Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Журнали та продовжувані видання (6) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лівінська О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Лівінська О. П. Вплив тейхоєвих кислот пробіотичних лактобацил на мікробну адгезію до епітеліальних клітин [Електронний ресурс] / О. П. Лівінська, І. Л. Гармашева, Н. К. Коваленко // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 3. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_3_4 Досліджено вплив тейхоєвих кислот лактобацил на їх адгезію до букального епітелію людини. Показано, що попередня обробка епітеліоцитів тейхоєвими кислотами спричинювала зниження адгезії штамів L. plantarum | ||
| 2. |
Коваленко Н. К. Семінар "Пробіотики і здоров’я" (Єреван, Вірменія, 5–7 жовтня, 2010) [Електронний ресурс] / Н. К. Коваленко, О. П. Лівінська // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 1. - С. 59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_1_11 | ||
| 3. |
Лівінська О. П. Тейхоєві кислоти молочнокислих бактерій [Електронний ресурс] / О. П. Лівінська, І. Л. Гармашева, Н. К. Коваленко // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 4. - С. 87-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_4_13 Представлено сучасне бачення структурного різноманіття тейхоєвих кислот та їх участі у біологічній активності лактобацил. Висвітлено механізми здійснення пробіотичної дії молочнокислих бактерій, зокрема адгезивної та імуностимулюючої функцій. Відображено перспективи використання даних про структуру тейхоєвих кислот в оцінці внутрішньовидового різноманіття молочнокислих бактерій. | ||
| 4. |
Коваленко Н. К. Пробіотичні властивості промислових штамів лактобацил і біфідобактерій [Електронний ресурс] / Н. К. Коваленко, О. П. Лівінська, О. А. Полтавська, І. Л. Гармашева, Л. М. Шинкаренко, Л. Т. Олещенко // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 1. - С. 9-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_1_3 Із зразків сухої мікробної субстанції "Vivolac" виділено, ідентифіковано та вивчено біологічну активність молочнокислих бактерій та біфідобактерій. Встановлено, що молочнокислі бактерії були представлені видами Lactobacillus acidophilus, L. delbrueckii subsp. bulgaricus, L. paracasei | ||
| 5. |
Лівінська О. П. Вплив неорганічного фосфату на властивості пробіотичних штамів лактобацил [Електронний ресурс] / О. П. Лівінська, І. Л. Гармашева, Н. К. Коваленко // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 2. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_2_3 Досліджено вплив неорганічного фосфату середовища культивування на гідрофобність мікробної поверхні, чутливість бактерій до дії антибіотиків та їх автолітичну активність. Нестача неорганічного фосфату призводила до зниження спорідненості бактеріальних клітин до хлороформу, етилацетату, гексану. Повне виключення неорганічного фосфату підвищувало афінність штаму Lactobacillus plantarum 11/16 до гексану. Автолітична активність штаму L. plantarum 195D не залежала від концентрації неорганічного фосфату, тоді коли її зменшення послаблювало на 15 - 20 % автоліз штаму L. plantarum 11/16. Виявлено зниження антибіотикочутливості лактобацил щодо дії фузидину, фурозалідону та рифампіцину. У той же час, нестача неорганічного фосфату у середовищі культивування підвищувала антибіотикочутливість до дії цефтріаксону. | ||
| 6. | 
Довгий Р. С. Імунобіологічна дія екстрактів та засобів, отриманих із вищих грибів Ganoderma Lucidum, Cordyceps Sinensis та Leucoagaricus Macrorhizus [Електронний ресурс] / Р. С. Довгий, В. В. Позур, В. М. Святецька, М. М. Сухомлин, О. П. Лівінська, О. М. Макаренко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2013. - Т. 13, Вип. 4. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2013_13_4_25 | ||
| 7. |
Гармашева І. Л. Взаємодія клітин штаму Lactobacillus plantarum 337Д УКМ В-2627 з глинистими мінералами in vitro [Електронний ресурс] / І. Л. Гармашева, Н. К. Коваленко, В. С. Підгорський, О. П. Лівінська, C. І. Войчук, Л. Т. Олещенко, Т. В. Томила, Т. Ф. Лобунець // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 4. - С. 11-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_4_3 Мета роботи - охарактеризувати взаємодію клітин штаму Lactobacillus plantarum 337Д УКМ B-2627, що має пробіотичні властивості, з каолінітом й монтморилонітом. Використано методи інфрачервоної спектроскопії, трансмісійної електронної мікроскопії, адсорбційно-структурний статичний об'ємний метод, мікробіологічні та статистичні методи. У разі взаємодії клітин штаму L. plantarum 337Д з частинками глинистих мінералів характеристики пористого простору останніх практично не змінювались у порівнянні з вихідними зразками, розподіл пор за розмірами ставав ширшим за рахунок появи пор великого діаметра, зменшувалась питома поверхня, але сорбційна ємність та шарова будова глинистих мінералів зберігалась. Вперше встановлено вплив каолініту і монтморилоніту на ріст штаму L. plantarum 337Д in vitro. Найбільший стимулювальний вплив глинистих мінералів спостерігали на другій годині культивування. Питома швидкість росту штаму L. plantarum 337Д була у 5,2 разу більшою у разі культивування в середовищі MRS з 4 % каолініту та у 6 разів більшою - в середовищі MRS з 1 % монтморилоніту у порівнянні з контролем. Наявність у середовищі каолініту чи монтморилоніту уповільнювала процес зниження pH під час культивування штаму L. plantarum 337Д у порівнянні з контролем. За наявності монтморилоніту pH середовища знижувався повільніше, ніж за присутності каолініту. Різниця між значенням pH середовища з 4 % каолініту на початку культивування і через 2 год (<$EDELTA roman pH>) була в 10 разів меншою у порівнянні з контролем. У той же час pH середовищ з 1 % і 4 % монтморилоніту починав знижуватись через 4 год культивування. Висновки: різний вплив на ріст штаму L. plantarum 337Д зумовлений відмінностями фізико-хімічних характеристик каолініту і монтморилоніту, використаних у роботі. | ||
| 8. | 
Селюк М. М. Досвід застосування препарату Резістол у комплексному лікуванні пацієнтів з гострим бронхітом [Електронний ресурс] / М. М. Селюк, О. І. Валігура, М. М. Козачок, В. В. Бесага, І. М. Льовкін, А. Ю. Салієв, С. В. Клюшнікова, О. Г. Лівінська, О. В. Селюк, Т. В. Красненкова // Семейная медицина. - 2015. - № 3. - С. 201-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_3_51 Інфекції дихальних шляхів (ІДШ) є найбільш частими інфекціями в амбулаторній практиці. Спільною рисою всіх ІДШ є обов'язкова наявність катаральних симптомів. При цьому необхідно пам'ятати, що різні збудники переважно уражають різні відділи дихального тракту. Проблемою лікування даної нозології є нераціональне застосування антимікробних препаратів за відсутності бактеріального збудника. Одним з альтернативних засобів для лікування гострого бронхіту (ГБ) є резістол - рослинний препарат, виготовлений з коренів Pelargonium Sidoides. Було обстежено 60 пацієнтів віком 19 - 48 років з верифікованим діагнозом ГБ. Контрольну групу становили 30 пацієнтів, співставних за віком та статтю, які одержували лише симптоматичну терапію. Пацієнти основної групи (група резістолу, n = 30) додатково до симптоматичної терапії одержували препарат резістол. Розподілення між групами проводили шляхом простої рандомізації. У процесі лікування оцінювали клінічні симптоми ГБ відповідно до адаптованої Шкали оцінювання специфічних симптомів бронхіту (BSS) з 0 до 7-го дня лікування, результати лікування оцінювали відповідно до адаптованої інтегральної шкали медичних результатів лікування (IMOS). Також проводили оцінювання лікарями та пацієнтами одержаного лікування відповідно до адаптованої інтегральної медичної шкали задоволеності пацієнтів (IMPSS). Як засвідчив аналіз даних, суттєве розходження результатів лікування було одержано уже на третю добу застосування резістолу. Повне одужання в групі пацієнтів, яким додатково був призначений резістол, відзначено у 16,67 % випадків, в той час як за відсутності препарату у лікуванні повне одужання спостерігалося тільки у 3,33 % хворих на ГБ. Це розходження у показниках лікування спостерігалось і на 7-у добу терапії. Так, в групі хворих, яким застосовували резістол, повне одужання відзначалося у 83,3 % випадках, тоді як серед пацієнтів контрольної групи цей показник становив лише 40 %. При цьому препарат резістол відрізнявся доброю переносимістю і не спричиняв жодних побічних ефектів, які стали б причиною відміни препарату. Таким чином, результати дослідження підтвердили високу ефективність і безпечність застосування препарату резістол у пацієнтів з ГБ, починаючи з перших днів захворювання. Рекомендовано широке застосування препарату резістол як в амбулаторній практиці, так і в стаціонарі для лікування пацієнтів з ГБ. | ||
| 9. |
Лівінська О. П. Методичні підходи до виділення тейхоєвих кислот із нативних клітин пробіотичних штамів молочнокислих бактерій [Електронний ресурс] / О. П. Лівінська, І. Л. Гармашева, В. М. Васильєв, Н. К. Коваленко // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 2. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_2_8 Одержано тейхоєві кислоти пробіотичних штамів молочнокислих бактерій за допомогою методу екстракції з нативних клітин із подальшою очисткою виділених екстрактів із застосуванням іонообмінної хроматографії. Відібрані фракції містили високі концентрації фосфору та не містили нуклеїнові кислоти. Вміст тейхоєвих кислот залежав як від видової, так і штамової приналежності. Виявлено гетерогенність досліджуваних біомолекул. | ||
| 10. |
Коваленко Н. К. Вплив кріоконсервації на життєздатність та біологічні властивості молочнокислих бактерій [Електронний ресурс] / Н. К. Коваленко, І. Л. Гармашева, О. П. Лівінська, Л. Т. Олещенко // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 5. - С. 3-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_5_2 Мета роботи - вивчення впливу кріоконсервації на життєздатність і біологічні властивості пробіотичного штаму Lactobacillus plantarum 337Д УКМ B-2627 та підбір для нього найефективнішого режиму кріозаморозки. Життєздатність лактобацил визначали за методом серійних розведень, кислотоутворювальну активність - за оцінкою титрованої кислотності у разі росту в молоці, чутливість до антибіотиків - за допомогою диско-дифузійного методу. Встановлено, що на ступінь виживання, антибіотикочутливість та кислотоутворювальні властивості штаму Lactobacillus plantarum 337Д впливає як склад середовища заморозки, так і режим кріоконсервації. У переважній більшості варіантів кріозаморозки відзначаюся зростання кислотоутворювальної здатності кріоконсервованих бактерій та підвищення чутливості до дії антибіотиків. Висновки: оптимальні показники було одержано у разі використання суміші бактерійних клітин із сахарозо-желатиновим наповнювачем у співвідношенні 17:3 (v/v) шляхом заморожування зануренням в рідкий азот та <$E5~symbol Р roman C>/хв до -<$E40~symbol Р roman C> із подальшим зануренням в рідкий азот. Життєздатність, кислотоутворювальна активність та антибіотикочутливість штаму L. plantarum 337Д залишалися найстабільнішими у разі використання суміші бактерійних клітин із сахарозо-желатиповим наповнювачем та середовищем MRS у співвідношенні 1:1:2 (v/v) за швидкості заморожування <$E40~symbol Р roman C>/хв. | ||
| 11. | 
Лівінська О. П. Пробіотики із антиоксидантними властивостями як основа для створення нових ефективних препаратів для людей похилого віку [Електронний ресурс] / О. П. Лівінська, Н. К. Коваленко // Проблемы старения и долголетия. - 2016. - Т. 25, № 2. - С. 347. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSD_2016_25_2_38 | ||
| 12. |
Селюк М. М. Вплив молсидоміну (Сиднофарму) на показники центральної гемодинаміки та на порушення толерантності до фізичних навантажень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ стадії [Електронний ресурс] / М. М. Селюк, М. М. Козачок, І. М. Льовкін, В. В. Бесага, О. Г. Лівінська, М. А. Пономаренко, Л. М. Дударь // Семейная медицина. - 2018. - № 3. - С. 67-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_3_15 На сьогодні в Україні до 73,3 % усіх летальних випадків припадає на три класи причин смерті: хвороби системи кровообігу, зовнішні причини смерті і новоутворення. Перше місце посідають хвороби системи кровообігу (30,67 %). При цьому більше третини становлять хворі на артеріальну гіпертензію (АГ). Серед жителів міст цей показник становить 30 %, у сільській місцевості - 36 %. Водночас АГ є вагомим фактором ризику ішемічної хвороби серця (ІХС). Згідно з останніми офіційними даними, поширеність комбінації АГ та ІХС серед дорослого населення становить 63,3 % випадків, захворюваність - 58,8 %. Мета дослідження - вивчення впливу молсидоміну (синднофарму) на показники центральної гемодинаміки та на порушення толерантності до фізичних навантажень у пацієнтів з АГ II стадії без явних клінічних ознак ІХС. У дослідження було включено 100 хворих на АГ II стадії без явних симптомів стабільної хвороби коронарних артерій. Середній вік пацієнтів становив 59,2 +- 1,7 року. Усім хворим на початку дослідження та після проведеного лікування проводили обстеження, передбачене сучасними стандартами курації пацієнтів з АГ. Оцінювали результати велоергометри, добового моніторування ЕКГ та ехокардаографії. Було проведено стандартну терапію згідно з національними рекомендаціями. Хворим першої групи додатково до основного лікування був призначений сиднофарм у дозі 2 мг двічі на добу протягом 3 тиж. Під час проведення добового моніторування ЕКГ виявлено, що 46 (92 %) хворих 1-ї групи та 44 (88 %) пацієнтів 2-ї групи мали напади "безбольової ішемії": від 1 до 3 нападів протягом доби, тривалістю до 4 хв максимально. В обох групах до лікування переважали пацієнти з низькою та середньою толерантністю до фізичних навантажень (за результатами ВЕМ) та порушеннями діастолічної функції лівого шлуночка (ЕХоКГ). Після обстеження пацієнтам було призначене лікування протягом 3 тиж. Хворі 1-ї групи одержували базову терапію згідно зі стандартами лікування. Окрім основної терапії цим пацієнтам було додатково призначено сиднофарм у дозі 2 мг двічі на добу. Заключення: застосування у схемі лікування сиднофарму по 2 мг двічі на добу має позитивний вплив на прояви ішемії у пацієнтів з АГ II стадії. На тлі сиднофарму суттєво зменшилася кількість нападів "безбольової ішемії" у порівнянні з пацієнтами 2-ї групи. Результати дослідження свідчать, що у пацієнтів 1-ї групи, які одержували додатково сиднофарм до базової терапії, показники толерантності до фізичних навантажень були кращими. Кількість хворих, які досягли навантаження у 100 Вт на 50 % була більшою (1-а група - 46 %, 2-а група - 26 %). Також серед пацієнтів 1-ї групи не було жодного, хто б зупинився на потужності 50 Вт, у той час як у 2-й групі таких хворих було 10 %. Отже, стабілізація артеріального тиску у пацієнтів з АГ 2 ступеня підвищує толерантність до фізичних навантажень, але, застосовуючи сиднофарм, можна досягнути значно кращих результатів навіть за стислий термін. Враховуючи одержані дані, доцільно рекомендувати застосовувати сиднофарм у пацієнтів з АГ II стадії навіть за відсутності клінічних проявів стабільної хвороби коронарних артерій. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |