Пошуковий запит: (<.>A=Махсма М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 18
Представлено документи з 1 до 18
|
1. |
Махсма М. Б. Регіональні аспекти оцінки рівня життя сільського населення [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма // Економіка і прогнозування. - 2011. - № 4. - С. 127-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2011_4_14 Запропоновано методику визначення рівня життя сільського населення на основі індексів регіонального людського розвитку. За цією методикою здійснено регіональну оцінку рівня життя сільського населення у 2005 - 2009 рр. Виявлено лідерів та аутсайдерів серед областей України за рівнем життя сільських мешканців.
|
2. |
Махсма М. Б. Динаміка заробітної плати в сільському господарстві та її вплив на зайнятість сільського населення [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма // Економiчний часопис-XXI. - 2013. - № 9-10(2). - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecchado_2013_9-10(2)__11
|
3. |
Махсма М. Б. Оцінка інтенсивності та якості структурних зрушень у зайнятості сільського населення [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма // Проблеми економіки. - 2013. - № 2. - С. 79-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2013_2_13 Деяке підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, що спостерігається протягом останніх років, поки що не привело до покращення ситуації на аграрному ринку праці. Найбільш гостро на ринку праці у сільській місцевості постають сьогодні проблеми зайнятості і безробіття населення. Аналіз сучасного стану та структури зайнятості сільського населення, попри деякі позитивні зрушення у цій сфері, показав в цілому несприятливу картину скорочення зайнятості працездатних селян у формальному секторі економіки, поширення самозайнятості селян, нераціональні вікову, освітню та професійну структури зайнятості сільського населення. Розв'язання проблем зайнятості на селі пропонується на основі застосування програмно цільового підходу. Зокрема, удосконалення і реалізації існуючих державних цільових програм розвитку села та сільських територій.
|
4. |
Махсма М. Безробітна сільська молодь - резерв покриття дефіциту кваліфікованих кадрів на ринку праці [Електронний ресурс] / М. Махсма // Україна: аспекти праці. - 2009. - № 4. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uap_2009_4_3
|
5. |
Махсма М. Інвестиції і зайнятість в аграрному секторі [Електронний ресурс] / М. Махсма // Україна: аспекти праці. - 2011. - № 3. - С. 14-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uap_2011_3_5
|
6. |
Махсма М. Масштаби і тенденції сільського безробіття в Україні [Електронний ресурс] / М. Махсма // Україна: аспекти праці. - 2013. - № 7. - С. 29-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uap_2013_7_7
|
7. |
Махсма М. Б. Неформальна зайнятість селян України [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма // Бізнес Інформ. - 2013. - № 7. - С. 175-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2013_7_33 Безпрецедентне скорочення кількості робочих місць у громадському секторі сільського господарства, яке відбулося внаслідок реформування аграрного сектора, зумовило масові вивільнення сільськогосподарських працівників і значне зростання безробіття у сільській місцевості. За цих умов відбулося переливання вивільнених аграріїв у неформальний сектор сільської економіки, в якому нині зосереджено більше 3 млн осіб зайнятого сільського населення. Особливістю неформальної сільської зайнятості є її зосередження у сільськогосподарському виробництві, яке здійснюється у ОСГ. Зайнятість несільськогосподарськими видами діяльності у неформальному секторі на селі, поки що, залишається незначною. Якісний склад зайнятих у неформальному секторі характеризується переважанням серед них соціально вразливих категорій працівників, нездатних на рівні конкурувати на аграрному ринку праці (сільська молодь, люди похилого віку, особи з низьким рівнем освіти тощо). Нині неформальна сільська зайнятість є об'єктивною необхідністю функціонування сучасного аграрного ринку праці, оскільки певною мірою амортизує негативні наслідки аграрного реформування. В існуючому стані вона неефективна і нераціональна. Забезпечення продуктивної зайнятості селян у неформальному секторі, підвищення її ефективності потребує продуманого державного регулювання зайнятості сільського населення в контексті створення на селі інституціональних, правових, організаційних, економічних і багатьох інших умов розвитку малого і середнього агробізнесу.
|
8. |
Махсма М. Б. Вплив диференціації доходів сільського населення на можливості його трудової зайнятості [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма // Соціально-трудові відносини: теорія та практика . - 2014. - № 2. - С. 174-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2014_2_25
|
9. |
Махсма М. Б. Бідність сільського населення як перешкода його продуктивної зайнятості [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма // Ринок праці та зайнятість населення. - 2015. - № 2. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rpzn_2015_2_5
|
10. |
Махсма М. Б. Децентралізація в Україні: загрози для сільської зайнятості [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма // Соціально-трудові відносини: теорія та практика . - 2016. - № 2. - С. 140-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2016_2_25
|
11. |
Махсма М. Б. Соціальна мобілізація як інструмент забезпечення зайнятості населення сільських територій [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма, С. М. Удовиченко // Соціально-трудові відносини: теорія та практика . - 2015. - № 2. - С. 168-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2015_2_22
|
12. |
Махсма М. Б. Методологічні аспекти вимірювання рівня життя сільського населення [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма // Соціально-трудові відносини: теорія та практика . - 2018. - № 1. - С. 279-289. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2018_1_30
|
13. |
Удовиченко С. М. Інноваційний розвиток України в контексті євроінтеграційних процесів [Електронний ресурс] / С. М. Удовиченко, М. Б. Махсма // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. - 2018. - № 2. - С. 42-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2018_2_8 Угода про асоціацію між Європейським Союзом та Україною надала поштовх до активізації інноваційної діяльності українських товаровиробників та до збільшення обсягу капітальних інвестицій. Спостерігається розширення міжнародного ринку сільськогосподарської продукції. Співпраця з країнами Європейського Союзу має стати стимулом для розбудови всіх галузей економіки, однак не повинна заважати розвитку національних інтересів України та перешкоджати всебічному розвитку держави.
|
14. |
Махсма М. Б. Математичне моделювання взаємозв'язку зайнятості та рівня життя сільського населення [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма, С. Д. Волощук // Бізнес Інформ. - 2018. - № 7. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_7_18
|
15. |
Махсма М. Б. Передумови розвитку дистанційної зайнятості сільського населення [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма, В. М. Гаврилов, С. Д. Волощук // Економіка України. - 2019. - № 4. - С. 72-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2019_4_8 Представлено результати анкетування сільського населення щодо його задоволеності трудовою зайнятістю. Актуальність даного дослідження зумовлена різким скороченням робочих місць в агросекторі та потребою пошуку нестандартних, інноваційних форм сільської зайнятості для забезпечення селян роботою за місцем проживання. Мета роботи - оприлюднення результатів опитування мешканців сіл щодо їх сприйняття дистанційної зайнятості (ДЗ) та обгрунтування пропозицій стосовно її розвитку на сільських територіях. Анкетуванням було охоплено 622 сільських мешканця з 22 областей України. У ході опитування виявлено, що лише третина жителів мають постійну роботу в своєму селі, з них майже 40 % зайняті в сільському господарстві. Переважна більшість опитаних незадоволені своєю зайнятістю, серед причин майже половина респондентів назвали низький рівень заробітної плати. Більше третини селян поскаржилися на важкі умови праці. Щодо напрямів покращення своєї зайнятості, то понад чверть опитаних сільських мешканців виявили бажання виїхати на заробітки за кордон, кожний четвертий селянин вбачає покращення своєї зайнятості в пошуку роботи в місті. Також виявлено, що третина селян зацікавлені дистанційною формою зайнятості й готові опановувати інформаційні технології. На основі проведеного опитування визначено передумови розвитку ДЗ на сільських територіях, а саме: розвиток сільської інформаційно-комунікаційної інфраструктури; популяризація ДЗ серед селян; організація та проведення в селах курсів з підвищення комп'ютерної грамотності тощо. Розвиток ДЗ сприятиме підвищенню рівня доходів сільського населення.
|
16. |
Махсма М. Б. Людський розвиток сільського населення України: регіональний розріз [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма // Бізнес Інформ. - 2020. - № 6. - С. 100-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2020_6_14 Досліджено теоретичні та методологічні аспекти вимірювання рівня людського розвитку сільського населення. Визначено особливості його обчислення для аналізу рівня життя сільського населення в розрізі областей. На основі систематизації наукових джерел, узагальнення теоретико-методичних розробок щодо аналізу та оцінки рівня людського розвитку запропоновано методологічний підхід до вимірювання рівня людського розвитку сільського населення в розрізі областей. За даним підходом як узагальнюючий індикатор людського розвитку селян розроблено інтегральний індекс регіонального людського розвитку сільського населення. Інтегральний індекс розраховано як середньоарифметичну величину п'яти узагальнюючих індексів, що відображають найважливіші аспекти людського життя: демографічний розвиток, ринок праці, майновий стан, соціальне середовище та умови проживання. За запропонованим підходом здійснено оцінку рівня людського розвитку сільського населення України протягом 2014 - 2017 рр. у регіональному розрізі. За інтегральним індексом людського розвитку всі області згруповано в чотири групи: області з високим, середнім, низьким і дуже низьким рівнем розвитку. Виявлено лідерів та аутсайдерів серед областей України за рівнем життя сільських мешканців. Серед лідерів за розрахованим інтегральним індексом людського розвитку - Полтавська, Миколаївська та Чернігівська області. Найнижчі рівні людського розвитку зафіксовано в Донецькій, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Результати дослідження свідчать про тотально низький рівень життя українського селянства та нерівномірність його людського розвитку в розрізі регіонів. Зазначене зумовлює необхідність розробки та обгрунтування управлінських рішень щодо вжиття дієвих заходів, спрямованих на усунення виявлених диспропорцій людського розвитку для кожного регіону України.
|
17. |
Махсма М. Б. Оцінка впливу соціально-культурної інфраструктури на зайнятість сільського населення України [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма, О. В. Чуб // Бізнес Інформ. - 2021. - № 11. - С. 241-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2021_11_32
|
18. |
Махсма М. Б. Активна політика зайнятості молоді України [Електронний ресурс] / М. Б. Махсма, О. В. Чуб // Бізнес Інформ. - 2022. - № 1. - С. 238-244. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2022_1_36 Узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання підвищення рівня зайнятості молоді України шляхом підвищення вмотивованості студентів до працевлаштування та розвитку в них затребуваних ринком професійних та соціальних навичок. Основною метою проведеного дослідження є оцінка сучасного стану молодіжного сегмента ринку праці та визначення напрямів активізації політики зайнятості молоді в умовах сучасних викликів. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення проблеми молодіжної зайнятості засвідчила, що в аналізі проблем зайнятості ефективним є застосування методів соціологічного опитування. Актуальність вирішення проблеми зайнятості молоді полягає в тому, що дана категорія населення належить до вразливих, що проявляється у вищому рівні її безробіття. Дослідження проблеми зайнятості молоді в статті здійснено в такій логічній послідовності: проаналізовано наявну статистичну базу показників робочої сили, зайнятості, безробіття молоді, вивчено результати соціологічного опитування працюючої студентської молоді, виявлено основні риси портрета сучасного працюючого студента та визначено причини низької мотивації певного прошарку студентства до зайнятості. На основі проведеного аналізу запропоновано заходи щодо сприяння зайнятості молоді. Об'єктом дослідження обрано працездатне населення України віком 15 - 35 років, зокрема вікові групи 15 - 24 років і 25 - 30 років. У статті наведено актуальні заходи щодо активізації зайнятості молоді в умовах сучасних викликів, зокрема запропоновано більш широке залучення роботодавців до підвищення якості підготовки робочої сили, підвищення мотивації студентів до зайнятості, розвиток у молодих фахівців соціальних компетентностей для забезпечення їх конкурентоспроможності тощо. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для обірунтування управлінських рішень щодо підвищення якості підготовки молодих фахівців і сприяння підвищенню рівня зайнятості молоді.
|