Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Лопатинський А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
|
1. |
Халімовський О. М. Розробка системи пошуку максимуму інтенсивності флюоресцентного сигналу при тестуванні структур біологічних матеріалів [Електронний ресурс] / О. М. Халімовський, В. І. Чегель, В. К. Литвин, А. М. Лопатинський // Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. - 2013. - № 2. - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeiet_2013_2_14 На основі експериментальних досліджень визначено залежність точності вимірювання інтенсивності перевипроміненого світла від часу експозиції для максимальної інтенсивності флюоресцентного сигналу. Сформульовано вимоги щодо точності позиціювання валу п'єзоелектричного двигуна під час розробки алгоритму роботи системи пошуку екстремуму.
| 2. |
Лопатинська О. Г. Локалізований поверхневий плазмонний резонанс в наночастинках срібла в полімерній матриці [Електронний ресурс] / О. Г. Лопатинська, А. М. Лопатинський, В. І. Чегель, Л. В. Поперенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Фізико-математичні науки. - 2015. - Вип. 3. - С. 189-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_fiz_mat_2015_3_33 Взаємодія електромагнітних хвиль з біомолекулами та наноструктурованими матеріалами є цікавим об'єктом для досліджень сучасної біофізики, яка використовує різні фізичні явища для дослідження біологічних об'єктів. Серед цих явищ широко застосовуються поверхневий плазмонний резонанс (ППР) та локалізований поверхневий плазмонний резонанс (ЛППР). Дана робота пов'язана з дослідженням оптичних властивостей композитної полімерної плівки полівінілового спирту зі срібними наночастинками всередині та змін її оптичних властивостей під час взаємодії з біомолекулами. Спектри оптичної густини досліджуваних зразків вимірювались за допомогою новітнього оптоелектронного сенсора "Наноплазмон-003", розробленого в Інституті фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАНУ. Теоретичне моделювання спектрів пропускання проводилось за допомогою теорії ефективного середовища Максвелл - Гарнетта. Показано, що результати теоретичного моделювання надають гарне узгодження з експериментом, як якісно, так і кількісно.
| 3. |
Чегель В. І. Молекулярна плазмоніка – новий напрямок для досліджень у матеріалознавстві та сенсориці. Застосування та теоретичне підґрунття (Огляд) [Електронний ресурс] / В. І. Чегель, А. М. Лопатинський // Оптоэлектроника и полупроводниковая техника. - 2018. - Вып. 53. - С. 38-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ont_2018_53_5
|
|
|