Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (17) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мала О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Наливайко Л. Р. Особливості позовної діяльності прокурора у кримінальному провадженні як засобу реалізації конституційних функцій прокуратури: актуальні питання у світі прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України [Електронний ресурс] / Л. Р. Наливайко, О. Р. Мала // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 1. - С. 156-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvdv_s_2012_1_23 | ||
| 2. | 
Мала О. С. Ліпофільні фракції кори та пагонів берези бородавчастої - перспективні джерела бар [Електронний ресурс] / О. С. Мала, О. П. Хворост // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 1. - С. 75-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_1_27 Получены липофильные фракции из коры и побегов березы бородавчатой и определен ряд числових показателей. Определено количественное содержание суммы хлорофиллов (в пересчете на хлорофилл А) и суммы каротиноидов (в пересчете на <$E beta>-каротин). Установлен качественный состав и количественное содержание жирных кислот в полученных липофильных фракциях. | ||
| 3. | 
Мала О. С. Визначення показників стандартизації кори берези бородавчастої з різних регіонів заготівлі [Електронний ресурс] / О. С. Мала, О. П. Хворост // Фітотерапія. - 2009. - № 4. - С. 72-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2009_4_15 | ||
| 4. | 
Мала О. С. Порівняльний аналіз елементного складу кори берези бородавчастої з різних місць заготівлі [Електронний ресурс] / О. С. Мала, Т. М. Гонтова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2013. - Вип. 3. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2013_3_5 | ||
| 5. | 
Мала О. С. Визначення деяких технологічних параметрів кори берези бородавчастої (Betula verrucosa Ehrh. ) [Електронний ресурс] / О. С. Мала, О. П. Хворост // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2009. - Т. 4, № 3. - С. 58-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2009_4_3_16 | ||
| 6. | 
Мала О. С. Виділення біологічно активних речовин з кори берези бородавчастої [Електронний ресурс] / О. С. Мала // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(4). - С. 328-332. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(4)__57 Кора берези бородавчастої є джерелом біологічно активних речовин. Вона широко застосовується у народній медицині як протипухлинний, ранозагоювальний засоби. Мета роботи - виділення біологічно активних речовин стероїдної та тритерпеноїдної природи з кори берези бородавчастої та встановлення їх структури. За допомогою сучасних методів і загальноприйнятих методик проведено екстрагування кори берези бородавчастої, виявлено сполуки тритерпенової та стероїдної природи. З'ясовано, що кора берези бородавчастої є джерелом біологічно активних речовин. Вона широко застосовується у народній медицині як протипухлинний, ранозагоювальний засоби. Застосовують кору берез у разі захворювань сечового міхура, гіпотонії, жіночих захворювань, онкологічних захворювань, кровотеч та ін. Відомо, що кора берези містить велику кількість тритерпенових сполук. Виділено 4 сполуки - 3 речовини трітерпеноідной природи (<$Ebeta>-амирин, бетулін, кислота бетулінову) і 1 - стероидной (<$Ebeta>-ситостерин), за допомогою сучасних методів дослідження - якісних реакцій, хроматографічних методів, методів УФ-, ІЧ- спектроскопії встановлено їх структуру. Висновки: в індивідуальному стані з кори виділено 4 сполуки і 3 тритерпеноїди (<$Ebeta>-амірін, бетулін, кислота бетулінова), 1 похідне стероїдної природи (<$Ebeta>-сітостерин). Одержані дані будуть використані під час подальшого вивчення ліпофільних фракцій з кори берези бородавчастої та розробки біологічно активної субстанції. | ||
| 7. | 
Толочко О. М. Ефективність позовної діяльності прокурора у кримінальному провадженні: теоретичні аспекти оцінювання та вимірювання [Електронний ресурс] / О. М. Толочко, О. Р. Мала // Право і суспільство. - 2014. - № 5.2. - С. 356-361. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2014_5 | ||
| 8. | 
Мала О. Р. Діяльність прокурора щодо відшкодування шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями під час здійснення державних закупівель [Електронний ресурс] / О. Р. Мала // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2015. - Вип. 2. - С. 93-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2015_2_13 | ||
| 9. | 
Мала О. С. Вивчення антиексудативної та мембраностабілізуючої активності екстракту кори берези бородавчастої [Електронний ресурс] / О. С. Мала // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2015. - № 1. - С. 92-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2015_1_23 | ||
| 10. |
Гонтова Т. М. Порівняльний аналіз компонентного складу ефірної олії кошиків та листків соняшника однорічного [Електронний ресурс] / Т. М. Гонтова, О. С. Мала, О. О. Соколова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(5). - С. 72-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(5)__15 Важливими речовинами хімічного складу пижмо звичайного, яке широко розповсюджене на території України є ефірні олії. Тому виникає необхідність вивчення компонентного складу даних сполук та проведення порівняльного аналізу у листках та квітках пижмо звичайного. Мета роботи - одержання ефірної олії з квіток і листя пижмо звичайного та вивчення компонентного складу. За допомогою методу хромато-мас-спектрометрії на хроматографі Agilent Technologies 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973 проведено порівняльний аналіз компонентного складу ефірної олії у квітках та листках пижмо звичайного. У листках виявлено 58 сполук, у квітках - 55. У всіх органах у більшій кількості містилися спирти, кетони та ненасичені вуглеводні. Квітки пижмо звичайного у більшій кількості нагромаджували суміш цис- та транс-карвеілацетату (506,57 мг/кг), а листки n-мента-1,8-дієн-3-он (344,47 мг/кг). Висновки: встановлено, що домінуючими сполуками ефірної олії квіток і листів були спирти, кетони та ненасичені вуглеводні; токсичний компонент ефірної олії і beta-туйон у меншій кількості нагромаджувався у листках.Ефірні олії відіграють величезну роль у житті рослин, також вони мають широкий спектр фармакологічної дії, тому вивчення ефірноолійного складу соняшника однорічного є перспективним. Мета роботи - виділення ефірноолійних фракцій з кошиків та листків соняшника однорічного та вивчення їх складу. Проведено порівняльне вивчення ефірноолійного складу кошиків і листків соняшника однорічного за хромато-мас-спектрометричним методом на хроматографі Agilent Technologies 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973. Ідентифіковано 36 сполук, з яких у кошиках - 23, а у листках - 20 компонентів. У кошиках домінували каларен, вербенол та сквален, у листках - гермакрен D та транс-неофітадієн. Загальний вміст виявлених сполук у листках 444,84 мг/100г, у кошиків 316,88 мг/100г. Висновки: експериментальні дані показали, що обидва види сировини багаті на ефірноолійні сполуки. У листках було більше моноциклічних сесквітерпеноїдів і насичених вуглеводів, а у кошиках - моно- і біциклічних монотерпеноїдів та трициклічних сесквітерпеноїдів. | ||
| 11. | 
Наливайко Л. Р. Інтереси держави як предмет у структурі позовної діяльності прокурора у кримінальному провадженні [Електронний ресурс] / Л. Р. Наливайко, О. Р. Мала // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2015. - № 2. - С. 110-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2015_2_18 | ||
| 12. |
Мала О. С. Порівняльний аналіз елементного складу кори берези бородавчастої, субстанції з неї та грунту [Електронний ресурс] / О. С. Мала // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2015. - № 2-3. - С. 179-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2015_2-3_44 | ||
| 13. | 
Суханевич М. В. Особливості процесів структуроутворення цементних композицій, наномодифікованих терморозширеним графітом [Електронний ресурс] / М. В. Суханевич, О. В. Мала // Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. - 2016. - Вип. 62. - С. 165-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodaba_2016_62_33 | ||
| 14. | 
Данілова І. А. Вивчення елементного складу кори ільму граболистого у порівнянні з ґрунтом [Електронний ресурс] / І. А. Данілова, О. С. Мала // Український біофармацевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2018_2_15 Продовжуючи вивчення перспективних видів роду ільм, які поширені в Україні, проведено вивчення елементного складу кори ільму граболистого у порівнянні з грунтом. Мета роботи - вивчення елементного складу кори ільму граболистого родини Ulmaceae у порівнянні з грунтом.. Сировину заготовляли на експозиціях Ботанічного саду Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Елементний склад визначали методом атомно-емісійної спектрографії з фотографічною реєстрацією результатів на приладі ДФС-8 у порівнянні зі стандартними сумішами мінеральних сполук. Аналіз даних показав, що в сировині ідентифіковано та визначено вміст 17 макро- та мікроелементів, з яких 4 макро- та 13 мікроелементи. Для кори спостерігалася наступна закономірність накопичення макроелементів: K >> Si >> Ca >> Na >> P, мікроелементів Fe >> Al >> Mn >> Zn >> Cu >> Mo >> Pb >> Ni >> Co >> Cd >> As >> Hg. У грунті макроелементи накопичувались у наступному порядку: K >> Si >> Ca >> Na >> P та мікроелементи у такому: Fe >> Al >> Mn >> Zn >> Cu. Висновки: вперше проведений аналіз елементного складу кори ільму граболистого у порівнянні з грунтом. Визначено наявність 17 макро- та мікроелементів. У кількісному співвідношенні переважали калій, кремній та кальцій. Результати дослідження будуть використані при стандартизації лікарської рослинної сировини і розробці методів кількісного визначення. | ||
| 15. | 
Гонтова Т. М. Визначення якісного складу та кількісного вмісту жирних та органічних кислот у листках рододендрону пурдома (Rhododendron purdomii R.) методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором [Електронний ресурс] / Т. М. Гонтова, В. П. Гапоненко, К. І. Проскуріна, В. В. Машталер, О. С. Мала // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2019. - № 3. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2019_3_5 У сучасному арсеналі лікарських засобів препарати рослинного походження складають 30 - 40 % і мають тенденцію до певного збільшення. Фітозасоби проявляють, як правило, м'яку комплексну дію на організм людини з найменшою кількістю побічних ефектів. У зв'язку з цим на увагу заслуговують рослини, які мають в своєму складі різноманітні групи біологічно активних речовин. До таких рослин належать представники родини вересові (Ericaceae) роду рододендрон (Rhododendron L.), які широко культивуються та мають достатню сировинну базу. Рослини даного роду використовуються у народній медицині для лікування захворювань серцево-судинної системи, вегетативних неврозів, ревматизму, епілепсії. Хімічний склад та фармакологічна активність більшості видів дикорослих і культивованих в Україні рослин вивчені недостатньо. Мета роботи - визначення якісного складу та кількісного вмісту жирних і органічних кислот у листках рододендрону пурдома (Rhododendron purdomii R.) методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором. Результати. За результатами експериментальних досліджень методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором у листках Rhododendron purdomii R. виявлено 37 речовин. Встановлено наявність 17 жирних кислот. Серед насичених жирних кислот у значних кількостях виявлено пальмітинову кислоту (1537,79 мг/кг), серед мононенасичених кислот - олеїнову (716,23 мг/кг), серед поліненасичених - ліноленову (652,81 мг/кг). Також виявлено 20 органічних кислот, серед яких домінує оцтова (5260,08 мг/кг), лимонна (2913,04 мг/кг) та яблучна (1401,48 мг/кг); серед похідних гідроксибензойної кислоти домінує гентизинова (764,88 мг/кг); серед похідних гідроксикоричної кислоти - ферулова (189,63 мг/кг). Висновки: вперше визначено якісний склад та кількісний вміст жирних та органічних кислот у листках Rhododendron purdomii R. методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором. Встановлено, що у листках у значних кількостях містяться жирні кислоти, а саме пальмітинова, олеїнова та ліноленова; з органічних кислот - оцтова, лимонна та яблучна; з похідних гідроксибензойної кислоти - гентизинова; з похідних гідроксикоричної кислоти - ферулова. Одержані результати обумовлюють перспективність подальшого вивчення листків Rhododendron purdomii R. та розробку фітосубстанцій. | ||
| 16. | 
Мала О. С. Порівняльний аналіз елементного складу кори берези бородавчастої, субстанції з неї та ґрунту [Електронний ресурс] / О. С. Мала // Медична та клінічна хімія. - 2015. - Т. 17, № 2. - С. 77-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medkh_2015_17_2_19 | ||
| 17. | 
Гейдарова О. В. Управління інноваційною діяльністю промислового підприємства [Електронний ресурс] / О. В. Гейдарова, О. М. Мала // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2020. - № 4(1). - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_ekon_2020_4(1)__14 | ||
| 18. | 
Гонтова Т. М. Дослідження жирних та органічних кислот у листі рододендрону жовтого (Rhododendron luteum Sweet) [Електронний ресурс] / Т. М. Гонтова, В. П. Гапоненко, В. В. Машталер, О. С. Мала, М. А. Кулагіна // Фармацевтичний журнал. - 2021. - Т. 76, № 3. - С. 63-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2021_76_3_9 Рододендрон жовтий (Rhododendron luteum Sweet) родини вересові (Ericaceae) зустрічається на території України як у дикому стані, так і широко культивується у ботанічних садах, парках, скверах. Використовують листя та суцвіття у разі лікування серцевих захворювань, ревматизму, подагри, порушень нервової системи. Дані літератури щодо хімічного складу стосуються наявності амінокислот, органічних кислот, ефірних олій, сполук фенольної та тритерпенової природи, похідних андромедолу. Мета роботи - визначення компонентного складу та вмісту жирних і органічних кислот у листі рододендрону жовтого Rhododendron luteum Sweet за допомогою методу газової хромато-мас-спектрометрії. Об'єктом вивчення було листя рододендрону жовтого, зібране на території ботанічного саду Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди у 2019 р. Газове хромато-мас-спектрометричне дослідження компонентного складу та вмісту жирних і органічних кислот у листі досліджуваної рослини здійснювали на хроматографі моделі Agilent Technologies 6890 із мас-спектрометричним детектором 5973. У листі рододендрону жовтого виявлено й ідентифіковано 37 речовин. Жирні кислоти представлені 17 сполуками. Серед насичених кислот переважала пальмітинова (3276,2 мг/кг), серед мононенасичених - олеїнова (736,78 мг/кг), серед поліненасичених - ліноленова (1617,65 мг/кг). У найменших кількостях містилися генейкоцилова (46,33 мг/кг), лауринова (58,17 мг/кг) та капронова (68,17 мг/кг) кислоти, які відносять до насичених жирних кислот. Також встановлено наявність у сировині 20 органічних кислот: за кількісним вмістом домінували лимонна (8680,30 мг/кг) та ізо-лимонна (4106,85 мг/кг) кислоти, у значних кількостях містилися щавлева (1685,65 мг/кг) та яблучна (1310,82 мг/кг) кислоти. Серед похідних гідроксибензойної кислоти у більшій кількості була наявна гентизинова (187,76 мг/кг) кислота, серед похідних гідроксикоричної кислоти - p-кумарова (312,62 мг/кг). Вперше за допомогою методу газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором виконано дослідження якісного складу та кількісного вмісту жирних та органічних кислот у листі Rhododendron luteum Sweet. Одержані результати свідчать про перспективність подальшого вивчення сировини з метою розроблення лікарських засобів із мембраностабілізуючою та протизапальною активністю. | ||
| 19. |
Козира С. А. Вивчення динаміки накопичення дубильних речовин у сировині рослин роду Geum L. флори України [Електронний ресурс] / С. А. Козира, О. В. Радько, О. С. Мала, С. І. Степанова, Л. П. Міронець, О. М. Бабенко // Фармацевтичний журнал. - 2022. - Т. 77, № 2. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2022_77_2_10 Останнім часом на фармацевтичному ринку все більше уваги приділяють препаратам, виготовленим на основі лікарської рослинної сировини. Актуальним стає пошук нової сировини, запаси якої достатні в Україні, з метою впровадження в медицину та створення фітозасобів. До перспективних джерел лікарської рослинної сировини для виробництва препаратів антимікробної, в'яжучої, протизапальної та кровоспинної дії належать види роду Гравілат (Geum L.), які характеризуються наявністю низки біологічно активних речовин, зокрема поліфенольних сполук. Рослини роду Geum (Гравілат) належать до родини Rosacea підродини Rosoieae. Два види - Geum urbanum L. (г. міський), G. montanum L.(г. гірський) - зростають на території України і використовуються в народній медицині як протизапальні, в'яжучі, кровоспинні і ранозагоювальні засоби. Значна кількість публікацій відносно хімічного складу та використання рослин роду Geum L. свідчать про перспективність дослідження вітчизняної сировини флори України. Мета роботи - вивчення кількісного вмісту дубильних речовин та окиснювальних фенолів у вегетативних органах рослин роду G. urbanum L., G. montanum L. Досліджували траву і кореневища з коренями G. urbanum L., G. montanum L., які заготовляли на території Сумської та Івано-Франківської обл. у квітні - вересні 2020 - 2021 рр., та вивчали кількісний вміст окиснюваних фенолів і дубильних речовин за методами перманганатометрії та комплексонометрії, результати знаходяться в межах від 8,30 до 28,10 %; від 2,66 до 14,35 % відповідно. Таким чином, у траві та кореневищах із коренями G. urbanum L., G. montanum L. за методами перманганатометрії і комплексонометрії вивчено кількісний вміст окиснюваних фенолів і дубильних речовин. Досліджувані види роду Geum L. за високим вмістом дубильних речовин у вегетативних органах можна віднести до танідоносної рослинної сировини. Максимальний вміст дубильних речовин у траві G. urbanum L. припадає на період цвітіння, у кореневищах із коренями - наприкінці вегетації (восени). Враховуючи одержані дані, зазначені терміни встановлено як оптимальні для заготівлі сировини G. urbanum L. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |