Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Мацейко І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Мацейко І. І. Фізична підготовленість та її зв’язок з руховою активністю школярів 7–17 років [Електронний ресурс] / І. І. Мацейко, С. М. Галандзовський // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2014. - № 2. - С. 75-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2014_2_11
| 2. |
Мацейко І. Динаміка соматичного здоров’я та фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / І. Мацейко, А. Корольчук, С. Нестерова // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2016. - Вип. 20. - С. 525-529. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2016_20_106
| 3. |
Нестерова С. Вплив занять із фізичного виховання на функціональні можливості системи зовнішнього дихання дівчат 17–19 років із різними соматотипами [Електронний ресурс] / С. Нестерова, В. Мірошніченко, І. Мацейко // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2015. - № 2. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2015_2_21 Зазначено, що інформація про особливості впливу фізичних навантажень, які включають бігові навантаження з різною величиною енерговитрат, на функціональні можливості системи зовнішнього дихання студенток різних соматотипів у сучасній науковій літературі взагалі відсутня. Вивчення цієї проблеми надасть можливість у подальшому ефективніше впливати засобами фізичної культури на функціональні можливості студенток. Мета роботи - дослідити вплив занять із фізичного виховання, які включають бігові навантаження з різною величиною енерговитрат на функцію системи зовнішнього дихання студенток 17 - 19 років із різними соматотипами. На підставі аналізу та узагальнення літературних джерел та одержаних даних педагогічного експерименту з використанням методів спірометрії та пневмотахометрії доведено доцільність використання бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення, які перевищують порогову величину. Виявлено особливості впливу таких навантажень на функцію системи зовнішнього дихання дівчат із різними соматотипами.
| 4. |
Мацейко І. Про вивчення теорії міофасцінальних ланцюгів при підготовці фізичних терапевтів [Електронний ресурс] / І. Мацейко, Д. Тиднюк, В. Бекас // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2018. - Вип. 5. - С. 397-403. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2018_5_62
| 5. |
Корольчук А. Вплив занять рекреаційною руховою активністю на фізичну працездатність студентів [Електронний ресурс] / А. Корольчук, С. Нестерова, І. Мацейко // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. - 2017. - Вип. 27-28. - С. 133-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpnu_fiz_kult_2017_27-28_25
| 6. |
Онищук В. Є. Ефективність застосування комплексної програми фізичної реабілітації дітей шкільного віку з короткозорістю на санаторному етапі [Електронний ресурс] / В. Є. Онищук, Н. В. Гаврилова, І. І. Мацейко, О. М. Звіряка // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2019. - № 6(к). - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/snsv_2019_6(k)__12 Мета роботи - обгрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації з використанням спеціальних вправ у школярів 10 - 11 років із короткозорістю на санаторному етапі. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: огляд літературних джерел; візометрія; рефрактометрія; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Проведені дослідження засвідчили, що через 22 дні від початку занять у школярів, які займалися за санаторною програмою реабілітації, відбулося поліпшення показників гостроти зору та рефрактометрії але не достовірно. Тоді як, у школярів експериментальної групи застосування авторської програми, яка включала розроблений комплекс спеціальних вправ для зору, гімнастичні вправи, ранкову гігієнічну гімнастику, дозовану лікувальну ходьбу по місцевості за розвішеними орієнтирами, рухливі ігри та естафети з м'ячем, сприяло покращанню функції зорового аналізатора та показників фізичної підготовленості на санаторному етапі фізичної реабілітації. Аналіз показників гостроти зору та рефрактометрії у дітей шкільного віку з короткозорістю, які займалися за авторською програмою фізичної реабілітації, надає можливість констатувати покращання функції зорового аналізатора та деяких показників фізичної підготовленості.
| 7. |
Бойко М. О. Характеристика метаболічних процесів енергозабезпечення м’язової роботи у спортсменів 17-21 року в залежності від спортивної спеціалізації [Електронний ресурс] / М. О. Бойко, Ю. М. Фурман, І. І. Мацейко // Вісник Черкаського університету. Серія : Біологічні науки. - 2020. - Вип. 1. - С. 23-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/chnubn_2020_1_5 Наведено результати дослідження аеробної та анаеробної продуктивності спортсменів віком 17 - 21 року чоловічої статі Подільського регіону різної спеціалізації. Виявлено вищі середні значення абсолютного та відносного показників VO2 mах у юнаків, які займаються циклічними та ігровими видами спорту. Рівень аеробної продуктивності за показником VO2 mах відн у спортсменів, які займаються циклічними видами спорту, відповідав рівню "вище середнього", у той час як у спортсменів, які займаються ігровими видами спорту, - "середньому". Середнє значення показника VO2 mах відн за Г. Л. Апанасенком, у спортсменів, які займаються циклічними видами спорту, перевищує "безпечний рівень здоров'я", а у спортсменів, які займаються ігровими видами спорту, знаходиться на межі "безпечного рівня здоров'я". Водночас, у неспортсменів рівень здоров'я знаходиться нижче "безпечного". Рівень анаеробної продуктивності за показником ВАнТ10 відн у спортсменів, які займаються силовими видами спорту, відповідає "високому", у спортсменів-єдиноборців - "вище середнього", у спортсменів, які займаються ігровими та складнокоординаційними видами спорту, - "середньому", а у неспортсменів - "низькому". Рівень анаеробної продуктивності за показником ВАнТ30 відн у неспортсменів виявився "нижче середнього", у спортсменів, які займаються складнокоординаційними видами спорту, - "середній", у спортсменів, які займаються ігровими видами спорту та єдиноборствами, - "вище середнього", а у юнаків, які займаються силовими видами спорту, - "високим". Водночас, рівень анаеробної продуктивності за показником МКЗРвідн у спортменів, які займаються циклічними видами спорту, відповідає "високому", у спортсменів, які займаються ігровими видами спорту, - "вище середнього".
| 8. |
Чаланова Р. Розробка комплексу лікувально-реабілітаційних методів при короткозорості й вивчення його ефективності в дітей 10–11 років [Електронний ресурс] / Р. Чаланова, Н. Гаврилова, В. Онищук, І. Мацейко, С. Ломинога // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2020. - № 4. - С. 51-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2020_4_10 Для лікування дітей із короткозорістю запропоновано велику кількість методів, серед яких - патогенетично обгрунтовані та засоби фізичної реабілітації. У практичній діяльності з метою підвищення ефективності лікування виникає необхідність систематизації їх застосування. Для розв'язання цієї проблеми ідеальними є умови санаторно-курортного етапу лікування. Мета дослідження - розробка комплексу лікувально-реабілітаційних методів і вивчення їх ефективності при короткозорості в дітей 10 - 11 років. Дослідження проведено в 68 дітей, які отримували лікування в дитячому лікувальному санаторії та становили дві рівноцінні групи дослідження. У контрольній групі діти отримували стандартне й офтальмологічне загальноприйняте лікування. В основній групі, відповідно до особливостей патогенезу короткозорості, запропоновано поетапне лікування, яке, у порівнянні з лікуванням у контрольній групі, ще доповнено вправами для зміцнення окорухових м'язів. На початку та по завершенню лікування діти отримали офтальмологічне обстеження та оцінку фізичного стану. Статистичну обробку отриманих цифрових значень виконано за допомогою t-критерію Стьюдента. Під час проведення санаторно-курортного лікування запропоновано відповідно до патогенетичних ланцюгів розвитку короткозорості та з урахуванням загальноприйнятих рухових режимів (щадний, щадно-тренувальний і тренувальний), в умовах санаторно-курортного лікування (СКЛ) виділити 3 етапи: щадно-лікувальний, оздоровчо-тренувальний і активно-тренувальний, які доповнені запропонованими вправами, спрямованими на зміцнення окорухових м'язів. Застосування запропонованого комплексу лікувально-реабілітаційних засобів надало змогу підвищити лікування на 32 %. Висновки. Погіршення фізичного стану дітей і підвищення в них зорового навантаження є причиною збільшення кількості короткозорих дітей, що потребує вдосконалення реабілітаційних заходів при міопії. Розробка комплексу лікувально-реабілітаційних методів з урахуванням особливостей етіології й патогенезу є одним із напрямів удосконалення відновлювальної терапії при короткозорості. Запропонований підхід поетапного застосування засобів фізичної реабілітації осіб із короткозорістю та поступового збільшення фізичного навантаження після етапу релаксації уможливив покращання показників фізичної підготовленості дітей і підвищення ефективності лікування короткозорості на 32 %. По завершенню курсу СКЛ дитина повинна отримати рекомендації щодо продовження застосування реабілітаційних заходів.
| 9. |
Мацейко І. Соматичне здоров’я та фізична підготовленість дівчат 7-17 років [Електронний ресурс] / І. Мацейко, С. Галандзовський // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2015. - Вип. 19(1). - С. 293-298. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2015_19(1)__57
|
|
|