Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (24) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (85) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Маркевич В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 33 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Лобода А. М. Нейроендокринна стрес-відповідь у новонароджених із ураженням нирок на тлі асфіксії [Електронний ресурс] / А. М. Лобода, В. Е. Маркевич // Здоровье ребенка. - 2013. - № 3. - С. 148-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_3_29 | |||
| 2. | 
Маркевич В. Ф. Антимікробні властивості хірургічного шовного матеріалу з поліпропілену, модифікованого антисептиком [Електронний ресурс] / В. Ф. Маркевич // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 446-450. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2013_17_2_40 | |||
| 3. | 
Клименко Т. М. Прогнозування розвитку постгіпоксичної кардіоміопатії у недоношених новонароджених із респіраторним дистрес-синдромом за умов мікроелементозу [Електронний ресурс] / Т. М. Клименко, І. В. Тарасова, В. В. Маркевич // Український морфологічний альманах. - 2012. - Т. 10, № 4. - С. 51-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2012_10_4_16 Представлены современные взгляды на прогнозирование постгипоксической кардиомиопатии у детей с перинатальными гипоксическими поражениями ЦНС, в условиях микроэлементоза. Установлены предикторские свойства микроэлементного состава пуповинной крови в комплексе с клинико-анамнестическими и лабораторными показателями у этих новорожденных, что позволило создать алгоритм прогнозирования постгипоксической кардиомиопатии в неонатальном периоде. | |||
| 4. | 
Вільцанюк О. А. Порівняльна оцінка реакції тканин на імплантацію шовного матеріалу, що модифікований вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла [Електронний ресурс] / О. А. Вільцанюк, М. О. Хуторянський, Р. В. Скорук, В. Ф. Маркевич, Н. М. Резанова, І. О. Мельник // Харківська хірургічна школа. - 2012. - № 6. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2012_6_7 | |||
| 5. | 
Маркевич В. Е. Діагностичні маркери перинатального гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової у недоношених новонароджених [Електронний ресурс] / В. Е. Маркевич, В. О. Петрашенко // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_1_5 Мета роботи - підвищити ефективність діагностики гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених дітей шляхом визначення активності нейроспецифічної енолази (НСЕ) та дослідження стану енергетичного забезпечення протягом неонатального періоду. У дослідженні взяли участь 15 умовно здорових недоношених новонароджених та 64 недоношених із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, які були розподілені на 3 групи: I група - 26 дітей із малою масою тіла (ММТ) та легким ураженням ЦНС, II група - 20 немовлят із ММТ і тяжким гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, III група - 18 новонароджених із тяжким ураженням ЦНС та дуже малою масою тіла (ДММТ). У зазначених дітей концентрація НСЕ визначалася імуноферментним методом, сукцинатдегідрогенази (СДГ) - кількісним цитохімічним методом, лактатдегідрогенази (ЛДГ) - кінетичним методом. У недоношених новонароджених із ММТ легке перинатальне ураження ЦНС спричинило альтерацію нейрональних мембран, про що засвідчило зростання рівня НСЕ на 45 %. Крім того, у дітей цієї групи легка гіпоксія призвела до пригнічення активності аеробного гліколізу та зниження морфометричних показників активності СДГ (загальна кількість гранул формазану знизилася на 35 %). Рівень ЛДГ у сироватці крові, навпаки, збільшився в 2,5 разу. У передчасно народжених із ММТ на тлі тяжкого ураження ЦНС спостерігалися глибокі деструктивні зміни клітинних мембран та зростання енергодефіциту. Це проявлялося у зростанні сироваткової концентрації НСЕ та зменшенні кількості гранул формазану в лімфоцитах. У недоношених новонароджених із ДММТ тяжка гіпоксія призвела до максимального підвищення концентрації НСЕ. Про розвиток глибокого енергодефіциту засвідчило зменшення загальної кількості гранул формазану у лімфоцитах та збільшення вмісту ЛДГ у сироватці крові. | |||
| 6. |
Лобода А. М. Hеінвазивна діагностика порушення функції нирок у новонароджених з асфіксією [Електронний ресурс] / А. М. Лобода, В. Е. Маркевич // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 96-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_4_25 | |||
| 7. | 
Маркевич В. Э. Методы клиновидной дегидратации биологических жидкостей [Електронний ресурс] / В. Э. Маркевич, Е. А. Кириленко, В. А. Петрашенко, Т. Ю. Заблоцкая, М. А. Билоконь // Морфологія. - 2014. - Т. 8, № 1. - С. 113-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2014_8_1_23 | |||
| 8. | 
Маркевич В. Э. Методы клиновидной дегидратации биологических жидкостей [Електронний ресурс] / В. Э. Маркевич, Е. А. Кириленко, В. А. Петрашенко, Т. Ю. Заблоцкая, М. А. Билоконь // Український медичний альманах. - 2014. - Т. 17, № 3. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2014_17_3_19 | |||
| 9. |
Маркевич В. Ф. Морфологічний та морфометричний аналіз реакції тканин на імплантацію різних видів шовного матеріалу [Електронний ресурс] / В. Ф. Маркевич, М. О. Хуторянський, О. О. Вільцанюк // Український морфологічний альманах. - 2013. - Т. 11, № 4. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2013_11_4_13 | |||
| 10. | 
Тарасова І. В. Динаміка вмісту міді у біосередовищах недоношених новонароджених із перинатальною патологією [Електронний ресурс] / І. В. Тарасова, Т. М. Клименко, В. Е. Маркевич // Експериментальна і клінічна медицина. - 2012. - № 3. - С. 146-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2012_3_29 Досліджено вміст міді у сироватці й еритроцитах крові та в сечі недоношених новонароджених із перинатальними ураженнями ЦНС, внутрішньоутробною пневмонією та респіраторним дистрес-синдромом за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Вміст цього елемента досліджували в пуповинній крові, а також на 7-му і 14-ту добу життя. Встановлено, що перинатальна гіпоксія призводить до сироваткового й еритроцитарного дефіциту міді, який певною мірою обумовлений значною втратою елемента з сечею. У недоношених новонароджених дітей із внутрішньоутробною пневмонією і респіраторним дистрес-синдромом відбувається суттєвий перерозподіл міді між тканинами, еритроцитами та сироваткою крові. Виявлені зміни залежать від доби життя та гестаційного віку.Изучали содержание меди в сыворотке и эритроцитах крови и в моче недоношенных новорожденных с перинатальными поражениями ЦНС, внутриутробной пневмонией и респираторным дистресс-синдромом с помощью метода атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Содержание этого элемента исследовали в пуповинной крови, а также на 7-е и 14-е сутки жизни. Установлено, что перинатальная гипоксия приводит к сывороточному и эритроцитарному дефициту меди, который обусловлен значительной потерей элемента с мочой. У недоношених новорожденных детей с внутриутробной пневмонией и респираторным дистресс-синдромом происходит существенное перераспределение меди между тканями, эритроцитами и сывороткой крови. Эти изменения зависят от гестационного возраста и суток жизни. | |||
| 11. | 
Маркевич В. В. Особливості перебігу вагітності і пологів у першороділей різних вікових груп [Електронний ресурс] / В. В. Маркевич // Здоровье женщины. - 2016. - № 2. - С. 95-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_2_20 Мета дослідження - вивчення перебігу вагітності у першороділей різних вікових груп. Проведено ретроспективний і проспективний аналіз перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у 100 жінок віком понад 35 років (1-а група) і 100 дівчат-підлітків до 18 років (2-а група). Як групу порівняння вибрано 100 історій пологів жінок віком 20 - 25 років (3-я група). У ході аналізу перебігу вагітності визначено частоту ускладнень вагітності з урахуванням результатів інструментальних і лабораторних методів дослідження з використанням ультразвукової діагностики та доплерометрії. Результати проведених досліджень свідчать, що вагітність і пологи у першороділей до 18 років і старших 35 за сучасних умов належать до чинників високого ризику щодо розвитку акушерської патології. Високий відсоток загрози переривання вагітності, особливо виникнення загрози переривання в ранні терміни вагітності, анемії, диктує необхідність проводити своєчасно і в повному об'ємі профілактичні, діагностичні та лікувальні заходи, спрямовані на пролонгацію вагітності, профілактику анемії, важких форм прееклампсії та плацентарної дисфункції. Жінки до 18 років і понад 35 потребують індивідуального підходу відносно вибору методу розродження з урахуванням усіх чинників ризику. У той самий час, висока частота кесаревих розтинів не дозволила зменшити частоту ускладнень пологів, раннього післяпологового періоду, перинатальної патології та ранньої неонатальної смертності. Одержані результати є науковим обгрунтуванням необхідності вдосконалення діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у першороділей різних вікових груп для зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень. | |||
| 12. |
Маркевич В. В. Особливості медико-соціальної характеристики першороділей різних вікових груп [Електронний ресурс] / В. В. Маркевич // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 91-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_1_18 Мета дослідження - вивчення медико-соціальних особливостей у першороділей різних вікових груп. Проведено ретроспективный і проспективний аналіз перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у 100 жінок старших за 35 років (1-а група) і 100 дівчат-підлітків до 18 років (2-а група). Як група порівняння були вибрані 100 історій пологів у жінок віком 20 - 25 років (3-я група). Результати проведених досліджень свідчать, що 1-а група жінок мала вкрай несприятливий акушерсько-гінекологічний анамнез (АГА) у порівнянні з 3-ю групою жінок, що не могло не вплинути на перебіг вагітності та майбутніх пологів. Особливо обтяжений АГА мали першороділлі 1-ї групи за рахунок вищої частоти безпліддя, міоми матки та дисфункціональних порушень менструально-оваріального циклу. Ці чинники, мабуть, багато в чому визначили настання і виношування вагітності у більш пізньому віці. На підставі викладеного вище можна зробити висновок, що медико-соціальний портрет вагітних віком 35 років і старших характеризується переважанням жінок, що мають обтяжений соматичний та АГА, вищу освіту, працюють і матеріально забезпечені. У процесі формування тактики ведення цих жінок необхідно враховувати особливості соматичного та АГА, які можуть впливати на перебіг вагітності та її результат. Одержані результати надають можливість науково обгрунтувати необхідність удосконалення діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у першороділей різних вікових груп з метою зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень. | |||
| 13. |
Маркевич В. В. Уміст токсичних мікроелементів у біосередовищах вагітних жінок різного репродуктивного віку, що народжують уперше [Електронний ресурс] / В. В. Маркевич // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 3. - С. 72-75 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_3_18 Мета роботи - вивчити вміст токсичних мікроелементів у сироватці крові та еритроцитах у вагітних жінок раннього, середнього та старшого репродуктивного віку в разі перших пологів. Дослідження проводилося в третьому триместрі вагітності у 36,08 +- 0,59 тижня гестації. Репродуктивний вік вагітних становив відповідно 16,33 +- 0,21, 24,67 +- 0,37 та 36,14 +- 0,77 року. Вміст токсичних мікроелементів (хрому, нікелю, свинцю та кобальту) у біосубстратах визначався за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра С - 115 МІ. Встановлено, що для вагітних жінок незалежно від репродуктивного віку, що народжували уперше, властивий високий вміст нікелю, як у сироватці крові, так і в еритроцитах. Зі зростанням репродуктивного віку відбувається накопичення в сироватці крові токсичного хрому. Значно менший уміст кадмію в еритроцитах та, можливо, в інших тканинах у вагітних жінок старшого репродуктивного віку, очевидно, пов'язаний із більш свідомим і відповідальним ставленням до стану власного здоров'я, процесу вагітності та дотриманням здорового способу життя і насамперед виключенням основного джерела кадмію - тютюнопаління. Найменший уміст свинцю в еритроцитах спостерігається в жінок середнього репродуктивного віку. Разом із цим, сироватковий та еритроцитарний уміст свинцю в жодній групі не перевищує рівня, властивого здоровим вагітним жінкам. Висновки: актуальним є дослідження плаценти як органу, що забезпечує мікроелементний баланс системи "мати - плацента - плід". Для визначення ролі плаценти в захисті плода від дії токсичних елементів обгрунтованим є дослідження їх вмісту у плаценті, а також її функцій - бар'єрної, проникнення, депонування щодо ессенціальних і токсичних мікроелементів. | |||
| 14. |
Маркевич В. В. Забезпеченість есенціальними мікроелементами вагітних різного репродуктивного віку, що народжують уперше [Електронний ресурс] / В. В. Маркевич // Здоровье женщины. - 2016. - № 8. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_8_12 Мета дослідження - вивчення особливостей забезпечення сироваткового та еритроцитарного пулу есенціальними мікроелементами (МЕ) у ході вагітності жінок різного репродуктивного віку у разі перших пологів. Визначення МЕ проведено у сироватці крові та еритроцитах у 108 вагітних раннього, середнього та старшого репродуктивного віку, що народжували вперше. Репродуктивний вік вагітних складав відповідно 16,33 +- 0,21, 24,67 +- 0,37 і 36,14 +- 0,77 року. Дослідження проведено у III триместрі вагітності на 36,08 +- 0,59 тиж гестації. Вміст МЕ (залізо, мідь, цинк, кобальт, магній, марганець) у біосубстратах визначено за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра C-115MI, оснащеного комп'ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту МЕ, виробництва НВО Selmi (Україна). Для вагітних раннього репродуктивного віку є властивими найнижчі показники забезпеченості сироваткового пулу залізом, кобальтом і цинком та еритроцитарного пулу - залізом і кобальтом. Спостерігається також сироватково-еритроцитарний дисбаланс вмісту цинку. Найнижчий рівень сироваткового та еритроцитарного вмісту міді і марганцю та еритроцитарного вмісту магнію є властивим для вагітних старшого репродуктивного віку. Незалежно від репродуктивного віку для вагітних є властивим сироватковий дефіцит магнію та цинку. Навпаки, еритроцитарне насичення цинком було значно збільшеним, що свідчить про сироватково-еритроцитарний дисбаланс його вмісту. Всіх вагітних, особливо раннього та старшого репродуктивного віку, слід зараховувати до групи високого ризику виникнення та прогресування мікроелементозів. Тому надзвичайно актуальною є проблема розроблення методів корекції мікроелементозів у вагітних. | |||
| 15. |
Маркевич В. В. Особливості гестаційної динаміки вмісту токсичних мікроелементів у сироватці крові та еритроцитах жінок різного репродуктивного віку, що народжують уперше [Електронний ресурс] / В. В. Маркевич // Здоровье женщины. - 2016. - № 9. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_9_12 Мета дослідження - вивчення особливостей динаміки вмісту токсичних мікроелементів (МЕ) у сироватці крові (СК) та еритроцитах у ході вагітності жінок різного репродуктивного віку, що народжують уперше. Визначення токсичних МЕ проведено у СК та еритроцитах у вагітних раннього, середнього та старшого репродуктивного віку, що народжували вперше. Середній вік вагітних становив відповідно 17, 25 і 37 років. Дослідження проведено у I, II і III триместрах вагітності на 10, 23 і 36 тиж гестації відповідно. Вміст МЕ (хрому, нікелю, свинцю, кадмію) у біосубстратах визначено за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра С-115 МІ, оснащеного комп'ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту МЕ, виробництва НВО Selmi (Україна). У вагітних середнього репродуктивного віку зміни вмісту токсичних МЕ були різноспрямованими - рівень сироваткового нікелю та хрому суттєво зменшувався, що, очевидно, пов'язано зі значним погіршенням стану плацентарного бар'єра щодо них у III триместрі вагітності та транспортуванням їх до плода. Підвищення сироваткового свинцю, навпаки, зумовлене зростанням здатності плаценти до активного блокування його транспорту. У вагітних середнього репродуктивного віку у крові виявляли вкрай токсичний кадмій, при цьому вміст його і у сироватці і в еритроцитах був стабільним протягом усієї вагітності. Порівняльний аналіз умісту та балансу МЕ у СК та еритроцитах у жінок, що народжують уперше, у ході вагітності свідчить про більш несприятливу структуру вмісту токсичних елементів у жінок раннього у порівнянні з жінками середнього репродуктивного віку. У них до кінця III триместра вагітності відбувається зростання вмісту в еритроцитах токсичних нікелю та свинцю, а у сироватці - кадмію. У жінок старшого у порівнянні з жінками середнього репродуктивного віку у III триместрі спостерігалась тенденція до збільшення вмісту токсичних нікелю та кадмію у СК та еритроцитах. Зроблено висновок, що перспективним є визначення ролі плаценти у захисті плода від дії токсичних мікроелементів, а також її функцій - транспортної, бар'єрної, депонування токсичних мікроелементів у ході гестаційного процесу. | |||
| 16. | 
Клименко Т. М. Диференційний підхід до діагностики та прогнозування ранньої анемії у недоношених новонароджених із респіраторним дистрес-синдромом [Електронний ресурс] / Т. М. Клименко, В. Е. Маркевич, І. В. Тарасова, В. О. Петрашенко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2015_5_3_9 Ранній неонатальний сепсис залишається провідною причиною захворюваності та смертності передчасно народжених дітей. Проблема своєчасної діагностики обумовлює необхідність впровадження нових ефективних моніторингових біомаркерів сепсису новонароджених. Мета роботи - удосконалення діагностики раннього неонатального сепсису в передчасно народжених дітей на основі визначення діагностичної значущості сироваткового рівня sTREM-1, розробка комплексного алгоритму та оцінка ефективності підходу. Матеріали та методи. Був проведений аналіз клініко-лабораторних спостережень 70 передчасно народжених дітей із раннім неонатальним сепсисом (n = 22) та внутрішньоутробною пневмонією (n = 48) з визначенням умісту sTREM-1 сироватки крові. Результати. У новонароджених із раннім неонатальним сепсисом виявлене вірогідне зниження рівня sTREM-1 порівняно з новонародженими з внутрішньоутробною пневмонією (97,1 +- 4,5 пг/мл проти 134,00 +- 7,73 пг/мл). При використанні неоднорідної послідовної процедури Вальда - Генкіна встановлені рангові структури діагностичних показників та розроблена ефективна мультимаркерна діагностична модель. Висновки: визначено, що вміст sTREM-1 у сироватці крові дітей із групи ризику реалізації внутрішньоутробної інфекції << 148 пг/мл в першу добу життя вірогідно асоціюється з неонатальним сепсисом. Застосування розробленого мультимаркерного алгоритму сприяє удосконаленню діагностики раннього неонатального сепсису. | |||
| 17. |
Маркевич В. В. Гестационная динамика содержания и баланса эссенциальных микроэлементов в сыворотке крови и эритроцитах женщин разного репродуктивного возраста, рожающих впервые [Електронний ресурс] / В. В. Маркевич // Здоровье женщины. - 2016. - № 10. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_10_11 Цель исследования - изучение особенностей динамики обеспечения сывороточного и эритроцитарного пула эссенциальными микроэлементами (МЭ - железо, медь, цинк, кобальт, магний, марганец) в ходе беременности женщин разного репродуктивного возраста (РВ) в случае первых родов. Определение эссенциальных МЭ проведено в сыворотке крови и эритроцитах у 44 беременных женщин раннего (РРВ) и среднего (СРВ) РВ, рожавших впервые. Репродуктивный возраст беременных составлял соответственно 16,33 +- 0,21 и 24,67 +- 0,37 года. Исследование проведено в I, II и III триместрах беременности на 11, 24 и 37 нед гестации соответственно. Для определения содержания МЭ использован спектрофотометр С-115М1. Для течения беременности у женщин СРВ присущ значительный динамизм сывороточного и эритроцитарного содержания МЭ. В ходе беременности значительно улучшалось состояние сывороточного пула железа. Содержание в сыворотке крови других эссенциальных МЭ до завершения течения беременности существенно уменьшалось, в частности, магния в 3 раза, кобальта и марганца - вдвое, имелась тенденция к уменьшению содержания цинка. Уменьшение содержания эссенциальных МЭ (магния, кобальта, марганца, цинка) обусловлено их активным использованием для нужд плода, особенно в III триместре беременности. У женщин РРВ к концу III триместра беременности происходит истощение сывороточного и эритроцитарного содержания железа и марганца, что может способствовать возникновению анемии. О нарушениях в системе кроветворения свидетельствует также увеличение содержания кобальта в обеих средах. Сделаны выводы, что с целью изучения особенностей микроелементного обеспечения плода и разработки методов его коррекции представляется целесообразным исследование содержания и баланса эссенциальных микроэлементов в системе мать - плацента - плод. | |||
| 18. | 
Школьна І. І. Вміст і баланс есенціальних мікроелементів у плаценті в різні терміни гестаційного процесу [Електронний ресурс] / І. І. Школьна, І. В. Тарасова, В. В. Маркевич, В. О. Петрашенко, М. П. Загородній, О. В. Гордієнко // Запорожский медицинский журнал. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2017_19_1_14 Функциональное состояние плаценты, которая обеспечивает плод питательными веществами, играет важную роль в невынашивании беременности. Цель работы - исследовать содержание и баланс эссенциальных микроэлементов (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) в плаценте в разные сроки гестационного процесса. Изучено содержание и баланс эссенциальных микроэлементов (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) в плаценте 52 женщин, родивших в разные сроки гестационного процесса. Содержание микроэлементов исследовали с помощью атомно-абсорбционного спектрофотометра C-115 MI. Установлены средние показатели содержания и соотношений эссенциальных микроэлементов в плаценте женщин, родивших в срок гестации 24 - 28, 29 - 31, 32 - 36 и 37 - 41 неделя. Выводы: в ходе гестации в плаценте происходили интенсивные процессы накопления и транспорта эссенциальных микроэлементов. Отмечено, что содержание Fe, Cu и Zn увеличивалось в ходе гестации и достигало максимальных значений на 29 - 31 неделе гестации. Показатели содержания Mn достигали пикового значения к 32 - 36 неделе. Показатели уровня Co в плаценте из исходного уровня в 24 - 28 недель постепенно увеличивались к завершающему этапу внутриутробного развития, а Mg, наоборот, уменьшались. Кроме того, исследованы показатели соотношений эссенциальных микроэлементов в плаценте, которые показали, что в парах Fe/Co, Cu/Co, Zn/Mn и Mg/Mn отмечалось достоверное уменьшение показателей (p << 0,05) с 24 по 36 неделю гестации, а в парах Fe/Mg, Cu/Zn, Cu/Mg и Co/Mg наблюдалось достоверное увеличение показателей соотношения в ходе гестационного процесса. Также установлена положительная корреляция между содержанием Cu и Mn (rxy = 0,5732, p << 0,05) в 24 - 28 недель гестации, Mg и Mn (rxy = 0,5855, p << 0,05) в 32 - 36 недель, Mg и Mn в 29 - 31 неделю (rxy = 0,8272, p << 0,01) и Zn и Mn в 32 - 36 недель гестации (rxy = 0,8097, p << 0,05). Итак, особенности транспорта и депонирования эссенциальных микроэлементов требуют дальнейших исследований. | |||
| 19. | 
Маркевич В. Е. Здоров’я дітей шкільного віку та розповсюдженість залізодефіцитних станів [Електронний ресурс] / В. Е. Маркевич, Ю. М. Козир // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2008. - Вип. 33. - С. 229-233. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2008_33_61 | |||
| 20. | 
Маркевич В. Е. Bплив нейрометаболічної терапії на мікроелементне забезпечення недоношених новонароджених із перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС [Електронний ресурс] / В. Е. Маркевич, В. О. Петрашенко // Современная педиатрия. - 2012. - № 8. - С. 34-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2012_8_7 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |