Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

у знайденому

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (16)

Автореферати дисертацій (2)

Реферативна база даних (44)

Авторитетний файл імен осіб (1)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Линчак О$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 48
Представлено документи з 1 до 20

...

Кузнєцова Г. М.
Вплив похідних дигідропіролу та малеїміду на стан печінки і товстої кишки щурів у нормі та в умовах індукованого диметилгідразином колоректального раку [Електронний ресурс] / Г. М. Кузнєцова, О. В. Линчак, М. О. Данилов, І. П. Котляр, В. К. Рибальченко // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 3. - С. 74-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_3_11
Встановлено, що похідні дигідропіролу - 5-аміно-4-(1,3-бензотіазол-2-іл)-1-(3-метоксифеніл)-1,2-дигідро-3Н-пірол-3-он (Д1) та малеїміду - 1-(4-Cl-бензил)-3-Cl-4-(CF3-феніламіно)-1Н-пірол-2,5-діон (МІ-1), яким притаманна цитостатична активність, не пошкоджують товсту кишку та печінку щурів під час тривалого введення, про що свідчать дані мікроскопічних досліджень та активності трансаміназ, лужної фосфатази і лактатдегідрогенази. Показано, що Д1 та МІ-1 виявляють протипухлинну активність in vivo у разі індукованого 1,2-диметилгідразином (ДМГ) раку товстої кишки щурів, зменшуючи загальну площу пухлинного ураження на 46 - 60 %. Д1 та МІ-1 за розвитку колоректального раку частково запобігають ушкодженню товстої кишки та печінки, спричиненому канцерогеном, а також знижують рівень окисних модифікацій ДНК, про що свідчить зниження рівня 8-гідроксидезоксигуанозину в сечі. Ефекти обох сполук є схожими, проте МІ-1 є менш токсичним, виявляє вищу протипухлинну активність та кращі протекторні властивості у разі розвитку ДМГ-індукованого колоректального раку.
Попередній перегляд:
Завантажити - 2.459 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування

Линчак О. В.
Морфологічні зміни у печінці щурів під впливом похідного малеіміду на фоні хемоіндукованого раку товстої кишки [Електронний ресурс] / О. В. Линчак // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 1. - С. 41-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_1_5
Досліджено морфофункціональний стан печінки щурів після впливу похідного малеіміду 1-(4-Cl-бензил)-3-Cl-4-(CF3-феніламіно)-1Н-пірол-2,5-діону (МI-1), 1,2-диметилгідразину (ДМГ), а також МI-1 на фоні ДМГ-індукованого канцерогенезу товстої кишки. Встановлено, що тривале (20 і 26 тижнів) введення МI-1 у дозах 0,027 та 2,7 мг/кг не викликає змін розмірів гепатоцитів і їх ядер, проте розвиваються певні структурні зміни у цитоплазмі гепатоцитів і застійні явища у судинах печінки. Під впливом ДМГ печінка зазнає значних морфологічних змін: змінюється структура цитоплазми гепатоцитів і їх ядер, вміст цитоплазми гепатоцитів зміщується до периферії клітини. Лише гепатоцити, які безпосередньо прилягають до центральної вени, мають дрібнозернисту цитоплазму, яка рівномірно заповнює клітину. Спостерігається потовщення ендотелію центральних вен і стінок усіх судин портальних трактів, у яких наявні й осередки запалення. Гепатоцити і їх ядра збільшуються, що є свідченням активації метаболічних процесів у печінці, пов'язаних з перетворенням ДМГ. Через 6 тижнів після відміни ДМГ відбувається часткове відновлення структури печінки. За сумісного впливу ДМГ та МI-1 похідне малеіміду зменшує пошкоджувальний вплив диметилгідразину на печінку щурів. За дії МI-1 у дозі 0,027 мг/кг на фоні ДМГ гепатоцити відреагували неоднаково - спостерігається велика варіабельність розмірів клітин і їх ядер. За дії МI-1 у дозі 2,7 мг/кг на фоні ДМГ показники розмірів гепатоцитів і їх ядер в обох зонах печінкової часточки близькі до контрольних значень.