Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лапчук Я$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Лапчук Я. С. Суть та цілі грошово-кредитної політики [Електронний ресурс] / Я. С. Лапчук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.6. - С. 235-242. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2014_24 | ||
| 2. |
Лапчук Я. С. Інструментарій грошово-кредитного регулювання [Електронний ресурс] / Я. С. Лапчук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.7. - С. 256-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2014_24 | ||
| 3. | 
Лапчук Я. С. До питання теорії дослідження державного регулювання грошових систем [Електронний ресурс] / Я. С. Лапчук // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. - 2014. - Вип. 6(5). - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2014_6(5)__3 | ||
| 4. | 
Башнянин Г. І. Економічні системи та їх інтегральна динамічна капіталізаційна ефективність [Електронний ресурс] / Г. І. Башнянин, М. Б. Паласевич, Я. С. Лапчук // Причорноморські економічні студії. - 2018. - Вип. 30(1). - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2018_30(1)__9 | ||
| 5. | 
Башнянин Г. І. Соціалізаційна ефективність економічних систем: аналіз з позицій негативного соціалізаційного ефекту [Електронний ресурс] / Г. І. Башнянин, М. Б. Паласевич, Я. С. Лапчук, Т. І. Городиський // Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. - 2018. - Вип. 56. - С. 78-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlca_ekon_2018_56_15 | ||
| 6. | 
Башнянин Г. І. Соціалізаційний ефект мікроекономічної соціалізації: суть та види [Електронний ресурс] / Г. І. Башнянин, М. Б. Паласевич, Я. С. Лапчук, Т. І. Городиський // Підприємництво і торгівля. - 2018. - Вип. 23. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Torg_2018_23_9 | ||
| 7. |
Башнянин Г. І. Про соціальне оцінювання в економічних системах [Електронний ресурс] / Г. І. Башнянин, Я. С. Лапчук, В. М. Коцупей // Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. - 2019. - Вип. 57. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlca_ekon_2019_57_12 | ||
| 8. | 
Рибчук А. В. Глобальна цифровізація світового ринку транспортних послуг [Електронний ресурс] / А. В. Рибчук, Я. С. Лапчук, М. Б. Паласевич // Бізнес Інформ. - 2022. - № 12. - С. 173-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2022_12_22 Проаналізовано різнопланові аспекти визначення економічного змісту та об'єднуючої сутності цифрової економіки, що полягає в технологічній трансформації, ініційованій масовим упровадженням цифрових технологій у модернізацію транспортної галузі. Зазначено, що використання цифрових даних стає ключовим фактором виробництва, що дозволяє створювати нові моделі ведення бізнесу, забезпечуючи серйозні конкурентні переваги компаніям як на регіональних, так і на глобальних ринках. Підкреслено, що цифровий розвиток транспорту - невід'ємний компонент успішного переходу до розвитку транспортних систем у цифровому напрямку. При цьому в цифровій трансформації логістики вантажних перевезень ключову роль відіграють інтегровані інформаційні цифрові платформи, що обієднують учасників ланцюжка створення вартості, канали збуту, споживачів та окремі галузі економіки. Показано, що перехід на цифрові технології в транспортній системі безпосередньо впливає на весь логістичний ланцюжок поставок, що, своєю чергою, приводить до зниження ризиків порушень під час транспортування вантажів, розбивки процесів на підпроцеси та їх синхронізації, моніторингу й аналізу оперативної обстановки в режимі теперішнього часу. А це сприяє прийняттю рішень в оперативному управлінні всіма транспортно-логістичними процесами. Обгрунтовано, що розвиток цифрових систем покликаний насамперед поліпшувати якість життя, зробити транспорт зручнішим для розвитку бізнесу, а інноваційні розробки в моделюванні транспортних систем і регулюванні транспортних потоків мають надавати кінцевим споживачам більшу інформативність і безпеку, а також якісно підвищувати рівень взаємодії учасників транспортного ринку. | ||
| 9. |
Рибчук А. В. Методологічний інструментарій управління бізнес-процесами в організації [Електронний ресурс] / А. В. Рибчук, Я. С. Лапчук, М. Б. Паласевич, В. І. Зінкевич // Бізнес Інформ. - 2023. - № 3. - С. 193-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2023_3_28 Проналізовано сутність і зміст бізнес-процесів у широкому значенні: як структурованої послідовності дій із виконання певного виду діяльності на всіх етапах життєвого циклу предмета діяльності - від створення концептуальної ідеї через проєктування до реалізації й отримання результату. Зазначено, що не існує стандартного переліку бізнес-процесів - кожна організація повинна розробляти свою власну їх "архітектуру". При цьому досвід упровадження процесного управління показав, що виділення та класифікацію бізнес-процесів доцільно здійснювати силами спеціально сформованої команди, до складу якої обов'язково повинні входити: власники організації, топ-менеджери, фахівці, які знають проблеми і технології фірми. Підкреслено, що управління процесами допомагає оптимізувати використання ресурсів, знизити фінансові витрати, підвищити ефективність організації та якість роботи, збільшити задоволеність клієнтів і власних співробітників, а моделювання та аналіз процесів дозволяють розвинути організацію, поліпшити ефективність і якість її функціонування. Показано, що на практиці бізнес-процеси зазвичай визначаються виходячи з потреб клієнтів, при цьому важливо забезпечити безперешкодне виконання процесу, що, своєю чергою, дозволить організації збільшити додану вартість і максимізувати корисність і цінність продуктів і послуг для власних клієнтів. Доведено потребу використання реінжинірингу бізнес-процесів як особливого підходу до реформування діяльності організації, який полягає у фундаментальному перепроєктуванні робочих процесів в організації з метою поліпшення ключових показників, скорочення витрат і, в кінцевому підсумку, і зростання прибутку. | ||
| 10. |
Рибчук А. В. Функціональна спрямованість інтегрованого інструментарію економічного механізму підвищення енергоефективності національної економіки [Електронний ресурс] / А. В. Рибчук, О. Р. Процишин, Я. С. Лапчук, В. І. Зінкевич // Бізнес Інформ. - 2023. - № 6. - С. 49-56. Проаналізовано сутність і напрями підвищення енергоефективності національної економіки. Зазначено, що провідна роль у цьому процесі відводиться економічному механізму, який узагальнено слід представляти як інтегровану систему засобів впливу на економічні явища, що спостерігаються в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання енергоресурсів. Підкреслено, що найважливішим показником, що характеризує ефективність енергоспоживання на макрорівні, є енергомісткість валового внутрішнього продукту (ВВП), за яким Україна суттєво відстає від багатьох країн світу. Тому одним із дієвих інструментів зменшення енергомісткості ВВП держави є використання засобів податкового стимулювання. Розкрито функціональну роль структурних елементів економічного механізму енергоефективності, які проявляються в такому: по-перше, провідне місце в системі інструментів реалізації енергоефективної політики займає ціноутворення на енергоресурси, у якому, на жаль, домінує витратна методологія. Водночас необхідно позбавити підприємства вітчизняного ПЕК права маніпулювати цінами на свою продукцію; по-друге, з метою реалізації політики енергоефективності необхідно формувати тарифи на енергоресурси на основі відшкодування економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво, транспортування та доставку до споживачів; по-третє, реалізація стратегічних цілей розвитку енергозбереження потребує здійснення значних вкладень, зокрема цільових кредитів для фінансування енергозбережувальних технологій. Доведено необхідність пошуку та розроблення нових, більш дієвих інструментів економічного механізму підвищення енергоефективності національної економіки.  Зміст випуску  Реферативна база данихПовний текст публікації буде доступним після 01.07.2024 р., через 31 днів | ||
Попередній перегляд: 
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |