![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Литвин Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 22
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Самборська І. Ф. Норовірусна інфекція у дітей раннього віку за даними вірусологічних досліджень та клінічних спостережень [Електронний ресурс] / І. Ф. Самборська, І. Г. Костенко, Г. Г. Ковалишин, О. Б. Надрага, Г. О. Литвин, І. В. Дзюблик, С. О. Соловйов, С. Г. Вороненко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(2). - С. 349-355. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(2)__56 Норовіруси (НВ) людини претендують на лідерські позиції серед збудників гострих кишкових інфекцій (ГКІ) вірусної природи. Найбільшу небезпеку ці інфекції представляють для дітей перших років життя, бо мають високі показники захворюваності та летальності. Мета роботи - визначення маркерів норовірусної інфекції (НВІ) та дослідження особливостей клінічного перебігу захворювань, спричинених НВ, у дітей раннього віку. Для визначення маркерів НВІ у фекальних пробах від дітей, що знаходилися на стаціонарному лікуванні, застосовано метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР) та імуноферментний аналіз (ІФА). Тяжкість перебігу захворювання оцінено за шкалою Весікарі. У дітей раннього віку, хворих на ГКІ, виявлено фрагменти геному НВ у 48,45 % і антигени НВ - у 32,99 %. До найбільш уразливої до НВ вікової групи увійшли діти за віком старші 6 місяців. У 68,2 % пацієнтів у разі госпіталізації спостерігалися поєднання 3-х симптомів: блювоти, діареї, гіпертермії. Висновки: метод ЗТ-ПЛР охарактеризовано як більш чутливий і пріоритетний для лабораторної діагностики НВІ у порівнянні з ІФА. У більшості хворих наявна тріада основних симптомів: блювота, діарея, лихоманка, а перебіг захворювання оцінено як середньотяжкий.
| 2. |
Литвин Г. О. Особливості перебігу гострих кишкових інфекцій, спричинених умовно-патоґенною флорою у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Г. О. Литвин // Acta medica Leopoliensia. - 2014. - Т. 20, № 1. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2014_20_1_9
| 3. |
Гатальська Н. В. Коплексна оцінка території навчальних корпусів № 1, 2 і 4 Національного університету біоресурсів і природокористування України [Електронний ресурс] / Н. В. Гатальська, Г. О. Литвин. // Лісове і садово-паркове господарство. - 2014. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2014_4_4
| 4. |
Литвин Г. О. Ураження печінки при гострому лейкозі [Електронний ресурс] / Г. О. Литвин // Гепатологія. - 2014. - № 4. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2014_4_10 Приведен пример острого лейкоза у девочки возрастом 2 года и 3 месяца. Диагностика была затруднена тем, что лейкемическая инфильтрация печени вызвала симптомы и биохимические изменения в крови похожие на такие же, как и при остром вирусном гепатите. Все случаи триростковой панцитопении, билирубинемии с повышением печеночных энзимов необходимо консультировать гематологом и проводить исследования миелограммы.
| 5. |
Герасун О. Б. Основні дерматологічні ознаки захворювань печінки [Електронний ресурс] / О. Б. Герасун, Г. О. Литвин, Н. В. Іванюшко-Назарко, С. В. Вольбин, Р. Ю. Грицко // Дерматологія та венерологія. - 2015. - № 1. - С. 5-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2015_1_3
| 6. |
Дашо М. Б. Труднощі і помилки диференційної діагностики при туберкульозному менінгоенцефаліті у дитини 6,5 місяців [Електронний ресурс] / М. Б. Дашо, C. A. Лишенюк, У. Б. Чуловська, Г. О. Литвин // Інфекційні хвороби. - 2016. - № 2. - С. 87-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2016_2_19
| 7. |
Прикуда Н. М. Застосування внутрішньошкірної імунізації неінактивованими автолейкоцитами хворих на ХГС безпосередньо перед початком противірусної терапії [Електронний ресурс] / Н. М. Прикуда, А. М. Задорожний, Г. О. Литвин, Р. Ю. Грицко // Гепатологія. - 2016. - № 2. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2016_2_9 Наведено клінічний приклад, який свідчить про те, що внутрішньошкірна імунізація неінактивованими автолейкоцитами може тимчасово зменшити реплікацію RNA HCV в окремих пацієнтів, хворих на ХГC. Зазначено, що зменшення вірусного навантаження безпосередньо перед початком противірусної терапії може позитивно впливати на її ефективність. Позитивно впливати на ефективність противірусного лікування теоретично може і зумовлене імунізацією автолейкоцитами пригнічення синтезу кріоглобулінів. Метод заслуговує на подальше вивчення, тим більше, що імунізація автолейкоцитами не має протипоказів.
| 8. |
Литвин Г. М. До стандартизації символів, знаків і позначень у формулах [Електронний ресурс] / Г. М. Литвин, В. В. Голубенко // Інженерна геодезія. - 2014. - Вип. 61. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ig_2014_61_7
| 9. |
Дашо М. Б. Аналіз причин недіагностованого за життя туберкульозного менінгоенцефаліту у дитини раннього віку [Електронний ресурс] / М. Б. Дашо, С. А. Лишенюк, У. Б. Чуловська, Г. О. Литвин // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2017. - № 4. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2017_4_13 Проаналізовано випадок туберкульозного менінгоенцефаліту у дитини першого року життя на всіх етапах його розвитку - від туберкульозу легень до генералізованої форми з ураженням центральної нервової системи та причини, що призвели до пізньої (постлетальної) діагностики згаданого захворювання.
| 10. |
Надрага О. Б. Зміни ліквору у дітей зі серозними менінгітами [Електронний ресурс] / О. Б. Надрага, Г. О. Литвин, О. Я. Хомин // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 28. - С. 383-390. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_28_51 Серозні менінгіти (СМ) переважно виникають у дітей перших 7-ми років життя, 80 - 90 % випадків СМ спричинені ентеровірусами. Мета роботи - встановити особливості СМ залежно від віку дітей і характеру плеоцитозу спинно-мозкової рідини. Проведено ретроспективний аналіз 98 медичних карт стаціонарного хворого дітей віком 1 місяць - 18 років, а також аналіз літератури. Характер цитозу ліквору залежав від віку пацієнтів. У 84,0 +- 7,33 % етіологічним чинником були віруси ECHO-30 і Коксакі B. Встановлено достовірні кореляційні співвідношення між кількістю лейкоцитів крові і рівнем цитозу ліквору, кількістю паличкоядерних лейкоцитів у крові та кількістю нейтрофільних лейкоцитів у лікворі. Висновки: зміни у лікворі у разі СМ відображають імунну відповідь на наявність вірусу, її забезпечують клітини ендотелію капілярів мозку і лейкоцити, що проникли через порушений гематоенцефалічнй бар'єр.
| 11. |
Литвин Г. О. Клініко-лабораторні особливості синдрому жовтяниці у дітей [Електронний ресурс] / Г. О. Литвин, С. А. Лишенюк, М. В. Стасів // Гепатологія. - 2018. - № 4. - С. 54-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2018_4_8 Наведено результати досліджень основних біохімічних показників у 79 дітей з синдромом жовтяниці різного генезу, госпіталізованих з попереднім діагнозом "вірусний гепатит". У 53 пацієнтів підтверджено вірусні гепатити, у 20 дітей виявлено жовтяницю неінфекційного генезу, а у 6 - не вдалося встановити причини жовтяниці. Встановлено, що у більшості хворих (63,29 %), яких було госпіталізовано із синдромом жовтяниці, діагностовано вірусні гепатити. Середній рівень гіпербілірубінемії майже не відрізнявся за вірусних гепатитів із синдромом цитолізу та без синдрому цитолізу, неінфекційних жовтяниць, проте був суттєво вищим у хворих на нез'ясовані гепатити. Найвищі рівні АлАТ, які є маркерами цитолізу гепатоцитів, в середньому становили 23,29 ммоль/л, було виявлено за вірусних гепатитів, у разі автоімунних гепатитів - 22,94 ммоль/л та за лейкозу - 21,27 ммоль/л. У разі підозри на ураження печінки за онкологічних захворювань крові до проведення мієлограми потрібно проводити моніторинг гемограми: 2 - 3 рази на добу у зв'язку з ймовірно швидким розвитком панцитопенії.
| 12. |
Литвин Г. О. Особливості перебігу ентеровірусної інфекції у дітей у Львівській області впродовж 2015 року [Електронний ресурс] / Г. О. Литвин, О. Я. Хомин // ScienceRise. Medical science. - 2016. - № 5. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2016_5_6
| 13. |
Литвин Г. М. Актуальність узгодження нормативних вимог під час побудови полігонометрії згущення з можливостями сучасних електронних приладів [Електронний ресурс] / Г. М. Литвин, С. А. Бондар // Інженерна геодезія. - 2019. - Вип. 67. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ig_2019_67_3
| 14. |
Литвин Г. О. Летальний випадок генералізованої вітряної віспи у ВІЛ-інфікованої дитини (клініко-патологоанатомічний аналіз) [Електронний ресурс] / Г. О. Литвин, С. А. Томашова, В. В. Вовк, І. В. Дибас, О. І. Гладченко // Інфекційні хвороби. - 2021. - № 1. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2021_1_11
| 15. |
Литвин Г. О. Хвороба Лайма у дітей на сучасному етапі [Електронний ресурс] / Г. О. Литвин, Н. Р. Баса // Інфекційні хвороби. - 2021. - № 2. - С. 73-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2021_2_11
| 16. |
Литвин Г. О. Боротьба за життя дитини з COVID-19 тривалістю 68 днів [Електронний ресурс] / Г. О. Литвин, О. Л. Личковська, М. В. Стасів, В. Р. Міщук // Інфекційні хвороби. - 2021. - № 4. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2021_4_10
| 17. |
Покровська Т. Перебіг генералізованих форм менінгококової інфекції у дітей Львівщини протягом 2011-2019 рр. [Електронний ресурс] / Т. Покровська, Г. Литвин // Medical science of Ukraine. - 2022. - Vol. 18, № 1. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2022_18_1_6
| 18. |
Литвин Г. О. Пандемія COVID-19 тривалістю у два роки: проблемні питання педіатрії та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] / Г. О. Литвин, М. В. Стасів // Інфекційні хвороби. - 2022. - № 2. - С. 58-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2022_2_9
| 19. |
Литвин Г. О. Особливості перебігу інфекційних хвороб у дітей, переміщених із зон бойових дій [Електронний ресурс] / Г. О. Литвин, Т. В. Покровська, І. В. Дибас, М. В. Стасів // Інфекційні хвороби. - 2022. - № 2. - С. 73-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2022_2_10
| 20. |
Дорош О. І. Лангергансоклітинний гістіоцитоз у дитини з мультисистемним ураженням, інфікованої поліомієлітом та SARS-CoV-2: особливості діагностики та перебігу хвороби. Клінічний випадок [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, О. А. Петрончак, Ю. С. Масинник, Р. В. Гулей, А. П. Дудаш, Н. О. Феш, С. М. Тимчишин, Г. О. Литвин // Сучасна педіатрія. Україна. - 2023. - № 1. - С. 72-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2023_1_13
| | |
|
|