Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Журнали та продовжувані видання (3) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мартинов О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Дяків Х. І. Перша знахідка Сapnia bifrons (Newman, 1839)(Plecoptera: Сapniidae) на території Лівобережної України [Електронний ресурс] / Х. І. Дяків, О. В. Мартинов // Український ентомологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uej_2014_1_4 | ||
| 2. | 
Присяжнюк О. І. Прогнозування фенотипової продуктивності середньоранніх сортів сої [Електронний ресурс] / О. І. Присяжнюк, В. Г. Димитров, О. М. Мартинов // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2017. - т. 13, № 2. - С. 167-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2017_13_2_11 Мета дослідження - вивчити біологічні особливості росту й розвитку середньоранніх сортів сої та створити модель продуктивності фенотипу. Оптимальна продуктивність рослин формується лише за рахунок раціонального співвідношення всіх елементів їхньої структури. Часто буває так, що за умов недостатнього розвитку одного з компонентів структури врожай певною мірою може бути компенсований за рахунок кращого розвитку інших елементів. Виділено вісім показників, які мають найбільший сумарний внесок в ознаку продуктивності сорту, – маса насіння з рослини: загальна кількість гілок, кількість вузлів на рослині, кількість бобів на рослині, кількість насінин з рослини, кількість квіток, висота рослини, маса 1 000 насінин. На перші чотири з них припадає основна частка сумарного внеску в ознаку маси насіння з рослини. За основу побудови моделі взято ієрархічність прояву ознак продуктивності в онтогенезі та відповідність їх розвитку в органогенезі. Модель складається з двох модулів ознак – результуючої та компонентних, які демонструють фенотипову реалізацію генетичної формули. Встановлено, що висота рослин істотно впливає на кількість вузлів на рослині (r = 0,76), а від цієї ознаки залежить і кількість бобів на рослині (r = 0,43). Крім того, на основі досліджень одержано кореляцію між кількістю квіток на рослині й висотою рослин (r = 0,35) та кількістю вузлів (r = 0,76). Встановлено, що показник кількості квіток на рослині визначає розвиток на ній бобів, тому є сильно корельованим з цією ознакою (r = 0,99). Висновки. Визначено, що кількість бобів на рослині та кількість насінин з рослини мають дуже сильний кореляційний зв’язок (r = 0,96). Крім того, ознака кількості насінин з рослини має сильний зв’язок з масою насіння з рослини (r = 0,79).Цель исследования - изучить биологические особенности роста и развития среднеранних сортов сои и создать модель продуктивности фенотипа. Оптимальная продуктивность растений формируется только за счет рационального соотношения всех элементов их структуры. Часто бывает так, что при слабом развитии одного из компонентов структуры урожай в определенной степени может быть компенсирован за счет лучшего развития других элементов. Выделено восемь показателей, которые вносят наибольший суммарный вклад в признак продуктивности сорта, – масса семян с растения: общее количество ветвей, количество узлов на растении, количество бобов на растении, количество семян с растения, количество цветков, высота растения, масса 1 000 семян. На первые четыре из них приходится основная доля суммарного вклада в признак массы семян с растения. За основу построения модели взята иерархичность проявления признаков продуктивности в онтогенезе и соответствие их развития в органогенезе. Модель состоит из двух модулей признаков – результирующей и компонентных, которые демонстрируют фенотипическую реализацию генетической формулы. Установлено, что высота растений существенно влияет на количество узлов на растении (r = 0,76), а от этого признака зависит и количество бобов на растении (r = 0,43). Кроме того, на основе исследований получена корреляция между количеством цветков на растении и высотой растений (r = 0,35) и количеством узлов (r = 0,76). Установлено, что показатель количества цветков на растении определяет развитие на нем бобов, поэтому является сильно коррелированным с этим признаком (r = 0,99). Выводы. Определено, что количество бобов на растении и количество семян с растения имеют очень сильную корреляционную связь (r = 0,96). Кроме того, признак количества семян с растения имеет сильную связь с массой семян с растения (r = 0,79).Purpose. To study biological characteristics of growth and development of middle-early soybean varieties and create a model of phenotype productivity. Methods. Special and general techniques for studies. Results. Optimal productivity of plants is forming merely at the expense of efficient ratio of all the elements of their structure. It often happens that in case of underdevelopment of one of the structure components yield to some extent can be offset by better development of other elements. Eight indicators were defined which make the largest contribution to the productivity trait of a variety: seed weight per plant, total number of branches, number of nodes per plant, number of pods per plant, number of seeds per plant, number of flowers, plant height, 1000 kernel weight. The first four indicators provided most of the total contribution to a trait of seed weight per plant. Model building was based on hierarchy of productivity traits display in ontogenesis and compliance of their development in organogenesis. The model consists of two modules of traits – resulting and some componental showing phenotypic realization of the genetic formula. It was found that the plant height significantly influence the number of nodes per plant (r = 0,76), and the number of pods per plant (r = 0,43) depends on this trait. In addition, correlation based on the research was obtained between the number of flowers per plant and plant height (r = 0,35), and number of nodes (r = 0,76). It was established that the number of flowers per plant determines the development of pods on the plant so it is quite strongly correlated with this trait (r = 0,99). Conclusions. It was determined that the number of pods per plant and the number of seeds per plant have a very strong correlation (r = 0,96). Besides, such trait as the number of seeds per plant has a strong relationship with the seed weight per plant (r = 0,79). | ||
| 3. | 
Доктор Н. М. Функціонування фотосинтетичного апарату рослин квасолі звичайної в умовах Закарпаття [Електронний ресурс] / Н. М. Доктор, О. М. Мартинов, Н. В. Новицька // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Агрономія. - 2017. - Вип. 269. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_agr_2017_269_11 | ||
| 4. | 
Новицька Н. В. Веґетація квасолі під впливом передпосівної інокуляції насіння та удобрення [Електронний ресурс] / Н. В. Новицька, О. М. Мартинов, Н. М. Доктор // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 2. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_2_9 | ||
| 5. | 
Архіпова Х. І. Еталонні колекції амфібіотичних комах України: концептуальні підходи до формування, поповнення та функціонування [Електронний ресурс] / Х. І. Архіпова, В. Б. Різун, О. В. Мартинов, Р. Й. Годунько // Біологічні студії. - 2018. - Т. 12, № 2. - С. 99-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2018_12_2_12 Упродовж останніх 150 років Львівські науково-освітні установи були центрами активних досліджень амфібіотичних комах. Музей ім. Дідушицьких став осередком системного вивчення водяних комах. Як наслідок, у його фондах було накопичено важливі історичні колекції окремих таксономічних груп, насамперед завдяки зусиллям ентомологів Й. Дзєдзєлєвича, М. Ломницького та Я. Ломницького. Дослідження, що започатковані у 60-ті роки XIX ст. і тривали до Першої світової війни, були поновлені аж через 80 років співробітниками Державного природознавчого музею НАН України. Увесь цей час збірки амфібіонтів та інших груп комах зберігались у науково-природничих фондах цієї установи. Частина колекцій амфібіотичних комах потрапила до Польщі разом із їх засновником - Йосифом Дзєдзєлєвичем, який у 1915 р. переїхав зі Львова до Мисьлєніц. На сьогодні значна частина матеріалів, перебуваючи у сировинному фонді музею, потребує належного наукового опрацювання, відповідної консервації та інвентаризації з метою тривалого збереження у фондах Державного природознавчого музею НАН України. Усі заходи з тривалого зберігання музейних предметів мають здійснюватися на сучасному науково-методичному рівні, щоб забезпечити у майбутньому опрацювання колекційних матеріалів за різноманітними методами інтегративної таксономії. Висвітлено важливий аспект науково-фондової діяльності природничих музеїв - розробки концептуальних підходів щодо формування, поповнення, науково-технічного та інформаційного забезпечення функціонування еталонних колекцій. Розроблено науково обгрунтовані підходи до формування, поповнення та науково-технічного забезпечення функціонування національної еталонної колекції на основі чинних стандартів, інструкцій і методик, з урахуванням зарубіжного досвіду музейної діяльності. Здійснено низку заходів з уніфікації в оформленні колекції спиртових препаратів різних таксономічних груп і колекції мікропрепаратів. Розроблено шаблони етикеток і здійснено роботи щодо редагування наявної у музейних базах даних (БД) інформації по окремих групах водяних комах. Розроблено підходи електронного опрацювання колекцій апробовано на основі Інтернет-порталу Центру даних "Біорізноманіття України". | ||
| 6. |
Каленська С. М. Вплив мікродобрив та імуномоделюючих препаратів на лабораторну схожість насіння [Електронний ресурс] / С. М. Каленська, Н. В. Новицька, В. І. Максін, Л. Д. Карпенко, В. Г. Каплуненко, О. М. Мартинов // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Агрономія. - 2018. - Вип. 294. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_agr_2018_294_3 | ||
| 7. | 
Запорожан К. В. Підвищення посівних якостей травмованого насіння пшениці м’якої озимої [Електронний ресурс] / К. В. Запорожан, Н. В. Новицька, В. В. Бровкін, О. М. Мартинов // Миронівський вісник. - 2018. - Вип. 7. - С. 39-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/myrbull_2018_7_6 | ||
| 8. |
Мельник С. І. Модель адаптивної інформаційної системи прогнозування продуктивності сільськогосподарських культур [Електронний ресурс] / С. І. Мельник, О. І. Присяжнюк, Є. М. Стариченко, К. М. Мажуга, В. В. Бровкін, О. М. Мартинов, В. В. Маслечкін // Plant Varieties Studying and Protection. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 63-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2020_16_1_10 | ||
| 9. | 
Гадзовський Г. Л. Фотосинтетична діяльність посівів сої на дерново-підзолистих ґрунтах Західного Полісся [Електронний ресурс] / Г. Л. Гадзовський, Н. В. Новицька, О. М. Мартинов // Рослинництво та ґрунтознавство. - 2020. - Vol. 11, № 1. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pss_2020_11_1_3 | ||
| 10. |
Мурашко Л. А. Створення вихідного селекційного матеріалу пшениці м’якої озимої з комплексом господарсько-цінних ознак [Електронний ресурс] / Л. А. Мурашко, Т. І. Муха, О. В. Гуменюк, Ю. М. Судденко, Н. В. Новицька, О. М. Мартинов // Plant Varieties Studying and Protection. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 110-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2022_18_2_6 | ||
| 11. | 
Доктор Н. М. Урожайність та посівні якості насіння квасолі в умовах Закарпаття [Електронний ресурс] / Н. М. Доктор, О. М. Мартинов, Н. В. Новицька // Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. - 2018. - Вип. 100(1). - С. 45-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnveconn_2018_100(1)__9 | ||
| 12. |
Гадзовський Г. Л. Вміст хлорофілу в листках рослин та урожайність сої за внесення хелатних мікродобрив [Електронний ресурс] / Г. Л. Гадзовський, Н. В. Новицька, О. М. Мартинов // Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. - 2019. - Вип. 105. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnveconn_2019_105_8 | ||
| 13. |
Гадзовський Г. Л. Урожай і якість зерна сої під впливом інокуляції та позакореневого підживлення [Електронний ресурс] / Г. Л. Гадзовський, Н. В. Новицька, О. М. Мартинов // Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. - 2020. - Вип. 111. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnveconn_2020_111_7 | ||
| 14. | 
Доктор Н. М. Урожайність квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) залежно від інокуляції та удобрення в умовах Закарпаття України [Електронний ресурс] / Н. М. Доктор, Н. В. Новицька, С. М. Кормош, В. С. Пилипенко, О. М. Мартинов // Аграрні інновації. - 2022. - № 13. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrno_2022_13_10 | ||
| 15. |
Мурашко Л. А. Оцінка стійкості сортів пшениці озимої селекцентрів України проти хвороб на штучних інфекційних фонах їх збудників [Електронний ресурс] / Л. А. Мурашко, Т. І. Муха, О. В. Гуменюк, Н. В. Новицька, О. М. Мартинов // Аграрні інновації. - 2022. - № 13. - С. 209-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrno_2022_13_32 | ||
| 16. |
Доктор Н. М. Вплив удобрення та інокуляції на ефективність фотосинтетичної діяльності посівів квасолі [Електронний ресурс] / Н. М. Доктор, С. М. Кормош, Н. В. Новицька, О. М. Мартинов // Аграрні інновації. - 2022. - № 14. - С. 145-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrno_2022_14_23 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |