Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Малюк М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 46
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Мазуркевич А. Й. Вплив мезенхімальних стовбурових клітин на активність ферментів сироватки крові щурів за експериментального хронічного токсичного гепатиту [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, Н. І. Золтан, М. О. Малюк, В. Б. Данілов, В. В. Ковпак, Ю. О. Харкевич // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет". Сер. : Ветеринарні науки. - 2013. - Вип. 151. - С. 244-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkau_2013_151_43
| 2. |
Мазуркевич А. Й. Цитогенетичний контроль мезенхімальних стовбурових клітин Кісткового мозку коня на ранніх пасажах культивування in vitro [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, М. О. Малюк, Л. Ф. Стародуб // Ветеринарна медицина України. - 2014. - № 6. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2014_6_9
| 3. |
Мазуркевич А. Й. До методики отримання кісткового мозку у собак [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, М. О. Малюк, С. М. Ткаченко, Ю. О. Харкевич // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 2. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_2_10 Під час вибору кістки для одержання кісткового мозку (КМ) звертають увагу не лише на її розміри та розташування, а й на співвідношення в її будові губчастої та компактної кісткової тканини (КТ). У переліку кісток, придатних для відбору КМ у тварин, завдяки наявності в них переважно губчастої КТ, багатої на стовбурові елементи, в першу чергу, знаходяться груднина і клубова кістка. Як відомо, трубчасті кістки, окрім компактної КТ у ділянці епіфізів, побудовані також з губчастої КТ, яка складає їх основу та є джерелом стовбурових клітин. Наведено результати вдосконаленої методики одержання КМ з губчастої КТ трубчастих кісток собак. Під час вибору кістки для відбору КМ та розроблення методики його одержання, насамперед, керувались можливістю оперативного доступу, швидкістю його проведення, наявністю у кістці губчастої КТ, очікуваним об'ємом аспірату КМ, необхідністю післяопераційного догляду за твариною та ймовірністю виникнення ускладнень. Встановлено, що правильний вибір місця одержання КМ (вид кістки, місце пункції) та методики його одержання значною мірою, впливає на зручність виконання маніпуляцій, швидкість їх проведення, ступінь ушкодження м'яких тканин кінцівки тварини, необхідність застосування шовного матеріалу та післяопераційного догляду за твариною. Спосіб одержання КМ у ділянці проксимального епіфізу плечової та дистального епіфізу стегнової кісток є доступним і простим у виконанні, забезпечує достатній об'єм аспірату, а виділені з нього клітини рівномірно розміщуються на дні чашок Петрі, набувають характерної фібробластоподібної морфології та активно проліферують.Апробовано метод відбору кісткового мозку від великих тварин (на прикладі поні) у ділянці зовнішнього горба клубової кістки (маклока). Встановлено, що даний спосіб відбору є виправданим, оскільки маклок розташований близько до шкіри, через що прикритий лише тонким шаром м'яких тканин. Це надає змогу мінімізувати оперативно-травматичне пошкодження тканин, яке обов'язково супроводжує відбір кісткового мозку незалежно від кістки, з якої його відбирають, а отже і знизити ризик травматизації тварини. Аналіз результатів колонієформувальної здатності та проліферативного потенціалу стовбурових клітин кісткового мозку поні на 0 пасажі показав, що склад культурального середовища має суттєвий вплив на швидкість прояву колонієформуючої здатності клітин та їх проліферативну активність. Встановлено, що сироватка крові коня непридатна для культивування стовбурових клітин кісткового мозку поні, оскільки знижує адгезивні властивості клітин під час пасажування.
| 4. |
Мазуркевич А. Біологічна активність стовбурових клітин із кісткового мозку коня [Електронний ресурс] / А. Мазуркевич, М. Малюк, В. Ковпак, Ю. Харкевич // Тваринництво України. - 2014. - № 2. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2014_2_8
| 5. |
Малюк М. Імунологічні показники крові тварин-реципієнтів під впливом алогенних стовбурових клітин [Електронний ресурс] / М. Малюк // Тваринництво України. - 2014. - № 5. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2014_5_10
| 6. |
Малюк М. Клоногенна активність первинної культури фібробластоподібних клітин пупкового канатика лошат [Електронний ресурс] / М. Малюк // Тваринництво України. - 2014. - № 8-9. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2014_8-9_14
| 7. |
Мазуркевич А. Й. Дослідження каріотипу мезенхімальних стовбурових клітин пупкового канатику лошат під час культивування in vitro [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, М. О. Малюк, Л. Ф. Стародуб, К. В. Копилов // Ветеринарна медицина. - 2014. - Вип. 99. - С. 217-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2014_99_66
| 8. |
Малюк М. О. Ефективність клонування первинних мультипотентних стовбурових клітин кісткового мозку кролів за різних умов зберігання [Електронний ресурс] / М. О. Малюк // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва. - 2013. - Вип. 188(4). - С. 164-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_vet_2013_188(4)__35
| 9. |
Мазуркевич А. Й. Імунофенотипова характеристика та цитогенетичний аналіз мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку коня на ранніх пасажах культивування in vitrо [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, М. О. Малюк, Н. О. Бездєнєжних, Л. Ф. Стародуб // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва. - 2014. - Вип. 201(1). - С. 100-107 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_vet_2014_201(1)__26
| 10. |
Мазуркевич А. Й. До методики отримання кісткового мозку та культивування стовбурових клітин поні [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, М. О. Малюк, Ю. О. Харкевич, Є. П. Бруско // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2013. - Вип. 14, № 3-4. - С. 308-313. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2013_14_3-4_58 Під час вибору кістки для одержання кісткового мозку (КМ) звертають увагу не лише на її розміри та розташування, а й на співвідношення в її будові губчастої та компактної кісткової тканини (КТ). У переліку кісток, придатних для відбору КМ у тварин, завдяки наявності в них переважно губчастої КТ, багатої на стовбурові елементи, в першу чергу, знаходяться груднина і клубова кістка. Як відомо, трубчасті кістки, окрім компактної КТ у ділянці епіфізів, побудовані також з губчастої КТ, яка складає їх основу та є джерелом стовбурових клітин. Наведено результати вдосконаленої методики одержання КМ з губчастої КТ трубчастих кісток собак. Під час вибору кістки для відбору КМ та розроблення методики його одержання, насамперед, керувались можливістю оперативного доступу, швидкістю його проведення, наявністю у кістці губчастої КТ, очікуваним об'ємом аспірату КМ, необхідністю післяопераційного догляду за твариною та ймовірністю виникнення ускладнень. Встановлено, що правильний вибір місця одержання КМ (вид кістки, місце пункції) та методики його одержання значною мірою, впливає на зручність виконання маніпуляцій, швидкість їх проведення, ступінь ушкодження м'яких тканин кінцівки тварини, необхідність застосування шовного матеріалу та післяопераційного догляду за твариною. Спосіб одержання КМ у ділянці проксимального епіфізу плечової та дистального епіфізу стегнової кісток є доступним і простим у виконанні, забезпечує достатній об'єм аспірату, а виділені з нього клітини рівномірно розміщуються на дні чашок Петрі, набувають характерної фібробластоподібної морфології та активно проліферують.Апробовано метод відбору кісткового мозку від великих тварин (на прикладі поні) у ділянці зовнішнього горба клубової кістки (маклока). Встановлено, що даний спосіб відбору є виправданим, оскільки маклок розташований близько до шкіри, через що прикритий лише тонким шаром м'яких тканин. Це надає змогу мінімізувати оперативно-травматичне пошкодження тканин, яке обов'язково супроводжує відбір кісткового мозку незалежно від кістки, з якої його відбирають, а отже і знизити ризик травматизації тварини. Аналіз результатів колонієформувальної здатності та проліферативного потенціалу стовбурових клітин кісткового мозку поні на 0 пасажі показав, що склад культурального середовища має суттєвий вплив на швидкість прояву колонієформуючої здатності клітин та їх проліферативну активність. Встановлено, що сироватка крові коня непридатна для культивування стовбурових клітин кісткового мозку поні, оскільки знижує адгезивні властивості клітин під час пасажування.
| 11. |
Мазуркевич А. Й. Вивчення біосумісності гемостатичних губок із стовбуровими клітинами кісткового мозку кроля під час культивування in vitro [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, М. О. Малюк, С. М. Ткаченко, Ю. О. Харкевич // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Ветеринарна медицина. - 2014. - Вип. 1. - С. 7-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2014_1_4
| 12. |
Малюк М. О. Пуповинний канатик – альтернативне джерело мезенхімальних стовбурових клітин у собак [Електронний ресурс] / М. О. Малюк // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2014. - Т. 16, № 2(2). - С. 219-224. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2014_16_2(2)__38
| 13. |
Малюк М. О. Імунофенотиповий профіль мультипотентних стовбурових клітин кісткового мозку кролів на пізніх пасажах in vіtro [Електронний ресурс] / М. О. Малюк // Біологія тварин. - 2013. - Т. 15, № 4. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_4_9 Незважаючи на велику зацікавленість щодо соматичних стовбурових клітин кісткового мозку тварин у зв'язку з їх мультипотентністю, пластичністю, простотою одержання та використання, загальноприйнятих методів їх виділення із тканин не існує. У різних лабораторіях використовують різні методи одержання й очистки стовбурових клітин, які грунтуються на селекції за розміром, властивістю прикріплятися до пластику і скла, експресією відповідних поверхневих антигенів, у зв'язку з чим одержані клітинні популяції суттєво відрізняються за своїми біологічними характеристиками. Виділення і характеристика стовбурових клітин кісткового мозку потребує розробки специфічних маркерних антигенів. У цьому напрямі проведено велику роботу, в результаті якої напрацьовано багато моноклональних антитіл. Незважаючи на це, одержання "чистих" популяцій мультипотентних стовбурових клітин за допомогою одного маркеру залишається нездійсненною мрією. Разом з тим, залишається відкритим питання про те, чи є стовбурові клітини тваринного організму гетерогенними на пізніх пасажах під час in vitro культивування, оскільки практично всі дослідження, які стосуються CD-рецепторного апарату стовбурових клітин, проведено під час культивування клітин на ранніх пасажах. Для проведення експериментальних досліджень мультипотентні стовбурові клітини одержано із кісткового мозку трубчатих кісток кроля. Одержану клітинну масу культивовано у стандартному середовищі. Мікроскопічний аналіз культури здійснено за допомогою інвертованого мікроскопа Axiovert 40 (Карл Цейс). Під час проведення імуноцитохімічних досліджень з метою вивчення експресії специфічних маркерів, використано мультипотентні Ck кісткового мозку кроля на сьомому, дванадцятому та вісімнадцятому пасажах. Для вивчення імунофенотипового профілю визначено експресію білків, асоційованих з проліферацією і клітинним циклом, апоптозом, а також клітинної адгезії та цитоскелету. Проведені імуноцитохімічні дослідження свідчать, що мультипотетні стовбурові клітини кісткового мозку кролів, які культивуються у стандартному поживному середовищі, на пізніх пасажах експресують маркери мезенхімальних і епітеліальних клітин, що підтверджує їх гетерогенність та пластичність. Встановлено, що на пізніх пасажах домінують клітини, які експресують маркери мезенхімального походження.
| 14. |
Мазуркевич А. Й. Зміна біохімічних показників сироватки крові щурів при експериментальному хронічному токсичному гепатиті [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, Н. І. Золтан, М. О. Малюк, В. Б. Данілов, В. В. Ковпак, Ю. О. Харкевич // Біологія тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 334-340. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_54 Наведено результати вивчення зміни окремих біохімічних показників, які характеризують патогенез хронічного токсичного гепатиту після застосування різних доз 50 % розчину карбону тетрахлориду для експериментального моделювання хронічного токсичного гепатиту у щурів. Встановлено, що за умов збільшення дози токсину зміни показників сироватки крові щурів, що характеризують розвиток цитолізу гепатоцитів, синдрому гепатоцелюлярної недостатності та внутрішньопечінкового холестазу, значно зростають.
| 15. |
Мазуркевич А. Й. Біохімічні показники крові та сечі після застосування мезенхімальних стовбурових клітин при експериментальній гострій нирковій недостатності у щурів [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, О. Л. Бобось, М. О. Малюк, В. В. Ковпак, Ю. О. Харкевич // Біологія тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 397-402. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_65 Проведено дослідження з вивчення змін біохімічних показників крові та сечі після застосування алогенних мезенхімальних стовбурових клітин лабораторним тваринам з експериментально змодельованою гострою нирковою недостатністю. Результати дослідження вказують на позитивний терапевтичний ефект після застосування стовбурових клітин у дозі 2,5 млн/гол. тварині, що підтверджується позитивною динамікою біохімічних показників крові та сечі, в тому числі динамікою показників кліренсу ендогенного креатиніну та залишкового азоту сечовини.
| 16. |
Малюк М. Вплив алогенних мезенхімальних стовбурових клітин при активізації регенеративних процесів в ушкодженій шкірі тварин [Електронний ресурс] / М. Малюк, Ю. Харкевич, В. Мазуркевич // Тваринництво України. - 2015. - № 4. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2015_4_7
| 17. |
Мазуркевич А. Імунітет тварин-реципієнтів за експериментального введення стовбурових клітин [Електронний ресурс] / А. Мазуркевич, М. Малюк, Ю. Харкевич, Т. Савчук // Тваринництво України. - 2015. - № 4. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2015_4_9
| 18. |
Мазуркевич А. Мезенхімальні стовбурові клітини кісткового мозку собак на ранніх пасажах культивування in vitro [Електронний ресурс] / А. Мазуркевич, М. Малюк, Л. Стародуб // Тваринництво України. - 2015. - № 7. - С. 40-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2015_7_14
| 19. |
Малюк М. Вплив стовбурових клітин на відновлення ушкодженого сухожилка кролів [Електронний ресурс] / М. Малюк, В. Лісова // Тваринництво України. - 2015. - № 11. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2015_11_10
| 20. |
Мазуркевич А. Й. Цитогенетичний аналіз мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку кролів на ранніх пасажах культивування in vitro [Електронний ресурс] / А. Й. Мазуркевич, М. О. Малюк, Л. Ф. Стародуб // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2015. - Т. 17, № 1(2). - С. 100-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_1(2)__24
| | |
|
|