Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Маколинец В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Хмызов С. А. Управление болевым синдромом в условиях компрессионно-дистракционного остеосинтеза [Електронний ресурс] / С. А. Хмызов, В. И. Маколинец, В. В. Мельник, А. А. Тихоненко, Т. Н. Гращенкова // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 1(3). - С. 202-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_1(3)__50
| 2. |
Киселев В. К. Применение терагерцевой лазерной техники для исследования влияния ГВЧ-излучения на опухолевые процессы [Електронний ресурс] / В. К. Киселев, В. И. Маколинец, Н. А. Митряева, В. П. Радионов // Радиофизика и электроника. - 2012. - Т. 3(17), № 2. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rphre_2012_3(17)_2_16 Проведено исследование влияния терагерцевого лазерного излучения гипервысокочастотного (ГВЧ) диапазона на опухолевые процессы в организмах лабораторных животных. Для проведения исследований разработан способ повышения долговременной стабильности газоразрядного ГВЧ-лазера на основе избирательной термостабилизации резонатора. Это упростило проведение медицинских исследований в клинических условиях, в ходе которых получены новые результаты.
| 3. |
Малышкина С. В. Перестройка костной ткани вокруг титановых имплантатов после применения низкоинтенсивного импульсного ультразвука на разных стадиях остеорепарации (экспериментальное исследование) [Електронний ресурс] / С. В. Малышкина, В. И. Маколинец, О. А. Никольченко, Т. Н. Гращенкова, Г. В. Иванов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 4. - С. 47-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2014_4_10 Мета роботи - провести порівняльний аналіз структурної організації стегнових кісток щурів із титановим імплантатом після впливу імпульсного ультразвуку інтенсивністю 0,4 Вт/см<^>2, застосованого на різних стадіях остеорепарації. У 20-ти щурів 6-місячного віку (група 1) дію ультразвуком (10 сеансів по 5 хв) починали з 3-ї доби після імплантації титанових зразків, тобто наприкінці стадії травматичного запалення, у решти 20-ти тварин (група 2) - з 7-ї доби, на стадії формування тканинних структур регенерату та диференціації різних видів сполучної тканини. Тварин виводили з експерименту через 7, 14, 30 та 45 діб після імплантації та терміни, які відповідають різним стадіям репаративного остеогенезу. Виділені фрагменти стегнових кісток із титановими імплантатами вивчено за допомогою методів гістології з гістоморфометрією (товщина сполучнотканинної капсули за периметром імплантата, площа новоутворених тканин навколо нього, довжина поверхні кісткових трабекул, зайнятих активними остеобластами, показник остеоінтеграції, що характеризує довжину безпосереднього контакту поверхні імплантата з кісткою). Встановлено, що застосування імпульсного ультразвуку з 3-ї доби після операції, позитивно впливає на відновлення кістки навколо титанових імплантатів, що проявляється активнішою перебудовою грануляційної тканини у фіброретикулярну та кісткову на ранніх стадіях остеорепарації та зумовлює на пізніших стадіях швидше формування зрілої кісткової тканини пластинчастої будови, ніж у разі використання ультразвуку з 7-ї доби. На 45-у добу дослідження не виявлено вираженої переваги між групами за морфометричними показниками кісткоутворення, водночас показник остеоінтеграції в групі 1 був вищий на 7,5 %, ніж у другій. Товщина сформованої на межі контакту з імплантатом щільної сполучної тканини на всі терміни спостереження була меншою у тварин групи 1.
| 4. |
Маколинец В. И. Зависимость результатов лечения препаратом Карипазим (Карипаин) от клинических проявлений остеохондроза позвоночника [Електронний ресурс] / В. И. Маколинец, Т. Н. Гращенкова, А. Н. Гаевская, В. В. Мельник // Літопис травматології та ортопедії. - 2011. - № 1-2. - С. 265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2011_1-2_68
| 5. |
Филиппенко В. А. Реабилитация пациентов после ревизионного эндопротезирования тазобедренного сустава [Електронний ресурс] / В. А. Филиппенко, В. А. Танькут, В. И. Маколинец, Т. Н. Гращенкова, В. А. Мезенцев, А. В. Танькут, В. Р. Акрамов // Літопис травматології та ортопедії. - 2011. - № 1-2. - С. 270. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2011_1-2_73
| 6. |
Маколинец В. И. Фантомный болевой синдром: патогенез, клиника, комплексная консервативная терапия (обзор литературы) [Електронний ресурс] / В. И. Маколинец, В. В. Мельник, Т. Н. Гращенкова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 3. - С. 110-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_3_23
| 7. |
Маколинец В. И. Эффективность разных схем комплексной консервативной терапии животных с индуцированным гонартрозом [Електронний ресурс] / В. И. Маколинец, С. В. Малышкина, О. А. Никольченко, Т. Н. Гращенкова, Б. Н. Шевцов, К. В. Маколинец // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_2_9 Ефективність консервативного лікування пацієнтів з гонартрозом може бути підвищена завдяки поєднаному застосуванню фармакологічних і фізичних факторів. Можливість комплексного використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ), хондропротекторів та нестероїдних протизапальних препаратів у пацієнтів з ранніми стадіями гонартрозу залежно від послідовності їх застосування недостатньо вивчено. Мета роботи - дослідити в експерименті на тваринах з індукованим гонартрозом ефективність різних схем комплексного консервативного лікування. Експерименти проведено на 40-ка білих щурах віком 6 міс. Гонартроз I стадії моделювали шляхом трикратного введення дексаметазону (7 мг/кг, в/м) 1 раз на тиж. Щурів розподілили на 6 груп залежно від лікування, яке містило 10 щоденних сеансів лазеротерапії (доза 0,3 Дж контактно на колінний суглоб) і введення per os диклофенаку натрію (8 мг/кг)та глюкозаміну гідрохлориду (50 мг/кг) у різних послідовностях з інтервалом 15 хв. Мікроскопічні дослідження суглобового хряща і біохімічний аналіз показників сироватки крові (глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, лужна фосфатаза) проводили через 28 діб після останньої ін'єкції дексаметазону. У щурів усіх дослідних груп структурні порушення в суглобовому хрящі були найменшими у порівнянні з контролем. У тварин після застосування спочатку НІЛВ, а потім фармакотерапії морфологічні ознаки біосинтетичної активності хондроцитів були найбільш вираженими, а рівень вмісту в сироватці крові маркерів запалення і активність лужної фосфатази - достовірно меншими, ніж у контрольній та інших дослідних групах. Висновок: комплексне застосування НІЛВ із подальшим введенням диклофенаку натрію та глюкозаміну гідрохлориду призводить до найповнішого відновлення кількісного та структурно-метаболічного стану хондроцитів суглобового хряща і сприяє нормалізації біохімічних маркерів метаболізму хрящової та кісткової тканин.
| 8. |
Маколинец В. И. Комплексная консервативная терапия больных с остеопорозом [Електронний ресурс] / В. И. Маколинец, Т. М. Гращенкова // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. - 2017. - № 2. - С. 93-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/easeurj_2017_2_18
|
|
|