих структурах протокової карциноми та фіброаденоми рудної залози (гістохімічне дослідження на "кислі" та "основні" білки) [Електронний ресурс] / О. В. Лазарук, І. С. Давиденко, А. І. Попович, О. І. Гуменяк, В. Т. Люпак // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2017_7_1_14
| 4. |
Лазарук О. В. Прогностичні показники метастазування протокового раку грудної залози на підставі гістохімічного дослідження окремих властивостей білків [Електронний ресурс] / О. В. Лазарук, І. С. Давиденко, О. М. Давиденко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2017. - № 2. - С. 104-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2017_2_20
| 5. |
Лазарук О. В. Прогноз метастазів протокового раку грудної залози за результатами деяких імуногістохімічних досліджень [Електронний ресурс] / О. В. Лазарук // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2018. - Т. 3, № 1. - С. 56-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2018_3_1_13 Досліджено протоковий рак грудної залози у 162 операційних випадках. Розроблено пороги реєстрації підвищеного ризику метастазів протокового раку грудної залози за патоморфологічними властивостями пухлини та перитуморозних тканин. Акцентовано, що прогноз метастазування протокового раку грудної залози може бути значущим для попередження їх виникнення. Прогноз виникнення метастазів отримано із використанням порогів реєстрації кількісних значень гістохімічних та імуногістохімічних методів досліджень у групах хворих жінок на протоковий рак з метастазами та без них. Запропоновано розподіл хворих жінок без метастазів на групи помірного та високого ризику виникнення метастазів із використанням кластерного аналізу. Методом визначення відносного ризику та відношення шансів встановлено рівень інформативності для використаних методів.
| 6. |
Попович А. І. Кількісна оцінка зв’язку залізодефіцитної анемії вагітних з морфологічними варіантами депозитів кальцію в ділянці хоріального дерева плаценти методами кореляції (асоціації) між якісними показниками [Електронний ресурс] / А. І. Попович, І. С. Давиденко, О. В. Лазарук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2017_16_1_18
| 7. |
Шідловський О. В. Хірургічне лікування однобічного вузлового зоба з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту [Електронний ресурс] / О. В. Шідловський, В. О. Шідловський, М. І. Шеремет, О. В. Лазарук, В. М. Привроцький, В. З. Головатий // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2021. - № 4. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2021_4_7 Мета роботи - визначити показники для вибору обсягу операції у хворих на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту (АІТ) і можливість спрогнозувати віддалені результати хірургічного лікування. Проаналізовано віддалені результати гемітиреоїдектомії у 101 жінки віком від 23 до 72 років, хворої на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на тлі АІТ (ВЗАІТ). Проаналізовано, за яких значень до операції об'єму частки залози, рівня у крові тиреотропного гормона, вільних тироксину і трийодтироніну, антитіл до тиреоїдної пероксидази, показників апоптозу та проліферації і варіанта ехоструктури мали місце задовільні та незадовільні результати лікування. У 75 хворих результати лікування були задовільними (за даними обстеження через 3 роки після гемітиреоїдектомії не виявлено порушень функціонального стану щитоподібної залози, а за даними ультразвукового дослідження в паренхімі залишеної частки залози наявні до операції ознаки АІТ не прогресували або прогресували без розвитку гіпотиреозу та зміни варіанта ехографічної картини), у 26 - незадовільними (збільшення об'єму залишеної частки щитоподібної залози та прогресування автоімунного процесу з розвитком гіпотиреозу). На задовільний результат гемітиреоїдектомії у разі лікування хворих на ВЗАІТ із компресійним синдромом можна розраховувати у випадках, коли на момент операції об'єм частки становить << 12,7 см<^>3, її ехоструктура відповідає гіпоехогенному і гетерогенному та псевдомікровузловому варіанту, вміст тиреотропного гормона << 2,85 мОД/л, вільного тироксину >> 16,7 пмоль/л, вільного трийодтироніну >> 5,3 пмоль/л, антитіл до тиреоїдної пероксидази << 137 мОД/мл. Висновки: одним із можливих варіантів хірургічного лікування хворих на ВЗАІТ з компресійним синдромом може бути гемітиреоїдектомія за умов збереженої гормональної функції залози з помірно виразними процесами проліферації і апоптозу та структурних змін паренхіми на рівні гіпоехогенного і гетерогенного, псевдомікровузлового ехоструктурних варіантів. Протипоказано застосовування гемітиреоїдектомії у разі псевдовеликовузлового і тяжчих варіантів ехоструктури паренхіми щитоподібної залози незалежно від показників гормонопродукувальної функції, антитіл до тиреоїдної пероксидази, проліферації і апоптозу.
| 8. |
Шідловський О. В. Патогенетичні механізми, клінічні ознаки і наслідки впливу автоімунного тиреоїдиту на системи організму (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. В. Шідловський, В. О. Шідловський, М. І. Шеремет, І. В. Паньків, В. В. Кравців, О. В. Лазарук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2022_18_1_13 В огляді проаналізовано публікації, присвячені патогенетичним механізмам і клінічним наслідкам впливу автоімунного тиреоїдиту та гіпотиреозу на системи організму. Автоімунний тиреоїдит є органоспецифічною автоімунною хворобою щитоподібної залози та найбільш поширеною причиною гіпотиреозу в регіонах світу з достатньою кількістю йоду. Джерелами інформації були повідомлення у вітчизняних і переважно зарубіжних періодичних виданнях з імунології, патологічної фізіології, внутрішньої медицини й ендокринології. Вплив автоімунного тиреоїдиту на системи організму реалізується двома шляхами: перший - через імунну систему організму, коли органоспецифічний імунний процес у щитоподібній залозі з невстановлених причин набуває ознак системного захворювання з клінічними проявами ураження інших органів і систем, другий - через гіпотиреоз, який є логічним завершенням автоімунного процесу в щитоподібній залозі. Наслідки впливу гіпотиреозу на організм у цілому та на його системи зокрема відомі, а патогенетичні механізми до кінця не з'ясовано й потребують поглибленого вивчення. Нерозкритими і невивченими залишаються питання щодо автоімунної хвороби організму, механізмів її ініціації та прогресування. Висновки: вплив автоімунного тиреоїдиту на системи організму реалізується через імунну систему організму, коли органоспецифічний імунний процес у щитоподібній залозі з невстановлених причин набуває ознак системного захворювання, і через гіпотиреоз, який є логічним завершенням автоімунного процесу в щитоподібній залозі. Патогенетичні механізми впливу автоімунного тиреоїдиту і гіпотиреозу на організм до кінця не з'ясовано й потребують поглибленого вивчення. Наведені дані свідчать про те, що за останнє десятиріччя поглибився інтерес до вивчення проблеми автоімунного тиреоїдиту, гіпотиреозу та їх патологічного значення для організму.
| 9. |
Шідловський О. В. Вибір об’єму операції при однобічному вузловому зобі з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту [Електронний ресурс] / О. В. Шідловський, В. О. Шідловський, М. І. Шеремет, О. В. Лазарук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 337-342. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2022_18_6_6
| 10. |
Лазарук О. В. Труднощі, адаптація та переваги змін методології викладання в медичних вишах під час карантинних обмежень [Електронний ресурс] / О. В. Лазарук, І. С. Давиденко, Т. Ю. Лазарук // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2023. - Т. 23, Вип. 3. - С. 161-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2023_23_3_33
|
|
|