Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Ляпунова А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Бутко Я. О. Дослідження впливу глюкокортикостероїдів і керамідів на імунобіохімічні маркери запалення за алергічного дерматиту [Електронний ресурс] / Я. О. Бутко, С. М. Дроговоз, А. М. Ляпунова, Л. О. Булига // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2014. - № 1. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2014_1_7 На моделі динітрохлорбензолового дерматиту встановлено, що розвиток алергічного дерматиту в щурів супроводжувався підвищенням рівня прозапальних цитокінів (ФНП-<$E alpha>, ІЛ-1<$E alpha>) та білка гострої фази запалення (СРБ). У ході лікування тварин препаратами, що містять ГКС та кераміди, спостерігали достовірне зниження імунобіохімічних маркерів запалення як порівняно з піком патології (3 доба), так і з контрольною патологією (10 доба), що підтверджує виражену протизапальну дію крему "Мометазон з керамідами" та мазі "Метилпреднізолон з керамідами". Таким чином, перспективним є подальше фармакологічне вивчення препаратів з ГКС та керамідами у вигляді крему та мазі з метою підвищення ефективності лікування алергічного дерматиту.
| 2. |
Бутко Я. О. Вплив крему "Мометазона фуроат" на міцність рубця [Електронний ресурс] / Я. О. Бутко, А. М. Ляпунова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2012. - Вип. 3. - С. 261-266. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2012_3_28
| 3. |
Бутко Я. О. Вивчення можливого усунення побічної дії кремів з глюкокортикостероїдами на процес загоєння ран [Електронний ресурс] / Я. О. Бутко, С. М. Дроговоз, А. М. Ляпунова // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 4. - С. 134-138 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2012_4_30
| 4. |
Безугла О. П. Дослідження розподілу стероїдів в емульсіях методом спінових зондів [Електронний ресурс] / О. П. Безугла, А. М. Ляпунова, І. А. Кирилюк, О. М. Ляпунов // Клінічна фармація. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 46-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2017_21_3_10 Значущим фармацевтичним фактором для забезпечення необхідних функціональних характеристик препарату, його ефективності, безпеки і при необхідності біодоступності є розчинність діючої речовини, від якої залежить дисперсний стан у лікарській формі. Мета роботи - модельні дослідження поведінки спінових зондів на основі стероїдів у деяких розчинниках, міцелах неіоногенних поверхнево-активних речовин (ПАР), а також емульсіях 1 і 2 роду, що мають різний склад допоміжних речовин, для прогнозування біодоступності, ефективності та безпеки лікарських препаратів зі стероїдами. Дослідження проводили методом спінових зондів. Використовували 2 спінових зонди на основі стероїдів з різною локалізацією в їх молекулах нітроксильного радикалу. За формою спектрів ЕПР, за значеннями ізотропної константи та часом кореляції обертальної дифузії двох різних спінових зондів ідентифіковано дисперсний стан і локалізацію молекул стероїдів у деяких розчинниках, міцелах ПАР і емульсіях 1 та 2 роду. Встановлено, що різні спінові зонди на основі стероїдів, які відрізняються за гідрофільно-ліпофільними властивостями, по-різному розподіляються в дисперсійному середовищі та дисперсній фазі емульсій. Різна локалізація стероїдів в емульсіях зумовлена також типом емульсії, хімічною природою, складом і полярністю дисперсійного середовища та дисперсної фази. Висновки: локалізація та дисперсний стан стероїдів в основах-носіях надають змогу прогнозувати ефективність їх фармакологічної дії, біодоступність за різних шляхів введення та безпеку лікарських препаратів. Під час фармацевтичної розробки необхідні дослідження розчинності стероїдів, їх розподілу між дисперсною фазою та дисперсним середовищем емульсій, дисперсного стану в основах-носіях, а також проведення біофармацевтичного та/або фармакологічного скринінгу для вибору оптимального складу препарату.
| 5. |
Ляпунова А. М. Дослідження м’яких лікарських засобів з мометазону фуроатом на емульсійних основах [Електронний ресурс] / А. М. Ляпунова, О. П. Безугла, В. В. Лібіна, Т. В. Андріанова // Український біофармацевтичний журнал. - 2017. - № 6. - С. 9-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2017_6_4
| 6. |
Ляпунова А. М. Вплив розподілу мометазону фуроату в емульсіях на його протизапальну дію [Електронний ресурс] / А. М. Ляпунова, О. П. Безугла, В. В. Лібіна, О. В. Тимченко, Т. В. Андріанова // Клінічна фармація. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 42-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2017_21_4_9 Мета роботи - дослідження можливого розподілу мометазону фуроату (МФ) в емульсіях 1 і 2 роду з різним складом допоміжних речовин, а також порівняльне експериментальне вивчення протизапальної дії 0,1 % кремів МФ на основі таких емульсій. Для кількісного визначення МФ за вивчення його розчинності, розподілу між фазами і солюбілізації міцелами ПАР використовували метод рідинної хроматографії, а для визначення типу дисперсної системи - метод оптичної мікроскопії. Ефективність протизапальної дії препаратів досліджували на моделях декстранового і аеросильного запалення стопи щурів. Досліджено розчинність МФ в різних гідрофільних і ліпофільних розчинниках, розподіл між вазеліновим маслом і гідрофільним розчинником гексиленгліколь - вода (8:2) і солюбілізацію міцелами ПАР, що надає змогу прогнозувати дисперсний стан, розподіл і локалізацію МФ в емульсіях 1 і 2 роду, які є основами для м'яких лікарських засобів. Дисперсний стан МФ в емульсіях 1 і 2 роду підтверджено за допомогою методу оптичної мікроскопії. Досліджено ефективність протизапальної дії препаратів мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду, де МФ знаходиться переважно у вигляді суспензії, і препарату елоком крем 0,1 % на основі емульсії 2 роду, де МФ знаходиться у вигляді розчину в дисперсній гідрофільній фазі. Встановлено, що динаміка протизапальних ефектів (ПЕ) для обох препаратів відрізняється залежно від типу запального набряку, однак порівнювані препарати характеризуються подібною динамікою ПЕ за умов однакового набряку. Це свідчить про те, що визначальним фармацевтичним фактором для динаміки ПЕ є тип і концентрація глюкокортикостероїду. У разі декстранового запалення спостерігається виражена тенденція до більш високого ПЕ препарату мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду у порівнянні з препаратом елоком крем 0,1 %, що свідчить про вплив відмінностей у фармацевтичних факторах цих препаратів на ефективність їх протизапальної дії. За умов більш тривалого (аеросильного) запалення препарат мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду виявляє ПЕ, який в цілому відповідає ПЕ препарату елоком крем 0,1 % на основі емульсії 2 роду. Висновки: за результатами досліджень крем з МФ на основі емульсії 1 роду слід застосовувати в гострій фазі запального процесу, що супроводжується ексудацією, а крем або мазь на основі емульсії 2 роду - за хронічних дерматозів, що супроводжуються сухістю шкіри.
| 7. |
Зайченко Г. В. Теоретичне та експериментальне обґрунтування складу крему з наночастинками церію діоксиду [Електронний ресурс] / Г. В. Зайченко, М. О. Ляпунов, В. С. Єфанов, О. П. Безугла, А. М. Ляпунова, О. А. Сімонова // Medical science of Ukraine. - 2019. - Vol. 15, № 1-2. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2019_15_1-2_3
|
|
|