Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Лычак М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
|
1. |
Лычак М. М. Робастная диссипативность дискретных систем и ее исследование с помощью последовательности множеств функций Ляпунова [Електронний ресурс] / М. М. Лычак // Кибернетика и системный анализ. - 2008. - Т. 44, № 2. - С. 13-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KSA_2008_44_2_4 Подано узагальнене поняття робастної дисипативності і сформульовано та доведено теореми з аналізу цієї властивості за допомогою методу функцій Ляпунова. Запропоновано застосування спеціально побудованої послідовності множин функцій Ляпунова, яка може дозволити покращити початкову оцінку межової множини дисипативної системи аж до встановлення в межовому випадку властивості асимптотичної робастної стійкості. Наведено приклад дослідження дисипативності лінійної дискретної системи з невідомими параметрами та за адаптивного збурення.
| 2. |
Лычак М. М. Интервальный (множественный) анализ процессов [Електронний ресурс] / М. М. Лычак, В. П. Евтушок // Управляющие системы и машины. - 2009. - № 1. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/USM_2009_1_6 Развит множественный подход к построению математической теории недетерминированных ограниченных процессов путем введения интервальных функций распределения их значений и первых различий этих значений и интервальных функций оценки арифметического среднего значений процесса и его первой разности. Предложена методология обработки данных с шумами для получения гарантированной оценки информативных параметров процессов с использованием интервального (множественного) анализа.
| 3. |
Василик П. В. Возможные взаимодействия в Солнечной системе и синхронность циклических вариаций активности Солнца с климатическими изменениями на Земле [Електронний ресурс] / П. В. Василик, М. М. Лычак // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 138-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_1_12 Обгрунтовано ймовірність варіанта майбутнього розвитку клімату в Європі у бік похолодання. Розвинуто гіпотезу про невідому хвильову складову гравітаційного поля, яка забезпечує вплив особливих конфігурацій тіл Сонячної системи на активність Сонця та на інші процеси в системі. Передбачається механізм перерозподілу моментів кількості обертального руху серед тіл Сонячної системи, в тому числі Сонця, внаслідок дії вказаної хвильової складової. Наявність такої додаткової складової підтверджено експериментальними даними закордонних і вітчизняних вчених щодо впливу віддалених об'єктів на поводження маятників та обертові маси. Відзначено роль робіт О. Л. Чижевського, Макі Такати, Хідео Моріямі та інших учених у формуванні гіпотези про хвильові взаємодії в Сонячній системі. Запропоновано нові наземно-космічні експерименти, що надають змогу одержати додаткову інформацію для обгрунтування наведених тверджень.
|
|
|