Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Матвієць Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Матвієць Л. Г. Профілактика розвитку м’яких когнітивних розладів при проведенні медичної реабілітації пацієнтів похилого віку з артеріальною гіпертензією в умовах амбулаторної загальної практики-сімейної медицини [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Архів психіатрії. - 2013. - Т. 19, № 3. - С. 103-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2013_19_3_42 | ||
| 2. | 
Матвієць Л. Г. Медична реабілітація пацієнтів похилого та старечого віку з гіпертонічною хворобою в практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць, Н. Г. Лерман, Г. Ю. Гальчанська // Семейная медицина. - 2013. - № 4. - С. 169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_4_66 | ||
| 3. |
Матвієць Л. Г. Основні завдання медичних працівників при лікуванні та профілактиці депресивних розладів на первинній ланці надання медичної допомоги [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Семейная медицина. - 2016. - № 4. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_4_3 Наведено сучасні рекомендації та основні завдання щодо ведення пацієнтів з депресивними розладами на первинній ланці медичної допомоги лікарями загальної практики - сімейними лікарями та сімейними медичними сестрами. | ||
| 4. |
Матвієць Л. Г. Оцінювання нервово-психічного стану пацієнтів літнього та старечого віку за гендерною ознакою, у яких діагностовано гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Семейная медицина. - 2014. - № 1. - С. 146-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_1_34 Наведено дані обстеження нервово-психічного стану 181 осіб з діагностованою гіпертонічною хворобою (ГХ) II - III стадії літнього та старечого віку, серед яких було 112 жінок та 69 чоловіків. Контрольну групу складали 99 осіб без артеріальної гіпертензії і діагностованих серцево-судинних захворювань. Відповідно до мети було проведено визначення структури невротичних станів, рівнів ситуаційної та особистісної тривожності у пацієнтів літнього і старечого віку залежно від статі та стадії ГХ, а також порівняння одержаних показників. За результатами дослідження встановлено, що серед жінок з ГХ II стадії при збільшенні віку мало місце зростання кількості осіб з невротичними станами, у пацієнток з ГХ III стадії виявлено зростання невротичних станів та тривожності, що відображають підвищення нейротизму та неспокою (тривоги, істеричного типу реагування, ситуаційної та особистісної тривожності). Серед чоловіків встановлено зростання невротичних станів у пацієнтів з ГХ III, що перенесли інфаркт міокарда. Серед пацієнтів старечого віку з ГХ II стадії виявлено кількісну перевагу осіб жіночої статі з невротичними станами та рівнями тривожності, що відображали підвищення нейротизму та загального неспокою (тривоги, істеричного типу реагування, ситуаційної та особистісної тривожності). Серед пацієнтів старечого віку з ГХ III стадії мала місце кількісна перевага жінок тільки з тривогою. | ||
| 5. | 
Матюха Л. Ф. Результати проведення циклу тематичного удосконалення "Ведення пацієнта з ВІЛ-інфекцією/СНІДом сімейним лікарем" [Електронний ресурс] / Л. Ф. Матюха, Н. Г. Гойда, Г. В. Бацюра, В. О. Бойко, Т. В. Веселова, Л. Г. Матвієць, Л. М. Легкоступ, Т. П. Авраменко, Н. Є. Гусак // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 3. - С. 166-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_3_30 Мета роботи - оцінити вплив знань, отриманих сімейними лікарями після проходження циклу тематичного удосконалення "Ведення пацієнта з ВІЛ-інфекцією/СНІДом сімейним лікарем", на залучення людей, які живуть із ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику до програм добровільного консультування та тестування і лікування ВІЛ-інфекції. Використано змішаний дизайн із застосуванням стандартизованих і глибинних інтерв'ю. Участь у стандартизованому опитуванні взяли 111 лікарів, із них 17 - у глибинних інтерв'ю. Результати анкетування оброблено з використанням SPSS. Встановлено, що після проходження циклу тематичного удосконалення зросла кількість сімейних лікарів, чия поведінка при роботі не залежить від ВІЛ-статусу пацієнта (з 65,8 % до 89,2 %). У переважної більшості (94,6 %) курсантів ставлення до ВІЛ-позитивних та інших пацієнтів є однаковим. Сімейні лікарі два рази частіше пропонували усім пацієнтам пройти тестування на ВІЛ (27 % проти 54,1 %) та направляли їх до СНІД-центру та неурядових організацій. Висновки: проведені цикли ТУ "Ведення пацієнта з ВІЛ-інфекцією/СНІДом сімейним лікарем" суттєво вплинули на залучення людей, які живуть із ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику до тестування і лікування ВІЛ-інфекції шляхом підвищення рівня обізнаності сімейних лікарів із питань ВІЛ-інфекції, формування лікарями безпечної моделі поведінки у процесі своєї професійної діяльності з ВІЛ-позитивними пацієнтами, налагодження взаємодії з ВІЛ-сервісними організаціями. | ||
| 6. |
Матвієць Л. Г. Організація та моніторинг своєчасного надання медико-психологічної допомоги на первинному рівні при гострих та посттравматичних стресових розладах [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Семейная медицина. - 2017. - № 2. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_2_3 Викладено сучасні погляди на гострий стресовий розлад та посттравматичний стресовий розлад з точки зору епідеміології, етіології, патогенезу та діагностики на первинному рівні надання медичної допомоги. Висвітлено основні принципи лікування та реабілітації пацієнтів з гострим стресовим розладом та посттравматичним стресовим розладом лікарями загальної практики - сімейними лікарями. Розглянуто питання імплементації Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад" у практичну діяльність.Викладено сучасні погляди на гострий стресовий розлад та посттравматичний стресовий розлад з точки зору епідеміології, етіології, патогенезу та діагностики на первинному рівні надання медичної допомоги. Надано основні принципи лікування та реабілітації пацієнтів з гострим стресовим розладом та посттравматичним стресовим розладом лікарями загальної практики - сімейними лікарями. Розглянуто питання імплементації Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад" у практичну діяльність. | ||
| 7. |
Матвієць Л. Г. Організація та моніторинг своєчасного надання медико)психологічної допомоги на первинному рівні при гострих та посттравматичних стресових розладах [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Семейная медицина. - 2017. - № 5. - С. 6-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_5_3 Викладено сучасні погляди на гострий стресовий розлад та посттравматичний стресовий розлад з точки зору епідеміології, етіології, патогенезу та діагностики на первинному рівні надання медичної допомоги. Висвітлено основні принципи лікування та реабілітації пацієнтів з гострим стресовим розладом та посттравматичним стресовим розладом лікарями загальної практики - сімейними лікарями. Розглянуто питання імплементації Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад" у практичну діяльність.Викладено сучасні погляди на гострий стресовий розлад та посттравматичний стресовий розлад з точки зору епідеміології, етіології, патогенезу та діагностики на первинному рівні надання медичної допомоги. Надано основні принципи лікування та реабілітації пацієнтів з гострим стресовим розладом та посттравматичним стресовим розладом лікарями загальної практики - сімейними лікарями. Розглянуто питання імплементації Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад" у практичну діяльність. | ||
| 8. |
Матюха Л. Ф. Аналіз викликів екстреної/невідкладної медичної допомоги до населення працездатного віку з приводу гіпертензивного кризу в умовах мегаполісу [Електронний ресурс] / Л. Ф. Матюха, Г. О. Слабкий, О. О. Тарнавська, Л. Г. Матвієць, Н. В. Малютіна // Семейная медицина. - 2018. - № 2. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_2_4 Мета дослідження - дослідити та провести аналіз викликів екстреної/невідкладної медичної допомоги до населення працездатного віку з приводу гіпертензивного кризу (ГК) більше і разу на рік та вивчити стан нагляду за даною категорією населення на рівні первинної медичної допомоги. У ході дослідження було проведено ретроспективний кількісний аналіз викликів екстреної (ЕМД) та невідкладної медичної допомоги (НМД) до населення працездатного віку з ГК віком 18 - 60 років у Печерському та Дарницькому районах міста Києва у 2015 р. Результати ретроспективного аналізу виїздів ЕМД та НМД у Печерському та Дарницькому районах м. Київ до населення працездатного віку з приводу ГК свідчать, що кількість викликів відповідно становить 855 та 6203, тобто 2,87 % та 8,24 % від загальної кількості викликів. На обслуговування усіх викликів ЕМД до населення працездатного віку з ГК в обох районах було витрачено 178 169,43 грн. державних коштів. Під час дослідження було встановлено, що в 22,54 % в Печерському та 18,84 % в Дарницькому районах під час надання ЕМД та НМД діагноз артеріальної гіпертензії був встановлений вперше, незважаючи на те що із них 48,0 % у Печерському та 52,84 % в Дарницькому районах раніше зверталися за медичною допомогою до лікарів загальної практики-сімейних лікарів. Заключення: встановлено, що 42,96 % медичних карт амбулаторного хворого у Печерському та 54,24 % у Дарницькому районі не містили інформації щодо обсягу наданої невідкладної допомога пацієнтам з гострим підвищенням артеріального тиску, а також з направленням пацієнта на первинну ланку. | ||
| 9. |
Матвієць Л. Г. Сучасні підходи до надання інтегрованої медичної допомоги на первинній ланці особам групи ризику щодо залежності від психоактивних речовин [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Сімейна медицина. - 2019. - № 5-6. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_5-6_3 Висвітлено актуальність проблеми такого хронічного захворювання як залежність; наведено нейробіологічні механізми преморбідних умов для розвитку залежності в головному мозку людини; окреслено функціональні можливості лікарів первинної ланки у наданні медичної допомоги, у тому числі - спеціалізованої, саме цими фахівцями.Висвітлено актуальність проблеми такого хронічного захворювання як залежність; наведено нейробіологічні механізми преморбідних умов для розвитку залежності в головному мозку людини; окреслено функціональні можливості лікарів первинної ланки у наданні медичної допомоги, у тому числі - спеціалізованої, саме цими фахівцями. | ||
| 10. |
Матвієць Л. Г. Важливі підходи до налагодження комунікацій між лікарем і пацієнтом із залежністю від психоактивних речовин [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Сімейна медицина. - 2019. - № 5-6. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_5-6_4 Наведено інформацію щодо розладів поведінки, зумовлених порушенням психічних процесів, які забезпечують життєдіяльність людини, внаслідок вживання психоактивних речовин. Проаналізовано підходи, урахування яких буде сприяти налагодженню комунікації між лікарем і пацієнтом із залежністю від психоактивних речовин. Розглянуто форми спілкування, необхідні для ефективного надання інтегрованої медико-психологічної допомоги людям із залежністю від психоактивних речовин у практиці лікаря загальної практики-сімейного лікаря.Наведено інформацію щодо розладів поведінки, зумовлених порушенням психічних процесів, які забезпечують життєдіяльність людини, внаслідок вживання психоактивних речовин. Проаналізовано підходи, урахування яких буде сприяти налагодженню комунікації між лікарем і пацієнтом із залежністю від психоактивних речовин. Розглянуто форми спілкування, необхідні для ефективного надання інтегрованої медико-психологічної допомоги людям із залежністю від психоактивних речовин у практиці лікаря загальної практики-сімейного лікаря. | ||
| 11. |
Матвієць Л. Г. Порядок та організація надання послуг замісної підтримувальної терапії агоністами опіоїдів наркозалежним пацієнтам у закладах первинної медичної допомоги [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Сімейна медицина. - 2020. - № 3. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2020_3_3 Надання медичної допомоги та проведення замісної терапії для наркозалежних осіб є важливим компонентом діяльності системи охорони здоров'я щодо забезпечення реалізації принципу "зменшення шкоди" від тіньового вживання заборонених речовин. В Україні на сучасному етапі, як і в багатьох країнах світу, впроваджується системний підхід до таких груп пацієнтів на рівні первинної медичної допомоги. Отже, лікар загальної практики-сімейний лікар повинен мати відповідну підготовку і знання, у тому числі - законодавчу базу для здійснення такої діяльності. Мета роботи - удосконалення знань лікаря загальної практики з питань надання медико-соціальної допомоги та організації замісної терапії наркозалежним. Стаття сформована як лекція для дистанційного навчання і є продовженням попередніх публікацій автора в журналі "Сімейна медицина" (№ 5 - 6, 2019 р.). У роботі наведено основні законодавчі акти, прийняті в Україні, які регламентують порядок надання замісної підтримувальної терапії агоністами опіоїдів наркологічною службою, розглянуто основні положення Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 р., затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р., викладено інформацію про порядок надання замісної підтримувальної терапії фахівцями, які не належать до наркологічної служби, але мають право надавати такі послуги. Представлено методику та порядок роботи лікаря первинної медичної допомоги в межах програми замісної терапії, надано стислу характеристику препарату метадон, що застосовується під час замісної підтримувальної терапії на первинному рівні медичної допомоги. | ||
| 12. | 
Матвієць Л. Г. Стресовий вплив на ефективність лікування геріатричних пацієнтів з соматичними захворюваннями та способи її підвищення на первинній ланці [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Ліки України плюс. - 2012. - № 3-4. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/liku_2012_3-4_15 | ||
| 13. |
Матвієць Л. Г. Дослідження психоемоційного стану пацієнтів, які отримують паліативну допомогу в амбулаторних умовах [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць, Л. Ф. Матюха, О. П. Брацюнь // Сімейна медицина. - 2021. - № 1. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2021_1_9 Тривожність, пригнічення, страх, депресивні розлади - симптоми, які можуть бути частиною фізіологічного переживання у випадку невиліковної хвороби, особливо у разі повідомлення діагнозу. Іноді прийняття тяжкої новини, пов'язаної з погіршенням здоров'я і навіть загрозою для життя, може призвести до фатальних наслідків. Для сімейних лікарів та інших фахівців, які залучені до надання паліативної допомоги, важливо уміти вчасно діагностувати погіршення психоемоційного стану пацієнтів з метою надання професійної психологічної підтримки. У даній роботі подано результати вивчення ступеня тяжкості депресивних розладів у паліативних пацієнтів залежно від різних демографічних і соціальних даних, які можна модифікувати через зміну ставлення до цих пацієнтів (за забезпечення правильної комунікації та курації паліативного пацієнта сімейним лікарем). Проведене дослідження показало, що соціально-демографічні показники суттєво впливають на формування депресивного стану у паліативних пацієнтів, потребують відповідної комунікації сімейного лікаря з пацієнтом і організації додаткових заходів курації цих хворих. Особливої уваги під час надання паліативної допомоги заслуговують деякі результати дослідження, зокрема: депресію різного ступеня тяжкості за шкалою PHQ-9 виявлено у 81 % паліативних пацієнтів. Встановлено, що 90% осіб вікової групи віком 75 - 90 років мали депресію різного ступеня тяжкості; визначено, що усі пацієнти з високим рівнем доходу мали депресію, серед яких 16,7 % легкого і 58,3 % помірного ступеня тяжкості, що можна розцінювати як невротичну реакцію на невиліковне захворювання. Виявлено депресію у всіх неодружених пацієнтів, серед яких 35 % осіб з легким і 35 % з помірним ступенем тяжкості, а також 30 % пацієнтів з тяжким ступенем, що достовірно переважає над кількістю одружених осіб (4,1 %) та вдівців (14,8 %), що може вказувати на риси характеру, які ускладнюють адаптацію поведінкових реакцій, у тому числі до хвороби. Такі пацієнти потребують додаткової психологічної підтримки для зменшення їх страждання, зокрема, для запобігання болю психічного генезу. За показниками різних соціально-демографічних параметрів було визначено портрет найбільш уразливих паліативних пацієнтів: це жінки вікової групи віком 75 - 89 років, які мешкають у місті, за цивільним станом - неодружені (можна допустити додатковий депресивний чинник - довготривала самотність), за соціальним станом - пенсіонерки з вищою освітою і високим рівнем доходу, показники за шкалою PHQ-9 >> 20 балів, що відповідає синдромальному діагнозу депресивного синдрому тяжкого ступеня. | ||
| 14. |
Матвієць Л. Г. Навички управління стресом у практиці лікарів первинного рівня медичної допомоги [Електронний ресурс] / Л. Г. Матвієць // Family medicine. - 2022 . - № 1-2. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2022_1-2_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |