Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Лондар Л$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 13
Представлено документи з 1 до 13
|
1. |
Лондар С. Л. Перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні [Електронний ресурс] / С. Л. Лондар, Л. П. Лондар // Фінанси України. - 2011. - № 9. - С. 45-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2011_9_5
| 2. |
Лондар Л. П. Реструктуризація державного боргу як інструмент підвищення рівня боргової безпеки України [Електронний ресурс] / Л. П. Лондар // Економічний вісник університету. - 2015. - Вип. 27(1). - С. 195-202. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2015_27(1)__33 Мета дослідження - аналіз сучасного стану державного боргу та ключові напрями забезпечення боргової безпеки України. Проведено аналіз стану державного боргу України та факторів, які впливали на його динаміку. Показано, що основними чинниками, які призвели до стрімкого наростання обсягу боргу в 2014 році стала необхідність фінансування оборонних потреб, а також подальшої бюджетної підтримки державних підприємств та банків шляхом збільшення їх статутних капіталів. Обсяг державного боргу на кінець 2014 року досяг 947,0 млрд. грн. (60,8 % ВВП), на його обслуговування витрачено 48 млрд. грн., що складає 13,4 % обсягу доходів Державного бюджету України. Тенденція, яка сформувалась, незначно зміниться і в 2015 році. В таких умовах, для підвищення рівня боргової безпеки України варто розглядати можливість проведення реструктуризації частини суверенного боргу, власниками якого є приватні кредитори. Проаналізовано досвід успішної реструктуризації боргу, здійсненої в 2012 році урядом Греції. З урахуванням цього досвіду запропоновано ряд заходів, які могли б сприяти успішній реструктуризації державного зовнішнього боргу України, власником якого є приватні кредитори.
| 3. |
Лондар Л. П. Вдосконалення боргової політики як чинник підвищення рівня фінансової безпеки держави [Електронний ресурс] / Л. П. Лондар // Стратегічні пріоритети. - 2016. - № 3. - С. 244-252. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2016_3_30 Проаналізовано основні тенденції боргової політики в Україні в 2015 - 2016 рр. та чинники зростання боргового навантаження, виділено ризики та загрози фінансовій безпеці. Досліджено аспекти співпраці України з МФО як чинник стабілізації фінансової системи. Виявлено проблеми у процесі залучення зовнішніх фінансових ресурсів та визначено напрями вдосконалення міжнародної фінансової взаємодії. Актуалізовано проблему підвищення рівня фінансової безпеки держави та запропоновано напрями вдосконалення державної боргової політики.
| 4. |
Лондар Л. П. Борговий складник фінансової безпеки України: загрози та індикатори [Електронний ресурс] / Л. П. Лондар // Стратегічні пріоритети. - 2015. - № 2. - С. 70-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2015_2_11 Проаналізовано стан боргової безпеки як складника фінансової безпеки в динаміці. Розглянуто основні показники та їх порогові значення в розрізі основних індикаторів боргової безпеки. Досліджено стан державного боргу та основні параметри й індикатори боргового складника фінансової безпеки України. Проаналізовано комплекс загроз фінансовій безпеці та виділено низку коригувальних заходів для мінімізації їх наслідків.
| 5. |
Лондар Л. П. Докапіталізація банків як чинник зростання державного боргу України [Електронний ресурс] / Л. П. Лондар // Стратегічні пріоритети. - 2017. - № 4. - С. 74-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2017_4_10 Суспільно-політична нестабільність в Україні на початку 2014 р., анексія АР Крим та воєнні дії на Донбасі, пов'язані з гібридною агресією з боку Росії, посилили існуючу напругу у банківському секторі та стимулювали загострення кризових явищ фінансової системи загалом. Як наслідок, держава зазнала глибокого падіння економічної активності: у 2014 р. спостерігався стан рецесії, а в 2015 р. економіка України перебувала у стані стагфля ційної макроекономічної динаміки. Для фінансової стабілізації державним підприємствам та банкам надавалася бюджетна підтримка шляхом випуску ОВДП, що впливало на збільшення обсягів та рівня державного боргу. Важливим завданням, вирішення якого сприятиме зменшенню бюджетних витрат, зумовлених, зокрема, капіталізацією державних банків, є виявлення комплексних загроз і додаткових ризиків для сфери державного боргу та пошук шляхів їх нівелювання. Проаналізовано стан державного та гарантованого боргу України, виявлено причини його зростання, виокремлено ризики та загрози фінансовій безпеці. Досліджено аспекти бюджетної підтримки вітчизняних державних підприємств та банків як боргоформуючого чинника.
| 6. |
Лондар С. Л. Особливості підготовки і реалізації проектів Світового банку з урахуванням вимог оновленої соціально-екологічної політики "Загальні соціально-екологічні засади" [Електронний ресурс] / С. Л. Лондар, Л. П. Лондар, О. В. Бринюк // Освітня аналітика України. - 2018. - Вип. 3. - С. 17-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/educanalukr_2018_3_3
| 7. |
Лондар Л. П. Міжнародна фінансова підтримка процесів структурного реформування економіки України [Електронний ресурс] / Л. П. Лондар // Стратегічні пріоритети. - 2019. - № 2. - С. 79-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2019_2_11 Проаналізовано стан співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями в питаннях надання фінансової та технічної допомоги для проведення структурних реформ національної економіки. Вітчизняна економіка вже тривалий час відчуває дефіцит фінансових ресурсів, необхідних не тільки для інвестиційних проектів розвитку, а й для поточних державних потреб. З огляду на труднощі мобілізації вільних грошових коштів на внутрішньому ринку капіталів, Україна залучає ресурси на зовнішніх ринках. Досліджено ключові напрями співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) та виокремлено головні проблеми в процесі реалізації спільних проектів за фінансової підтримки міжнародних донорів, що мають суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток країни. Реалізація головних завдань зі структурного реформування вітчизняної економіки в контексті забезпечення стратегічного розвитку держави в умовах обмеженості фінансових ресурсів, вразливості національної економіки щодо впливу зовнішніх та внутрішніх викликів лежить, зокрема, в площині комплексних змін стосовно співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Запропоновано шляхи підвищення ефективності взаємодії з МФО, що передбачають насамперед упровадження середньострокового планування та прогнозування щодо залучення фінансування ресурсів за інвестиційними проектами; посилення контролю за використанням кредитних ресурсів; покращення вибірки коштів; підвищення ефективності менеджменту в процесі реалізації проектів за фінансової підтримки міжнародних фінансових організацій; поглиблення співробітництва у сфері залучення прямих і портфельних іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі української економіки з наближенням до світових стандартів розвитку інноваційної інфраструктури з поступовою інтеграцією України до єдиного європейського технологічного простору.
| 8. |
Терещенко Г. М. Формування та використання коштів спеціального фонду закладами вищої освіти в Україні [Електронний ресурс] / Г. М. Терещенко, Л. П. Лондар // Освітня аналітика України. - 2020. - Вип. 1. - С. 36-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/educanalukr_2020_1_4
| 9. |
Шемаєва Л. Г. Внутрішні чинники зміцнення стійкості фінансової системи України [Електронний ресурс] / Л. Г. Шемаєва, Я. А. Жаліло, Д. М. Гладких, Ю. В. Касперович, Л. П. Лондар, А. Л. Дешко // Економіка України. - 2020. - № 7. - С. 35-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2020_7_7 Розглянуто проблему забезпечення стійкості фінансової системи України. Визначено чинники, які в сучасних умовах негативно впливають на фінансову стійкість, що пов'язано із слабкою функціональністю податкової системи, відокремленістю бюджетної політики від стратегічних завдань економічної політики держави, недостатньою борговою стійкістю та проблемами у банківській системі. Визначено основні пріоритети державної політики у бюджетно-податковій, борговій, банківській сферах та інструменти їх координування з метою зміцнення стійкості фінансової системи України.
| 10. |
Лондар Л. П. Розвиток людського капіталу в Україні за рахунок розширення можливостей державних фінансів [Електронний ресурс] / Л. П. Лондар // Освітня аналітика України. - 2021. - Вип. 1. - С. 21-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/educanalukr_2021_1_3
| 11. |
Лондар С. Л. Недержавне пенсійне забезпечення як чинник розвитку людського потенціалу в Україні [Електронний ресурс] / С. Л. Лондар, Л. П. Лондар, І. С. Гайдук // Освітня аналітика України. - 2022. - Вип. 1. - С. 5-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/educanalukr_2022_1_2
| 12. |
Лондар С. Можливості державних фінансових інструментів, індексованих на рівень інфляції [Електронний ресурс] / С. Лондар, Л. Лондар, І. Гайдук // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2022. - № 4. - С. 83-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2022_4_9 Мета роботи - обгрунтування доцільності створення нових фінансових інструментів в українському економічному просторі. Зокрема йдеться про запровадження державних цінних паперів, індексованих на інфляцію, виявлення умов випуску, які будуть взаємовигідними для інвесторів і держави-емітента. Проаналізовано закономірності динаміки річного індексу споживчих цін в Україні. Здійснено оцінку доцільності впровадження індексованих до інфляції облігацій шляхом розрахунку їхньої дохідності та порівняння її з дохідністю традиційних державних облігацій. Проведено порівняння витрат на погашення й обслуговування державного боргу, емітованого в 2009 і 2016 рр. за різних варіантів емісії 3-річних ОВДП. Підтверджено тезу про те, що емісія індексованих до інфляції цінних паперів може створювати економію бюджетних коштів і водночас бути вигідною не тільки державі, а й фінансовим компаніям, які працюють у сфері недержавного пенсійного забезпечення. Розрахунково доведено, що впровадження середньострокових індексованих облігацій із терміном обігу близько 3 років вигідне державі, якщо облігація випущена в період, який припадає на спад інфляції. Проведені розрахунки на прикладі періодів 2009 - 2011 і 2016 - 2018 рр. показали, що взаємовигідні умови випуску нових фінансових інструментів для держави як позичальника й для покупців цих цінних паперів виникають через певний час. Це пов'язано з тим, що в українському економічному середовищі періодично генерується хвилеподібна зміна інфляції. Зокрема, новий інфляційний спад може сформуватися після відбиття збройної агресії російської федерації проти України. Проаналізовано динаміку активів НПФ і компаній зі страхування життя в Україні, приватних пенсійних активів у деяких країнах Європи та Україні, а також частку активів пенсійних фондів у ВВП України та країн-сусідів. Показано, що вдосконалення цінних паперів, які стимулюватимуть збільшення обсягу "довгих грошей" є актуальним, адже розвиток недержавного пенсійного забезпечення в Україні перебуває на початковому етапі, а обсяги накопичених пенсійних активів є надто малими, у порівнянні з сусідніми країнами.
| 13. |
Лондар Л. П. Забезпечення неперервності освітнього процесу в Україні в умовах воєнного часу [Електронний ресурс] / Л. П. Лондар // Освітня аналітика України. - 2023. - Вип. 1. - С. 79-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/educanalukr_2023_1_7
|
|
|